Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про заміну сторони виконавчого провадження
31 липня 2025 року Справа №200/16723/21
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравченко Т.О.
розглянув в порядку письмового провадження заяву відповідача (боржника) - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про заміну сторони виконавчого провадження, подану в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
24 листопада 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Донецькій області), в якому позивач просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Донецькій області щодо відмови в перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі довідки Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 31 березня 2020 року № 15/37 про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року з урахуванням 100% суми підвищеної пенсії;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Донецькій області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 31 березня 2020 року № 15/37 про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року з урахуванням 100% суми підвищеної пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
28 грудня 2021 року суд ухвалив рішення, яким позов задовольнив частково, а саме:
- визнав протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Донецькій області, яка полягає у не проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії за вислугу років з 01 квітня 2019 року на підставі довідки Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 04 серпня 2021 року № 15/173 про розмір грошового забезпечення;
- зобов'язав ГУ ПФУ в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01 квітня 2019 року на підставі довідки Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 04 серпня 2021 року № 15/173 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 05 березня 2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог суд відмовив.
Рішення суду набрало законної сили 16 червня 2022 року.
05 липня 2022 року позивачу як стягувачу видані виконавчі листи.
До суду надійшла заява ГУ ПФУ в Донецькій області) про заміну боржника з ГУ ПФУ в Донецькій області на Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), яка обґрунтована тим, що внаслідок зміни місця проживання стягувача його пенсійна справа перебуває в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, яке і проводить виплату пенсії.
28 липня 2025 року суд постановив ухвалу, якою призначив заяву до розгляду в судовому засіданні.
Належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, стягувач, боржник, виконавець та ГУ ПФУ в м. Києві явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, а тому на підставі ч. 2 ст. 379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), відповідно до якої неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду, заява розглянута в письмовому провадженні.
Розглядаючи цю заяву по суті, суд виходить з такого.
Відомості Автоматизованої системи виконавчого провадження свідчать, що в провадженні Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження № 68693935 з примусового виконання виконавчого листа № 200/16723/21, виданого Донецьким окружним адміністративним судом, про зобов'язання ГУ ПФУ в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01 квітня 2019 року на підставі довідки Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 04 серпня 2021 року № 15/173 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 05 березня 2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум, боржником у якому є ГУ ПФУ в Донецькій області.
Відповідно до ст. 52 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262) особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, пенсія виплачується органами Пенсійного фонду України щомісяця, не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України, незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця його проживання, через організації, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Станом на липень 2025 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, де отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону № 2262, що підтверджено витягами з його електронної пенсійної справи, листом ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 04 вересня 2024 року № 0900-0203-8/47834 «Про запит пенсійної справи», листом ГУ ПФУ в Донецькій області від 06 вересня 2024 року № 0500-0508-9/89538 «Про відправку електронної пенсійної справи гр. ОСОБА_1 ».
Отже, обґрунтованими є доводи ГУ ПФУ в Донецькій області про те, що внаслідок зміни місця проживання позивача (стягувача) та прийняття його на облік як отримувача пенсії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області відбулось публічне правонаступництво на стороні відповідача (боржника).
Відповідно до ст. 52 КАС у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Згідно з ч. 1 ст. 379 КАС у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Верховний Суд в постанові від 25 червня 2025 року у справі № 480/3032/24 навів такі висновки щодо правонаступництва у сфері публічно-правових відносин:
«[…]
За приписами ч. 1 ст. 379 КАС у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Таким чином, обов'язковою умовою для заміни сторони виконавчого провадження є вибуття однієї із сторін виконавчого провадження та правонаступництво сторони, що вибула, іншим суб'єктом з переходом прав та обов'язків.
Ухвалу суду за результатами вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом (ч. 3 ст. 379 КАС).
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 4 ст. 379 КАС).
З наведеного нормативного визначення слідує, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка завершує його. Ця стадія розпочинається з набрання судовим рішенням законної сили або за інших умов, встановлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідного процесуального статусу, користуються правами та несуть певні обов'язки, зумовлені таким статусом сторони. Заміна сторони виконавчого провадження є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво.
Ст. 52 КАС закріплені положення стосовно процесуального правонаступництва та указано, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
[…]
Колегія суддів у цій справі враховує позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 30 листопада 2021 року у справі № 200/1353/21-а, про те, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому. При цьому обов'язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права.
Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Подібні висновки викладені також Верховним Судом у постанові від 24 січня 2023 року у справі № 300/7605/21, де зазначено, що підставами для залучення до участі у справі правонаступника сторони суб'єкта владних повноважень є або припинення суб'єкта владних повноважень в результаті реорганізації чи ліквідації, або повне чи часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень до іншого (іншим) внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Отже, якщо спір виник з приводу реалізації суб'єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі розпорядчим актом Кабінету Міністрів України його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб'єкту владних повноважень.
Якщо спір виник у відносинах, що не пов'язані з реалізацією суб'єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб'єкта владних повноважень.
[…]».
З огляду на наявність публічного правонаступництва між ГУ ПФУ в Донецькій області та ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, яке полягає у переході повноважень щодо виплати пенсії від первісного відповідача (боржника) - ГУ ПФУ в Донецькій області до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, який випливає з положень ст. 52 Закону № 2262 і є наслідком зміни місця проживання позивача (стягувача), суд дійшов висновку про наявність передбачених ч. 1 ст. 379 КАС підстав для заміни боржника у виконавчому провадженні.
Керуючись ст. ст. 52, 241, 248, 256, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ухвалив:
1. Заяву відповідача (боржника) - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.
2. Замінити боржника у виконавчому провадженні № 68693935 з примусового виконання виконавчого листа № 200/16723/21, виданого Донецьким окружним адміністративним судом, з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код 20551088, місцезнаходження: 76018, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, буд. 15).
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання її повного тексту.
4. Повне судове рішення складено 31 липня 2025 року.
Суддя Т.О. Кравченко