31 липня 2025 рокуСправа №160/29072/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не здійснення перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 , невиплати компенсації втрати частини доходу та невиплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 07.10.2009, з компенсацією втрати часини доходу та виплачувати на визначений пенсіонером банківський рахунок відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 у справі №160/8787/20, серед іншого, зобов'язано відповідача вирішити питання про поновлення пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні. 04.04.2022 представник позивача звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою та просив пенсійні виплати здійснювати через банківську установу. Листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 11.05.2022 повідомлено, що згідно з Порядком виплати пенсії та грошової допомоги через поточні рахунки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596, заява про виплату пенсії подається одержувачем особисто або приймається органом Пенсійного фонду від установи уповноваженого банку. 31.05.2024 представник позивача звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку розміру пенсії в порядку, передбаченому законом; виплатити компенсацію за весь період невиплати пенсії. Листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 28.06.2024 повідомлено, що на виконання рішення суду ОСОБА_1 поновлено пенсію по інвалідності від загального захворювання ІІІ групи в розмірі пенсії за віком з 07.10.2009. Виплата пенсії ОСОБА_1 проводиться через відділення поштового зв'язку №1931, дата виплати 18 число. Підстави для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відсутні. Відповідно до таблиці розмір пенсії станом на жовтень 2009 складає 544 грн та в подальшому не змінюється. У виписці «перерахунок» в графі особливості зазначено «не підлягає масовому перерахунку» «призначено за рішенням суду в твердому розмірі». 13.10.2024 представник позивача звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про виплату ОСОБА_1 пенсії в АТ «ОЩАДБАНК» у відповідності до зазначених банком в заяві реквізитах. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 , невиплати компенсації втрати частини доходу та невиплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2024 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.02.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2024 в адміністративній справі №160/29072/24 скасовано та матеріали справи направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою суду від 25.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи на підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою суду встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Відповідач суду відзив на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив.
На підставі частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , виданий 25.10.2019 (орган, що видав 2ІSR), дата закінчення строку дії 25.10.2029.
Відповідно до паспорту громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 позивач народилась у м. Харків (Україна).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю.
У 2018 році позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок та поновлення виплати пенсії по інвалідності ІІІ групи в розмірі пенсії за віком.
Рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №Б-2857 від 07.03.2018 ОСОБА_1 у поновленні виплати пенсії відмовлено.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2018 у справі №0440/5015/18 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019 у справі №0440/5015/18 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2018 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково:
- визнано протиправним рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області № Б-2857 від 07.03.2018 року про відмову в поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок та поновлення виплати пенсії, зареєстровану в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області 07.03.2018, з урахуванням висновків, викладених в даному рішенні суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2018 у справі №160/8787/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №38/03-10/19 від 24.04.2019 про відмову у поновленні виплати пенсії по інвалідності 3 групи в розмірі пенсії за віком ОСОБА_1 ;
- зобов'язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області вирішити питання про поновлення пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2018 у справі №160/8787/20 набрала законної сили 10.11.2020.
На відповідне звернення представника позивача, листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 28.06.2024 №37703-25618/А-01/8-0400/24 повідомлено, що на виконання рішення суду ОСОБА_1 поновлено пенсію по інвалідності від загального захворювання ІІІ групи в розмірі пенсії за віком з 07.10.2009. Виплата пенсії ОСОБА_1 проводиться через відділення поштового зв'язку № 51931, дата виплати 18 число. Інформація про розмір нарахованої та виплаченої пенсії за період з 07.10.2009 по 30.06.2024 надана в таблиці № 1. Підстави для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати згідно Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159) відсутні, оскільки покладені судом зобов'язання виконані в порядку, встановленому судовим рішенням та в межах повноважень, покладених на органи ПФУ.
З таблиці №1 вбачається, що розмір нарахованої ОСОБА_1 пенсії за період жовтень 2009 складає 438,71 грн, за листопад 2009 - червень 2024 складає по 544,00 грн щомісячно.
За період з жовтня 2009 по червень 2024 (включно) нараховано пенсію в сумі 96 182,71 грн, нараховану суму пенсії виплачено в червні 2024.
13.10.2024 представник позивача звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про виплату ОСОБА_1 пенсії в АТ «ОЩАДБАНК» у відповідності до зазначених банком в заяві реквізитах.
Матеріали справи не містять доказів надання відповіді на вказану заяву.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 , невиплати компенсації втрати частини доходу та невиплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Пунктом 1.1. розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1), в редакції, чинній на час виникнення спірних правоіідносин, передбачено, що заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 №13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.08.2015 за №991/27436.
На підставі пункту 1.2 заява про виплату пенсії шляхом зарахування на поточний рахунок пенсіонера в банку подається заявником згідно з Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596 (далі - Порядок №1596).
Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, припиненням перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отриманням пенсії за місцем фактичного проживання, продовженням виплати пенсії за довіреністю, виплатою частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплатою пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведенням виплати пенсії за новим місцем проживання, у зв'язку із працевлаштуванням (звільненням), початком (припиненням) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів) (абзац 7 пункту 1.8 розділу І Порядку №22-1).
Перелік документів, необхідних для призначення, перерахунку пенсії або поновлення виплати раніше призначеної пенсії, визначений у розділі ІІ Порядку №22-1. Зокрема, пунктом 2.8 розділу ІІ Порядку №22-1 передбачено, що поновлення виплати пенсії здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
Виходячи із правової, соціальної природи пенсій, суд зазначає, що право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватись з такою умовою, як постійне проживання в Україні або відсутність міжнародного договору, ратифікованого Верховною Радою України; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія - в Україні чи за її межами, що також передбачено в статті 46 Конституції України.
З пункту 3 резолютивної частини Рішення Конституційного суду України від 07.10.2009 №25-рп/2009 слідує, що Конституційний Суд України звернув увагу Верховної Ради України на необхідність приведення у відповідність до Конституції України положень інших законів, які регламентують виплату пенсій пенсіонерам, які постійно проживають у державах, з якими Україною не укладено відповідного договору, а також прийняття закону про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними.
Проте, відповідні зміни до законодавства до цього часу не були внесені.
Відсутність чіткого законодавчого механізму щодо відновлення виплати пенсій особам, які виїхали на постійне проживання за межі України, призвела до ситуації, за якої громадяни України були позбавлені можливості отримувати належні їм пенсійні виплати, або створювалися умови за яких пенсіонерам, які проживають за межами України, для отримання належних їм пенсійних виплат необхідно було докласти значних зусиль, зокрема, звертатись до суду.
Суд зазначає, що жоден з пунктів Порядку №22-1 не містить обов'язку пенсіонера звертатись із заявою про виплату пенсії шляхом зарахування на поточний рахунок пенсіонера в банку особисто. Вжитий у пункті 1.2 Порядку №22-1 термін «заявник» на переконання суду, дає підстави стверджувати, що таким заявником може бути і представник за довіреністю.
Відсутність у пункті 1.3 Порядку №22-1 згадки зарахування на поточний рахунок пенсіонера в банку не можна тлумачити як заборону подання таких заяв представниками пенсіонерів, що виїхали на постійне місце проживання за кордон.
Так, як вже зазначено вище, наразі відсутній чіткий механізм щодо відновлення виплати пенсій особам, які виїхали на постійне проживання за межі України, а тому існуючі «загальні» норми не повинні тлумачитись Пенсійним фондом з надмірним формалізмом, зважаючи на те, що непроведення виплати пенсії таким особам відбулося з вини держави в особі її компетентних органів.
Очевидним є те, що необхідність приїзду людей похилого віку, які виїхали на постійне проживання за межі України, виключно з метою особистого звернення до Пенсійного органу задля виправлення помилки, допущеної державою, є додатковим тягарем для таких осіб і не сприяє відновленню їх порушеного права. Такий підхід суперечить тезам, покладеним Конституційним Судом України в основу Рішення від 07.10.2009 №25-рп/2009.
Аналогічний правовий висновок сформовано Верховним Судом у постанові від 20.01.2022 у справі № 280/4551/21, який ураховуються судом при розгляді цієї справи.
Порядком №1596, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об'єднаними управліннями (далі - органи Пенсійного фонду), головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення), а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (далі - одержувачі) в уповноважених банках.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 1596, одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.
Відповідно до пунктів 8, 9 Порядку №1596, поточні рахунки одержувачам відкриваються уповноваженими банками згідно з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють порядок відкриття рахунків у національній та іноземній валюті.
Між уповноваженим банком і одержувачем укладається договір банківського рахунка. Положеннями договору не можуть погіршуватися умови виплати пенсій та грошової допомоги, встановлені цим Порядком. Умови договору повинні передбачати можливість його розірвання за ініціативою однієї із сторін.
У разі відкриття поточного рахунка за зверненням органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення одержувач повинен укласти договір банківського рахунка із зазначеним у заяві уповноваженим банком.
Згідно з пунктом 10 Порядку № 1596, заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) або заява про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка (додаток 4) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України.
Заява про виплату пенсії або грошової допомоги може прийматися органом Пенсійного фонду України або органом соціального захисту населення через установи уповноваженого банку, зокрема, в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до вимог Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», одержувача та уповноваженого працівника банку.
Заява приймається за умови пред'явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її вік, і визначеного законодавством документа, необхідного для з'ясування місця її проживання, та реєструється в установленому порядку.
З урахуванням зазначеного, підставою для виплати пенсії через поточні рахунки в банках є заява про виплату пенсії або грошової допомоги, яка може бути подана пенсійному органу відповідно до пункту 10 Порядку №1596, двома шляхами: особисто пенсіонером до органу Пенсійного фонду або від установи уповноваженого банку.
Отже, вжитий у пункті 1.1 термін заявник, як вже зазначено вище, дає підстави стверджувати, що таким заявником може бути і представник за довіреністю.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 24.07.2023 у справі № 280/6637/22, наразі відсутній чіткий механізм щодо відновлення виплати пенсій особам, які виїхали на постійне місце проживання за межі України, а тому існуючі загальні норми, на думку суду, не повинні тлумачитись Пенсійним фондом з надмірним формалізмом, зважаючи на те, що не проведення виплати пенсії таким особам відбулося з вини держави в особі її компетентних органів. Таким чином, колегія суддів вважає за можливе проводити виплату пенсії громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, шляхом її перерахунку на діючі карткові рахунки, відкриті в українських банках. При цьому, відповідну заяву із зазначенням реквізитів рахунку може подавати представник пенсіонера за довіреністю. Особиста присутність пенсіонера під час подання такої заяви чинним законодавством не вимагається.
Отже, суд дійшов висновку, що відмовляючи позивачеві у виплати пенсії на визначений нею банківський рахунок за наведених обставин є протиправними, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацією втрати часини доходу, суд зазначає таке.
Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ), підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно зі статтею 2 Закону №2050-ІІІ, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (частина 2 статті 2 Закону №2050-ІІІ).
Відповідно до статті 6 Закону №2050-ІІІ компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що основною умовою для виплати передбаченої Законом №2050-ІІІ компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку та підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (органом Пенсійного фонду України) добровільно чи на виконання рішення суду.
Згідно з положеннями статті 4 Закону №2050-ІІІ, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Пунктом 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок) передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.
За наведеного правового регулювання, основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв'язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постанові від 14.04.2021 у справі №465/322/17.
Крім того, у постанові від 05.03.2020 у справі №140/1547/19, Верховний Суд дійшов наступних висновків:
« Згідно з положеннями статті 4 Закону №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Відповідно до статті 6 Закону №2050-III компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету. З системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.».
Судом встановлено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 у справі №160/8787/20 відповідачем здійснено нарахування та виплату позивачу сум пенсії за період з жовтня 2009 по червень 2024 у червні 2024.
Також з таблиці №1, викладеної у листі ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 28.06.2024 №37703-25618/А-01/8-0400/24, вбачається, що розмір нарахованої ОСОБА_1 пенсії за період жовтень 2009 складає 438,71 грн, за листопад 2009 - червень 2024 складає по 544,00 грн щомісячно. За період з жовтня 2009 по червень 2024 (включно) нараховано пенсію в сумі 96 182,71 грн, нараховану суму пенсії виплачено в червні 2024.
Враховуючи, що несвоєчасне нарахування сум пенсії відбулось у зв'язку з неправомірними діями відповідача, що встановлено судовим рішенням, тобто з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати з жовтня 2009 по червень 2024.
Таким чином, за наслідком розгляду справи, судом встановлено факт несвоєчасної виплати позивачу пенсії на підставі судових рішень та протиправності невиплати позивачу компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати з вини відповідача.
Також, у графі «Особливості» долучених до позовної заяви копій протоколів перерахунку пенсії ОСОБА_1 , відповідачем вказано: «Не підлягають МП, призначення за рішенням суду в твердому розмірі...».
Щодо внесення в графу «Особливості» позначки «Не підлягають МП, призначення за рішенням суду в твердому розмірі…», що має наслідком не включення позивача в коло осіб, стосовно яких проводяться масові перерахунки пенсії, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами 2-3 статті 42 Закону №1058-IV, для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Тимчасово, у період з 01.04.2015 по 31.12.2015, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
З 01.01.2016 у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а також у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму/мінімальної заробітної плати. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/мінімальної заробітної плати, визначених законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.
Із наведеного правового регулювання слідує, що з дня поновлення виплати пенсії позивач користується усіма правами на підвищення та перерахунок пенсії згідно вимог Закону №1058-IV та будь-яких обмежень прав, як пенсіонера, якому призначено виплату пенсії за рішенням суду, наведеним Законом не встановлено.
Крім того, перерахунок пенсій здійснюється автоматизованим способом за матеріалами пенсійних справ, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Отже, суд зазначає, що при перерахунку позивачу пенсії відповідачем безпідставно встановлено особливість «Не підлягають МП, призначення за рішенням суду в твердому розмірі...», що призвело до порушення його прав на належний розрахунок пенсії, оскільки Закон №1058-IV не містить застережень щодо встановлення твердого розміру пенсійної виплати та заборону перерахунків пенсій осіб, які постійно проживають за межами України.
Також, суд звертає увагу, що жодним судовим рішенням не встановлений конкретний розмір пенсії позивача.
Крім того, позивач просить перерахувати розмір її пенсії, починаючи з 07.10.2009 (з дати поновлення пенсійної виплати).
Згідно зі статтею 84 Закону України «Про пенсійне забезпечення» перерахунок призначеної пенсії провадиться з таких строків: при виникненні права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15-го числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15-го числа; при настанні обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15-го числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15-го числа.
Суд зауважує, що 07.10.2009 - дата поновлення виплати позивачу пенсії. Втім, ця дата не зумовлює проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , адже перерахунок пенсії відбувається за наявності відповідних обставин.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з часу настання правових підстав для проведення такого перерахунку пенсії, а не з 07.10.2009.
Щодо формулювання позивачем позовних вимог про зобов'язання відповідача «виплачувати пенсію», суд зазначає, що такі вимоги спрямовані на майбутнє, тоді як судовому захисту в адміністративному процесі підлягають лише порушені права позивача на час звернення за судовим захистом. За таких обставин, зазначені вимоги є передчасними та задоволенню не підлягають.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 968,96 грн, що підтверджується квитанцією №5009-2719-7412-7570 від 10.11.2024.
Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 484,48 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21910427) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не здійснення перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 , невиплати компенсації втрати частини доходу та невиплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 , починаючи з часу настання правових підстав для проведення такого перерахунку пенсії та провести виплату пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок відповідно до зазначених банком в заяві реквізитах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строку виплати пенсії за період з жовтня 2009 по червень 2024.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар