31 липня 2025 рокуСправа №160/18556/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ремез К.І.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСУРСПРОМСТАЛЬ» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
26.06.2025 через підсистему "Електронний Суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСУРСПРОМСТАЛЬ» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/100243/2 від 17.06.2025;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці №UA209230/2025/001776 від 17.06.2025.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що заявник визначив митну вартість товару за ціною договору/контракту, яка зазначена у рахунку-фактурі (інвойсі). На підтвердження заявленої вартості товару декларант надав митному органу документи, визначені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, проте митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів та оформив картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, з чим позивач не погоджується, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді К.І. Ремез.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
14.07.2025 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
У рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу опрацювання документів, наданих для України від 13.03.2012 №4495-VII за результатами підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар.
Під час здійснення митного оформлення за митною декларацією від 16.06.2025 № 25UA209230056487U6 було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та виявлено наступне:
- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;
- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.
Відповідно до вимог п. 7.2. зовнішньоекономічного контракту від 16.02.2023 № 322/23 визначено що умови оплати по кожній поставці товару обумовлюються у рахунку, який є невід'ємною частиною угоди.
У рахунку від 15.03.2025 № ТМ250211 обумовлена 100 % передплата за товар до вивезення вантажу з порту.
У гр. 70 банківського платіжного документу від 12.002.2025 № 381 та від 18.03.2025 № 385 є посилання на рахунок у 15.03.2025 № ТМ250211. Вартість товару визначена у рахунку та становить 15080,09 дол. США. Проте сума перерахована Покупцем згідно вищезазначених платіжних документів складає 14717,79 та грн, що жодним не чином відповідає інвойсу та не дає можливості митному органу перевірити повноту перерахування коштів за ввезений то та перевірити правильність визначення митної вартості товару.
Рахунок на оплату транспортно-експедиторських послуг від 11.06.2025 № 405 містить пункт витрат: "експедиторська винагорода на території України" (2909,9 грн). Однак, відповідні витрати поза митною територією України в рахунку відсутні з чого можна зробити висновок, що відповідна сума стосується послуг на всьому маршруті переміщення вантажу. Таким чином, при розрахунку належних до сплати митних платежів не включено до розрахунку митної вартості товару відповідну 2 (другу) частину витрат щодо оплати експедиторської винагороди.
Відповідно до вимог п. 3.1 зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 16.02.2023 № 322/23 визначено, що ціна продукції за одиницю і по позиціям вказана та погоджується в Проформі. Проте даний документ, декларантом не надано митному органу, що є порушенням положень даної угоди та не дає можливості митному органу перевірити правильність нарахування числового значення ми вартості товару.
Відповідно до вимог п. 9.1 зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 16.02.2023 № 322/23 визначено, що разом з товаром Продавець надає Покупцеві оригінали наступних документів у тому числі копію митної декларації країни відправлення.
Проте цей документ, декларантом не надано митному органу, що є порушенням положень цієї угоди.
Відповідно до вимог п. 5.1 договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 29.12.2022 № 2 визначено, що вартість транспортно-експедиційних послуг є договірною та узгоджується сторонами в кожній конкретній заявці виходячи з конкретної ситуації на ринку.
Проте транспортна заявка на перевезення вантажу, декларантом не надано митному органу, що є порушенням положень даної угоди та не дає можливості митному органу перевірити правильність нарахування числового значення ми вартості товару.
Відповідно до вимог п. 4.1.3.1. договору про надання транспортно-експедиційного обслуговування від 20.03.2023 № 323/23 визначено, що платежі за послуги з перевезення вантажу та супутні витрати, пов'язані з таким перевезенням (навантаження та або розвантаження вантажу, агентські. Портові збори і т.п.) здійснюються протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення експедитором рахунку, але до вивозу вантажу з порту. Проте банківський платіжний документ, який свідчить про факт оплати послуг з перевезення товару, на момент митного оформлення, декларантом не надано митному органу, що є порушенням положень даної угоди.
З урахуванням викладеного, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕСУРСПРОМСТАЛЬ» код ЄДРПОУ 41015212, зареєстроване як юридична особа з 08.12.2016 за адресою: місто Дніпро, Бульвар Слави, будинок 23, квартира 49.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності позивача є: 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕСУРСПРОМСТАЛЬ» (Покупець) та SHANDONG ZIDA STEEL GROUP CO,. LTD., Китай, (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № 322/23 від 16.02.2023 відповідно до пункту 1.1 якого продавець Продавець зобов'язується передати у власність Покупця Товар, а Покупець - прийняти та сплатити вартість Товару на умовах цього Контракту.
Згідно з умовами Контракту, Продавець продає, а Покупець купує товар на умовах "FOB" у редакції ІНКОТЕРМС 2020.
Ціна продукції за одиницю та по позиціях вказана та погоджена в Проформах.
Загальна сума цього Контракту дорівнює сумі усіх Проформ-інвойс по цьому Контракту. Сторони погодили, що Рахунок виставляється по фактичній вазі.
Ціна на товар включає вартість тари та упаковки. Між сторонами контракту, на виконання умов контракту, було підписано інвойс №TM250211 від 15.03.2025 року, відповідно до якого погоджено поставку товару, а саме: «Труби з чорних металів, безшовні, без різьби, без теплової ізоляції, із нелегованої вуглецевої сталі марки C35, круглого поперечного перерізу, холоднокатані, розміри: 51*6 мм, довжина 5,8 м С35 - 9,262 т; 63*5,5 мм, довжина 5,8 м С35 - 10,348 т. Торгівельна марка: SHANDONG ZIDA STEEL GROUP CO.,LIMITED.
Виробник: SHANDONG ZIDA STEEL GROUP CO.,LIMITED. Країна виробництва: Китай. Загально цивільного, не військового призначення - на загальну кількість 10,348 тон, на загальну суму 15 080, 09 доларів США, товар поставляється на умовах: FOB XINGANG, CHINA, (порт), Китай (ІНКОТЕРМС 2020).
Також, згідно вказаної інвойсу та умов Контракту, Покупцем було здійснено оплату на суму 14 717,79 USD, що підтверджується платіжними дорученням SWIFT №381 від 12.02.2025 та №385 від 18.03.2025 року та заявками на купівлю валюти №449 та №451.
Відповідно до коносаменту №ZH250300379 від 25.03.2025 року місцем навантаження товару визначено порт навантаження (Port of Loading): XINGANG, CHINA; місце розвантаження товару пункт призначення (Port of Discharge) визначено: GDANSK,POLAND.
Отже, на підставі контракту №322/23 від 16 лютого 2023 року та інвойсу №TM250211 від 15.03.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕСУРСПРОМСТАЛЬ» було ввезено на митну територію України придбаний товар на загальну суму 15 080, 09 доларів США.
16.06.2025 позивачем (в особі декларанта - ТОВ "АЙЛОК ЛОДЖІСТИКС ") до Львівської митниці було подано до митного оформлення митну декларацію №25UA209230056487U6 на придбаний товар. Митна вартість, визначена декларантом за ціною договору (контракту), яка була вказана у інвойсі №TM250211 від 15.03.2025 в розмірі 15 080,09 USD.
Відповідно до гр. 32 товар: Труби з чорних металів, безшовні, без різьби, без теплової ізоляції, із нелегованої вуглецевої сталі марки C35, круглого поперечного перерізу, холоднокатані, розміри: 51*6 мм, довжина 5,8 м С35 - 9,262 т; 63*5,5 мм, довжина 5,8 м С35 - 10,348 т.
Митна вартість товарів була визначена із застосуванням основного методу. Так, у митній декларації, поданій декларантом, було зазначено загальну суму за рахунком відповідно до інвойсу 15 080,09 USD (курс валюти - 41.4466), (графа 22).
На підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом митному органу були надані документи, визначені ч. 2 ст. 53 МК України: Сертифікат якості (Certificate of quality) №LZ2511 від 18.03.2025; Пакувальний лист (Packing list) Б/н від 15.03.2025; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №TM250211 від 15.03.2025; Коносамент (Bill of lading) №ZH250300379 від 25.03.2025; Автотранспортна накладна (Road consignment note) №471340 від 12.06.2025; Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) №25C4403A2657/00197 від 10.04.2025; Статус особи, яка подає митну декларацію 2; Загальна декларація прибуття 25UA141000646535Z0 від 13.06.2025; Банківський платіжний документ, що стосується товару №381 від 12.02.2025; Банківський платіжний документ, що стосується товару №385 від 18.03.2025; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №405 від 11.06.2025; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №590 від 13.06.2025; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 01.01.2025; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, №322/23 16.02.2023 Додаткова угода №2 від 01.01.2025; Договір про надання послуг митного брокера №2405/1 від 24.05.2023; Договір (контракт) про перевезення №2 від 29.12.2022 Договір (контракт) про перевезення №323/23 від 20.02.2023 Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 25UA209230056487U6 16.06.2025.
Однак, на підставі наданих документів Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/100243/2 від 17.06.2025, а також складено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2025/001776 від 17.06.2025.
З рішення митного органу про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/100243/2 від 17.06.2025 вбачається, що у ході коригування митної вартості товарів застосовано резервний метод визначення митної вартості. Митна вартість оцінюваних товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2 ґ) за резервним методом, згідно з положеннями ст.64 МКУ, та ґрунтується на митних вартостях з іншої МД.
Також, як вбачається з картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, причини, за яких митний орган відмовляє у митному оформленні товарів є саме: рішення митного органу про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/100243/2 від 17.06.2025.
Внаслідок коригування вартості товарів митним органом, сума додаткових нарахувань (ввізне мито та ПДВ) склала - 103 811,21 грн.
Позивач, скориставшись правом, передбаченим ч. 7 ст. 55 МК України, задекларував зазначену партію товару, а митний орган випустив товар у вільний обіг за МД № 25UA209230056908U5 від 17.06.2025.
Позивач вважає рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/100243/2 від 17.06.2025 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2025/001776 від 17.06.2025 протиправними, необґрунтованими, безпідставними та такими, що підлягають скасуванню, тому звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Частиною 1 статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Частиною 1 статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до частини 6 статті 257 МК України, умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами 1, 2 статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до частини 4 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини 10 цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини 5, 7 статті 58 МК України).
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).
Згідно із частиною 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок- фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частина 5 статті 53 МК України містити норми, відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною 1 статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною 2 статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі (частина 4, 5 статті 55 МК України).
Відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Частиною 2 статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу(частина 3 статті 57 МК України).
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 статті 57 МК України).
Частиною 8 статті 57 МК України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ОАТТ).
Частиною 2 статті 64 МК України визначено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Як зазначено в частині 4 статті 64 МК України у разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
Відповідно до частини 7 статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15 зазначив, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним митним органом за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був ввезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.
Також, у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №815/143/174 зазначено, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Суд зазначає, що посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов'язана встановити та чітко викласти обставини, що свідчать про обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості та причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.
Посадова особа повинна витребувати документи, що реально необхідні для перевірки «сумнівних» відомостей, а не вимагати від декларанта надання невичерпного переліку усіх можливих документів.
Єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов:
-подання суб'єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України;
-ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;
-виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору);
-обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.
Факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23.01.2020 (справа № 804/4365/16).
Враховуючи викладене, вимоги відповідача про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних відомостей є необґрунтованими.
Отже, відповідач не довів наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів останній надав.
Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/100243/2 від 17.06.2025 та картки відмови в прийняті митних декларацій №UA209230/2025/001776 від 17.06.2025.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що оскільки позовну заяву задоволено, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у сумі 4844,80 грн.
Докази понесення витрат на професійну правничу допомогу суду не надані, зазначене питання судом не вирішується.
Керуючись ст. 77, 139, 241-250, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСУРСПРОМСТАЛЬ» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/100243/2 від 17.06.2025.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці №UA209230/2025/001776 від 17.06.2025.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСУРСПРОМСТАЛЬ» (49000, місто Дніпро, Бульвар Слави, будинок 23, квартира 49, код ЄДРПОУ 41015212) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79007, Львівська обл., місто Львів, вул. Костюшка Т., будинок 1, код ЄДРПОУ 43971343) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4844,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.І. Ремез