31 липня 2025 рокуСправа №160/1473/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Підсобне сільське господарство» Дніпропетровській обласної ради про стягнення податкового боргу,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Підсобне сільське господарство» Дніпропетровській обласної ради, в якій позивач просить:
- стягнути податковий борг з Комунального підприємства «Підсобне сільське господарство» Дніпропетровській обласної ради (ЄДРПОУ 20239696) до бюджету у розмірі 17325,38 гри шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, як платник податків перебуває Комунальне підприємство «Підсобне сільське господарство», яке має незаявлений до суду податковий борг у розмірі 17325,38 гривень. Оскільки не сплачена сума грошового зобов'язання, відповідно до вимог ст. 57 ПК України, набула статусу податкового боргу, то податковим органом на виконання вимог ст.59 ПК України було сформовано та направлено на податкову адресу відповідача засобами поштового зв'язку із рекомендованим повідомленням про вручення податкову вимогу форми «Ю» від 07.06.2021 року №0088639-1305-0468, та яку було повернуто на адресу контролюючого органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Між тим, податковий борг в добровільному порядку відповідачем не сплачено, у зв'язку з чим, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 27 січня 2025 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Вказану ухвалу було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу відповідача Комунального підприємства «Підсобне сільське господарство» Дніпропетровській обласної ради, зазначену у позові, а саме: 49115, м. Дніпро, вул. Бехтерева, буд.1.
06 лютого 2025 року а адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого ухвалу суду по справі №160/1473/25 від 27.01.2025 року отримано відповідачем за довіреністю 05.02.2025 року.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи судом, однак правом на подання відзиву на позов, заперечень, доказів чи пояснень по суті справи не скористався, згідно ст.162 КАС України.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.6 ст.162 КАС України).
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Комунальне підприємство «Підсобне сільське господарство» (49115, м. Дніпро, вул. Бехтерева, буд.1) зареєстровано як юридична особа 29.05.1995 року, про що внесено запис від 21.07.2009 року №12241200000047015.
На момент розгляду справи судом в інтегрованих картках платника податків Комунального підприємства «Підсобне сільське господарство» обліковується не заявлений до суду податковий борг на загальну суму 1018842,12 грн, згідно з:
- податковим повідомленням-рішенням форми «Ш» від 20.05.2021 року №0072520405 за платежем «земельний податок з юридичних осіб» на загальну суму 3229,20 грн (штрафні санкції);
- податковим розрахунком земельного податку №9030664241 від 19.02.2021 року на загальну суму 14096,18 року, термін сплати та суми податкового боргу відповідно:
1) 30.03.2021 року на суму 785,73 грн;
2) 30.04.2021 року на суму 1331,04 грн;
3) 31.05.2021 року на суму 1331,04 грн;
4) 31.06.2021 року на суму 1331,04 грн;
5) 31.07.2021 року на суму 1331,04 грн;
6) 31.08.2021 року на суму 1331,04 грн;
7) 31.09.2021 року на суму 1331,04 грн;
8) 01.11.2021 року на суму 1331,04 грн;
9) 30.11.2021 року на суму 1331,04 грн;
10) 30.12.2021 року на суму 1331,04 грн;
11) 30.01.2022 року на суму 1331,09 грн;
- податковим повідомленням-рішенням форми «Ш» від 26.11.2021 року №0187880405 за платежем «земельний податок з юридичних осіб» на загальну суму 193,14 грн (штрафні санкції).
Інформація щодо оскарження вищевикладених податкових повідомлень-рішень у контролюючого органу відсутня.
З урахуванням вимог ст.56, 57 Податкового кодексу України, у зв'язку з несплатою Комунальним підприємством «Підсобне сільське господарство» у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу.
Відповідно до вимог ст.59 ПК України у зв'язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, податковим органом в автоматичному режимі було сформовано та направлено на податкову адресу Комунального підприємства «Підсобне сільське господарство» засобами поштового зв'язку із рекомендованим повідомленням про вручення податкову вимогу форми «Ю» від 07.06.2021 року №0088639-1305-0468, та яку було повернуто на адресу контролюючого органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Доказів оскарження вказаної податкової вимоги матеріали справи не містять.
Посилаючись на наведені обставини, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Статтею 36 ПК України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно з п.38.1 ст.38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
За п.42.2. ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Пунктом 54.1 ст.54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 59.1 ст.59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
При цьому, відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На виконання пунктів 59.1, 59.4 статті 59 Податкового кодексу України, податковим органом було сформовано та направлено на податкову адресу засобами поштового зв'язку із рекомендованим повідомленням про вручення податкову вимогу форми «Ю» від 07.06.2021 року №0088639-1305-0468, та яку було повернуто на адресу контролюючого органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заборгованість по сплаті податків є узгодженою та підлягає стягненню у встановленому законом порядку.
Пунктом 60.6 ст.60 Податкового кодексу України передбачено, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).
Відповідно до пп.14.1.137 п. 14.1 ст.14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з п.41.4 ст.41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 95.1 ст.95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази щодо оскарження відповідачем податкової вимоги від 07.06.2021 року №0088639-1305-0468 або сплати податкового боргу на загальну суму 17325,28 грн.
Станом на час розгляду справи, до суду не надходили письмові заяви по суті справи від відповідача.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості, натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати вказаного податкового боргу у встановлені законодавством строки.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо питання розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до ч. 2. ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ ВП 44118658) до Комунального підприємства «Підсобне сільське господарство» Дніпропетровській обласної (49115, м.Дніпро, вул. Бехтерева, буд.1, код ЄДРПОУ 20239696) ради про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути податковий борг з Комунального підприємства «Підсобне сільське господарство» Дніпропетровській обласної ради (ЄДРПОУ 20239696) до бюджету у розмірі 17325,38 гри шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 КАС України.
Суддя І.В. Тулянцева