про залишення позовної заяви без руху
31 липня 2025 року ЛуцькСправа № 140/8287/25
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Стецик Н.В., одержавши позовну заяву Комунального підприємства “Ковельводоканал» Ковельської міської ради до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними та скасування наказів та припису,
Комунальне підприємство “Ковельводоканал» Ковельської міської ради звернулося з позовом до Державної служби геології та надр України, в якому просить:
1. визнати протиправним та скасувати пункт наказу №394 від 09.09.2020 “Про проведення позапланових перевірок» в частині проведення позапланової перевірки КП “Ковельводоканал» (на той час - Ковельського УВКГ “Ковельводоканал» код ЄДРПОУ 05500871);
2. визнати протиправним та скасувати припис Державної служби геології та надр України №536-20/02 від 27.11.2020;
3. визнати протиправним та скасувати пункт 6 додатку 2 до наказу Державної служби геології та надр України №981 від 23.12.2021.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та містить такі недоліки.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В порушення вищенаведеного позивачем не додано до позову належним чином завірених копій наказу №394 від 09.09.2020 “Про проведення позапланових перевірок» та припису Державної служби геології та надр України №536-20/02 від 27.11.2020. В той час, додаток 2 до наказу Державної служби геології та надр України №981 від 23.12.2021 опублікований в мережі Інтернет (https://www.geo.gov.ua/wp-content/uploads/2021/12/nakaz-981-vid-23_12_21-dodatok.doc) та є загальнодоступним.
Відтак, позивачу слід надати суду належним чином завірені копії наказу №394 від 09.09.2020 “Про проведення позапланових перевірок» та припису Державної служби геології та надр України №536-20/02 від 27.11.2020.
За приписами частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття “дізнався» та “повинен був дізнатись».
Поняття “повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Позивач звернувся до суду із цим позовом лише 25.07.2025, тобто з пропуском встановленого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду з позовними вимогами про оскарження спірних наказів та припису.
В позовній заяві позивач просить поновити строк звернення до суду з даною позовною заявою, посилаючись поважність причин його пропуску, оскільки вчасно не дізнався про оскаржувані рішення.
З такими твердженнями позивача суд не погоджується з огляду на наступне.
Позивач стверджує, що дізнався про зупинення дії дозволу лише в червні 2025 року під час ревізії Держаудитслужби. Однак, у матеріалах справи міститься інформація про: винесення припису №536-20/02 від 27.11.2020; листування з Держгеонадрами (зокрема лист від 23.11.2020 №1308, в якому сам позивач повідомляє про недопуск посадових осіб до перевірки на підставі оскаржуваного наказу від 09.09.2020); відомості про накази №981 від 23.12.2021, №122 від 01.04.2022, №360 від 26.10.2022 та №38 від 30.01.2023, що містять відомості про зупинення дозволу на користування ділянкою надр. Більш того, додаток 2 до наказу Державної служби геології та надр України №981 від 23.12.2021 опублікований в мережі Інтернет (https://www.geo.gov.ua/wp-content/uploads/2021/12/nakaz-981-vid-23_12_21-dodatok.doc) та є загальнодоступним.
Це свідчить, що позивач був або повинен був бути обізнаний про відповідні акти значно раніше, ніж у червні 2025 року.
Позивач не надав жодних доказів: надсилання інформаційного запиту до Держгеонадр щодо статусу дозволу; ведення обліку отриманої кореспонденції, що свідчило б про неможливість встановити факт зупинення дозволу; спроб поновити строки до моменту подання позову (лише зазначено про «випадкове» дізнання).
Вказане свідчить не про об'єктивну неможливість звернутись до суду, а про недбале ставлення до захисту своїх прав, що не може вважатися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Право на захист не є абсолютним, якщо порушено засади правової визначеності.
Строк обчислюється від моменту, коли позивач повинен був дізнатися про оскаржувані акти, а не коли фактично дізнався. Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України, перебіг строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Позивач не спростував припущення, що він мав усі можливості дізнатися про прийняті рішення значно раніше, ніж у червні 2025 року. Зокрема, накази про зупинення дозволу на користування надрами є публічними актами індивідуальної дії, а тому інформація могла бути отримана шляхом доступу до офіційних джерел або в результаті листування з контролюючим органом; жодної перешкоди на звернення до суду в межах строку не доведено.
Частиною шостою статті 161 КАС України встановлено, що разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У позовній заяві не зазначено жодних поважних причин, які об'єктивно не залежали від позивача та позбавляли його права на вчасне звернення до суду з даним позовом. Обставини, на які посилається позивач як на підстави для поновлення строку, не є об'єктивними, непереборними та незалежними від волі позивача, що унеможливлювало подання позову вчасно. Відповідно, відсутні правові підстави для задоволення клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у зазначений строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом надання суду належним чином завірених копій наказу №394 від 09.09.2020 “Про проведення позапланових перевірок» та припису Державної служби геології та надр України №536-20/02 від 27.11.2020 та подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наведенням підстав (поважних причин) пропуску такого строку та наданням доказів на підтвердження таких обставин.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 171, 248 КАС України, суд
У задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовити.
Позовну заяву Комунального підприємства “Ковельводоканал» Ковельської міської ради до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними та скасування наказів та припису залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Н. В. Стецик