м. Вінниця
31 липня 2025 р. Справа № 120/17404/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши поданий звіт в порядку положень ст. 382 КАС України у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11.03.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2024, зокрема, зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати, а саме за період з 17.04.2016 по день фактичної виплати індексації.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 03.02.2021, грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2021 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані 14 діб щорічної основної відпустки за 2020-2021 рік, а саме за період з 03.02.2021 по день фактичної виплати цих сум.
Позивач 11.02.2025 подала до суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.03.2024, оскільки станом на момент звернення до суду вказане рішення залишається невиконаним.
Ухвалою від 26.02.2025 суд постановив розгляд заяви позивача здійснювати в порядку письмового провадження. Відповідачу суд надав строк подати відзив.
Ухвалою від 13.03.2025 задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.03.2024 у справі № 120/17404/23.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 до 13.06.2025 подати звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.03.2024 у справі № 120/17404/23.
Надалі відповідач подав звіт та вказав, що відповідно до довідки № 185 від 04.04.2025 року ОСОБА_1 нараховано компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати, а саме за період з 17.04.2016 по день фактичної виплати індексації у розмірі 2883, 34 грн. Після утримання військового збору та ПДФО на картковий рахунок ОСОБА_1 перераховано 2220, 17 грн., що підтверджується Платіжною інструкцією № 1053 від 18.04.2025 та відомістю зарахування на карткові рахунки Приватбанк за квітень 2025 року № 140.
Відповідно до довідки № 519 від 11.06.2024 року ОСОБА_1 нараховано компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 03.02.2021, грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2021 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані 14 діб щорічної основної відпустки за 2020-2021 рік у розмірі 10167,24 грн. Після утримання військового збору та ПДФО, відповідно до вимог чинного законодавства, на картковий рахунок ОСОБА_1 перераховано 7828,78 грн, що підтверджується Платіжною інструкцією № 691 від 13.03.2025 року та відомістю зарахування на карткові рахунки Приватбанк за березень 2025 року № 92.
Позивач подала свої заперечення щодо звіту відповідача та просила відмовити у його прийнятті.
Надаючи оцінку звіту про виконання рішення від 15.07.2024, суд виходить із таких мотивів.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до положень частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно зі статтею 370 КАС судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, установлену законом.
Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності із приписами мотивувальної та резолютивної частин рішення суду).
Статтею 382 КАС, у свою чергу, передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу (ч. 1 ст. 382-3 КАС України).
Оцінюючи повноту виконання рішення від 11.03.2024, суд враховує таке.
Згідно зі статтями 1- 3 Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21 лютого 2001 року, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому, індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
Суд зауважує, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02.02.2023 у справі № 120/9842/22, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2023, зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період військової служби з 01.01.2016 до 01.03.2018 включно.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 з урахуванням вже виплачених сум перерахувати та доплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 29.01.2020 по 24.01.2022, грошову допомогу на оздоровлення за 2020-2022 роки, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2022 роки, одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби, грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки як учаснику бойових дій, здійснивши їх обчислення виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020.
Ухвалою від 06.02.2023 задоволено заяву позивачки ОСОБА_1 про виправлення описок в судовому рішенні.
Абзац 5 резолютивної частини рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2023 року у справі № 120/9842/22 викладено у такій редакції:
"Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 з урахуванням вже виплачених сум перерахувати та доплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 29.01.2020 по 03.02.2021, грошову допомогу на оздоровлення за 2020-2021 роки, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби, грошову компенсацію за невикористані 14 діб щорічної основної відпустки за 2020-2021 роки, здійснивши їх обчислення виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020.".
Ухвалою від 27.02.2023 задоволено заяву військової частини НОМЕР_1 про виправлення описки в судовому рішенні.
Абзац 3 резолютивної частини рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2023 року у справі № 120/9842/22 викладено у такій редакції:
"Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період військової служби з 17.04.2016 до 01.03.2018 включно".
На виконання вказаного рішення відповідач виплатив позивачу кошти. Зокрема, 23.06.2023 відповідач виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за період військової служби з 17.04.2016 по 01.03.2018 в сумі 4435,66 грн та 20.10.2023 здійснив виплату грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 03.02.2021, грошову допомогу на оздоровлення за 2020-2021 роки, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби, грошову компенсацію за невикористані 14 діб щорічної основної відпустки за 2020-2021 роки, здійснивши їх обчислення виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 в сумі 26141,71 грн.
Відповідно до довідки-розрахунку військової частини від 04.04.2025 № 185 сума компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати за несвоєчасну виплату сум індексації грошового забезпечення за період з 17.04.2016 по 01.03.2018 становить 2883,34 грн, після утримання військового збору та ПДФО до виплати -2220,17 грн.
Згідно із платіжною інструкцією від 18.04.2025 № 1053 відповідач перерахував кошти в сумі 2220,17 грн на картковий рахунок позивача.
Відповідно до довідки-розрахунку військової частини від 11.06.2024 № 519 сума компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати за несвоєчасну виплату сум грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, компенсації за невикористанні дні відпустки за період з 29.01.2020 по 03.02.2021 становить 10167,24 грн, після утримання військового збору та ПДФО до виплати - 7828,78 грн.
Згідно із платіжною інструкцією від 13.03.2025 № 691 та Відомістю № 92 зарахування на карткові рахунки ПРИВАТБАНК військової частини НОМЕР_1 за березень 2025 року ОСОБА_1 відповідач перерахував на її картковий рахунок кошти в сумі 7828,78 грн.
Отже, з урахуванням раніше виплачених позивачу сум 4435,66 грн та 26141,71 грн, сума компенсації втрати частини доходів відповідачем розраховано у відповідності до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21 лютого 2001 року.
Відтак, суд доходить висновку, що відповідачем виконано рішення у повному обсязі, у зв'язку із чим суд приймає поданий звіт про виконання рішення суду від 11.03.2024 у справі №120/17404/23.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, суд
Прийняти звіт військової частини НОМЕР_1 від 06.06.2025 (вх. № 36731/25) про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.03.2024 в адміністративній справі № 120/17404/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повну ухвалу складено 31.07.2025.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна