Справа № 947/23838/25
Провадження № 3/947/3203/25
25.07.2025 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Прохоров П.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 122-4 КУпАП, протокол ЕПР1 № 359563,
Згідно протоколу, 27.05.2025 року в м.Одесі по вул.Ак.Корольова, 9 керуючи автомобілем Hyundai д.н. НОМЕР_1 став учасником ДТП, після чого місце події чим порушив п.2.10. ПДР, за що відповідальність передбачена ст.122-4 КУпАП.
Захисник Пинзіна Ю.О. надала письмові заперечення, відповідно до яких просила суд закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення, зазначивши що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, не доведена належними та достатніми доказами. Протокол про адміністративне правопорушення, складений стосовно ОСОБА_1 , не містить відомостей про усвідомлення вказаною особою причетності до дорожньо-транспортної пригоди та наявність умислу на залишення її місця, а достатні докази, що спростовують твердження ОСОБА_1 про те, що він не помітив зіткнення з транспортним засобом потерпілої, матеріали справи не містять , що виключає наявність обов'язкової ознаки суб'єктивної сторони складу вказаного правопорушення вину у формі умислу. Також надала заяву про розгляд справи у ї відсутність.
Дослідивши дослідивши матеріали справи та письмові заперечення, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.62 Конституції України, вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з ч.2 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини у сфері дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у випадках, коли суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху двома водіями транспортних засобів, потрібно з'ясувати характер порушень, які допустив кожний з них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків. Виключається відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягають застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Судом досліджені докази, долучені до протоколу, а саме: схема місця ДТП, рапорт працівника поліції, письмові пояснення ОСОБА_1 відповідно до яких він стверджує, що не почув, що його автомобіль зачепив інший, відповідно не усвідомлював причетність до ДТП та продовжив рух, а також пояснення ОСОБА_2 , в яких вона зазначає, що не зупинилась коли почула легкий поштовх, а перевірила авто заїхавши на паркувальне місце.
З зазначених пояснень встановлено, що ОСОБА_1 виїжджав заднім ходом з паркувального місяця та не усвідомлював причетність до ДТП, оскільки потерпіла не зупинилась та поїхала далі, що свідчить про те, що він не мав наміру залишати місце ДТП, а продовжив свій рух так само як водій іншого автомобілю.
Відповідно до ст.122-4 КУпАП адміністративна відповідальність настає за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Адміністративне правопорушення визнають вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії (бездіяльності), передбачала її шкідливі наслідки й бажала їх або свідомо допускала їх настання. Усвідомлення протиправного характеру діяння та передбачення шкідливих наслідків становлять інтелектуальні ознаки умислу, а бажання або свідоме допущення наслідків - вольову ознаку.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку за законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала можливість настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки суперечать поясненням учасників події, не містять відомостей про усвідомлення вказаною особою причетності до дорожньо-транспортної пригоди та наявність умислу на залишення її місця, тобто обставини, викладені у протоколі спростовані у судовому засіданні дослідженими судом доказами.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення.
Оскільки у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 122-4 КУпАП, а тому провадження по справі щодо нього слід закрити на підставі ст. 247 п. 1 КУАП.
Керуючись ст.ст.122-44, 247, 251, 266, 283-285 КУпАП, суд -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-44 КУпАП закрити відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суд м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня ухвалення постанови.
Суддя Прохоров П. А.