Дата документу 01.08.2025
Справа № 501/5067/24
2/501/350/25
25 липня 2025 року Чорноморський міський суд Одеської області у складі
головуючого судді Петрюченко М.І.,
за участю секретаря судового засідання - Тейбаш Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області цивільній справі за
позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2
до
відповідачів:
1 виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області,
2 ОСОБА_3 ,
3 ОСОБА_4
предмет та підстави позову: про визнання недійсним розпорядження органу приватизації, скасування свідоцтва про право власності,
учасники справи:
представник позивача - адвокат Стеценко О.П.,
представник відповідачів - Марінкевич М.М.,
ухвалив рішення та
І. Виклад позиції позивача та відповідача.
ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 10.11.2024 звернулась до суду із позовною заявою до виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним розпорядження органу приватизації, скасування свідоцтва про право власності, згідно якого просить суд:
- визнати недійсним розпорядження органу приватизації виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області №168 від 12.09.2023 про передачу у спільну часткову власність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1 ;
- скасувати свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 12.09.2023, реєстраційний номер 650, видане виконавчим комітетом Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області.
Позов обґрунтований тим, що на підставі рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради №786/1 від 24.09.1992 ОСОБА_5 , сім'я якого складалась з чотирьох осіб: його самого, дружини - ОСОБА_6 , доньки - ОСОБА_7 , доньки - ОСОБА_8 видано ордер №33 серії ИГ від 23.01.1993 на квартиру АДРЕСА_2 .
ОСОБА_8 вселилась в дану квартиру та зареєструвала своє місце проживання.
05.07.2008 ОСОБА_8 зареєструвала шлюб з ОСОБА_9 , змінивши своє прізвище з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 ».
ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_1 народився син ОСОБА_2 , який був зареєстрований у спірному житловому приміщенні.
20.07.2023 по справі №501/1308/23 Іллічівським міським судом Одеської області прийнято заочне рішення, яким позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (третя особа - служба у справах дітей виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задоволено. Визнано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такими, що втратили право користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1 .
Дане рішення набрало законної сили 20.08.2023.
На підставі даного судового рішення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 були зняті з реєстрації в квартирі АДРЕСА_1 .
01.09.2023 ОСОБА_3 звернулась до органу приватизації виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області із заявою про приватизацію квартири АДРЕСА_1 .
Згідно з розпорядженням органу приватизації від 12.09.2023 №168 квартиру АДРЕСА_1 передано у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . На підставі даного розпорядження органом приватизації виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області 12.09.2023 видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , реєстраційний номер 650.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно №399660548 від 17.10.2024 право власності на спірну квартиру зареєстровано по 1/2 частки за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 03.12.2024 скасовано заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 20.07.2023 по справі №501/1308/23, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Позивач, посилаючись на те, що рішення суду, яким визнано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 такими, що втратили право користування житловим приміщенням - спірною квартирою, скасовано, їх права на приватизацію вищевказаної квартири поновлено і вони нарівні з усіма наймачами мають право приватизувати житло та стати його співвласниками, вселитись та використовувати його для власного проживання.
На підставі викладеного позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Представник відповідачів надав до суду відзив на позов, просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачка:
- разом із сином не проживали в спірній квартирі понад 20 років, позивач перебуває у шлюбі та проживає з 2008 року за іншою адресою: АДРЕСА_3 ;
- не несла витрати щодо обслуговування та утримання спірного майна;
- не намагалась реалізувати свого права на передачу їй у приватну власність зазначеної квартири;
- приватизація спірного нерухомого майна є правомірною, тощо.
В судовому засіданні позивач та її представник просили суд задовольнити позов з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідачів в судовому засіданні просила суд відмовити у задоволенні позову.
Представник виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області був належним чином сповіщений про судовий розгляд справи, однак до суду не зявився та 21.05.2025 надав до суду заяву про розгляд справи без його участі (а.с.117-118), відзив на позов не надав.
ІІ. Інші процесуальні дії у справі.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 10.12.2024 справа розподілена для розгляду судді Петрюченко М.І. (а.с.44).
Ухвалою судді Іллічівського міського суду Одеської області від 18.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, призначено підготовче судове засідання (а.с.51-52).
Ухвалою судді Іллічівського міського суду Одеської області від 18.12.2024 вжито заходи забезпечення позову у справі (а.с.54-56).
Ухвалою судді Іллічівського міського суду Одеської області від 28.02.2025 у задоволенні заяв про зупинення провадження у справі відмовлено (а.с.81-82).
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 12.03.2025 закрито підготовче судове засідання, призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.92).
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради №786/1 від 24.09.1992 ОСОБА_5 , сім'я якого складалась з чотирьох осіб: його самого, дружини - ОСОБА_6 , доньки - ОСОБА_7 , доньки - ОСОБА_8 видано ордер №33 серії ИГ від 23.01.1993 на квартиру АДРЕСА_2 (а.с.9).
05.07.2008 ОСОБА_8 зареєструвала шлюб з ОСОБА_9 , змінивши своє прізвище з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 » (а.с.28).
ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_1 народився син ОСОБА_2 (а.с.27), який був зареєстрований у спірному житловому приміщенні (а.с.26).
20.07.2023 по справі №501/1308/23 Іллічівським міським судом Одеської області прийнято заочне рішення, яким позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (третя особа - служба у справах дітей виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задоволено. Визнано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такими, що втратили право користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1 (а.с.29-31).
Дане рішення набрало законної сили 20.08.2023.
01.09.2023 ОСОБА_3 звернулась до органу приватизації виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області із заявою про приватизацію квартири АДРЕСА_1 в рівних (а.с.12).
ОСОБА_5 відмовився від приватизації квартири АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 (а.с.17).
Згідно з розпорядженням органу приватизації від 12.09.2023 №168 квартиру АДРЕСА_1 передано у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.11).
На підставі даного розпорядження органом приватизації виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області 12.09.2023 видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , реєстраційний номер 650 (а.с.10).
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно №399660548 від 17.10.2024 право власності на спірну квартиру зареєстровано по 1/2 частки за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.34).
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 03.12.2024 скасовано заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 20.07.2023 по справі №501/1308/23, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с.32-33).
Згідно акту від 20.05.2025, складеного мешканцями будинку за адресою: АДРЕСА_4 та засвідченого підписом і печаткою начальника ЖЕД №4, за адресою: АДРЕСА_4 не проживають 20 років наступні особи: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.126).
ОСОБА_1 не укладала договір найму у КП «МУЖКГ». З моменту передачі багатоквартирного будинку на баланс КП «МУЖКГ» по теперішній час особовий рахунок на квартиру АДРЕСА_1 відкрито на ОСОБА_5 (а.с.129).
ОСОБА_1 не зверталась із заявою про приватизацію, що підтверджується копією відповіді КП «БТІ «Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області» від 20.05.2025 на адвокатський запит (а.с.130).
ІV. Оцінка Суду.
Згідно статті 345 ЦК України, фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.
У ч.1 ст.1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначено, що приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
Відповідно до ч.3 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.
Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).
Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженим наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29.01.2009 року № 396, передбачено наступну процедуру приватизації житлових приміщень.
Громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім'ї на умовах найму квартиру (одноквартирний будинок), звертається в орган приватизації або до створеного ним підприємства по оформленню документів, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.
При наявності у наймача або членів його сім'ї пільги на безоплатне одержання займаного житла незалежно від розміру загальної площі, до заяви додається відповідний документ (копія посвідчення, довідка та інше), що підтверджує право на пільгові умови приватизації.
Згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію квартири (будинку) підтверджується письмово і додається до заяви.
При оформленні заяви на приватизацію квартири (будинку) громадянин бере на підприємстві, що обслуговує жилий будинок, довідку про склад сім'ї та займані приміщення.
У довідці вказуються члени сім'ї наймача, які прописані та мешкають разом з ним, а також тимчасово відсутні особи, за якими зберігається право на житло.
Оформлена заява на приватизацію квартири (будинку) з доданими до неї довідкою про склад сім'ї та займані приміщення, а також документом, що підтверджує право на пільгові умови приватизації, подаються громадянином до органу приватизації місцевої державної адміністрації, виконкому місцевої Ради народних депутатів, чи державного підприємства, організації, установи, де вони реєструються.
Судом встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради №786/1 від 24.09.1992 ОСОБА_5 , сім'я якого складалась з чотирьох осіб: його самого, дружини - ОСОБА_6 , доньки - ОСОБА_7 , доньки - ОСОБА_8 видано ордер №33 серії ИГ від 23.01.1993 на квартиру АДРЕСА_2 (а.с.9).
05.07.2008 ОСОБА_8 зареєструвала шлюб з ОСОБА_9 , змінивши своє прізвище з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 » (а.с.28).
ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_1 народився син ОСОБА_2 (а.с.27), який був зареєстрований у спірному житловому приміщенні (а.с.26).
20.07.2023 по справі №501/1308/23 Іллічівським міським судом Одеської області прийнято заочне рішення, яким позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (третя особа - служба у справах дітей виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задоволено. Визнано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такими, що втратили право користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1 (а.с.29-31).
Дане рішення набрало законної сили 20.08.2023.
01.09.2023 ОСОБА_3 звернулась до органу приватизації виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області із заявою про приватизацію квартири АДРЕСА_1 в рівних (а.с.12).
ОСОБА_5 відмовився від приватизації квартири АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 (а.с.17).
Згідно з розпорядженням органу приватизації від 12.09.2023 №168 квартиру АДРЕСА_1 передано у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.11).
На підставі даного розпорядження органом приватизації виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області 12.09.2023 видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , реєстраційний номер 650 (а.с.10).
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно №399660548 від 17.10.2024 право власності на спірну квартиру зареєстровано по 1/2 частки за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.34).
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 03.12.2024 скасовано заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 20.07.2023 по справі №501/1308/23, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с.32-33).
Відповідно до ст.107 Житлового Кодексу наймач або член його сім'ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням від дня вибуття.
Судом встановлено, що згідно акту від 20.05.2025, складеного мешканцями будинку за адресою: АДРЕСА_4 та засвідченого підписом і печаткою начальникам ЖЕД №4, за адресою: АДРЕСА_4 не проживають 20 років наступні особи: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.126).
ОСОБА_1 не укладала договір найму у КП «МУЖКГ». З моменту передачі багатоквартирного будинку на баланс КП «МУЖКГ» по теперішній час особовий рахунок на квартиру АДРЕСА_1 відкрито на ОСОБА_5 (а.с.129).
ОСОБА_1 не зверталась із заявою про приватизацію, що підтверджується копією відповіді КП «БТІ «Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області» від 20.05.2025 на адвокатський запит (а.с.130).
Проживання відповідачів на момент приватизації спірної квартири підтверджується Довідкою про склад зареєстрованих у житловому приміщенні від 21.08.2023 (а.с.16).
ОСОБА_3 несла витрати по утриманню квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями квитанцій (а.с.149-153).
Договір найму квартири АДРЕСА_1 укладено між КП «МУЖКГ» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області 31.08.2023, що підтверджується копією самого договору №4310070019 (а.с.18-21).
В судовому засіданні позивачка пояснила, що вона перебуває у шлюбі та проживає з 2008 року за іншою адресою: АДРЕСА_3 .
Фактична адреса проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка вказана при заведенні медичної картки, так і при укладенні декларації на медичне обслуговування: АДРЕСА_3 , що підтверджується копією відповіді поліклініки від 16.06.2025 (а.с.148).
Вказані обставини спростовують доводи позивача, що вона разом з сином набули право користування житловою площею у спірній квартирі, оскільки це було їх єдиним місцем проживання.
Якщо громадянин втратив право на проживання у встановленому чинним законодавством порядку, а члени його сім'ї, що залишилися проживати у квартирі, приватизували її відповідно до вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», вони мають право відповідно до ст.12 цього Закону розпорядитися квартирою на свій розсуд, в тому числі і продати її згідно з положеннями цивільного законодавства.
Стаття 41 Конституції України надає право кожному володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності як сукупність правових норм, що закріплюють право людини володіти, користуватися і розпоряджатися належним їй майном та іншими матеріальними благами, і набувається в порядку, визначеному законодавством та є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
У постанові Верховного Суду від 22.12.2020 року по справі № 303/6366/17 (провадження №61-17559св19) вказано, що порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).
У постанові Верховного Суду від 21.04.2021 року у справі № 552/6997/19 (провадження № 61-1280св21) зроблено висновок, що недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.
У ч.3 ст.12, ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Отже, суд доходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених сторонами по справі в обґрунтування власних правових позицій, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо суті позовних вимог.
Керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 18, 141, 158, 258-259, 263 Цивільного-процесуального кодексу України, Суд
У позові ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним розпорядження органу приватизації, скасування свідоцтва про право власності - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Чорноморського міського
суду Одеської області М.І.Петрюченко