Справа № 496/766/25
Провадження № 2-др/496/20/25
29 липня 2025 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Горяєва І.М.,
за участю секретаря - Касьяненко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області заяву представника позивача - адвоката Чирки Ольги Олегівни про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області, тертя особа: Добровольче формування №1 Усатівської сільської територіальної громади про стягнення середнього заробітку, моральної шкоди та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Біляївського районного суду від 24.06.2025 року в цивільній справі № 496/766/25 задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу освіти Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області, тертя особа: Добровольче формування №1 Усатівської сільської територіальної громади про стягнення середнього заробітку, моральної шкоди та зобов'язання вчинити певні дії.
10.07.2025 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Чиркою О.О. було подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій вона просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн.
До судового засідання представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Чирка О.О. не з'явилася, проте надала заяву про розгляд справи без участі позивача та представника, на заяві наполягала.
Представник Відділу освіти Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області до судового засідання не з'явилася, проте надала відзив на заяву про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якого в задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу просила відмовити у повному обсязі.
Дослідивши заяву та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 259 ЦПК України визначено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
На підставі положень ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частинами 3 та 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Так, зокрема, представник позивача просить стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 40000,00 грн.
У підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач долучає до матеріалів справи копію договору про надання правничої допомоги та представництво інтересів в суді від 14.03.2024 року, акт прийняття-передачі наданих послуг від 08.07.2025 року
Як вбачається з рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.
Зокрема, у рішеннях у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006 року (пункт 80), у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009 року (пункти 34-36), у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 року, у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015 року (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
Виходячи із вимог ст. 137 ЦПК України, та з огляду на співрозмірність витрат на оплату послуг адвоката, пов'язаних із захистом прав та представництвом інтересів позивача у даній конкретній справі, враховуючи характер спору, участь адвоката у справі, кількість судових засідань, а також з урахуванням відзиву на заяву, суд, з урахуванням основоположних засад справедливості, виваженості та розумності, вважає обґрунтованим та об'єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, розмір витрат на правову допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 10000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 246, 270, 354 ЦПК України, суд -
Заяву представника позивача - адвоката Чирки О.О. про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.
Стягнути з Відділу освіти Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області (ЄДРПОУ: 44121990, пров. Урядовий, 63, с. Усатове Одеського району Одеської області) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) - витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення.
Суддя І.М. Горяєв