Справа № 484/7201/24
Провадження № 1-кп/484/170/25
Кримінальне провадження № 42021152040000003
30.07.2025 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
за участі прокурора - ОСОБА_3
представника володільця майна, ТОВ «Костянтинівський гранітний кар'єр» - адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про застосування спеціальної конфіскації та вирішення долі речових доказів у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021152040000003 від 23.03.2021 за ч. 4 ст. 240, ч. 2 ст. 364 КК України,
26.12.2024 року до суду надійшло клопотання прокурора Первомайської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування спеціальної конфіскації та вирішення долі речових доказів у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021152040000003 від 23.03.2021 за ч. 4 ст. 240, ч. 2 ст. 364 КК України.
Клопотання мотивоване наступним.
У провадженні СВ Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області перебували матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42021152040000003 від 23.03.2021 за ч. 4 ст. 240, ч. 2 ст. 364 КК України за фактом здійснення службовими особами ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України № 83» незаконного видобутку та реалізацію корисних копалин (граніт) на території Костянтинівського родовища гранітів, розташованого на території Вознесенського (Арбузинського) району, що спричинило тяжкі наслідки.
Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно наказу від 15.03.2019 № 708/к виконувача обов'язків Державного секретаря, керівника Секретаріату Державного секретаря Міністерства юстиції України на ОСОБА_5 на підставі його заяви покладено виконання обов'язків директора Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№83)».
Державне підприємство «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№83)» (код ЄДРПОУ 08680537) знаходиться у підпорядкуванні Міністерства Юстиції України, розташоване за адресою: Миколаївська область, Первомайський (Арбузинський) район, сел. Костянтинівка, вулиця Володимирська, будинок 1, та має основний вид діяльності (08.11) «Добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю» та свою діяльність по видобутку граніту здійснює у Костянтинівському родовищі гранітів на земельній ділянці площею 85,4556 га згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №196731, виданого на підставі розпорядження Арбузинської райдержадміністрації від 15.09.2004 № 652 та на підставі спеціального дозволу Державної служби геології та надр України на користування надрами від 18.11.2008 № 4776.
ОСОБА_5 , виконуючи обов'язки директора державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України Арбузинської ВК «№ 83» був зобов'язаний діяти в межах чинного законодавства України, в тому числі в сфері видобування корисних копалин, достовірно знаючи, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, та знаючи про те, що Наказом Державної служби геології та надр України від 19.06.2015 № 165 дію спеціального дозволу на користування надрами від 18.11.2008 № 4776, наданого ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України № 83», зупинено, вчинив дії, направлені на організацію процесу видобування корисної копалини загальнодержавного значення - граніту з Костянтинівського родовища гранітів шляхом вибуху за наступних обставин.
Так, Державною службою геології та надр України у серпні 2012 року проведено планову перевірку діяльності ДП «Підприємство Арбузинської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області (№83)» відповідно до спеціального дозволу на користування надрами від 18.11.2008 № 4776, наданого з метою видобування гранітів, придатних в якості сировини для виробництва облицювального каменю, щебню та каменю бутового Костянтинівського родовища Миколаївської області. В ході перевірки виявлені порушення умов користування надрами.
У зв'язку з неусуненням порушень, виявлених під час проведення вказаної перевірки, наказом Держгеонадр від 19.06.2015 № 195 дію спеціального дозволу на користування надрами від 18.11.2008 № 4776 -зупинено.
Строк дії дозволу № 4776 закінчився 11.12.2015.
Наказом Держгеонадр від 04.07.2018 № 228 строк дії вказаного дозволу продовжено до 11.12.2035, водночас, у зв'язку з неусуненням порушень дія дозволу залишалася зупиненою.
У період з 18.05.2019 по 07.08.2019 ОСОБА_5 в порушення вказаних вимог законодавства, діючи з прямим умислом, виконуючи обов'язки директора державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України Арбузинської ВК «№ 83», що належить згідно посадових обов'язків до професійної групи «керівники», будучи службовою особою, на яку відповідно до посадової інструкції покладено персональну відповідальність за фінансово-господарську діяльність підприємства, порушив встановлений законом порядок і правила вилучення (видобування) корисних копалин та у порушення вимог ст.ст. 16, 17, 19 Кодексу України про надра, у вказаний період, усвідомлюючи відсутність у нього спеціального дозволу на користування надрами (ліцензії) та гірничого відводу на користування надрами запевнив працівників ТОВ «УКРАГРОВИБУХПРОМ» в правомірності своїх дій, керуючи діями своїх підлеглих організував проведення двох вибухів та незаконно, шляхом вибуху здійснив, видобування гірської породи граніту (камінь будівельний) загальнодержавного значення об'ємом 64 552,56 метрів кубічних неподалік сел. Костянтинівка Вознесенського району (колишнього Арбузинського району) Миколаївської області за наступними координатами (широта: 47?50?50.74?С та довготи 31?7?58.98?В).
В подальшому, реалізуючи свій умисел, запевнивши у правомірності своїх дій працівників ТОВ «Костянтинівський гранітний кар'єр», за допомогою спеціальної гірничої техніки з обробітку гірської породи граніту (камінь будівельний) загальнодержавного значення та транспортних засобів здійснив обробіток видобутого граніту об'ємом 6 779,07 метрів кубічних та перевіз готову продукцію за допомогою вантажних автомобілів ТОВ «Костянтинівський гранітний кар'єр» та державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України Арбузинської ВК «№83» неподалік сел. Костянтинівка Вознесенського району (колишнього Арбузинського району) Миколаївської області.
Вказаними діями ОСОБА_5 незаконно здійснив видобування гірської породи граніту (камінь будівельний) загальнодержавного значення об'ємом 6 779,07 метрів кубічних, шляхом вибуху, які відповідно до «Переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 № 827, відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення, чим заподіяв шкоду державі у сфері охорони навколишнього природного середовища на суму 24 940 865,00 (двадцять чотири мільйони дев?ятсот сорок тисяч вісімсот шістдесят п?ять) грн, що відповідно до п. 4 примітки ст. 364 КК України є тяжкими наслідками.
Викладені обставини встановлені під час досудового розслідування і підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Так, в ході досудового розслідування 27.05.2021 на території ДП «Підприємство ДКВС (№83)» за адресою: Миколаївська область, Вознесенський район, сел Костянтинівка, вулиця Володимирська, 1, проведено обшук.
За результатами вказаної слідчої дії встановлено, що на зазначеній території знаходиться гранітний кар'єр, де проводиться видобування граніту та подальша переробка вказаного граніту на щебінь різних фракцій, а також здійснюється зберігання вказаної готової щебеневої продукції.
Крім того, в забої даного кар'єру виявлено гірничу масу та склад готової щебеневої продукції. В ході обшуку гірничу масу та готову щебеневу продукцію описано, однак у зв'язку із відсутністю технічної можливості, слідчому та учасникам обшуку не представилось можливим визначити їх кількість.
Також, виявлено електронні вантажні ваги та вантажні автомобілі, в кузовах яких виявлено щебінь, який шляхом віднімання ваги самих вантажівок зважено та вивантажено на вказаній території. В протоколі обшуку зазначено кількість вивантаженого щебеню - 212 тон 400 кг, однак не зазначено його фракцію.
Поряд з цим, 27.05.2021 слідчим проведено обшук чотирьох вантажних автомобілів, навантажених щебнем, виявлених на трасі Н-24 «Благовіщенськ-Миколаїв», неподалік м. Южноукраїнськ Миколаївської області, що належать ОСОБА_6 . В подальшому, вказані автомобілі переміщено на територію ДП «Підприємство ДКВС (№83)» за адресою: Миколаївська область, Вознесенський район, смт Костянтинівка, вул. Володимирська, 1, де за допомогою встановлених там вагів шляхом віднімання ваги самих вантажівок зважено та вивантажено щебінь на вказаній території. В протоколі зазначено кількість вивантаженого щебеню - 143 тон 800 кг, однак не зазначено його фракцію.
Окрім іншого, в ході обшуку, виявлено та вилучено автонавантажувач марки «VOLVO», моделі L220G, жовтого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який залишено на зберігання на місці проведення обшуку - на території гранітного кар?єру ДП «Підприємство державної кримінально - виконавчої служби України (№ 83)», юридична адреса: Миколаївська область, Вознесенський район (колишній Арбузинський), сел. Костянтинівка, вул. Володимирська, 1.
Відповідно ухвали слідчого судді Южноукраїнського міськрайонного суду від 30.05.2021 у справі № 486/827/21 на щебінь вагою 212 т 400 кг та 143 т 800 кг (загальна вага 356,2 т) та автонавантажувач марки «VOLVO», моделі L220G, жовтого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що зберігаються на території ДП «Підприємство ДКВС (№83)» за адресою: Миколаївська область, Вознесенський район, сел Костянтинівка, вул. Володимирська, 1, накладено арешт.
Крім того, відповідно протоколу огляду місця події від 17.06.2021 - території ДП «Підприємство ДКВС (№83)», розташованого за вказаною адресою встановлено, що на зазначеній території знаходиться гранітний кар'єр.
Для участі у даній слідчій дії залучено спеціаліста інженера-геодезиста ОСОБА_7 , який використовував під час огляду спеціальне обладнання -Sokkia GCX3, заводський номер 1387-13072, із застосуванням якого оглянуто та виміряно геометричні розміри насипів готової продукції - щебеню різних фракцій та із застосуванням вказаного обладнання визначено об'єм та кінцеві точки масиву гірничої маси, яка зберігалась в забої даного кар'єру.
Відповідно Звіту № 1 ФОП ОСОБА_8 з розрахунку об'єму розробки корисних копалин на кар'єрі сел. Костянтинівка, вул. Володимирська, 1, співвиконавцем якого є інженер-геодезист ОСОБА_7 , який 17.06.2021 був учасником огляду на території ДП «Підприємство ДКВС (№83)» та проводив відповідні виміри, зазначено наступне:
Мета роботи: визначення об'єму розробленої гранітної маси, розташованої на двох різних об?єктах (кар'єр, територія складування) одного підприємства в сел. Константинівка Миколаївської області.
Методика роботи: визначення об'єму гранітних насипів проводилося шляхом GNSS вимірювань за допомогою GPS приймача Sokkia GCX3.
За даними вимірювань в програмному забезпеченні AutoCAD Civil 3d побудовані 3D моделі насипів та рельєфу місцевості та визначений їх об'єм в кубічних метрах. Результати досліджень представлені на виконавчих схемах.
В описах до виконавчих схем замірів гірничої маси наводяться результати розрахунку загального об'єму гірничої маси - 57 773,49 м3.
Відповідно до гірничих норм, гірнича маса - це сукупність корисної копалини, що отримується безпосередньо після вибухових робіт та є результатом вибухових робіт, а тому містить в собі суміш всіх можливих фракцій і її фракцію прийнято позначати як 0-900 мм.
В описах до виконавчих схем замірів насипів готової продукції (щебеню, відсіву та ЩПС - щебенево-піщаної суміші) наводяться результати розрахунку об?ємів насипів:
1. Насип № 1 - щебінь фракція 20-40 мм 2 660,03 м3;
2. Насип № 2 - ЩПС фракція 0-20 мм 1 393,40 м3;
3. Насип № 3 - щебінь фракція 20-40 мм 339,65 м3;
4. Насип № 4 - ЩПС фракція 0-20 мм 235,71 м3;
5. Насип № 5 - ЩПС фракція 0-20 мм 1 264,44 м3;
6. Насип № 6 - відсів фракція 0-5 мм 638,23 м3;
7. Насип № 7 - щебінь фракція 20-40 мм 147,75 м3;
8. Насип № 8 - ЩПС фракція 0-10 мм 99,86 м3.
Відповідно постанови слідчого від 26.08.2021 про визнання та долучення до кримінального провадження речових доказів встановлено, що виявлені та вилучені в ході огляду місця події від 17.06.2021 речі визнано речовими доказами, а саме:
1. щебінь фракція 20-40 мм 2 660,03 м3;
2. ЩПС фракція 0-20 мм 1 393,40 м3;
3. щебінь фракція 20-40 мм 339,65 м3;
4. ЩПС фракція 0-20 мм 235,71 м3;
5. ЩПС фракція 0-20 мм 1 264,44 м3;
6. відсів фракція 0-5 мм 638,23 м3;
7. щебінь фракція 20-40 мм 147,75 м3;
8. ЩПС фракція 0-10 мм 99,86 м3;
9. гірська порода загальним об'ємом 57 773,49 м3.
Ухвалою слідчого судді Южноукраїнського міського суду від 27.08.2021 на виявлені та вилучені 17.06.2021 в ході огляду зазначені речові докази накладено арешт.
Допитані 27.05.2021 як свідки водії вантажних автомобілів, задіяні на перевезенні щебеню, а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , показали, що здійснювали перевезення щебеню із гранітного кар'єру, розташованого у сел. Костянтинівка Вознесенського району Миколаївської області до с. Красне Березанського району Миколаївської області. Під час завантаження автомобілів 21.05.2021, побачивши працівників поліції, знищили товарно-транспортні накладні на вказану продукцію та вивантажили щебінь на території кар'єру.
Крім того, допитаний 21.05.2021 як свідок ОСОБА_21 , працюючий на посаді гірничого інженера ТОВ «Костянтинівський гранітний кар'єр» повідомив, що 27.05.2021 із території кар'єру мало відбуватися завантаження щебнем близько 10-12 вантажних автомобілів. Піс час завантаження автомобілів перебував у вагончику та виписав 12 товарно-транспортних накладних на зазначену продукцію.
Допитаний 27.05.2021 як свідок начальник цеху ДП «Підприємство державної кримінально - виконавчої служби України (№ 83)» ОСОБА_22 показав, що 27.05.2021 приїхав на своє робоче місце та за вказівкою його директора ОСОБА_23 увімкнув електропостачання кар'єру і побачив, що на території знаходяться вантажні автомобілі, які в подальшому завантажили щебнем.
Поряд з цим, допитаний 27.05.2021 як свідок директора ТОВ «Гіпаніс» ОСОБА_6 повідомив, що на прохання особи на ім'я ОСОБА_24 , який (з його слів) перебував на посаді директора Новоданилівського гранітного кар'єру, 25.05.2021 видав водіям товарно-транспортні накладні на 21 транспортний засіб з метою перевезення щебню із гранітного кар'єру, розташованого у селі Костянтинівка Вознесенського району Миколаївської області до с. Красне Березанського району Миколаївської області.
Відповідно висновку судово-товарознавчої експертизи від 16.08.2021 № СЕ-19/115-21/9701-ТВ станом на 27.05.2021:
- вартість 1 (однієї) тони ЩПС (щебенево-піщаної суміші), фракції 0-20 мм, могла становити - 130,00 грн.
- вартість 1 (однієї) тони гранітного щебню, фракції 20-40 мм, могла становити - 192,00 грн.
- вартість 1 (однієї) тони гірничої маси граніту фракції 0-900 мм могла становити - 225,00 грн.
Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження 03.09.2024 слідчим СВ Первомайського ОВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_25 із залученням спеціаліста - гірничого інженера (маркшейдера) ОСОБА_26 (диплом МВ-І № 032217 від 13.06.1986 Дніпропетровського ордена Трудового Червоного Прапора гірничого інституту ім. Артема) проведено огляд матеріалів кримінального провадження № 42021152040000003 від 23.03.2021 з метою проведення розрахунку обсягу взірваної гірничої маси в забої та готової продукції (щебінь фракції), виявленої на території ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України № 83», на яку накладено арешт, визначення їх ринкової вартості відповідно до цін, встановлених судовою товарознавчою експертизою.
За результатами вказаної слідчої дії встановлено, що загальна вартість переліченого майна становить 24 940 865,00 (двадцять чотири мільйони дев?ятсот сорок тисяч вісімсот шістдесят п?ять) грн, що відповідно до п. 4 примітки ст. 364 КК України є тяжкими наслідками.
Крім того, під час досудового розслідування до матеріалів кримінального провадження 13.07.2021 із ГУ ДПС в Миколаївській області долучено інформацію щодо розрахункових рахунків ТОВ «Костянтинівський гранітний кар'єр» та ДП «Підприємство державної кримінально - виконавчої служби України (№ 83)», а також копії податкових звітів, останніх податкових перевірок підприємств; 15.07.2021 із Південного міжрегіонального управління з питань виконання покарань отримано та долучено копії статутних документів ДП «Підприємство державної кримінально - виконавчої служби України (№ 83)» та документів про призначення посадових осіб підприємства, відповідно яких виконувачем обов'язків директора вказаної установи визначено ОСОБА_5 .
Також до матеріалів кримінального провадження долучено інформацію АТ «Райффайзен Банк» щодо руху коштів по рахунках, що належать ДП «Підприємство державної кримінально - виконавчої служби України (№ 83)».
Окрім цього, відповідно висновку судової почеркознавчої експертизи від 26.01.2022 № СЕ-19/115-21/15866-ПЧ ОСОБА_5 виконано підписи:
- у акті від 18.05.2019 № 78 по об'єкту «Костянтинівське родовище гранітів» у графі «ПРИЙНЯВ»;
- у паспорті масового вибуху на Костянтинівському родовищі гранітів ДП «Підприємство державної кримінально - виконавчої служби України (№ 83)» у графі «Погоджено Директор (Головний інженер) кар'єру»;
- у акті про готовність блока до у графі «Затверджую заряджання Директор (Головний інженер) кар'єру»;
- у розпорядку на проведення масового вибуху блоку № 1 на Костянтинівському родовищі гранітів у графі «Погоджено Директор (Головний інженер) кар'єру»;
- на другій сторінці у розпорядку на проведення масового вибуху блоку № 1 на Костянтинівському родовищі гранітів у графі «Ознайомлений із закінченням робіт з проведення МВ - відповідальний за виведення працівників за межі небезпечної зони, її охорони і допуск працівників у кар'єр після проведення МВ над написом (підпис) та підпис на першій сторінці розпорядку на проведення масового вибуху у графі «Погоджено»;
- у таблиці розрахунку свердловинних зарядів «гор.+м блок № 1» у графі «Погоджено Директор (Головний інженер) кар'єру.
Відповідно висновку судової почеркознавчої експертизи від 14.02.2022 № СЕ-19/115-21/15871-ПЧ ОСОБА_5 виконано підписи:
- у акті від 07.08.2019 № 122 по об'єкту «Костянтинівське родовище гранітів» у графі «ПРИЙНЯВ»;
- у наказі від 07.08.2019 № 45 «Про проведення масового вибуху» напроти надпису «В.О. директора державного підприємства заступник начальника з виробництва»;
- у договорі від 30.07.2019 № 30/07 у графі «Замовник» під надписом «Керівник»;
- у паспорті № 76 проведення масового вибуху серії свердловин на Костянтинівському родовищі гранітів у графі «Погоджено Головний інженер ДП «ПДКВСУ (№ 83)»;
- у таблиці розрахунку свердловинних зарядів у графі «Погоджено»;
- на першій сторінці у розпорядку проведення масового вибуху на Новоданилівському родовищі гранітів (кар'єр № 2) ДП «ПДКВСУ (№ 83)»у графі «Погоджено.
Відповідно висновку судової інженерно-екологічної експертизи від 10.01.2024 № 3486/23-27 розмір збитків, завданих державі внаслідок самовільного видобутку корисної копалини загальнодержавного значення гранітів в об'ємі 6 779,07 м3 на Костянтинівському родовищі в сел. Костянтинівка Вознесенського (Арбузинського) району Миколаївської області у період з 18.05.2019 по 07.08.2019 становить 24 940 865,00 (двадцять чотири мільйони дев?ятсот сорок тисяч вісімсот шістдесят п?ять) грн.
На підставі викладеного, у діях колишнього виконувача обов'язків директора Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№83)» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 240 КК України (незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, вчинене шляхом вибуху) та ч. 2 ст. 364 КК України (використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки).
Відповідно актового запису про смерть від 12.04.2024 № 406, виданого Первомайським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Харків (перебуваючи на військовій службі під час мобілізації, причина смерті - вибухова травма внаслідок воєнних дій).
Вимогами п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається у разі якщо: помер підозрюваний, обвинувачений, особа, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв'язку з її смертю, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого.
Відповідно положень п. 4 ч. 2 ст.284 КПК України прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження, у тому числі щодо підозрюваного, з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим або п'ятим цієї частини.
Таким чином, за результатами проведення досудового розслідування здобуто достатньо доказів, які вказають про провину колишнього керівника ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України № 83» ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 240, ч. 2 ст. 364 КПК України, однак, враховуючи, що останній 06.04.2024 загинув, кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України.
З урахуванням наведеного, процесуальним керівником у вказаному кримінальному провадженні 17.10.2024 прийнято рішення про його закриття на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Відповідно положень ч. 9 ст. 100 КПК України у разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.
При цьому, вимогами п. 6 ч. 9 ст. 100 КПК України передбачено, що гроші, цінності та інше майно, що одержані фізичною або юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено, конфіскуються.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного суду у своїй Постанові від 15.04.2024 у справі №554/2506/22 (провадження № 21-4350кмо23) наголосила, що за приписами ч. 4, якою доповнено ст. 132 КПК України Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо закриття кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння» від 01.12.2022 (набрав чинності 29.12.2022) № 2810-IX, ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч. 4 ст. 132 КПК України є дієвим засобом реалізації положень ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.
Приписи ч. 4 ст. 132 КПК України є нормою, за якою в КПК України встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв'язку із положеннями ч. 1 ст. 170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.
Імперативні приписи ч. 4 ст. 132 КПК України вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб'єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК України. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.
Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна.
Кримінальний процесуальний кодекс України як кримінальне процесуальне законодавство є систематизованим зведенням кримінальних процесуальних норм, які регулюють порядок досудового розслідування та судового провадження.
У Рішенні від 03.10.1997 № 4-зп Конституційний Суд України виходив із того, що загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило «lex posterior derogat priori» - «наступний закон скасовує попередній». Таким чином, повноважний орган конституційної юрисдикції визначив порядок подолання правових колізій шляхом застосування принципу, відповідно до якого новий закон скасовує положення закону, прийнятого раніше, якщо обидва ці закони регулюють аналогічні види правовідносин та містять суперечливі між собою положення.
Принцип верховенства права вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori) - «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali) - «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» ( lex posterior generalis non derogat priori speciali ).
Відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України у разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.
У випадку, коли кримінальне провадження закрите слідчим, клопотання подане в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України про долю речових доказів вирішується судом, а не слідчим суддею.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного суду зауважує, що посилання в ч. 9 ст. 100 КПК України на те, що клопотання розглядається згідно зі статтями 171-174 КПК України, слід сприймати як таке, що свідчить про наявність у суду за результатами такого розгляду відповідних повноважень вирішити питання про долю речових доказів і документів.
Основною метою накладення арешту на майно у кримінальному провадженні є забезпечення невідворотності настання негативних наслідків для особи за вчинення кримінальних правопорушень через позбавлення особи економічних переваг, одержаних внаслідок її протиправної поведінки, а також унеможливлення одержання такою особою будь-яких вигод внаслідок вчинення кримінального правопорушення, зокрема, доходів від нього.
Крім того, відповідно до вимог ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з положеннями ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави.
Отже, враховуючи викладене, зазначені щебінь різної фракції та щебенево-піщана суміш (ЩПС), одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також автонавантажувач марки «VOLVO» (знаряддя вчинення злочину), на які під час досудового розслідування накладено арешт, можуть підлягати спеціальній конфіскації, а тому прокурор, керуючись вимогами ст.ст. 36, 100 Кримінального процесуального кодексу України, ст.ст. 96-1, 96-2 Кримінального кодексу України, просить з метою відшкодування шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями конфіскувати в дохід держави наступне майно:
- щебінь фракція 20-40 мм 2660,03 м3;
- ЩПС фракція 0-20 мм 1393,40 м3;
- щебінь фракція 20-40 мм 339,65 м3;
- ЩПС фракція 0-20 мм 235,71 м3;
- ЩПС фракція 0-20 мм 1264,44 м3;
- щебінь фракція 20-40 мм 147,75 м3;
- гірську породу загальним об'ємом 57 773,49 м3,
що зберігається на території ДП «Підприємство ДКВС (№83)», Миколаївська область, Вознесенський район, сел. Костянтинівка, вулиця Володимирська, 1.
- навантажувач марки «VOLVO» L220G, з заводським номером VCEL220GA00012835, номер двигуна 411644, 2013 року випуску, з номерним знаком НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 від 12.08.2019, який перебуває у власності товариства ТОВ «Костянтинівський гранітний кар'єр», ідентифікаційний код юридичної особи - 38963868.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.
Від ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України № 83» надійшли письмові пояснення, в яких керівник підприємства просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора. У запереченнях звертає увагу суду на відсутність доказів у матеріалах досудового розслідування, які б доводили факт кримінального правопорушення а також клопотання прокурора подане поза межами процесуальних строків.
Представник зацікавленої юридичної особи володільця арештованого майна ТОВ «Костянтинівський гранітний кар'єр» - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Підтримав письмові заперечення, в яких зазначено наступне.
18.11.2008 ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України №83» Держгеонадра видано спеціальний дозвіл на користування надрами №4776, згідно якого: вид користування надрами - видобування; мета користування - видобування гранітів, придатних в якості сировини для виробництва облицювального каменю, щебеню та каменю бутового; назва родовища - Костянтинівське родовище; місцезнаходження - Миколаївська область, Арбузинський район, 0,5 км на північний захід від с. Костянтинівка; площа - 40,7 га; вид корисної копалини - граніт; строк дії спеціального дозволу - до 11.12.2035.
04.07.2018 Держгеонадра прийняло наказ №226, яким продовжено строк дії дозволу на 20 років та наказ №228, яким переоформлено дозвіл №4776. Разом з тим, Держгеонадра наказом від 19.06.2015 №165, зокрема, встановлено терміни для усунення порушень законодавства про надра надрокористувачем, наведеним у додатку 3 до цього наказу, згідно якого зупинено дію дозволу №4776, надано надрокористувачу 30 календарних днів для усунення порушень.
До особливих умов дозволу №4776 включено, зокрема, своєчасну та в повному обсязі сплату обов'язкових платежів до державного бюджету згідно із чинним законодавством.
Законність винесеного наказу Держгеонадр від 16.09.2015 №165 (на який посилається прокурор як на підставу для задоволення клопотання) був предметом судового розгляду в Окружному адміністративному суді м. Києва (справа №640/22235/21). Рішенням даного суду від 25.11.2021, залишеним в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2022, встановлено, що зазначеним наказом №165 зупинено дію дозволу №4776 на підставі пп. 4 п. 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (в редакції, яка діяла на Документ сформований в системі момент прийняття рішення) - тобто, у зв'язку з наявністю заборгованості у надрокористувача з плати за користування надрами. У зв'язку із чим було надано 30 днів для усунення вказаних вище порушень. Судом встановлено, що порушення, які обумовили винесення наказу від 19.06.2015 №165 ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України №83» усунуті в повному обсязі. Вказане також підтверджено листом ДФС у Миколаївській області від 18.10.2017 №7822/10/14-29-17, відповідно до якого станом на 18.10.2017 у підприємства відсутня заборгованість зі сплати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення.
З огляду на викладене вище, суди дійшли до висновків, що порушення, у зв'язку із наявністю яких наказом Держгеонадр від 19.06.2015 №165 зупинено дію дозволу №4776, ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України №83» у встановлений строк усунуто, а дія дозволу поновлена. Однією із позовних вимог у вказаній судовій справі була, зокрема, визнання наказу від 19.06.2015 №165 таким, що вичерпав свою дію внаслідок усунення порушень.
Судами у справі №640/22235/21 встановлено, що вказаний наказ є актом одноразового застосування та вичерпав свою дію фактом його виконання та зроблено висновки, що Держгеонадра протиправно прийнято наступний наказ від 03.06.2020 №196 в частині зміни (доповнення) підстав для зупинення дії дозволу №4776.
Таким чином, твердження прокурора, щодо того факту, що ОСОБА_5 , знаючи про те, що наказом Держгеонадр від 19.06.2015 №165 зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами від 18.11.2008 №4776, вчинив кримінальнопротиправні дії щодо видобування корисних копалин - не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки у зв'язку із усунення порушень у встановлений строк дія дозволу була поновлена. Тож, в даному випадку відсутній склад злочину, передбачений ч. 4 ст. 240 КК України (незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, вчинене шляхом вибуху) та ч. 2 ст. 364 КК України (використання службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки).
Варто також наголосити на тому факті, що між ТОВ «Костянтинівський гранітний кар'єр» та ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України №83» були укладені наступні договори:
1. Договір купівлі-продажу гірничої маси від 06.06.2017 №Г-12/17; 2. Договір про виконання підрядних робіт (видобутку гранітних блоків) від 0.06.2017 №Г-9/17 строком дії до 31.12.2022; 3. Договір про виконання підрядних робіт (виготовлення щебеню) від 06.06.2017 №Г-11/17 строком дії до 31.12.2022.
Також були укладені договори зберігання гірничої маси та щебеневої продукції від 10.06.2019 №10/06-19-01 та від 14.06.2019 №14/06-19-01 (тристоронній договір, де ТОВ «Стилус» - продавець гірничої маси на підставі договору купівлі-продажу гірничої маси з ТОВ «Стилус» від 02.04.2019 №02/04-19), строком дії до 31.12.2019.
З метою виконання підрядних робіт (видобутку гранітних блоків) відповідно до договору виконання підрядних робіт від 06.06.2017 №Г-9/17 замовнику (ДКВС) направлено листа про початок здійснення робіт з 01.09.2019.
Відповідно до умов даного договору замовник доручає, а підрядник виконує роботу по розробці та видобутку із кар'єру гранітних блоків 1-4 категорії. Згідно з п. 4.1. договору замовник зобов'язаний надати можливість підряднику підключення до енергетичної мережі, водопостачання, а також можливість для розміщення обладнання підрядника. Замовник виділяє розвіданий та частково розроблений забій частині кар'єру, забезпечує маркшейдерський нагляд; зобов'язаний виконувати підривні роботи за рахунок підрядника; своєчасно надавати підряднику рахунки на оплату за надані послуги, електроенергію тощо.
Підрядник (п. 4.2. договору) має забезпечити видобування блоків гранітних не менше 50 куб.м на місяць, здійснити облаштування внутрішніх кар'єрних доріг та робіт, що забезпечують стале функціонування кар'єру згідно плану гірничих робіт та у відповідності до затвердженого плану та іншою письмовою згодою, власними силами проводить розривні та буро-взривні роботи; здійснює підготовку забою для проведення випробування блочного каменю.
Згідно умов договору про виконання підрядних робіт (виготовлення щебеню) від 06.06.2017 №Г-11/17 замовник (ДКВС) надає підряднику необхідну кількість гірничої маси (сировина) для виготовлення ним продукції - щебеню фракційного. Сторонами погоджено, що видобуток сировини - це технологічний процес вилучення з покладу в надрах гірничої маси за допомогою відповідних технічних засобів та включає в себе несення витрат, пов'язаних із видобутком сировини, а також із сплатою заробітної плати працівникам, які задіяні у цьому процесі, транспортування сировини до місця її переробки, закупівлею паливно-мастильних матеріалів для технічних засобів, що використовуються при цьому та їх ремонт. Обсяг продукції, яку замовляє замовник, становить не менше 10 000 т в місяць, але не менше 5 000 т в місяць (п.п. 2.2., 2.3.).
Замовник (п. 4.1.) зобов'язаний забезпечувати підрядника необхідною кількістю сировини; самостійно нести витрати з видобутку сировини. Підрядник виготовляє із сировини продукцію на власному або залученому дробильно-сортувальному комплексі.
Передбачені зазначеними вище договорами зобов'язання виконувались ТОВ «Костянтинівський гранітний кар'єр» належним чином. Так, зроблено облаштування внутрішніх кар'єрних доріг та робіт, що забезпечують стале функціонування кар'єру, здійснено підготовку забою для проведення видобування блочного каменю тощо, загальна вартість яких складає 909 047,91 грн.
Виконання умов укладених договорів здійснювалось ТОВ «Костянтинівський гранітний кар'єр» добросовісно з використанням власних засобів підрядника, зокрема, навантажувача VOLVO L220G , ДНЗ НОМЕР_1 , який належить товариству на підставі права приватної власності згідно свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 .
Але впродовж співробітництва ДП «Підприємство ДКВС України №83» так і не надало власну сировину (гірничу масу) для передроблення її на щебінь фракційний. У зв'язку з цим та враховуючи, що ТОВ «Костянтинівський гранітний кар'єр» уклало договір про надання послуг дроблення та сортування щебеневої продукції з ТОВ «Краст 54», з метою запобігання простою та виникнення штрафних санкцій, ТОВ «Костянтинівський гранітний кар'єр» придбало згідно договору №Г-12/17 від 06.06.2017 на умовах передплати у ДП «Підприємство ДКВС України №83» гірничу масу, яку в подальшому передроблювало та реалізувало щебінь як 100 %-й власник продукції.
Так, після закінчення строку дії договорів зберігання (31.12.2019) вдалось частково отримати продукцію зі зберігання від ДП «Підприємство ДКВС України №83». Однак решта продукції у кількості 11 374 т та гірничої маси у кількості 138 009,32 т Товариству не повернуто.
Відтак, з 20.11.2019 у зв'язку із порушенням ДП «Підприємство ДКВС України №83» обов'язків за договорами виконання підрядних робіт та договорів зберігання, а саме: не повернуто товариству передане на зберігання майно (щебенева продукція в кількості 11 374 т та гірнича маса у кількості 138 009,32 т).
Проте, в клопотанні прокурор зазначає, що лише гірнича маса в кількості 40 470,65 т, що розрахована від об'єму граніту 19 700 куб.м (в щільному тілі) належить ТОВ «Костянтинівський гранітний кар'єр» відповідно до тристороннього договору про проведення вибухових робіт від 30.07.2019 №30/07, а решта - ДП «Підприємство ДКВС України №83», проте чому саме він дійшов до такого висновку - в клопотанні не зазначено. Не зазначено також, про належність арештованої гірничої маси та продукції ТОВ «Костянтинівський гранітний кар'єр», які перебували там на зберіганні у відповідності до умов укладених договорів.
Органом досудового розслідування не встановлено, що саме арештоване майно/продукція було видобуте саме в 2019 році, не встановлено в яких частках арештоване майно належить ДП «Підприємство ДКВС України №83» та ТОВ «Костянтинівський гранітний кар'єр», не доведено, що арештована продукція була видобута незаконно.
Крім того, кримінальне провадження №42021152040000003 від 23.03.2021 закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України - у зв'язку зі смертю ОСОБА_5 .
За змістом ч. 9 ст. 100 КПК України у разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.
В даному випадку, що підтверджується матеріалами самого клопотання, власником корисних копалин, які прокурор просить конфіскувати у дохід держави є: ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України №83» та ТОВ «Костянтинівський гранітний кар'єр» (органом досудового розслідування не зазначається на якій підставі він дійшов до такого висновку та в яких саме розмірах кожному підприємству належить майно), а власником навантажувача марки «Volvo» являється ТОВ «Костянтинівський гранітний кар'єр».
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КПК зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права та законність.
Стаття 96-1 КК України врегульовує, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого ч. 1 ст. 150, ст. 154, ч.ч. 2 і 3 ст. 159-1, ч. 1 ст. 190, ст. 192, ч. 1 ст.ст. 204, 209-1, 210, ч.ч. 1 і 2 ст.ст. 212, 212-1, ч. 1 ст.ст. 222, 229, 239-1, 239-2, ч.2 ст. 244, ч. 1 ст.ст. 248, 249, ч.ч. 1 і 2 ст. 300, ч. 1 ст.ст. 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, ст. 363, ч. 1 ст.ст. 363-1,364-1, 365-2 цього Кодексу.
Спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду; ухвали суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності; ухвали суду про застосування примусових заходів медичного характеру; ухвали суду про застосування примусових заходів виховного характеру. У випадках, коли об'єктом спеціальної конфіскації є майно, вилучене з цивільного обороту, вона може бути застосована на підставі: 1) ухвали суду про закриття кримінального провадження з інших підстав, аніж звільнення особи від кримінальної відповідальності; 2) ухвали суду, постановленої в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України, за клопотанням слідчого чи прокурора, якщо кримінальне провадження закривається ними.
Випадки застосування спеціальної конфіскації чітко врегульовані ст. 96-2 КК України.
Поряд з цим, за приписами ч. 9 ст. 100 КПК України чітко розмежовується, що судом у визначеному випадку (зокрема, судом у разі закриття провадження слідчим або прокурором) вирішується як питання про спеціальну конфіскацію, так і про долю речових доказів і документів ухвалою суду. При цьому, майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується.
Відповідно, спеціальна конфіскація та доля речових доказів не є тотожними визначеннями, підстави їх застосування мають бути обґрунтовані в належний спосіб, а їх одночасне застосування не є можливим. Проте, прокурор, звертаючись до суду, не розмежовує даних визначень у прохальній частині клопотання, не обґрунтовує яким чином вирішити долю речових доказів, при цьому, просить про одночасне застосування і спеціальної конфіскації, і вирішення долі речових доказів шляхом спеціальної конфіскації, без врахування різних наслідків відповідних процесуальних рішень та відмінностей порядку виконання ухвали в разі задоволення клопотання.
Згідно з п. 4 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої спільним наказом Генеральної прокуратури України, МВС України, Державної податкової адміністрації України, СБУ, ВСУ, ДСА України від 27.08.2010 №51/401/649/471/23/125, до вилучених з обігу належать: предмети, придбання і використання яких здійснюється за особливими дозволами і вичерпний перелік яких визначений законодавством України (серед інших).
Відповідно до п. 56 Інструкції згідно вимог КПК України у вироку, постанові судді або ухвалі суду, постанові органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття кримінальної справи повинно бути вирішене питання про долю речових доказів, при цьому: знаряддя злочину, що належать обвинуваченому, конфіскуються; речі, вилучені з обігу, підлягають передачі відповідним установам або знищуються; грошові кошти та інші цінності, стосовно яких прийнято рішення про конфіскацію згідно з вироком суду, підлягають зверненню у дохід держави. Всі інші речі повертаються законним власникам, а при невстановленні останніх переходять у власність держави.
В даному випадку працівникам ТОВ «Костянтинівський гранітний кар'єр» як і будь яким іншим особам повідомлення про підозру, обвинувальні акти не вручалися. Тож, як стверджує прокурор, навантажувач «Volvo» не може бути знаряддям злочину, що належить обвинуваченому, вирок про конфіскацію не приймався. Слід також звернути увагу, що відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Законність, як визначено в ч. 2 ст. 9 КПК України, полягає в тому, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Публічність, згідно зі ст. 25 КПК України, передбачає, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного й об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим усіх зібраних і перевірених доказів.
Разом з цим, у даному випадку виникають розумні сумніви щодо якості проведеного розслідування, що безпосередньо впливають як на процесуальний порядок розгляду клопотання, так і на його розгляд по суті.
Вочевидь, що в даному випадку видобування корисних копалин здійснювалося у незаборонений законом спосіб за наявності діючого дозволу, тож суб'єктивна сторона інкримінованих злочинів не може характеризуватися умислом.
Разом з цим, не в повному обсязі проведені слідчі дії щодо встановлення зазначених вище обставин, не свідчать про всебічність та об'єктивність проведеного досудового розслідування. Наявність діючого (не зупиненого) дозволу взагалі не перевірялася органом досудового розслідування.
Покази свідків у переважній більшості не дозволяють зробити висновків про те, що вони, з урахуванням їх місця роботи або проживання, можуть бути обізнані із обставинами зупинення/поновлення дії спеціального дозволу на користування надрами від 18.11.2008 №4776 або кількості майна (продукції, гірської породи, щебіня тощо), які належать на праві приватної власності ТОВ «Костянтинівський гранітний кар'єр».
За юридичними позиціями Конституційного Суду України суди здійснюють правосуддя з метою забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (абзац 2 пп. 3.1 п. 3 мотивувальної частини Рішення від 3006.2009 №16-рп/2009).
Враховуючи наведене, вважаємо, що доводи, висловлені прокурором, не знаходять свого підтвердження, клопотання є необґрунтованим, а вимоги невизначеними з огляду на викладене вище, відповідно, в даному випадку наявні підстави для відмови у задоволенні клопотання.
Тож представник ТОВ «Костянтинівський гранітний кар'єр» просить клопотання прокурора про застосування спеціальної конфіскації та вирішення долі речових доказів у кримінальному провадженні №42021152040000003 від 23.03.2021 задовольнити частково - в частині вирішення долі речових доказів:
вирішити долю речових доказів шляхом повернення власникам:
- щебінь фракція 20-40 мм 2660,03 м3;
- ЩПС фракція 0-20 мм 1393,40 м3;
- щебінь фракція 20-40 мм 339,65 м3;
- ЩПС фракція 0-20 мм 235,71 м3;
- ЩПС фракція 0-20 мм 1264,44 м3;
- щебінь фракція 20-40 мм 147,75 м3;
- гірську породу, загальним об'ємом 57 773,49 м3;
Вирішити долю речових доказів шляхом повернення власнику ТОВ «Костянтинівський гранітний кар'єр»: навантажувач марки «Volvo» L220G, з заводським номером VCEL220GА00012835, номер двигуна 411644, 2013 року випуску з номерним знаком НОМЕР_1 ; а в решті клопотання відмовити.
Суд, заслухавши пояснення прокурора та представника зацікавленої юридичної особи володільця арештованого майна ТОВ «Костянтинівський гранітний кар'єр», дослідивши матеріали клопотання та вивчивши матеріали кримінального провадження № 42021152040000003 приходить до висновку про те, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.
2. Спеціальна конфіскація застосовується на підставі:
1) обвинувального вироку суду;
2) ухвали суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
3) ухвали суду про застосування примусових заходів медичного характеру;
4) ухвали суду про застосування примусових заходів виховного характеру;
5) ухвали суду про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру.
3. У випадках, коли об'єктом спеціальної конфіскації є майно, вилучене з цивільного обороту, вона може бути застосована на підставі:
1) ухвали суду про закриття кримінального провадження з інших підстав, аніж звільнення особи від кримінальної відповідальності;
2) ухвали суду, постановленої в порядку частини дев'ятої статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, за клопотанням слідчого чи прокурора, якщо кримінальне провадження закривається ними.
У ч.ч. 9, 10 ст. 100 КПК України визначено, що 9. Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому:
1) гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю);
2) гроші, цінності та інше майно, які призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, конфіскуються;
3) майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується;
4) майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується, а у разі необхідності - передається до криміналістичних колекцій експертних установ або заінтересованим особам на їх прохання;
5) гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку;
6) гроші, цінності та інше майно, що одержані фізичною або юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено, конфіскуються;
6-1) майно (грошові кошти або інше майно, а також доходи від них) засудженого за вчинення корупційного злочину, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, його пов'язаної особи конфіскується, якщо в суді не підтверджено законність підстав набуття прав на таке майно.
Пов'язаними особами засудженого є юридичні особи, які при його сприянні отримали у власність чи користування зазначене майно.
Якщо суд визнає відсутність законних підстав набуття прав на частину майна, то конфіскується ця частина майна засудженого, а у разі неможливості виділення такої частини - її вартість. У разі неможливості конфіскації майна, законність підстав набуття прав на яке не було підтверджено, на засудженого покладається обов'язок сплатити вартість такого майна;
7) документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
10. Під час вирішення питання щодо спеціальної конфіскації насамперед має бути вирішене питання про повернення грошей, цінностей та іншого майна власнику (законному володільцю) та/або про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Застосування спеціальної конфіскації здійснюється тільки після доведення в судовому порядку стороною обвинувачення, що власник (законний володілець) грошей, цінностей та іншого майна знав про їх незаконне походження та/або використання. У разі відсутності у винної особи майна, на яке може бути звернене стягнення, крім майна, яке підлягає спеціальній конфіскації, збитки, завдані потерпілому, цивільному позивачу, відшкодовуються за рахунок коштів від реалізації конфіскованого майна, а частина, що залишилася, переходить у власність держави.
У випадку цього кримінального провадження (№ 42021152040000003 від 23.03.2021 за ч. 4 ст. 240, ч. 2 ст. 364 КК України), то воно було закрито постановою прокурора від 17.10.2024 року на підставі того, що відносно особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, але не повідомлено про підозру у зв'зку зі смертю (п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України).
Системний аналіз вищенаведених норм ст.ст. 96-1 КК України та ч.ч. 9, 10 ст. 100 КПК України дає суду підстави вважати, що у випадку закриття кримінального провадження слідчим або прокурором, спеціальна конфіскація застосовується лише у випадках, коли об'єктом спеціальної конфіскації є майно, вилучене з цивільного обороту (п. 2 ч. 3 ст. 96-1 КК України), але майно, про яке ставиться питання у клопотанні прокурора не є таким, що вилучене з цивільного обороту.
Більше того, з матеріалів справи вбачається, що це майно має власників та володільців, а у разі виникнення спору, щодо права власності на майно, то відповідно до ч. 12 ст. 100 КПК України такий спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується у порядку цивільного судочинства.
Враховуючи підставу, з якої прокурором було закрито провадження, суд вважає, що речові докази, зазначені у прохальній частині, потрібно повернути юридичним особам, у яких вони були вилучені на підставі п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України, оскільки навіть, якщо це майно було предметом злочину, використовувалось як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегло на собі його сліди, у справі відсутні безперечні докази того, що власник (законний володілець) майна знав або міг знати про їх незаконне використання.
Суд не дає оцінку іншим доводам, викладеним у запереченнях ТОВ «Костянтинівський гранітний кар'єр» та ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України №83», щодо доведеності факту кримінальних правопорушень або причетності до їх вчинення загиблого виконуючого обов'язки директора Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України Арбузинської ВК «№ 83» ОСОБА_27 , оскільки така оцінка виходить за межі питань, які суд уповноважений вирішувати при розгляді даного клопотання.
Керуючись ст. 100 КПК України, ст.ст. 96-1, 96-2 КК України суд, -
Клопотання задовольнити частково.
Речові докази у справі:
- щебінь фракція 20-40 мм 2660,03 м3;
- ЩПС фракція 0-20 мм 1393,40 м3;
- щебінь фракція 20-40 мм 339,65 м3;
- ЩПС фракція 0-20 мм 235,71 м3;
- ЩПС фракція 0-20 мм 1264,44 м3;
- щебінь фракція 20-40 мм 147,75 м3;
- гірську породу загальним об'ємом 57 773,49 м3,
що зберігаються на території ДП «Підприємство ДКВС (№83)», Миколаївська область, Вознесенський район, сел. Костянтинівка, вулиця Володимирська, 1, - залишити у володінні ДП «Підприємство ДКВС (№83)»;
- навантажувач марки «VOLVO» L220G, з заводським номером VCEL220GA00012835, номер двигуна 411644, 2013 року випуску, з номерним знаком НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 від 12.08.2019, який перебуває у власності товариства ТОВ «Костянтинівський гранітний кар'єр», (ідентифікаційний код юридичної особи - 38963868), - повернути власнику ТОВ «Костянтинівський гранітний кар'єр».
У застосуванні до вищевказаного майна спеціальної конфіскації передбаченої ст.ст. 96-1, 96-2 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з дня її проголошення.
Час оголошення повного тексту ухвали - 01.08.2025 року о 14:00 годині.
Суддя: