Справа № 488/3187/25
Провадження № 1-кс/488/270/25 р.
01.08.2025 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Корабельного районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , розглянувши клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Миколаєва, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, дітей не має, працюючого старшим охоронцем магазину “Продукти 1162» ТОВ “АТБ-МАРКЕТ» (м.Миколаїв, пр.Богоявленський, 312а/1), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає по АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
01.08.2025 року слідчий звернувся до суду з вищевказаним клопотанням, погодженим прокурором ОСОБА_3 в межах досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152050000560 від 30.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.15 ч. 1 ст.115 КК України.
Згідно клопотання, 30.07.2025, приблизно о 20:00 годині, у дворі будинку 287 по проспекту Богоявленському в місті Миколаєві виникла конфліктна ситуація між присутніми на місці ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , про яку стало відомо сину ОСОБА_6 - ОСОБА_4 , який в цей час перебував неподалік на своєму робочому місці в магазині «АТБ-Маркет» по проспекту Богоявленському, 312-а/1 в місті Миколаєві, де працював охоронцем.
У зв'язку з цим, ОСОБА_4 взяв у свого знайомого ОСОБА_8 револьвер марки ЛАТЕК, споряджений патронами Флобера cal 4 mm, та направився з ним на місце конфлікту до будинку 287 по просп. Богоявленському, передбачаючи можливість застосування даної зброї до учасника конфлікту.
Прибувши за вказаною адресою та побачивши конфліктну ситуацію між своїм батьком та ОСОБА_7 , ОСОБА_4 запропонував останньому відійти з ним в сторону для з'ясування стосунків один на один.
Після цього, приблизно о 20:20, діючи з умислом на спричинення тяжкої та небезпечної шкоди здоров'ю ОСОБА_7 та байдуже ставлячись до можливості настання летальних наслідків своїх протиправних дій, ОСОБА_4 дістав вище вказаний револьвер ЛАТЕК, споряджений патронами Флобера cal 4 mm, та здійснив з нього не менше п'яти пострілів в грудну клітку потерпілого. Після чого, коли ОСОБА_7 повернувся до ОСОБА_4 спиною намагаючись втекти, останній зробив ще кілька пострілів в спину потерпілого. В результаті чого ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_7 тяжкі тілесні ушкодження у вигляді проникаючого вогнепального поранення грудної клітки зліва, лівобічного пневмотораксу та вогнепального поранення поперекової області справа.
Здійснюючи вказані постріли з вогнепальної зброї на ураження в зону життєво важливих органів (а саме лівий бік грудної клітки), ОСОБА_4 усвідомлював, що внаслідок таких дій може настати смерть потерпілого, а тому свідомо допускав настання таких наслідків. Тим самим ОСОБА_4 вчинив замах на вбивство ОСОБА_7 , тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, але не довів його до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки потерпілому було своєчасно надано медичну допомогу та він залишився живий.
30.07.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 31.07.2025повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
Клопотання слідчого мотивоване існуванням ризиків, які дають підстави вважати, що у випадку необрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підозрюваний може переховуватися від суду та органу досудового розслідування (пункт 1 частини 1 статті 177 КПК України); незаконно впливати на потерпілого та свідків (пункт 3 частини 1 статті 177 КПК України); вчинити інше кримінальне правопорушення (пункт 5 частини 1 статті 177 КПК України).
Підозрюваний ОСОБА_4 вказав, що розуміє зміст підозри. У задоволенні клопотання просив відмовити або ж обрати йому запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем фактичного проживання.
Не заперечував, що здійснював постріли, але вказував, що діяв для захисту батька від нападника, який наносив йому удари по голові та також не передбачав можливість серйозного травмування потерпілого, адже постріли здійснював з пневматичної зброї, яку хотів продемонструвати та налякати потерпілого аби припинити конфлікт. В той же час зазначав, що прибув на місце не знаючи про обставини подій та після здійснених пострілів пізніше дізнався від матері про образи з боку великої компанії. В той же час підтвердив, що взяв із собою зброю знайомого завчасно, до прибуття на місце.
Вказував, що на місці було велике скупчення людей приблизно 10 осіб агресивно налаштованих, в той же час зазначав, що безпосередній конфлікт між ОСОБА_9 та потерпілим, а потім між останнім та його батьком відбувався осторонь, де ним і здійснено ряд пострілів в бік потерпілого з відстані приблизно 4-х метрів. Не заперечував, що припинення даного конфлікту було можливе і без застосування зброї. Чи підходили інші особи до них сказати не зміг. Вказував, що на час, коли прибув на місце, між ОСОБА_9 та потерпілим відбувався словесний конфлікт, а коли він відстороняв ОСОБА_10 від потерпілого, з боку під'їзду до потерпілого вже підійшов його батько для з'ясування причин конфлікту.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 вказав на те, що ОСОБА_4 здійснив постріли з метою захисту батька, який зазнав побоїв на місці події, тобто фактично поставив під сумнів обставини події та правову кваліфікацію дій його підзахисного. Щодо заявлених ризиків, то останні вважав безпідставними на доведення яких прокурором не надано доказів. Вказував, що його підзахисний позитивно характеризується за місцем роботи, раніше не судимий, не ухилявся від органу досудового розслідування, після вище вказаного інциденту був затриманий на місці роботи, з чого вважав безпідставним ризик переховування від суду. Зазначав про безпідставність ризиву впливу на потерпілого та свідків, адже заяв від останнього щодо впливу на них з боку ОСОБА_4 не надходило. Щодо ризику вчинення іншого злочину, то вказував, що наразі його підзахисний є несудимий та його характеристика спростовує даний ризик. У разі ж підтвердження таких, просив обрати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала з мотивів, наведених в останньому. Вказувала на неможливість запобігти заявленим ризикам із обранням менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою виходячи з тяжкості вчиненого злочину, обставин події та репутації підозрюваного, який будучи притягнутим до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України, вчинив новий особливо тяжкий злочин з посягання на життя людини.
Проаналізувавши доводи сторін, дослідивши надані докази, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених ч.1 даної статті.
Щодо підозри, то слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття "обґрунтована підозра" як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (заява N42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21.07.2011)), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
На доведеність обгрунтованості підозри відносно ОСОБА_4 прокурор посилається на письмові докази, серед яких протокол прийняття заяви від ОСОБА_7 від 30.07.2025р. про вчинене відносно нього кримінальне правопорушення та протокол його допиту, а також пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого від 31.07.2025р.; протоколи огляду місця події від 30.07.2025, зокрема безпосереднього місця вчинення кримінального правопорушення та Миколаївської міської лікарні №5; виписки з КНП ММР «Міська лікарня №5» від 30.07.2025; протоколи допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю цих же свідків; протокол допиту свідків ОСОБА_8 ; рапорти о/у СКП ВП № 3 МРУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_15 , інспектора ВТП бат. №1 УПП в Миколаївській області ОСОБА_16 та інспектора роти реагування взводу №2 батальйону УПО в Миколаївській області ОСОБА_17 від 30.07.2025, протокол затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України, в ході проведення обшуку якого у останнього виявлено пістолет “Латек» з 8-ма набоями в барабані, з яких 5 стріляних та 3 цілих.
У клопотанні захисту щодо допиту батьків підозрюваного - свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_6 , слідчим суддею відмовлено, з огляду на зміст їх показів, наданих слідчому, згідно яких останні не були безпосередніми свідками під час отримання потерпілим тілесних ушкоджень, та з огляду на покази ОСОБА_4 , який спростував покази своїх батьків, отже до свідчень останніх слід ставитись критично та які мають бути перевірені органом досудового розслідування. Також відмовлено у допиті в якості свідка особи (дані останнього не названі), яка зі слів захисника проживає на 1-му поверсі будинку, біля якого відбулись вищевказані події, який, за позицію слідчого судді, має бути допитаний слідчим з можливістю перевірки його свідчень, в тому числі з проведенням слідчого експерименту, чи інших процесуальних дій.
Щодо позиції сторони захисту щодо невірної кваліфікацій дій його підзахисного, слідчий суддя зазначає, що питання кваліфікації інкримінованого кримінального правопорушення, безумовно впливає на питання застосування запобіжного заходу, однак питання кваліфікації вирішується судом у нарадчій кімнаті при ухваленні вироку після допиту всіх учасників процесу, дослідження доказів та вчинення всіх інших дій, необхідних для повного, всебічного, об'єктивного розгляду справи. Тому, у розрізі вирішення питання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу на даній стадії процесу, надання слідчим суддею оцінки кваліфікації кримінального правопорушення є передчасним. Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором матеріалами кримінального провадження на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про обгрунтованість висунутої підозри за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України та достатніми для вирішення питання щодо обрання йому запобіжного заходу.
До показів підозрюваного, зокрема щодо причин здійснених ним пострілів в бік потерпілого, як він зазначав, з метою захисту батька від нападника, проте вказуючи, що на час прибуття на місце події його батько знаходився біля під'їзду будинку у безпеці, а також до тверджень щодо відсутності наміру вбивства потерпілого чи спричинення йому серйозних тілесних ушкоджень, а лише наміру продемонструвати зброю та налякати, в той час як з його ж показів - здійснив у бік потерпілого ряд пострілів з пневматичної зброї на відстані приблизно 4-х метрів, тобто останні мають явний суперечливий характер до яких слідчий суддя ставиться критично та вважає, що останні підлягають перевірці органом досудового розслідування.
Щодо застосування запобіжного заходу, то ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, зокрема санкція за ч.1 ст.115 КК України з урахуванням ч.3 ст. 68 КК України передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, істотно впливає на оцінку ризиків переховування від суду, на що скеровує і усталена практика ЄСПЛ (рішення ЄСПЛ від 20.05.2020 р. у справі “Москаленко проти України», від 26.07.2001 р. у справі “Ілійков проти Болгарії»).
Окрім того, ОСОБА_4 неодружений, дітей чи непрацездатних осіб на утриманні не має, інших чинників, які б утримали його від втечі не встановлено, при цьому, висунута підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15ч.1 ст. 115 КК України, яке є особливо тяжким злочином, свідчить про підвищену суспільну небезпеку цього діяння, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, в разі доведення вини підозрюваного, вказує на обґрунтованість існування ризику переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя також знаходить слушними доводи прокурора про наявність ризику здійснення ОСОБА_4 тиску на потерпілого та свідків, які дали викривальні покази проти нього, з метою зміни показів на його користь та які можуть піддатись такому тиску з огляду на вчинення ним дій з посягання на життя людини із застосування зброї, як то слідує з пред'явленої підозри.
Слідчий суддя також знаходить слушними доводи прокурора про існування ризику вчинення ОСОБА_4 іншого злочину, адже будучи притягнутим до кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 263 КК України, на час розгляду справи судом, ОСОБА_4 знову підозрюється у вчиненні нового особливо тяжкого злочину проти життя людини.
Щодо посилання захисника на недоведеність ризиків, на підтвердження яких прокурором не надано доказів, то слід зазначити, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій такої особи та/чи вчинення іншого злочину, а не обов'язкове настання цих подій.
Щодо доводів захисту про те, що ОСОБА_4 у розшуку не був, то слід зазначити, що останній після здійснених пострілів, місце події залишив, хоча свідки вказували на явні сліди поранення потерпілого (сліди крові) та був затриманий за місцем роботи.
Щодо відсутності заяв від потерпілого та свідків про тиск на них з боку підозрюваного, чим захист спростовував даний ризик, то слід зазначити, що ОСОБА_4 був затриманий через декілька годин після вищевказаних подій, та дане клопотання покликане саме на запобігання даному ризику.
Отже слідчий суддя погоджується із прокурором у наявності усіх вищевказаних ризиків з наведених вище обгрунтувань, та про наявність достатніх підстав для застосування у даному випадку виняткового запобіжного заходу, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам. Так, такі запобіжні заходи як особисте зобов'язання та домашній арешт є занадто м'якими та їх застосування не гарантує запобіганню встановленим ризикам і може створити передумови для його переховування. Крім того, за таких обставин ОСОБА_4 отримає можливість незаконно впливати на потерпілого або свідків у кримінальному провадженні. Підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді особистої поруки слідчим суддею не встановлено з огляду на відсутність будь-яких заяв від осіб, які б заслуговували на довіру, про намір взяти підозрюваного на поруки.
При цьому, на думку слідчого судді, посилання захисника на наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, постійного місця проживання та роботи, відсутності судимостей, жодним чином не спростовують і не зменшують існування встановлених ризиків.
Щодо застави, то, враховуючи висунуту підозру у скоєнні злочину із застосуванням насильства, з урахуванням положень п.1 ч.4 ст.183 КПК України, у даному випадку приходжу до висновку про можливість такої не призначати.
Термін відліку запобіжного заходу рахувати з дня затримання підозрюваного, зокрема з 30.07.2025 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176 - 178, 183, 184, 194 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Обрати стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 27 вересня 2025 року включно.
Копію ухвали направити до ДУ «Миколаївській слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - з дня вручення її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1