Справа № 478/771/25 Провадження № 2-о/478/26/2025
24 липня 2025 року. смт. Казанка
Казанківський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Іщенко Х.В.,
за участі:
секретаря судового засідання Крюкової О.М.,
заявника ОСОБА_1 ,
заінтересованої особи ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду смт. Казанка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Казанківський районний сектор управління державної міграційної служби України в Миколаївській області, про встановлення факту постійного проживання на території України, -
ОСОБА_1 звернулась до Казанківського районного суду Миколаївської області з вказаною заявою, заінтересована особа: Казанківський районний сектор управління державної міграційної служби України в Миколаївській області, про встановлення факту постійного проживання на території України.
Заява обґрунтованими тим, що заявник ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Троїцько-Сафонове Казанківського району, Миколаївської області, що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 та постійно проживала на території Казанківського району Миколаївської області.
Відповідно до відповіді Міністерства освіти і науки України Департаменту освіти та науки Миколаївської облдержадменістрації Заклад професійної ( професійно-технічної освіти " Південноукраїнський професійний коледж " у період з 01 вересня 1990 року ( наказ " Про зарахування учнів " від 01.09.1990, № 14-к ) по 28.06.1991 року ( наказ " Про випуск і направлення учнів " від 28.06.1991, № 12-к ) і здобула професію «Електрогазозварник, аргонщик» за денною формою навчання . Підстава : книга наказів №1, №2.
3 09 вересня 1991 року по 19 червня 1992 року працювала на посаді газоелектрозварника 2 розряду у відкритому акціонерному товаристві «Юженергобуд» , що підтверджується архівною довідкою від 14.04.2025 за № 04-02/68-103.
Паспорт громадянина України не отримувала.
Згідно витягу з реєстру територіальної громади Казанківської селищної ради , дата формування 26.06.2025 року, відсутні відомості щодо адреси місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В січні 2025 року заявник звернулася з заявою щодо видачі їй паспорта громадянина України до Казанківського районного сектору УДМС України в Миколаївській області.
На звернення заявника надійшов лист № Д-1/6/4827-25/4827/1-25 від 01.02.2025 про те, що заявнику відмовлено у видачі паспорта громадянина України та роз'яснено право звертатися до суду з метою встановлення юридичного факту постійного проживания на території України станом на 24 серпня 1991 року чи на 13 листопада 1991 року , оскільки не було встановлено її належності до громадянства будь-якої держави .
Відповідно до довідки , виданої виконавчим комітетом Казанківської селищної ради від 27.06.2025 року за № 59/01-06 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає в с. Троїцько-Сафонове з народження з 06.04.1973 року по теперешній час.
Від народження заявник постійно проживає на території України . Заявник бажає отримати паспорт громадянина України з метою користуватися правами, визначеними законодавством України, тому просить суд:
- встановити факт постійного та безперервного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року по 2025 рік.
Ухвалою суду від 02.07.2025 року провадження у справі відкрито, призначено розгляд справи в порядку окремого провадження.
Заявник в судовому засіданні свою заяву про встановлення факту постійного проживання на території України підтримала та просила суд задовольнити та встановити юридичний факт її постійного проживання на території України, у тому числі за станом 13 листопада 1991 року по 2025 рік.
Представник заінтересованої особи в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення заяви заявника про встановлення юридичного факту її постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року , оскільки заявником надано докази що вона з 09 вересня 1991 року по 19 червня 1992 року працювала на посаді газоелектрозварника 2 розряду у відкритому акціонерному товаристві «Юженергобуд» , що підтверджується архівною довідкою від 14.04.2025 за № 04-02/68-103.
Суд вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає заяву обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Як вказано в постанові Верховного суду від 22.08.2018 року у справі № 363/214/17-ц, перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку є невичерпним і у судовому порядку можуть бути встановленні факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. При цьому не виключається встановлення факту постійного проживання на території України.
Відповідно дост. 9 Закону України «Про правонаступництво України», всі громадяни Союзу РСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України, є громадянами України.
Згідно ч.1 ст. 3 Закону України "Про громадянство України"громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України. Про належність до громадянства України таких осіб може свідчити наявність у паспортах громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24.08.91 року чи 13.11.91 року.
Відповідно до п. 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, громадяни колишнього СРСР, які не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року, проходять процедуру встановлення їхньої належності до громадянства України. У таких випадках, одним із документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України станом на 24.08.91 року або 13.11.91 року.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про громадянство України", безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років є однією з умов прийняття до громадянства України. Стаття 1цього жЗакону дає чітке визначення поняття "безперервне проживання на території України" та "проживання на території України на законних підставах". Безперервне проживання на території України - проживання в Україні особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік - 180 днів; Проживання на території України на законних підставах - проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України, або зареєстрували на території України свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або їм надано статус біженця чи притулок в Україні. Розширене тлумачення цих понять та переліку умов, за яких можливе встановлення факту безперервного проживання та прийняття до громадянства України, Законом не передбачено.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про громадянство»встановлено, що особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно доЗакону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави. Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити тотемне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії Серії НОМЕР_1 від 12.12.2023 року ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с. Троїцько-Сафонове Казанківського району, Миколаївської області .
Відповідно до відповіді Міністерства освіти і науки України Департаменту освіти та науки Миколаївської облдержадменістрації Заклад професійної ( професійно-технічної освіти " Південноукраїнський професійний коледж " у період з 01 вересня 1990 року ( наказ " Про зарахування учнів " від 01.09.1990, № 14-к ) по 28.06.1991 року ( наказ " Про випуск і направлення учнів " від 28.06.1991, № 12-к ) і здобула професію «Електрогазозварник, аргонщик» за денною формою навчання . Підстава : книга наказів №1, №2.
3 09 вересня 1991 року ( наказ від 09.09.91 № 889 к ) по 19 червня 1992 року ( наказ від 22.06.92 № 791 к ) працювала на посаді газоелектрозварника 2 розряду у відкритому акціонерному товаристві «Юженергобуд» , що підтверджується архівною довідкою від 14.04.2025 за № 04-02/68-103.
Паспорт громадянина України не отримувала.
Згідно витягу з реєстру територіальної громади Казанківської селищної ради , дата формування 26.06.2025 року, відсутні відомості щодо адреси місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В січні 2025 року заявник звернулася з заявою щодо видачі їй паспорта громадянина України до Казанківського районного сектору УДМС України в Миколаївській області.
На звернення заявника надійшов лист № Д-1/6/4827-25/4827/1-25 від 01.02.2025 про те, що заявнику відмовлено у видачі паспорта громадянина України та роз'яснено право звернутися до суду з метою встановлення юридичного факту постійного проживания на території України станом на 24 серпня 1991 року чи на 13 листопада 1991 року ,оскільки не було встановлено її належності до громадянства будь-якої держави .
Відповідно до довідки , виданої виконавчим комітетом Казанківської селищної ради від 27.06.2025 року за № 59/01-06 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає в с. Троїцько-Сафонове з народження з 06.04.1973 року по теперешній час.
Таким чином, аналізуючи досліджені докази в їх сукупності, судом встановлено, що заявник з 09 вересня 1991 року ( наказ від 09.09.91 № 889 к ) по 19 червня 1992 року ( наказ від 22.06.92 № 791 к ) працювала на посаді газоелектрозварника 2 розряду у відкритому акціонерному товаристві «Юженергобуд» , що підтверджується архівною довідкою від 14.04.2025 за № 04-02/68-103, тобто постійно проживала в межах Миколаївської області станом на 13.11.1991 року , тому є громадянкою України.
Тому приймаючи до уваги те, що встановлення факту постійного проживання на території України має для заявника юридичне значення та необхідне їй для отримання паспорту громадянина України, враховуючи наявність доказів на підтвердження постійного проживання на території України станом на 13.11.1991 року, суд приходить до висновку, щодо необхідності встановлення юридичного факту постійного проживання заявника на території України, станом на 13 листопада 1991 року.
Згідно ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено Законом.
Керуючись ст. 8 Закону України «Про громадянство України», ст. ст.15,16 ЦК України, ст.ст.1-13, 76-81,83, 89,223, 293, 315,316,354 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Казанківський районний сектор управління державної міграційної служби України в Миколаївській області, про встановлення факту постійного проживання на території України, задовольнити частково.
Встановити факт постійного проживання на території України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на 13.11.1991 рік .
Судові витрати по справі, понесені заявником при зверненні з заявою до суду, віднести на її рахунок.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 24.07.2025 року.
Суддя Казанківського районного суду
Миколаївської області Х.В.Іщенко