Справа № 127/18003/25
Провадження № 3/127/4295/25
29 липня 2025 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т. П., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, 185 КУпАП,
08 червня 2025 року близько 14:50 год громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи в м. Вінниця, пр-т Юності, буд. 3, виражався нецензурною лайкою, поводився грубо по відношенню до поліцейських в громадському місці, чим порушив громадський порядок та спокій громадян, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серія АПР18 №221184 від 08 червня 2025 року.
Крім того, 08 червня 2025 року близько 14:50 год громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи біля будинку №3 по пр-ту Юності в м. Вінниці, не виконав законну вимогу інспектора взводу 4 роти 4 БУПП у Вінницькій області ДПП ст. лейтенанта поліції Яремчука А. В. припинити грубо виражатись нецензурною лайкою на адресу поліцейських, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серія АПР18 №221185 від 08 червня 2025 року.
Справи про вчинення ОСОБА_1 вказаних адміністративних правопорушень надійшли до суду одночасно та постановою суду від 29 липня 2025 року об'єднані в одне провадження.
У судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час, день та місце розгляду справи повідомлявся в порядку, визначеному чинним законодавством шляхом направлення повісток рекомендованим листом за вказаною у протоколі адресою проживання особи, які повернулись до суду не врученими з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Крім того, інформація щодо розгляду справ про притягнення до адміністративної відповідальності доступна для ознайомлення усім заінтересованим особам і може бути безперешкодно отримана особою, яка притягається до адміністративної відповідальності за її власним бажанням на офіційному веб-сайті суду.
Будь-яких заяв щодо розгляду справи від особи не надходило.
З огляду на вище зазначене суд вважає, що ОСОБА_2 , будучи обізнаним про складання відносно нього протоколів про адміністративне правопорушення, не був позбавлений можливості реалізувати усі свої права, визначені КУпАП у будь-який спосіб. Однак жодних дій для обґрунтування власної позиції у справі ним здійснено не було.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, зокрема, проводити судове засідання у відсутності особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
У рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відтак, не проявлення належної заінтересованості у результатах розгляду справи протягом тривалого строку, не звернення до суду за інформацією щодо стану розгляду справи не може вважатись порушенням права на справедливий розгляд справи.
Враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, з урахуванням скорочених строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, 185 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Стаття 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Так, диспозицією ст. 173 КУпАП чітко передбачені кваліфікуючі ознаки дрібного хуліганства, а саме: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
При цьому, дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Тобто, дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на суспільний порядок.
Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності від злочинів проти особи.
Судом установлено, що 08 червня 2025 року близько 14:50 год громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи в м. Вінниця, пр-т Юності, буд. 3, виражався нецензурною лайкою, поводився грубо по відношенню до поліцейських в громадському місці, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
Винність ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 №221184 від 08 червня 2025 року; протоколом затримання АЗ №108044 від 08 червня 2025 року, рапортом поліцейського, письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 08 червня 2025 року, а також відеозаписом.
Із змісту рапорту поліцейського від 08 червня 2025 року слідує, що під час несення ним служби по забезпеченню громадського порядку та дотримання водіями ПДР в складі наряду «Юнкекр-103» на блок-посту в м. Вінниці по вул. Хмельницьке шосе, 130А, проїжджаючи повз блок-пост на транспортному засобі «Volkswagen» пасажир почав нецензурно лаятися на адресу працівників поліції. Близько 14:55 год. біля буд. №3 по пр-ту Юності в м. Вінниці даний автомобіль було зупинено, після чого з пасажирського сидіння вийшов гр. ОСОБА_1 , який, перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння, з мотивів явної неповаги почав голосно грубо вражатись нецензурною лайкою в бік наряду поліції, поводитись зухвало. На зауваження та неодноразові вимоги поліцейського Яремчука А. В. припинити виражатись нецензурною лайкою в громадському місці не зважав. За вказаних обставин з метою припинення правопорушення поліцейськими було прийнято рішення здійснити відносно ОСОБА_1 адміністративне затримання та доставляння його до відділу поліції для складання адміністративних матеріалів за фактом вчиненого правопорушення. Дана подія фіксувалась на портативні нагрудні відеореєстратори поліцейських №468898 та №468918.
Обставини зупинення автомобіля та поведінку ОСОБА_1 також зафіксовані на відеозаписі.
Також, з письмових пояснень ОСОБА_3 слідує, що останній 08 червня 2025 року, перебуваючи біля поста поліцейських по вул. Хмельницьке шосе, 130А, в м. Вінниці, помітив як з вікна заднього пасажирського місця проїжджаючого повз поста поліції автомобіля «Volkswagen» сірого кольору, чоловік в сірій футболці викрикнув нецензурну лайку в бік поліцейських. Після чого наряд поліції, зреагувавши на це правопорушення, поїхав за цим автомобілем.
Отже, аналізуючи надані суду матеріали, суд вважає, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Щодо притягнення особи до відповідальності за вчинена правопорушення, передбачено ст.185 КУпАП, то зі змісту цієї статті слідує, що склад даного правопорушення має місце у разі вчинення злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним своїх службових обов'язків.
При цьому, суд відмічає, що відповідальність настає не за всяке невиконання законних вимог працівника поліції, а лише за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Згідно пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.06.1992 року № 8 «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Отже, злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського перешкоджає нормальній діяльності поліції, виконанню представниками влади своїх службових обов'язків по охороні суспільного порядку та забезпеченню суспільної безпеки та виражається у відмові від обов'язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог поліцейського, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка свідчить про прояв явної зневаги до органів та осіб, які охороняють суспільний порядок.
Для вирішення питання щодо наявності в діях особи ознак правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП, слід вирішити, чи були вимоги працівників поліції законними.
Зі змісту статті 2 Закону України «Про національну поліцію» (далі Закон № 580-VIII) слідує, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Відповідно до пункту 1, 3 та 5 частини першої статті 23 Закону № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейськими у громадському місці на зауваження працівника поліції припинити вживання в розмові нецензурних висловлювань в бік поліцейських реагував сперечаннями, продовжував конфліктувати з ними та виражатись нецензурною лайкою. Його було затримано, про що свідчить протокол А№ №108044 від 08 червня 2025 року.
Зазначені обставини події підтверджуються долученим до матеріалів справи відеозаписом №468898 з нагрудного відеореєстратору поліцейського, в якому зафіксовано перебіг події. Зокрема, при намаганні поліцейського Яремчука А. В. встановити особу ОСОБА_1 у спілкуванні останній поводився нестримано та агресивно, вживаючи ненормативну лексику неодноразово адресно ображав поліцейського. Поліцейський ОСОБА_4 робив йому зауваження з даного приводу та попереджав про можливі юридичні наслідки у разі продовження ним такої поведінки, але ОСОБА_1 , демонструючи явну неприязнь та зневагу до поліцейського та підкреслюючи своє особисте вкрай негативне ставлення до нього, продовжував виражатись нецензурною лайкою та здійснювати образливі висловлювання відносно особи поліцейського.
Слід також зазначити, що зафіксована відеозйомкою обстановка події не містить будь-яких чинників спровокованої агресії у поведінці ОСОБА_1 , а тому за своїм характером має елементи прояву ним зухвалого цинізму у ставленні до громадського порядку, в також проявом особистого бажання продовжувати цю поведінку попри зауваження поліцейського.
Тому, аналізуючи наявні матеріали справи та докази у їх сукупності, суд вважає, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, за ознаками злісної непокори законній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Винність ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 221185 від 08 червня 2025 року, протоколом затримання АЗ №108044 від 08 червня 2025 року, рапортом поліцейського, письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 08 червня 2025 року та відеозаписом.
Відповідно до ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення, суд враховує характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Зважаючи на викладене та враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, суд дійшов до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.
На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП на ОСОБА_1 слід остаточно накласти адміністративне стягнення, у межах санкції статті, якою передбачено більш серйозне порушення, а саме за ст. 185 КУпАП.
Крім того, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 605,60 грн, сплата якого передбачена ст.4 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного та керуючись ст. 36, 40-1, 173, 185, 221, 268, 283, 284 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, 185 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 15 неоподаткованих мінімум доходів громадян, що становить 255,00 грн (двісті п'ятдесят п'ять гривень), на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок ) грн.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення до виконання 3(три) місяці.
Суддя: