Справа № 145/1303/20
Провадження №1-кп/145/13/2025
01.08.2025 селище Тиврів
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тиврівського районного суду Вінницької області кримінальне провадження, відомості про яке 17.07.2020 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12020021320000137, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Тиврів Тиврівського району Вінницької області, українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, -
На розгляді Тиврівського районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження № 12020021320000137 від 17.07.2020 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про закриття кримінального провадження, у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-IX, яким встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є дрібним викраденням чужого майна, за яку настає відповідальність за ст.51 КУпАП.
Крім цього, просив понесені процесуальні витрати за вказаним правопорушенням віднести на рахунок держави.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання прокурора та просив кримінальне провадження за ч. 2 ст. 185 КК України закрити у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Судом роз'яснено обвинуваченому, що закриття кримінального провадження за вказаною підставою є закриттям кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, і сторона захисту має право на продовження судового розгляду на загальних підставах.
Обвинувачений зазначив, що йому зрозумілі його права та він наполягає на закритті кримінального провадження.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, до суду подав заяву про розгляд кримінального провадження у його відсутності. Претензій до обвинуваченого не має.
Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.
Як вбачається з обвинувального акта, ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово судимим за корисливі злочини, останній раз 06.11.2019 Тиврівським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, в ніч з 12.01.2020 на 13.01.2020, приблизно о 00:00 год., ОСОБА_4 перебуваючи на території домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_5 , маючи вільний доступ до даного домоволодіння, де час від часу проживав, вирішив повторно здійснити крадіжку, а саме належного ОСОБА_5 майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 діючи таємно, відчинивши двері, пройшов до приміщення веранди приватного будинку ОСОБА_5 , будучи обізнаним в обстановці всередині, пройшов до правого краю столу у веранді, де на підлозі під вікном відшукав належний ОСОБА_5 зварювальний інвертор ТМ «Тесла» моделі/серії «Weld ММА-235» в корпусі синього кольору, який з корисливих спонукань, таємно, умисно, повторно, таємно викрав у ОСОБА_5 .
З викраденим майном ОСОБА_4 покинув домоволодіння ОСОБА_5 та в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи від 27.07.2020 №5423-5424/20-21 ринкова вартість зварювального інвертора ТМ «Тесла» моделі/серії «Weld ММА-235», станом на момент вчинення кримінального правопорушення 13.01.2020 становила 1 079,50 грн.
Тим самим встановлено, що своїми злочинними діями ОСОБА_4 , завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріального збитку на вказану суму.
Вирішуючи подане прокурором клопотання суд виходить з такого.
За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За змістом ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до ч. 6 ст. 3 КК України, зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-IX (далі Закон №3886-ІХ), який набув чинності 09.08.2024, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є дрібним викраденням чужого майна, за яку настає відповідальність за ст.51 КУпАП.
У цьому контексті суд вважає Закон №3886-ІХ таким, що вносить зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність.
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року та дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено в розмірі 2027 грн.
Отже, розмір неоподатковуваного мінімуму для кваліфікації кримінальних правопорушень у 2020 році складає 2027 грн (50 відсотків від розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня 2020 року, у розмірі 2027 грн).
За змістом вищезазначених норм, зміни до законодавства, внесені Законом №3886-IX, призвели до часткової декриміналізації діянь, зокрема передбачених ст. 185 КК України, оскільки скасовують кримінальну відповідальність у разі заподіяння внаслідок правопорушення меншої матеріальної шкоди у вигляді вартості викраденого майна, ніж встановлено верхньою межею диспозиції ч. 2 ст. 51 КУпАП в розмірі 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме: в 2020 році - 2027 грн.
Таким чином, розмір вартості майна, за яким розмежовується адміністративне правопорушення та кримінальне правопорушення, з 0,2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, визначених ст. 51 в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009 року, що становило у 2020 році 302 грн. 80 коп., збільшено до 2 неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 2027 грн. у 2020 році, тобто кримінальна відповідальність настає у випадку викрадення майна вартістю понад 2027 грн.
Отже, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Вказані висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 0306/7567/12, згідно з якими «за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності».
Як зазначалось вище, згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 інкримінується вчинення повторно крадіжки зварювального інвертору ТМ «Тесла» моделі/серії «Weld ММА-235» на суму 1079,50 грн та такі дії кваліфікувались за ч. 2 ст.185 КК України.
Вартість викраденого майна не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів громадян у розмірі 2027 грн відповідно до Закону України “Про державний бюджет на 2020 рік».
Положення п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України передбачають, що кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 надав згоду на закриття кримінального провадження за вказаним кримінальним правопорушенням з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України. При цьому обвинуваченому роз'яснено, що вказана підстава для закриття провадження у справі є нереабілітуючою, тому обвинувачений має право на продовження судового розгляду у загальному порядку. Обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що не бажає продовжувати судовий розгляд та просив закрити провадження за вказаним епізодом.
Враховуючи викладене, а також релевантну щодо обставин кримінального провадження практику Верховного Суду (правові висновки, викладені у Постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 22.08.2024 у справі №567/507/23 та Постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду від 07.10.2024 у справі №278/1566/21), суд дійшов висновку, що оскільки Законом №3886-ІХ підвищилась межа, з якої настає кримінальна відповідальність за крадіжку, та ОСОБА_4 обвинувачується у скоєні діяння, караність якого законом усунена, то зазначені обставини є, у даному випадку, підставою для закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Понесені у справі процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта для проведення судово-товарознавчої експертизи слід віднести на рахунок держави.
Речові докази у справі відсутні.
Керуючись ст. 284, 286, 350, 372, 479-2 КПК України, ст. 3, 5 КК України, суд
Кримінальне провадження №12020021320000137 від 17.07.2020 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 326 (триста двадцять шість) гривень 88 копійок віднести на рахунок держави.
Копію ухвали суду вручити прокурору та обвинуваченому.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Тиврівський районний суд Вінницької області протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1