Справа № 131/1016/25
Провадження № 1-кп/131/69/2025
"31" липня 2025 р. м. Іллінці
Іллінецький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_5 ,
та представника потерпілої юридичної особи, Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі судових засідань №2 в м. Іллінці Вінницької області кримінальне провадження, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 березня 2025 року за №12025020090000117, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кантелина Іллінецького району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, працюючого різноробочим в СП ТОВ «Райфайзен Агро», раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 246 КК України,
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ) знаходяться під державною охороною.
Статтею 1 Лісового кодексу України визначено, що ліс - тип природних комплексів, у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов'язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.
Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Статтею 4 Лісового кодексу України визначено, що до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара.
Згідно із ст. 65 Лісового кодексу України використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.
Відповідно до ст. 67 Лісового кодексу України у порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів: заготівля деревини; заготівля другорядних лісових матеріалів; побічні лісові користування; використання корисних властивостей лісів для культурно- оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт. Законодавством України можуть передбачатися й інші види спеціального використання лісових ресурсів. Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети. Порядок та умови здійснення спеціального використання лісових ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Частинами 1, 2 ст. 69 Лісового кодексу України встановлено, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком або лісовим квитком, що видається безоплатно.
Відповідно до п.п. 2, 3, 4, 9, 10 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», використання лісових ресурсів проводиться за спеціальним дозволом: лісорубним або лісовим квитком.
Відповідно до п. 4 Порядку реалізації експериментального проекту щодо видачі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) в електронній формі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 4834, лісорубний квиток є основним документом, на підставі якого здійснюється заготівля деревини в лісах України; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини, встановлюються строки здійснення заготівлі деревини та її вивезення, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також ведеться облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; видається сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів; ведеться облік рентної плати, нарахованої за використання лісових ресурсів.
11 березня 2025 року близько 10 години 00 хвилин ОСОБА_4 за допомогою транспортного засобу, марки «ВАЗ», моделі «21063», д.н.з. НОМЕР_1 , прибув до полезахисної лісової смуги, яка розташована між селами Купчинці та Яструбинці, що на території Дашівської об'єднаної територіальної громади Гайсинського району Вінницької області, та яка межує із земельними ділянками сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 0521284100:02:000:0001, 0521284100:02:000:0021,
0521284100:02:000:0454 з метою очищення лісонасаджень біля земельних ділянок та спилювання гілля дерев для власного використання.
Однак, в ході здійснення вищевказаних робіт у ОСОБА_4 виник кримінально-протиправний умисел, направлений на незаконну порубку дерев. З цією метою, знаходячись на території полезахисної лісової смуги, яка розташована між селами Купчинці та Яструбинці, що на території Дашівської об'єднаної територіальної громади Гайсинського району Вінницької області, яка межує із земельними ділянками сільськогосподарського призначення, з кадастровими номерами 0521284100:02:000:0001,
0521284100:02:000:0021, 0521284100:02:000:0454, ОСОБА_4 всупереч встановленому законом порядку заготівлі лісопродукції, без спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (лісорубного квитка або ордера), в порушення вимог ст. ст. 4, 69 Лісового кодексу України та Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007р. № 761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», тим самим не маючи дійсного або уявного права на порубку дерев, умисно, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за допомогою двох бензопил марки «Vulkan CV3045W» та бензопили без маркування в корпусі помаранчо-червоного кольору, які ОСОБА_4 привіз з собою та використавши їх як знаряддя вчинення злочину, здійснив незаконне спилювання до ступеню припинення росту 224 сироростучих дерев, а саме: дерев породи «Клен» з діаметрами пнів біля шийки кореня до 10 см. - 77 шт., 10 см. - 26 шт., 12 см. - 15 шт., 14 см. - 5 шт., 16 см. - 2 шт., 18 см. - 2 шт., 26 см. - 1 шт.; дерев породи «Акація» з діаметрами пнів біля шийки кореня до 10 см. - 43 шт., 10 см. - 18 шт., 12 см. - 11 шт., 14 см. - 4 шт., 16 см. - 4 шт., 20 см. - 1 шт., 22 см. - 1 шт., 28 см. - 1 шт.; дерев породи «Черешня» з діаметрами пнів біля шийки кореня до 10 см. - 4 шт., 10 см. - 1 шт.; дерев породи «Ясен» з діаметрами пнів біля шийки кореня до 10 см. - 5 шт., 10 см. - 1 шт., 16 см. - 1 шт., 28 см. - 1 шт., які розпиляв на колоди-метрівки.
В подальшому, ОСОБА_4 вищевказану незаконно заготовлену лісопродукцію мав намір вивезти з вказаного лісового насадження, однак був викритий працівниками правоохоронних органів.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 внаслідок незаконної порубки дерев заподіяв шкоди навколишньому природному середовищу, згідно висновку експерта судової інженерно-екологічної експертизи, на загальну суму 111 254,46грн., що згідно п. 2 примітки до ст. 246 КК України, у понад шістдесят разів перевищує неоподаткований мінімумів доходів громадян та вважається тяжкими наслідками.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 246 КК України - незаконна порубка дерев у захисних лісових насадженнях, що спричинило тяжкі наслідки.
Під час досудового розслідування, 20 червня 2025 року між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 , якому на підставі ст.36 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12025020090000117 від 12.03.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України, з однієї сторони, та підозрюваним у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 , з іншої сторони, у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , в порядку, передбаченому ст.ст. 468-470, 472 КПК України, відповідно до письмових заяв, якими представник потерпілого ОСОБА_6 та представник потерпілого ОСОБА_7 , надали згоду прокурору на укладення ним угоди, у приміщенні Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області, яке розташоване по вул.Волонтерів,15-А у м.Гайсин Вінницької області, за ініціативою підозрюваного укладено угоду про визнання винуватості.
За умовами вказаної угоди про визнання винуватості прокурор та підозрюваний ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 246 КК України, обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.
Прокурором під час прийняття рішення про укладення угоди враховано такі обставини: ступінь та характер сприяння підозрюваного у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб - ОСОБА_4 активно сприяв розкриттю вчиненого кримінального правопорушення, повністю визнав вину у його вчиненні та добровільно відшкодував завданий збиток; характер і тяжкість обвинувачення (підозри) - кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (обвинувачується) ОСОБА_4 , передбачене ч. 4 ст. 246 КК України, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження - ОСОБА_4 , будучи допитаним повідомив про кримінальне правопорушення, вчинене за його участі та розповів про обставини, що раніше не були відомі правоохоронним органам, які використано у кримінальному провадженні №12025020090000117 від 12.03.2025р.
Підозрюваний (обвинувачений) ОСОБА_4 зобов'язався беззастережно визнати в судовому провадженні обвинувачення під час розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12025020090000117 від 12.03.2025р. на підставі даної угоди в обсязі повідомленої йому 31.03.2025 року підозри за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України. Крім того, підозрюваний (обвинувачений) ОСОБА_4 також зобов'язався надавати показання під час подальшого судового розгляду кримінального провадження № 12025020090000117 від 12.03.2025р., а саме: підтверджувати свої правдиві покази, надані під час допиту у якості підозрюваного, у тому числі від 31.03.2025р., проведеного з урахуванням вимог КПК України, у кримінальному провадженні № 12025020090000117 від 12.03.2025р. в ході подальшого судового розгляду обвинувального акту у ньому.
Сторонами при укладенні угоди враховано, що під час досудового розслідування установлено обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 , а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку з боку ОСОБА_4 (п. 1, 2 ч. 1 ст. 66 КК України), який повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, повідомив усі суттєві обставини вчиненого кримінального правопорушення, демонструє критичне ставлення та негативну оцінку своїм попереднім протиправним діям, повністю відшкодував заподіяну кримінальним правопорушенням шкоду; позитивна характеристика за місцем проживання, фактична відсутність від його дій будь-яких особливо тяжких наслідків також можуть бути враховані судом, як пом'якшуючі обставини (ч. 2 ст. 66 КК України).
Сторони при укладені угоди також врахували інші обставини, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, позитивно характеризують особу винного, вказують на свідоме виправлення підозрюваного (обвинуваченого) ОСОБА_4 та особисте негативне відношення до вчиненого раніше кримінального правопорушення, а саме: підозрюваний (обвинувачений) раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем постійного проживання; повністю усвідомив провину за вчинене кримінальне правопорушення.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 , з урахуванням обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 та
істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального
правопорушення, його особи (позитивно характеризується за місцем
проживання, раніше не судимий, одружений, повністю усвідомив суспільну
небезпеку своїх дій, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю вчиненого
кримінального правопорушення та повністю добровільно відшкодував завданий
збиток), буде призначене покарання за ч.4 ст.246 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 /п'ять/ років із звільненням його від відбування покарання з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України, із застосуванням обмежень, передбачених ст. 76 КК України.
Сторонами при укладенні угоди погоджено застосування спеціальної конфіскації відповідно до ст.ст.96-1,96-2 КК України, а саме: одну бензопилу, марки «Vulkan CV3045W», в корпусі чорно-червоного кольору, та одну бензопилу, без маркування, в корпусі помаранчо-червоного кольору - конфіскувати та передати у власність держави; різані стовбури дерев різного діаметру та різної довжини - конфіскувати та передати на потреби Збройних сил України.
Крім того, згідно умов даної угоди підозрюваному ОСОБА_4 роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України та наслідки невиконання угоди.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, вказав, що йому зрозумілі наслідки затвердження угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вказав, що із запропонованим видом та мірою покарання згодний, цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ч. ч. 4, 6 ст. 474, ч. 2 ст. 473 КПК України, які йому були роз'яснені судом в ході підготовчого судового засідання. Також в судовому засіданні обвинувачений беззастережно визнав свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення при зазначених вище обставинах та надав суду згоду на призначення узгодженого покарання, надав показання, в яких повністю підтвердив обставини, викладені у пред'явленому йому обвинуваченні, підтвердив факт добровільності укладення угоди, а також що йому відомі наслідки невиконання угоди. Відмітив, що відшкодував заподіяну шкоду в добровільному порядку та просив затвердити угоду та призначити узгоджене покарання.
Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 , в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити ОСОБА_4 узгоджене покарання визначивши іспитовий строк тривалістю один рік.
Представник потерпілої юридичної особи, Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, ОСОБА_6 , в підготовчому судовому засіданні повідомила суд, що укладення угоди про визнання винуватості відбулося за її згодою, не заперечує щодо її затвердження, не заперечує щодо призначення обвинуваченому узгодженої міри покарання. Вказала, що завдана шкода ОСОБА_4 відшкодована.
Представник потерпілої юридичної особи, Дашівської селищної ради Гайсинського району Вінницької області, ОСОБА_7 , в судове засідання не з'явився. В поданій до суду заяві вказав, що претензій до обвинуваченого ОСОБА_4 не має, завдана державі в особі Дашівської селищної ради Гайсинського району Вінницької області шкода відшкодована останнім в добровільному порядку, не заперечив відносно затвердження угоди про визнання винуватості, просив розгляд справи проводити у його відсутності.
Суд, вислухавши прокурора, обвинуваченого, захисника, представника потерпілої юридичної особи, вивчивши угоду про визнання винуватості від 20.06.2025 року з доданими матеріалами, приходить до висновку, що вона підлягає затвердженню.
Так, на підставі пояснень сторін кримінального провадження, суд встановив, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє свої права та наслідки укладення і затвердження угоди про визнання винуватості, що передбачені ч. ч. 4, 6 ст. 474, ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Судом у відповідності до ч. 7 ст. 474 КПК України встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для визнання винуватості.
Зміст угоди про визнання винуватості, умови та порядок її укладення відповідають вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України, підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, для відмови в затверджені угоди не встановлено. Прокурором при вирішенні питання про укладення угоди враховані обставини, визначені ст. 470 КПК України.
Узгоджена сторонами міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, не суперечить інтересам суспільства, визначена згідно із законом, є справедливою, необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень. При цьому враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують йому покарання, та відсутність обставин, що обтяжують йому покарання.
Приймаючи до уваги характер діянь і спосіб їх вчинення, суспільну небезпеку вчинених кримінальних правопорушень, з урахуванням особи винного, суд дійшов висновку укладену між прокурором і обвинуваченим угоду про визнання винуватості затвердити та призначити останньому узгоджене сторонами покарання.
Суд вважає, що дії ОСОБА_4 кваліфіковано вірно за ч.4 ст.246 КК України, а саме як: незаконна порубка дерев у захисних лісових насадженнях, що спричинило тяжкі наслідки.
Відповідно до ст. 12 КК України вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення класифікується як тяжкий злочин, тому, згідно ч. 4 ст. 469 КПК України, в даному кримінальному провадженні може бути укладена угода. Представник потерпілих юридичних осіб Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, ОСОБА_6 , і Дашівської селищної ради Гайсинського району Вінницької області, ОСОБА_7 , надали письмові згоди прокурору на укладення ним з підозрюваним ОСОБА_4 угоди про визнання винуватості.
Суд вважає, що узгоджене сторонами покарання відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обране з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_4 який за зареєстрованим місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, щиро кається у вчиненні кримінального правопорушень, активно сприяв його розкриттю, що виразилося у послідовних та зізнавальних показаннях щодо обставин та механізму вчинення кримінального правопорушення (незаконної порубки дерев у захисних насадженнях, що спричинило тяжкі наслідки), та обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, за відсутності обставин, які обтяжують покарання. Так обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає щире каяття або активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку. Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.
При вирішенні питання про відповідність угоди про визнання винуватості вимогам ст. 474 КПК України, суд враховує, що угода укладена добровільно, за участі захисника обвинуваченого, за наявності наданих представниками потерпілих письмових згод прокурору на укладення ним з підозрюваним ОСОБА_4 угоди про визнання винуватості, умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього Кодексу, правова кваліфікація діяння кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлено підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість не виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні, а тому при призначенні покарання ОСОБА_4 , суд вважає, що узгоджені сторонами в угоді про визнання винуватості вид і міра покарання відповідають особі винного, загальним правилам призначення кримінальних покарань та розміру призначеного покарання, які встановлені КК України.
Враховуючи сукупність обставин, що пом'якшують покарання (визнання вини, щире каяття у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, активне сприяння його розкриттю, добровільне відшкодування завданого збитку) та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, та відсутності таких, що обтяжують покарання, з урахуванням особи винного, який позитивно характеризується за місцем проживання, вперше притягується до кримінальної відповідальності, позицію представників потерпілих, які не мають претензій майнового характеру до обвинуваченого, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене покарання за ч. 4 ст. 246 КК України у виді позбавлення волі та звільнення його від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку, у відповідності до ст. 75 КК України, та покладення на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
За таких обставин, суд приходить до висновку про доцільність затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та підозрюваним ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 і вважає, що узгоджене сторонами покарання буде необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні відсутній.
Відповідно до статті 124 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судової інженерно-екологічної експертизи в розмірі 10177,92грн.
Питання про речовий доказ у виді транспортного засобу, марки «ВАЗ 21063», д.н.з. НОМЕР_2 , підлягає вирішенню у відповідності до статті 100 КПК України, та повернуто його законному власнику. Відповідний застосований захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна щодо даного транспортного засобу підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст.96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.
Спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду (ч. 2 ст. 96-1 КК України).
Згідно з ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо якщо гроші, цінності та інше майно: одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисне кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 246 КК України, за яке передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до семи років, а бензопила марки «Vulkan CV3045W», в корпусі чорно-червоного кольору, та бензопила, без маркування, в корпусі оранжево-червоного кольору, були знаряддями вчинення даного кримінального правопорушення, а дрова (деревина) різних діаметрів, в свою чергу, були предметом цього кримінального правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.ст. 96-1, 96-2 КК України, вважає за необхідне застосувати до цього майна спеціальну конфіскацію, яка полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави зазначеного майна. Оскільки суд застосовує спеціальну конфіскацію щодо даного майна, заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна щодо бензопили марки «Vulkan CV3045W», в корпусі чорно-червоного кольору, бензопили, без маркування, в корпусі оранжево-червоного кольору, та дров (деревини) різних діаметрів, не підлягають скасуванню відповідно до ч.4 ст.174 КПК України.
Керуючись ст.ст.65,75,76,96-1,96-2,246 КК України, ст. ст. 96-1,96-2, 100, 373, 374, 473,474,475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 20 червня 2025 року між прокурором Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 , якому на підставі ст.36 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12025020090000117 від 12.03.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України, та підозрюваним у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 , за участю захисника, адвоката ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України, та призначити йому узгоджене покарання у виді позбавлення волі на строк 5 /п'ять/ років.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
У відповідності до п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 статті 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку суду.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів, у зв'язку із проведенням судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні №12025020090000117 в розмірі 10177,92грн. /десять тисяч сто сімдесят сім гривень дев'яносто дві копійки/.
Речовий доказ, автомобіль, марки «ВАЗ 21063», д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого ТСЦ 0542, є ОСОБА_4 , та який знаходиться на зберіганні на території СФГ «Перемога», що за адресою: вул.Горького,46 смт Дашів Гайсинський район Вінницька область, - повернути власнику ОСОБА_4 .
Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, в частині накладення арешту на автомобіль, марки «ВАЗ 21063», д.н.з. НОМЕР_2 , по кримінальному провадженню, відомості про яке внесені 12 березня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020090000117, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України, накладених ухвалою слідчого судді Гайсинського районного суду Вінницької області ОСОБА_8 №129/887/25 від 13 березня 2025 року.
Відповідно до положень статей 96-1, 96-2 КК України, п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України, застосувати до бензопили марки «Vulkan CV3045W», в корпусі чорно-червоного кольору, та бензопили, без маркування, в корпусі оранжево-червоного кольору, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, спеціальну конфіскацію, яка полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави зазначеного майна, - конфіскувати та передати у власність держави;
Відповідно до положень статей 96-1, 96-2 КК України, п. 6 ч. 9 ст. 100 КПК України, застосувати до дров (деревини) різних діаметрів, які знаходяться на зберіганні на території СФГ «Перемога» (вул.Горького,46 с-ще Дашів Гайсинський район Вінницька область ), спеціальну конфіскацію, яка полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави зазначеного майна, - конфіскувати та передати власність держави.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінальногопроживання, раніше не судимий, одружений, повністю усвідомив суспільнукримінального правопорушення та повністю добровільно відшкодував завданийСторонами при укладенні угоди погоджено застосування спеціальної конфіскації відповідно до ст.ст.96-1,96-2 КК України, а саме: одну бензопилу, марки «Vulkan CV3045W», в корпусі чорно-червоного кольору, та одну бензопилу, без маркування, в корпусі помаранчо-червоного кольору - конфіскувати та передати у власність держави; різані стовбури дерев різного діаметру та різної довжини - конфіскувати та передати на потреби Збройних сил України.Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, вказав, що йому зрозумілі наслідки затвердження угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання. Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 , в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити ОСОБА_4 узгоджене покарання визначивши іспитовий строк тривалістю один рік.
Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_9