Справа № 131/938/25
Провадження № 2/131/302/2025
"24" липня 2025 р. м. Іллінці
Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Марчук В.І.
при секретарі судового засідання Яременко Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іллінці Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
16 червня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (надалі - позивач/ТОВ «ФК «ВІН ФІНАНС») через систему «Електронний суд» звернулося до Іллінецького районного суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_1 (надалі -відповідач), в якому просить поновити строк позовної давності для подання даного позову до суду та стягнути з останнього на свою користь заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №388065, укладеним 28 жовтня 2018 року між ТОВ «АВЕНТУС Україна» і ОСОБА_1 , в розмірі 22927,33грн., судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
25.07.2024р. загальними зборами учасників перейменовано Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на ТОВ «ВІН ФІНАНС».
В обґрунтування позову вказано, що 28.10.2018року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 388065 в електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», згідно якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» надав відповідачу позику в сумі 7 000 грн. строком на 30 днів.
12.04.2018р. між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» укладено договір факторингу № 1, на підставі якого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами. 18.02.2019р. між тими ж сторонами укладено додаткову угоду №12 та на виконання договору факторингу підписано реєстр прав вимоги №13 від 18.02.2019р. про те, що на умовах вищезазначеного договору право вимоги до ряду боржників, у тому числі до гр. ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту №388065 від 28.10.2018р. перейшло до нового кредитора - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (ТОВ «ВІН ФІНАНС»).
ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» виконало умови договору про надання фінансового кредиту та перерахувало на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 7000,00грн., а відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повернення суми позики та сплати пені і комісії, внаслідок чого виникла заборгованість перед новим кредитором ТОВ «ВІН ФІНАНС».
Відповідно до розрахунку заборгованості, загальна сума заборгованості відповідача перед ТОВ «ВІН ФІНАНС» станом на дату укладання договору відступлення права вимоги №1 від12.04.2018р. становить 17518,54грн., яка складається з: 4496,54грн. - сума основного боргу; 2430,00грн. - сума боргу за процентами; 10592,00грн. - сума боргу за пенею та штрафами.
Оскільки відповідач в добровільному порядку не виконав своїх зобов'язань, тому ТОВ «ВІН ФІНАНС», яке набуло права вимоги за кредитним договором № 388065 від 28.10.2018року, просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за даними кредитним договором в розмірі 22927,33 грн., що складається з: суми заборгованості - 17518,54грн.; суми інфляційних втрат - 3830,68грн., суми 3% річних - 1578,11грн., а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40грн. та витрати на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 17 червня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, роз'яснено сторонам порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання. Копія позовної заяви з доданими до неї матеріалами направлені відповідачу стороною позивача.
Представник позивача, ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав. Крім того, в позовній заяві просив розгляд справи провести за відсутності сторони позивача, не заперечив відносно заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву у встановлений в ухвалі суду про відкриття провадження від 17 червня 2025 року строк, про причини своєї неявки не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання не подавав. Тому, відповідно до ст.280 ЦПК України суд, за згодою представника позивача, проводить заочний розгляд справи.
Вказане відповідно до ч. 13 ст. 7, п.4 ч.8 ст.128, ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України дає суду підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи, що відповідно до положень ЦПК України, розгляд справи здійснюється судом в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Ознайомившись із матеріалами справи в порядку спрощеного позовного провадження, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За змістом ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 28.10.2018 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» в електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та ОСОБА_1 укладено договір № 388065 про надання фінансового кредиту.
Відповідно до п. 1.1, 1.4. договору товариство зобов'язується надати клієнту грошові кошти в розмірі 4500,00грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Строк дії договору 30 днів, але в будь-якому разі цей Договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов'язань за договором. Сторони погодили фіксовану процентну ставку за користування кредитом в розмірі 1,71% від суми кредиту за кожний день користування кредитом (624,15% річних) у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору (п.1.2). Кредит надається шляхом перерахування Товариством грошових коштів на банківський картковий рахунок клієнта або здійснення грошового переказу на ім'я клієнта через внутрішньодержавні платіжні системи.
12.04.2018року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» уклали договір факторингу № 1.
25.07.2024 року загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» прийнято рішення про зміну назви на Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС».
Із наданого позивачем розрахунку заборгованості проведеного ТОВ «АВЕНТУС Україна» вбачається, що станом на 12.04.2018року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 388065 від 28.10.2018року становить 17518,54грн., що складається з: 4496,54грн. - сума боргу за тілом кредиту; 2430,00грн. - сума боргу за відсотками; 10592,00грн. - сума боргу за пенею і штрафами.
Як визначено у статтях 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1049 ЦК України)
У статті 1077 ЦК України визначено поняття договору факторингу.
Договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.512,514ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом норм діючого законодавства, які регулюють право вимоги, представник позивача повинен надати належні та допустимі докази на підтвердження, що ТОВ «ВІН ФІНАНС» набуло право вимоги по виконанню відповідачем боргових зобов'язань за договором № 388065 про надання фінансового кредиту, укладеного 28.10.2018 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем ОСОБА_1 .
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилається на те, що він отримав право вимоги за зобов'язаннями ОСОБА_1 на підставі договору факторингу № 1, укладеного 12.04.2018 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та Додаткової угоди №12 до договору факторингу №1 від 12.04.2018 року, укладеної 18.02.2019 року між тими ж сторонами.
Згідно п.2.1 Договору клієнт зобов'язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату га умовах, визначених йим Договором.
Відповідно до п.п. 4.1 п. 4 Договору право вимоги переходить від Клієнта до Фактора на в день підписання ними відповідного Реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному Додатку.
Пунктом 8.1. визначено, що цей Договір набуває чинності та всі права та обов'язки Сторін за цим Договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін, та скріплення печатками (за наявності її у Сторони).
У пункті 8.2 Договору передбачено, що його строк починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1. цього Договору та закінчується 31.12.2018р., але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором.
Враховуючи вищевказані умови договору, обов'язковим підтвердженням переходу прав вимог за цим договором факторингу є реєстр прав вимоги.
Судом встановлено, що Договір факторингу № 1 укладено між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК Довіра та Гарантія» 12.04.2018 року, тобто ще до підписання кредитного договору № 388065 від 28.10.2018р. між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 . Додаткова угоди №12 до договору факторингу №1 від 12.04.2018 року, укладена 18.02.2019 року, тобто після закінчення строку дії самого договору факторингу. Відомості про пролонгацію дії договору факторингу в матеріалах справи відсутні.
Разом із тим, до позову долучено копію реєстру прав вимог № 13 від 18.02.2019р., тобто складеного поза межами строку дії вказаного вище договору факторингу, відтак за вказаних обставин позивачем не доведено факту відступлення права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 388065 від 28.10.2018р. від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».
У постанові Верховного Суду від 24.04.2018р. по справі № 914/868/17 зроблено висновок, що відповідно до положень статей 512, 514ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги щодо майбутніх вимог можливе тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.
Отже, відповідно до вимог чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
За таких обставин, станом на день укладення договору про відступлення прав вимоги між ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відповідач не був боржником ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та не мав перед ним будь-яких зобов'язань, оскільки договір позики був укладений після укладення договору факторингу (відступлення права вимоги).
Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду Касаційного цивільного суду від 29.01.2020р. у справі № 755/18920/18.
Умовами договору факторингу №1 від 12.04.2018року не передбачено передання права вимоги щодо майбутніх вимог. Будь-яких додаткових угод суду не надано, про їх існування у позові не зазначено. Акту приймання-передачі права вимоги також до суду не подано. Додатковою угоди №12 до договору факторингу №1 від 12.04.2018 року, укладеною 18.02.2019 року після закінчення строку дії Договору факторингу, сторонами погоджено розмір фінансування за договором факторингу та графік платежів.
Встановлені обставини свідчать про те, що позивачем не надано до суду доказів на підтвердження того, що до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (нова назва ТОВ «ВІН ФІНАНС») перейшло право вимоги до відповідача від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відповідно до договору факторингу, тобто не доведено набуття права первісного кредитора.
Крім того, позивачем до позову не долучено належних та допустимих доказів на підтвердження перерахування первісним кредитором кредитних коштів на рахунок відповідача, зокрема, первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували перерахування ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» ОСОБА_1 на підставі договору № 388065 від 28.10.2018р., банківських виписок тощо, хоча позивач був зобов'язаний подати суду всі наявні в нього докази на підтвердження обставин, що є підставою його позовних вимог.
Також суд звертає увагу на те, що розрахунок заборгованості є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи дійсно кошти передані позичальнику у кредит.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13.05.2020 у справі № 219/1704/17.
За наведених вище обставин, суд дійшов висновку про необгрунтованість і безпідставність позовних вимог, а відтак позов до задоволення не підлягає.
Щодо клопотання позивача про поновлення строку на звернення до суду з цим позовом, суд зазначає наступне.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ч. 1 ст.256ЦК України).
Частиною 3 статті 267ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності лише за заявою сторони у спорі, зробленою до суду.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Постанова від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц, пункти 138-140 постанови від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16).
Враховуючи викладене, оскільки суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог ТОВ «ВІН ФІНАНС», що має наслідком відмову у задоволенні позову, а відповідечем не заявлено про застосування позовної давності, питання щодо строків позовної давності до вимог позивача вирішенню судом не підлягає.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10.02.2010).
На підставі п. 2 ч. 1 ст.141ЦПК України, оскільки судом відмовлено у задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 256, 267, 526, 1049, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст.2,5,81,141,247,259,263-265, 274-280,352, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 29 липня 2025 року.
Повне найменування сторін:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», місцезнаходження: 04112, м. Київ вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, код ЄДРПОУ 38750239;
відповідач - ОСОБА_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Валентина МАРЧУК