Справа № 991/7591/25
Провадження 1-кс/991/7660/25
28 липня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , особи, яка звернулась із скаргою, ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення,
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області (далі - ГУ СБУ), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після отримання заяви ОСОБА_3 від 22.07.2025 про кримінальне правопорушення (далі - Скарга), в якій він просить:
- зобов'язати уповноважених осіб ГУ СБУ внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 22.07.2025 про кримінальне правопорушення (далі - Заява).
Скарга мотивована тим, що ОСОБА_3 на електронну пошту ГУ СБУ направлено Заяву, однак, відомості за вказаною Заявою у порушення вимог ст. 214 КПК України до ЄРДР не внесено.
В судовому засіданні ОСОБА_3 доводи Скарги підтримав, просив задовольнити із викладених у ній підстав.
Представник особи, бездіяльність якої оскаржується, (ГУ СБУ) про дату, час та місце розгляду Скарги був повідомлений належним чином, до суду не з'явився, про причини неявки не повідомив, жодних заяв чи клопотань до суду не надіслав.
Враховуючи положення статті 306 КПК України, та з метою дотримання розумних строків розгляду Скарги, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема слідчий суддя, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, слідчий суддя вважає можливим здійснити розгляд Скарги за відсутності представника особи, бездіяльність якої оскаржується.
Слідчий суддя, дослідивши зміст Скарги та додані до неї матеріали, заслухавши доводи учасників судового провадження, дійшов до наступних висновків.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, - заявником.
Згідно з. ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого КК України.
Кримінальним правопорушенням є передбачене КК України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі (ст. 11 КК України).
Положення ст. 214 КПК України перебувають у тісному взаємозв'язку з ч. 1 ст.2 та ст. 11 КК України, згідно з якими підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою не будь-яких дій, а суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки конкретного складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення відомостей до ЄРДР.
Відповідно до п. 2 Глави 3 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 30.06.2020 № 298 (далі - Положення), відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань є виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Тобто, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність у таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). Такими даними є посилання у заяві (повідомленні) про кримінальне правопорушення на фактичні обставини, що свідчать про наявність складу відповідного кримінального правопорушення.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення, об'єктивні дані, які свідчать про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Враховуючи приписи ч. 1 ст. 2, п. 10 ч. 1 ст. 3, ч. 1 та п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України можливо зробити висновок, що однією із обов'язкових умов для внесення відомостей до ЄРДР є повідомлення/виявлення діяння/бездіяльності, яке містить ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого особливою частиною КК України. Внесення до ЄРДР короткого викладу обставин, які вказують на наявні в діянні ознаки складу кримінального правопорушення, підтверджує обґрунтованість початку досудового розслідування.
Об'єктивна сторона кримінального правопорушення - це сукупність ознак, які визначають зовнішню сторону кримінального правопорушення і характеризують суспільно-небезпечне діяння (дію або бездіяльність), його негативні наслідки та причинний зв'язок між діянням та наслідками, який обумовив настання останніх, а також місце, час, обстановку, спосіб, знаряддя та засоби вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, до ЄРДР, крім іншого, вноситься інформація про сукупність ознак, які свідчили б про вчинення того чи іншого кримінального правопорушення, і дали змогу кваліфікувати дії або бездіяльність, про яку йдеться у заяві/повідомленні про кримінальне правопорушення, за відповідними статтями Кримінального кодексу України.
Під час судового розгляду Скарги встановлено, що ОСОБА_3 22.07.2025 на електронну пошту ГУ СБУ направлено Заяву.
Станом на день розгляду Скарги, не надано доказів внесення відомостей за Заявою до ЄРДР.
При дослідженні змісту Заяви слідчим суддею встановлено, що у Заяві ОСОБА_3 обґрунтовує наявність достатніх підстав вважати щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, посилаючись на наступне: 25.10.2024 рапортом начальника ГВ «Д» УЗНД ГУ СБУ ОСОБА_4 на ОСОБА_3 накладене дисциплінарне стягнення, передбачене п. «в» ст. 48 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, зокрема, відповідно до Інструкції, затвердженої наказом СБУ від 10.04.2018 № 515/ДСК, зазначено про скасування надбавки посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років (становить 10 179 грн/міс), а також скасування преміювання посадового окладу (становить 35 960 грн/міс). Однак, такого виду стягнення як скасування грошового забезпечення Дисциплінарним статутом не передбачено, водночас із тих же підстав на ОСОБА_3 раніше було накладено відповідне стягнення, тому заборонено двічі притягувати до відповідальності за одне і те ж правопорушення. Вказаний рапорт за резолюцією начальника ГУ СБУ бригадного генерала ОСОБА_5 слугував підставою для підготовки відповідного наказу від 25.10.2024 № 549/ДСК, яким скасовано вищевикладені складові грошового забезпечення. 23.05.2025 ОСОБА_3 на адресу начальника ГУ СБУ бригадного генерала ОСОБА_6 надіслано рапорт щодо наявності складу кримінального правопорушення у його підлеглого підполковника ОСОБА_4 , на той час передбаченого статтею 365 КК України, а також бездіяльності щодо нездійснення дій у призначенні на посаду в органах СБУ після зарахування у розпорядження на підставі скорочення штатів (з порушенням пільг як учасника бойових дій). Дисциплінарний статут Збройних сил України передбачає обов'язок командира повідомлення органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення з боку підлеглої особи, яким являється для ОСОБА_5 підполковник ОСОБА_7 , чого здійснено не було. Відповідно до «Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям СБ України», затвердженого наказом ЦУ СБУ від 10.04.2018 № 151/ДСК ОСОБА_3 скасоване грошове забезпечення, преміювання, яке в подальшому перерозподілене на третіх осіб. Внаслідок таких дій з боку посадових та службових осіб ГУ СБУ та ГУВБ СБУ ОСОБА_3 завдано матеріальну шкоду в розмірі близько 500 000 грн, а також здійснено потурання вчиненню кримінального правопорушення з боку ОСОБА_4 . Нездійснення заходів з повідомлення органів досудового розслідування про ознаки складу кримінального правопорушення з боку підлеглого ОСОБА_4 (ст. 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ) та невжиття заходів з припинення його бездіяльності у завданні шкоди трудовим правам ОСОБА_3 з боку керівника ГУ СБУ та керівництва ГУВБ СБУ; а також дискреційні повноваження щодо безпідставного скасування видів грошового забезпечення та їх розподіл в інтересах третіх осіб мають місце у використанні начальником ГУ СБУ службового становища всупереч інтересам служби та для отримання вигоди для третіх осіб, що завдало тяжких наслідків, які більше ніж у 250 разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що відповідає ознакам кримінального порушення, передбаченого ст. 364 КК України.
Однак у Заяві відсутні будь-які конкретні об'єктивні дані, які б свідчили про наявність в діях вказаних осіб ознак наведеного злочину, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення, не зазначено фактичних обставин, наявність яких може свідчити про достатні підстави вважати щодо вчинення кримінального правопорушення, з чим вищезазначені положення закону безпосередньо пов'язують внесення відомостей до ЄРДР.
Фактично зміст Заяви зводиться до незгоди ОСОБА_3 із прийнятим командуванням ГУ СБУ рішенням щодо притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності.
Сумніви ОСОБА_3 у законності зазначених у Заяві наказів про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та скасування відповідних надбавок і преміювання можуть бути підставою для звернення ОСОБА_3 до суду шляхом подання позовної заяви до адміністративного суду за місцем знаходження відповідача (ГУ СБУ).
За такого, підстав для ініціювання кримінального провадження та проведення досудового розслідування не вбачається.
Відповідно до ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування може бути постановлена, зокрема про відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи викладене, підстави для задоволення Скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 303, 306-307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя
У задоволені скарги відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_8