31 липня 2025 року
м. Рівне
Справа № 559/980/25
Провадження № 22-ц/4815/795/25
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий: суддя Боймиструк С.В.,
судді: Хилевич С.В., Шимків С.С.
секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.,
за участю: ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 31 березня 2025 року у справі за заявою представника ПрАТ "Рівнеобленерго" Кочарян Віталія Вікторовича про скасування заходів забезпечення позову,
ОСОБА_1 14 березня 2025 року звернулась до Дубенського міськрайонного суду із заявою про забезпечення позову до пред'явлення позову до ТОВ «Рівненська обласна енергопостачальна компанія» та ПрАТ «Рівнеобленерго» у якій просила забезпечити позов шляхом: зупинення дії індивідуального акту у формі попередження про припинення постачання електричної енергії №173968 від 24.02.2025р., яке видане ТОВ «Рівненська обласна енергопостачальна компанія»; зупинення дії індивідуального акту у формі Попередження про припинення постачання електричної енергії від 12.03.2025р., яке видане ПрАТ «Рівнеобленерго»; шляхом заборони для ТОВ «Рівненська обласна енергопостачальна компанія» та ПрАТ «Рівнеобленерго» вчиняти 18.03.2024 року та 19.03.2025 року дії з припинення постачання електроенергії на об'єкт за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Дубенського міськрайонного суду від 17 березня 2025 року заяву ОСОБА_1 було задоволено частково: звільнено її від сплати судового збору за подання заяви та заборонено відповідачам вчиняти дії з припинення електропостачання позов було на об'єкт за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Дубенського міськрайонного суду від 31 березня 2025 року заяву представника ПрАТ «Рівнеобленерго» Кочаряна В.В. про скасування ухвали від 17 березня 2025 року було задоволено. Суд виходив з тієї обставини, що всупереч вимогам ч.4 ст.152 ЦПК України, проягом 10 днів з дня постановлення ухвали про забезпечення від 17 березня 2025 року, Кін В.М. не подала позов до суду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та відмовити у задоволенні заяви представника ПрАТ «Рівнеобленерго» Кочаряна В.В. про скасування ухвали від 17 березня 2025 року, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Апелянт зазначає, що подання апеляційної скарги на ухвалу, якою суд вжив заходи забезпечення позову, та одночасне подання заяви про скасування заходів забезпечення позову є зловживанням правом.
Вказує, що заява про скасування забезпечення позову оформлена не у відповідності до вимог ЦПК України, поскільки вона не зареєстрована у визначеному законом порядку (не зазначено вихідного номера реєстрації документу, як документу юридичної особи). Поряд з тим, у заяві неправильно визначено суб'єктний склад, а в розділі додатки відсутні будь-які документи, що містять обґрунтування вимог чи заперечень ПрАТ "Рівнеобленерго".
Також зазначає, що не була належним чином повідомлена про дату та місце розгляду справи, чим порушено ч.2 ст.12 ЦПК України.
Стверджує, що надіслала позовну заяву поштою 31.03.2025 року, оскільки перебувала на лікуванні, а враховуючи, що ухвала про забезпечення позову була вручена 20.03.2025 року, то строк на її подання не був пропущений.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника скаржника, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Частиною 2 статті 158 ЦПК України передбачено, що клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частина друга статті 211 ЦПК України).
Порядок повідомлення учасників справи про судове засідання та вручення судових повісток про виклик регулюється статтею 128 ЦПК України.
Суд першої інстанції, розглядаючи клопотання ПрАТ "Рівнеобленерго" про скасування заходів забезпечення позову, на зазначене уваги не звернув, не врахував, що матеріали справи не містять відомостей про належне повідомлення позивача про розгляд заяви у судовому засіданні.
Відповідно до положень пункту 3 частини третьої статті 376 ЦК України, порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Враховуючи положення п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, ухвала суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається, як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову (ч. 4 ст. 152 ЦПК України).
Згідно ч. 13 ст. 158 ЦПК України, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі:
1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу;
2) повернення позовної заяви;
3) відмови у відкритті провадження у справі.
Встановлено, що ухвала про забезпечення позову постановлена 17 березня 2025 року.
Всупереч вимог ч.4 ст.152 ЦПК України, позивач не звернулась з позовом у десятиденний строк. Відомості про надсилання до суду такої позовної заяви 31.03.2025 року ОСОБА_1 та періоди її лікування, відсутні в матеріалах доданих до апеляційної скарги.
Посилання в апеляційний скарзі на те, що ухвала суду про забезпечення позову була отримана лише 20.03.2025 року, колегія суддів оцінює критично, оскільки таке твердження не має визначального значення.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Отже, подаючи заяву про забезпечення позову, заявник знає та повинен знати, що заява буде розглянута у відповідні строки. Заявник, як зацікавлена особа, повинен був поцікавитися результатом розгляду поданої заяви, через два дні після її подання.
Відтак, дата отримання відповідної ухвали суду не впливає на обов'язок заявника пред'явити позов саме протягом десяти днів з дня постановлення ухвали - 17 березня 2025 року.
Водночас, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень https://reyestr.court.gov.ua/Review/125878535, ухвалою Дубенського міськрайонного суду від 22 квітня 2025 року, яка набрала чинності 08 травня 2025 року, позовна заява повернута ОСОБА_1 , що є самостійною підставою для скасування заходів забезпечення на підставі п. 2 ч. 13 ст. 158 ЦПК України.
Не можна визнати зловживанням оскарження відповідачем ухвали про забезпечення позову та подання заяви про скасування заходів забезпечення позову, оскільки реалізація таких прав по суті передбачає два різних завдання: оскарження в апеляційному порядку - перевірку законності та обґрунтованості судового рішення; подання заяви про скасування заходів забезпечення - перевірку нових обставин та підстав на які покликається такий заявник для скасування вжитих заходів, при цьому суд першої інстанції позбавлений можливості надавати правову оцінку власній ухвалі, якою вжито заходи забезпечення позову.
Щодо доводів апеляційної скарги в частині порушення форми заяви про скасування заходів забезпечення позову, колегія суддів виходить з того, що ЦПК України не передбачає обов'язкової вимоги щодо зазначення вихідного номера документа у внутрішній системі діловодства юридичної особи. Крім того, зазначення у заяві ОСОБА_1 як іншої особи не перешкоджало її ідентифікації, як учасника справи. Отже, повернення заяви з цих підстав було б виявом надмірного формалізму.
Відтак, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги є частково обґрунтованими та не є достатніми для продовження вжитих заходів забезпечення позову у даній справі.
Оскільки оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, тому вона підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про скасування заходів забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 31 березня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Заяву представника ПрАТ "Рівнеобленерго" Кочарян Віталія Вікторовича про скасування заходів забезпечення позову задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову, які були вжиті на підставі ухвали Дубенського міськрайонного суду від 17 березня 2025 року по справі №559/980/25.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складений 31 липня 2025 року.
Судді: Боймиструк С.В.
Хилевич С.В.
Шимків С.С.