Справа № 761/12912/25
Провадження № 1-кп/761/3124/2025
17 червня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
провівши відкрите судове засідання в залі суду у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100100001021 від 15.03.2025, відносно
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Новосвітлівка Луганської області, громадянина України, який здобув середню освіту, не працює, неодружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий,
за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю:
секретаря - ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_2 ,
Шевченківським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12025100100001021 від 15.03.2025 за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 23 квітня 2025 року обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 21 червня 2025 року включно.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 заявив письмове клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, раніше застосованого щодо ОСОБА_2 . Так, прокурор переконаний, що з огляду на тяжкість інкримінованого останньому кримінального правопорушення, фактичні обставини вчинення злочину, а також покарання, яке загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його судом винуватим існує ризик переховування обвинуваченого від суду у разі застосування щодо нього більш м'яких запобіжний заходів. Крім того, ОСОБА_2 може незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки є непрацевлаштованим, не має постійного джерела прибутку, міцних соціальних зв'язків, що свідчить про необхідність подальшого застосування щодо обвинуваченого найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_2 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, вказавши на відсутність ризиків, на які посилається прокурор у своєму клопотанні. Запевнив, що ніколи не мав наміру переховуватися від слідства та суду. Крім того, зауважив, що він є діючим військовослужбовцем, має постійне місце проживання.
Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд керуючись принципом правової визначеності, відповідно до положень ст.ст. 183, 194, 331 КПК України, приходить до такого висновку.
У свою чергу, суд, проаналізувавши доводи, наведені сторонами у судовому засіданні, з урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, обставин кримінального правопорушення, інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_2 , яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, покарання у виді позбавлення на строк від п'яти до восьми років, яке загрожує останньому у разі визнання його судом винуватим, та усвідомлення ним цієї обставини переконливо дає підстави вважати про існування ризику переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити нове кримінальне правопорушення.
Так, суд враховує той факт, що потерпіла та свідки у кримінальному провадженні не були допитані в судовому засіданні, оскільки така стадія судового розгляду ще не настала, а тому існує висока ймовірність настання ризику вчинення незаконного тиску на останніх.
З'ясовуючи питання щодо наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_2 , на які послався прокурор у своєму клопотанні, обґрунтовуючи необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та чи переважають характеризуючі дані щодо обвинуваченого ці ризики, суд враховує, що ризиком є подія або дія, яка може настати або вчинитися з високим ступенем ймовірності, вірогідність яких має оцінюватись у сукупності з обґрунтованістю підозри та вагомістю доказів на її підтвердження, мірою покарання, яка загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні інкримінованого діяння.
Висунення ОСОБА_2 обвинувачення у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення, фактичні обставини за яких йому інкримінується вчинення цього правопорушення та наслідки його вчинення, міра покарання, яка загрожує ОСОБА_2 у разі визнання винуватим у скоєнні цього кримінального правопорушення, у сукупності свідчать про високий ступінь ймовірності втечі обвинуваченого у разі застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу.
Крім того, судом враховується той факт, що ОСОБА_2 неодноразово судимий, будучи умовно-достроково звільненим від відбування покарання для проходження військової служби, відповідно до змісту пред'явленого обвинувачення, у найбільш несприятливий для суспільства час вчинив кримінальне правопорушення проти власності, завдавши потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 7 463 грн. 00 коп.
Враховуючи наявні ризики, суд доходить до обґрунтованого переконання, що загальносуспільний інтерес переважає інтереси обвинуваченого на особисту свободу, а тому в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 як захід процесуального примусу, є виправданим.
Суд також розглянув питання про можливість застосування більш м'яких запобіжних заходів щодо обвинуваченого та оцінивши доводи кожної сторони, з урахуванням наведених вище тверджень, прийшов до обґрунтованого висновку про те, що прокурором доведено, що при застосуванні до обвинуваченого ОСОБА_2 менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не можна буде запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого з метою дотримання розумних строків розгляду даного кримінального провадження.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилався прокурор у своєму клопотанні, запобігти яким можливе лише шляхом застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак про достатність підстав для задоволення клопотання прокурора ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У той же час, об'єктивні дані, які б безперечно свідчили про неможливість перебування обвинуваченого ОСОБА_2 в умовах тримання під вартою - відсутні.
У свою чергу, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Так, визначаючи, відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, суд вважає, що ОСОБА_2 слід визначити заставу у співстановленні з існуючими ризиками та даними про особу обвинуваченого, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, враховуючи, що зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що у разі сплати його, ОСОБА_2 вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те .що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 підлягає задоволенню.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України визначити строк дії ухвали про тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою до 15 серпня 2025 року включно.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 131, 132, 176, 177, 182, 183, 194, 196, 197, 314, 315, 331, 369-372 КПК України, суд
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 15 серпня 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави:
Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві,
ЄДРПОУ: 26268059,
МФО: 820172,
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ,
р/р: № UA128201720355259002001012089,
призначення платежу: застава за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 червня 2025 року у справі №761/12912/25.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- прибувати до суду за кожною вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати документ, що надає право виїзду за межі України на зберігання до відповідного органу державної влади.
Визначити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою суду обов'язків - 2 (два) місяці з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти у зв'язку із внесенням застави у розмірі, визначеному судом.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, обвинуваченим, в частині вирішення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголосити 20 червня 2025 року о 11 год. 10 хв.
Суддя ОСОБА_1