Справа № 553/1320/23
Провадження № 2/761/1318/2025
01 серпня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Анохіна А.М.
при секретарі - Лазуренко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення сплаченого страхового відшкодування, -
До Шевченківського районного суду м. Києва з Ленінського районного суду м. Полтави надійшла цивільна справа за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення сплаченого страхового відшкодування на підставі ухвали від 26.05.2023 - за підсудністю.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 01.02.2020 о 03 год. 22 хв. у м. Києві на перехресті вул. Іллєнка та вул. Дорогожицька сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Volkswagen» д.н.з НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та транспортного засобу «Geely», д.н.з НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 .
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 06.05.2020 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП.
На час скоєння вказаного ДТП транспортний засіб яким керував ОСОБА_1 не був забезпечений чинним договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності
Згідно Звіту № 2640 від 11.03.2020 про оцінку автомобіля «Geely», д.н.з НОМЕР_2 , вартість матеріального збитку транспортного засобу «Geely», д.н.з НОМЕР_2 складає 86921,44 грн.
У зв'язку з настанням вищевказаної події, власник транспортного засобу «Geely», д.н.з НОМЕР_2 ОСОБА_2 з метою отримання відшкодування звернувся до МТСБУ із відповідною заявою про виплату відшкодування.
Зазначає, що МТСБУ 24.06.2020 здійснило виплату відшкодування ОСОБА_2 в розмірі 72994,98 грн.
Крім того, позивачем понесені додаткові витрати на послуги аварійного комісара у розмірі 1900,00 грн.
Вказує, що відповідачем було погашено борг в розмірі 33360,00 грн.
З урахуванням наведеного, просить задовольнити позовні вимоги.
23 червня 2023 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді ОСОБА_3 .
Рішенням Вищої ради правосуддя від 04.02.2025 №171/0/15-25 суддю ОСОБА_3 було звільнено у відставку.
Згідно розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва Зборщік А.О. щодо повторного автоматизованого розподілу справи №01-08-850 від 26.03.2025, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 553/1320/23, провадження № 2/761/1318/2025.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2025, вищевказана справа передана на розгляд судді Анохіну А.М.
02 квітня 2025 року до суду надійшла інформація про реєстрацію місця проживання особи.
Ухвалою суду від 04.04.2025 справу прийнято до провадження та відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (виклику) сторін.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться. Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У відповідності до ст.ст. 174, 178 ЦПК України відповідачі не скористалися своїм процесуальним правом та не направили суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного порядку, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Судом встановлено, що 01.02.2020 о 03 год. 22 хв. у м. Києві на перехресті вул. Іллєнка та вул. Дорогожицька сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Volkswagen» д.н.з НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та транспортного засобу «Geely», д.н.з НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 .
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 06.05.2020 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП.
Відповідно до частини третьої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідач на час скоєння дорожньо - транспортної пригоди не мав чинного договору ОСЦПВ (страхового полісу).
У зв'язку з настанням вищевказаної події, власник транспортного засобу «Geely», д.н.з НОМЕР_2 ОСОБА_2 з метою отримання відшкодування звернувся до МТСБУ із відповідною заявою про виплату відшкодування.
Згідно Звіту № 2640 від 11.03.2020 про оцінку автомобіля «Geely», д.н.з НОМЕР_2 , вартість матеріального збитку транспортного засобу «Geely», д.н.з НОМЕР_2 складає 86921,44 грн.
МТСБУ 24.06.2020 здійснило виплату відшкодування ОСОБА_2 в розмірі 72994,98 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1479579 від 24.06.2020.
Відповідачем було погашено борг в розмірі 33360,00 грн.
Крім того, позивачем понесені додаткові витрати на послуги аварійного комісара у розмірі 1900,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1477584 від 13.04.2020.
Отже, на думку МТСБУ, воно виконало покладений на нього обов'язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини заподіювача шкоди, який не забезпечив цивільно-правову відповідальність, при цьому загальна сума понесених витрат МТСБУ, з урахуванням сплачених, складає 41534,98 грн (36634,98 грн + 1900,00 грн).
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішення, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до ч. 3 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.
Завдана шкода особисто особою, винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 відшкодована не була.
Відповідно до п. 21.1 ст. 21 ст. 39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.
Крім того, відповідно до ст. 39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.
Основними завданнями Моторного (транспортного) страхового бюро України є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" .
Відповідно до п.п. "а" п. 41. 1 ст. 41 зазначеного Закону, Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно - правову відповідальність.
В свою чергу, відповідно до ст. 1191 ЦК України та п.п. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
У зв'язку із тим, що на момент ДТП відповідач ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, то після виплати суми страхового відшкодування на користь потерпілої особи, у позивача виникло право вимоги до відповідача про відшкодування завданої шкоди в порядку регресу.
Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову.
З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору 2684,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 83, 89, 133, 141, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення сплаченого страхового відшкодування - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження за адресою: м. Київ, Русанівський бульвар, 8) суму відшкодування в порядку регресу у розмірі 41534 (сорок одна тисяча п'ятсот тридцять чотири) гривень 98 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження за адресою: м. Київ, Русанівський бульвар, 8) судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Андрій АНОХІН