Справа № 761/32146/25
Провадження № 2-з/761/264/2025
01 серпня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого Савчук Ю.Н.
при секретарі Габунії Н.Г.
розглянувши в судовому засіданні в м.Києві заяву АТ КБ «ПриватБанк» про забезпечення доказів, -
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшла зазначена заява, згідно якої заявник просить витребувати у приватного нотаріуса Пшенишнюк Олесі Анатоліївни копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та у Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації інформацію про осіб зареєстрованих за однією адресою зі спадкодавцем ( АДРЕСА_1 ) станом на 15.06.2023 року.
Свою заяву обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_1 , який був позичальником банку та у якого наявний непогашений перед АТ КБ «ПриватБанк» борг за договором кредиту у розмірі 34120.00 грн.
07.11.2024 Банк звернувся з претензією кредитора до Дванадцятої київської державної нотаріальної контори, яка у листі від 28.11.2024 повідомила про перенаправлення претензії кредитора за належністю.
17.03.2025 Банк звернувся з претензією кредитора до Приватного нотаріуса Пшенишнюк Олесі Анатоліївни, яка у листі від 28.03.2025 повідомила, що претензія кредитора долучена до матеріалів спадкової справи, а спадкоємцям надіслано повідомлення про надходження листа від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про сплату боргу.
Отримання банком такої інформації є неможливим з огляду на приписи ст.8 Закону України «Про нотаріат», якою передбачена таємниця нотаріальної дії.
Вказане унеможливлює подання банком позову до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки у АТ КБ «ПриватБанк» відсутні персональні дані спадкоємців та відомості про їх зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання.
Відповідно до ч.3 ст.118 ЦПК України неявка учасників справи не перешкоджає розгляду заяви, тому суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення доказів без участі сторін.
Суд, дослідивши матеріали заяви, вважає, що заява про забезпечення доказів підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Ст.1219 ЦК України передбачено, що не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Ч.1 ст.1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Відповідно ч.1 ст.8 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна таємниця - сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов'язки тощо.
Згідно з ч.8 ст.8 Закону України «Про нотаріат» довідки про вчинені нотаріальні дії та інші документи надаються нотаріусом протягом десяти робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу суду, прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування у зв'язку з кримінальним провадженням, цивільними, господарськими, адміністративними справами, справами про адміністративні правопорушення, що знаходяться в провадженні цих органів, з обов'язковим зазначенням номера справи та прикладенням гербової печатки відповідного органу…
Частиною 6 ст.17 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що витребування (вилучення) реєстраційних справ або документів із них здійснюється виключно за судовим рішенням.
Відповідно до ч.2 ст.11 Закону України «Про інформацію» не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.
Згідно з ч.2 ст.21 цього Закону конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом.
П.5-1 ч.1 ст.7 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» До Реєстру вноситься така інформація про особу: 5-1) відомості про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи, зняття особи з реєстрації місця проживання або про зміну місця проживання (перебування) особи.
За змістом ч.3 ст.8 цього Закону внесена до Реєстру інформація є конфіденційною. Нерозголошення конфіденційної інформації гарантується державою. Збирання, зберігання, використання та захист інформації, що міститься у Реєстрі, здійснюються відповідно до закону.
Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 116 ЦПК України заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Згідно ст. 118 ЦПК України заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею.
За результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви. У разі задоволення заяви суд в ухвалі зазначає доказ, а також дії, що необхідно вчинити для його забезпечення. Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи. Якщо після вчинення процесуальних дій щодо забезпечення доказів позовну заяву подано до іншого суду, протоколи та інші матеріали щодо забезпечення доказів надсилаються до суду, який розглядає справу. Ухвала про забезпечення доказів (крім забезпечення доказів шляхом допиту свідків, призначення експертизи, огляду доказів) є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Докази, які вимагає суд, направляються до суду безпосередньо.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Частиною другою вищезазначеної статті визначено, що способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів.
Отже, необхідною умовою для забезпечення доказів є наявність підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Забезпечення доказів - це механізм збору доказів, що гарантує збереження доказів, необхідних для підтвердження певних обставин у справі. При цьому збереження доказів зумовлене існуванням обставин, які свідчать про можливу втрату таких доказів або ускладнення чи неможливість їх подання.
Заяву про забезпечення доказів відрізняє від звичайного клопотання про виклик свідка, витребування доказу чи призначення експертизи те, що у ній необхідно вказати на ті обставини, які свідчать про небезпеку того, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим. Саме ці обставини зумовлюють необхідність забезпечення доказів, щоб вони все-таки змогли бути використані для з'ясування обставин у справі.
Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Тобто, це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Заявник повинен довести наявність підстав, що подача відповідних доказів стане згодом неможливою або утрудненою. Суд не може вжити заходи по забезпеченню доказів лише на підставі міркувань учасника, що носять характер припущень.
Подібний висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі №9901/845/18, від 09.10.2019 у справі №9901/385/19.
Доказів того, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим заявником не подано.
Однак без забезпечення судом доказів, подання банком позову до суду буде неможливим, оскільки АТ КБ «ПриватБанк» не володіє інформацією про персональні дані спадкоємців та їх зареєстроване у встановленому законом порядку місце реєстрації, а відтак позивач позбавлений можливості визначити коло осіб спадкоємців та суд, до якого необхідно буде звертатися із позовом. Отримання таких доказів банком самостійно не вбачається можливим з огляду на те, що вказана інформація носить конфіденційний характер.
Таким чином, заявником доведено, що незабезпечення судом доказів унеможливить реалізацію його права на звернення до суду.
Суд, зважаючи на те, що докази, які просить витребувати заявник в порядку забезпечення доказів, мають важливе значення для подання заявником відповідної позовної заяви, адже пред'явлення позову вимагає дотримання вимог ст.175 ЦПК України, а АТ КБ «ПриватБанк» не має можливості самостійно отримати у нотаріуса інформацію, необхідну для ідентифікації відповідачів, то суд вважає за необхідне застосувати забезпечення доказів шляхом витребування вказаних доказів, що містять конфіденційну інформацію.
На підставі викладеного, суд прийшов до висновку про задоволення заяви про забезпечення доказів, шляхом витребування у приватного нотаріуса та у Шевченківської районної у місті Києві державної адміністраціїзазначених документів.
Керуючись ст. ст. 116-119, 260 ЦПК України, суд -
Заяву Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про забезпечення доказів задовольнити.
Витребувати у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пшенишнюк Олесі Анатоліївни (вул. Данила Щербаківського, буд. 45-А, прим. 10, м.Київ, 04111) копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Витребувати у Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (вул. Богдана Хмельницького, буд. 24, м. Київ, 01054) інформацію про осіб зареєстрованих за однією адресою зі спадкодавцем ( АДРЕСА_1 ) станом на дату смерті померлого - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду скарги протягом 15 днів з дня проголошення ухвали.
Суддя: