Справа №760/7872/23 1-кп/760/1592/25
18 липня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
-головуючого судді ОСОБА_1
-при секретарі ОСОБА_2
за участі:
-прокурора ОСОБА_3
-потерпілої ОСОБА_4
-захисника ОСОБА_5
-обвинуваченої ОСОБА_6
провівши у відкритому судовому засіданні судовий розгляд у кримінальному провадженні № 12022100090002139, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 вересня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
Під час судового розгляду прокурор Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, оскільки ризики, встановленні під час вирішення питання про обрання обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та які існували під час продовження строку тримання під вартою, на думку прокурора, не зменшились та існують на даний час, а саме: переховування від суду та незаконного пливу на потерпілу та свідка у даному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Крім того, прокурор зазначила, що на даний час триває судове слідство, зокрема, стадія дослідження доказів сторони обвинувачення та допиту свідків сторони захисту, тому обвинувачена ОСОБА_6 перебуваючи на більш м'якому запобіжному заходу може переховуватися від суду та вчиняти інші дії, направлені на затягування розгляду справи, або незаконного впливу на свідків.
Представник потерпілої ОСОБА_7 та потерпіла ОСОБА_4 просили задовольнити клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та просив змінити обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки, на думку захисника, обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_6 ґрунтується на припущеннях, та обвинувачена вже третій рік знаходиться під варто, що є поза розумним сумнівом.
Обвинувачена ОСОБА_6 просила задовольнити клопотання захисника.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали обвинувального акту та клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, суд приходить до наступного.
26.09.2022р. ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 22.11.2022р., включно, без визначення розміру застави.
18.11.2022р. ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_6 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 23.12.2022р., включно, без визначення розміру застави.
21.12.2022р. ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_6 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 21.02.2023р., до 14год. 30 хв., без визначення розміру застави.
17.02.2023р. ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_6 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 24.03.2023р., до 14год. 30 хв., без визначення розміру застави.
21.03.2023р. ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_6 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 19.04.2023р., включно, без визначення розміру застави.
17.04.2023р. ухвалою суду обвинуваченій ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 15 червня 2023р. до 23год. 59хв., без визначення розміру застави.
08.06.2023р. ухвалою суду обвинуваченій ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 06 серпня 2023р. до 23год. 59хв., без визначення розміру застави.
28.07.2023р. ухвалою суду обвинуваченій ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 25 вересня 2023р. до 23год. 59хв., без визначення розміру застави.
08.09.2023р. ухвалою суду обвинуваченій ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 06 листопада 2023р. до 23год. 59хв., без визначення розміру застави.
24.10.2023р. ухвалою суду обвинуваченій ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 22 грудня 2023р. до 23год. 59хв., без визначення розміру застави.
04.12.2023р. ухвалою суду обвинуваченій ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 01 лютого 2024р. до 23год. 59хв., без визначення розміру застави.
16.01.2024р. ухвалою суду обвинуваченій ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 15 березня 2024р. до 23год. 59хв., без визначення розміру застави.
11.03.2024р. ухвалою суду обвинуваченій ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 09 травня 2024р. до 23год. 59хв., без визначення розміру застави.
25.04.2024р. ухвалою суду обвинуваченій ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 23 червня 2024р. до 23год. 59хв., без визначення розміру застави.
07.06.2024р. ухвалою суду обвинуваченій ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 05 серпня 2024р. до 23год. 59хв., без визначення розміру застави.
12.07.2024р. ухвалою суду обвинуваченій ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 09 вересня 2024р. до 23год. 59хв., без визначення розміру застави.
02.09.2024р. ухвалою суду обвинуваченій ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 31 жовтня 2024р. до 23год. 59хв., без визначення розміру застави.
25.10.2024р. ухвалою суду обвинуваченій ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 23 грудня 2024р. до 23год. 59хв., без визначення розміру застави.
20.12.2024р. ухвалою суду обвинуваченій ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 17 лютого 2025р. до 23год. 59хв., без визначення розміру застави.
12.02.2025р. ухвалою суду обвинуваченій ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 12 квітня 2025р. до 23год. 59хв., без визначення розміру застави.
04.04.2025р. ухвалою суду обвинуваченій ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 02 червня 2025р. до 23год. 59хв., без визначення розміру застави.
04.030.054.2025р. ухвалою суду обвинуваченій ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 28 липня 2025р. до 23год. 59хв., без визначення розміру застави.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України з а наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
В ході судового розгляду провадження судом встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.
Суд звертає увагу на те, що поняття «обґрунтована підозра» наведено в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
Враховуючи, що суд на даному етапі розгляду кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, таким чином, з огляду на наведені у клопотанні прокурора доводи, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованого обвинувачення відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд зобов'язаний: здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду та враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Крім того, як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, у випадках коли констатував порушення статті 5 Конвенції щодо розгляду доцільності продовження строків тримання особи під вартою, протягом як досудового розслідування, так і судового розгляду, продовження строків тримання під вартою повинно ґрунтуватися на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під вартою на початковій стадії розслідування.
Під час судового розгляду справи прокурором було доведено, що ризики, які були встановлені раніше, а саме: переховування обвинуваченої ОСОБА_6 від суду, незаконного впливу на потерпілу та свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, у зв'язку із перебігом судового розгляду справи суттєво зменшилися, проте продовжують існувати, тому суд приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину вчиненого проти життя та здоров'я потерпілої, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років, а тому, усвідомлюючи невідворотність покарання, яке може бути їй призначено судом у випадку визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, обвинувачена ОСОБА_6 може вживати заходи, спрямовані на переховування від суду.
Крім того, на даний час, триває стадія дослідження доказів сторони обвинувачення та допиту свідків сторони захисту, ще не допитана обвинувачена ОСОБА_6 , тому перебуваючи на більш м'якому запобіжному заходу, може вчиняти дії направленні на затягування судового розгляду справи, з метою уникнення відповідальності за інкриміноване ОСОБА_6 правопорушення. Доказів, які б унеможливлювали утримання обвинуваченої ОСОБА_6 під вартою суду не надано.
Крім цього, ухвали суду про продовження строку тримання обвинуваченої ОСОБА_6 , в частині наявності чи відсутності ризиків, були предметом неодноразового перегляду Київським апеляційним судом, за результатами якого були залишенні без змін.
Аналізуючи вказані захисником ОСОБА_5 доводи щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_6 , суд приходить до висновку, що на даній стадії відсутні обґрунтовані підстави для зміни обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжного заходу із тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, оскільки ще триває стадія дослідження доказів та судом ще не допитано саму обвинувачену, тому ОСОБА_6 , перебуваючи на свободі може ухилятися від явки до суду та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу обвинуваченої ОСОБА_6 , її майновий та сімейний стан, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, обставини вчинення останньою інкримінованого їй правопорушення, що на думку суду, свідчить про недостатність зміни їй запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід для запобігання зазначеним ризикам.
За таких обставин, суд вважає доцільним продовжити строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_6 , строком на 60 днів, тобто до 23.59год. 15 вересня 2025 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Частиною 4 ст. 183 КПК України передбачено, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини кожна людина має право на життя, свободу та особисту недоторканність. Згідно з положеннями ст. 6 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на життя є невід'ємним правом людини, яке охороняється законом. Зазначені положення міжнародних правових стандартів мають універсальний характер і відображені в Конституції України. Зокрема, у ст. 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до ст. 27 Конституції України кожна людина має невід'ємне право на життя, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя, а обов'язок держави - захищати життя людини.
Враховуючи, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого проти життя та здоров'я потерпілої, тобто у вчиненні умисного вбивства потерпілої, тому, суд вважає необхідним не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченої ОСОБА_6 під вартою підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 182, 183, 194, 331 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_6 - відмовити.
Клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, тобто до 15 вересня 2025 року включно.
Строк дії ухвали закінчується о 23.59год. 15 вересня 2025 року.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченою - в цей же строк з моменту вручення їй копії даної ухвали.
Повний текст ухвали буде складено та оголошено о 16.45 год. 22.07.2025року.
Головуючий суддя: ОСОБА_1