ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/14803/25
провадження № 3/753/5570/25
"25" липня 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Трусова Тамара Олександрівна, розглянувши справу про притягнення ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , головного бухгалтера ТОВ "Нісек", місцезнаходження підприємтсва: м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 12/1, до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 - головний бухгалтер ТОВ «Нісек» (код ЄДРПОУ 19129601, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 12/1), під час декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від'ємного значення з податку на додану вартість за квітень 2025 р. допустила порушення вимог пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що виразилось у заявленні до бюджетного відшкодування суми ПДВ в розмірі 80 000 грн
Своїми діями ОСОБА_1 порушила встановлений законом порядок ведення податкового обліку, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі - КУпАП).
ОСОБА_1 , будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення та повідомленою про день, час та місце розгляду справи, до суду не з'явилась, про причини неявки не повідомила, з будь-якими заявами, клопотаннями чи поясненнями по суті правопорушення до суду не зверталася.
При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 163-1 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
З урахуванням наведеного суддя розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 та дійшов до таких висновків.
Частиною першою статті 163-1КУпАП встановлена адміністративна відповідальність керівників та інших посадових осіб підприємств, установ, організацій за відсутність податкового обліку та порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Отже вказана стаття за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює цю норму більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.
Таким нормативно-правовим актом є Податковий кодекс України (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктом 200.1. статті 200 ПК України визначено, що сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 200.4. цієї статті, про порушення якого зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Зазначене у протоколі про адміністративне правопорушення порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку підтверджується даними Акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Нісек» з питання законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від'ємного значення з податку на додану вартість за квітень 2025 року, яке становить більше 100 тис. грн (від 23.06.2025 № 53376/26-15-07-04-02/19129601), який підписаний директором ТОВ «Нісек» ОСОБА_2 та головним бухгалтером ОСОБА_3 без будь-яких зауважень.
З огляду на викладене вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП, є доведеною.
З урахуванням характеру і конкретних обставин вчиненого ОСОБА_1 правопорушення та відсутності обтяжуючих її відповідальність обставин, суддя накладає адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, встановленому за дане правопорушення вважаючи, що такий розмір стягнення буде достатнім для досягнення його мети - виховного впливу, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП ОСОБА_1 також має сплатити в дохід держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись частиною першою статті 163-1, статтями 283, 284, 287-291 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП та накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Штраф має бути сплачено добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а у разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна у порядку, встановленому законом.
Згідно статтею 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: