ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/14845/23
провадження № 2/753/2491/24
08 лютого 2024 року Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Якусика О.В., за участю секретаря судового засідання Боклач А.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобудова» звернулось до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 11.06.2019 по 01.08.2023 в розмірі 16 193,73 грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги вказує, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 . Вказаний будинок обслуговує житлово-експлуатаційна організація ТОВ «Новобудова», яке з 01 січня 2020 року є також управителем вказаного будинку. Позивач вказує, що відповідач користується та отримує в повному обсязі послуги з утримання будинку та прибудинкової території, однак не виконує свого зобов'язання щодо оплати наданих послуг, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість за період з 11червня 2019 року по 01 серпня 2023 року на загальну суму 16 995 грн 87 коп., з яких 14 398,71 - сума основного боргу, 463 грн 21 коп.- 3 % річних, 1331 грн 81 коп. - інфляційні втрати.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 серпня 2023 року позовну заяву було передано для розгляду судді Якусику О.В.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 04 жовтня 2023 року відкрито провадження у справи за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 02 листопада 2023 року.
04 жовтня 2023 року від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.
Відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 252 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (пункт 2 частини першої статті 253 ЦПК України).
Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
За приписами статті 1 Закону України «Про основи національного спротиву» добровольче формування територіальної громади - воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної територіальної громади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на підставі контракту від 09.03.2022 на добровільній основі зарахований до проходження служби у складі добровольчого формування Сил територіальної оборони Боярської міської територіальної громади (ім. Євгена Коновальця) № 1 строком на 3 роки.
Відповідно до довідки командира добровольчого формування ІНФОРМАЦІЯ_1 ) № 1 ОСОБА_2 № 392 від 12 червня 2023 року, ОСОБА_1 є членом добровольчого формування ІНФОРМАЦІЯ_2 територіальної оборони Збройних Сил України, несе службу у Службі правопорядку та внутрішньої безпеки та задіяний в заходах спрямованих на забезпечення оборони та підтримки громадського порядку Боярської міської громади (виконує службові обов'язки відповідно до покладених на формування завдань).
Отже, відповідач перебуває на службі в утвореному згідно закону добровольчому формуванні Боярської міської територіальної громади, що перебуває у підпорядкуванні командира військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
Проте, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Членство у добровольчому формуванні не звільняє від обов'язку проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (пункт 6 Положення про добровольчі формування територіальних громад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1449).
Подібні висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладених у постанові Верховного Суд від 16 листопада 2022 року у справі № 753/3880/20, провадження № 61-5465св22.
Крім того, доказів того, що ОСОБА_1 залучався до виконання завдань у зоні бойових дій, відповідачем надано не було і таких доказів матеріали справи не містять.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
02 листопада 2023 року розгляд справи відкладено на 30 листопада 2023 року.
29 листопада 2023 року від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з хворобою.
30 листопада 2023 року розгляд справи відкладено на 08 лютого 2024 року.
У судове засідання представник позивача не прибула, до початку судового засідання подала заяву про розгляд справи без її участі, в підтримала позовні вимоги в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
У судове засідання відповідач не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення №0600243924348.
Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтями 174, 178 ЦПК України та не направив суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти позову.
Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов таких висновків.
Зі статуту позивача вбачається, що ТОВ «Новобудова» є юридичною особою, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг мешканцям будинків та іншим юридичним та фізичним особам, експлуатація та обслуговування житлового фонду, внутрішньобудинкових інженерних мереж, систем та обладнання об'єктів соціально-побутового призначення, в тому числі технічне обслуговування, реконструкція, капітальний і поточний ремонти та інше.
Судом встановлено, що відповідно до рішення правління АТ ХК «Київміськбуд» №123/0/5-06 від 05.06.2006, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 переданий ТОВ «НОВОБУДОВА» в експлуатацію та обслуговування.
Відповідач з 11 червня 2019 року є власником квартири АДРЕСА_3 у вказаному будинку, що вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно.
Рішенням зборів співвласників будинку по АДРЕСА_2 , оформленого протоколом зборів співвласників від 21 листопада 2019 року, ТОВ «Новобудова» визначено управителем вказаного багатоквартирного будинку, затверджено умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, обрано уповноважених осіб співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору на управління багатоквартирним будинком, уповноважено ТОВ «Новобудова» на укладання з підрядною організацією договору про надання послуги з вивезення твердих побутових відходів на умовах погоджених сторонами та здійснювати розрахунки із співвласниками за спожиті послуги.
Тобто позивач є управителем зазначеного будинку, жодних відомостей про реалізацію співвласниками свого права на відкликання управителя, затвердження та зміни умов договору з управителем матеріали справи не містять.
27 грудня 2019 року між позивачем та уповноваженими зборами співвласників будинку по АДРЕСА_2 особами, які діють на підставі протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку від 21 листопада 2019 року, підписано договір № 1-Д про надання послуги з управління багатоквартирним будинком. Вказаний договір містить всі істотні умови, передбачені Цивільним кодексом України, зокрема: предмет договору, права та обов'язки сторін, ціну та порядок розрахунків, строк дії договору та інші умови.
Тарифи на послуги, які надавались позивачем, у період з 11 червня 2019 року по 01 січня 2020 року визначалися відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги», а у період з 01 січня 2020 року - на підставі укладеного договору № 1-Д про надання послуги з управління багатоквартирним будинком.
Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України зазначено, що власність зобов'язує, а в ст. 322 ЦК вказано, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ст. 360 ЦК України встановлено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків та зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, регулює Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», стаття 7 якого визначає, що кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат (частина друга статті 12 Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).
Відповідно до положень частини п'ятої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» на споживачів покладається обов'язок оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Статтею 9 Закону закріплено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно із статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Звертаючись до суду, позивач вказує, що відповідач не виконує свій обов'язок по сплаті житлово-комунальних послуг, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем за період з 11 червня 2019 року по 01 серпня 2023 року, розмір якої згідно з наданим розрахунком становить 14 398,71 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
Згідно із наданим позивачем розрахунком, судом встановлено, що за період з червня 2019 року по січень 2022 року включно втрати позивача від інфляції склали 1331,81 грн, три відсотки річних за вказаний період - 463,21 грн.
Статтею 81 ЦПК України перебачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідач на надав суду докази на спростування заявлених позивачем вимог.
Враховуючи викладене, суд вважає встановленим факт порушення прав позивача, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за житлово-комунальні послуги в загальному розмірі 16193,73 грн є законними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесенні останнім судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2684,00 грн.
Керуючись статтями 2, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 353- 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостізадовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 11.06.2019 по 01.08.2023 в розмірі 14 398 (чотирнадцять тисяч триста дев'яносто вісім) гривень 71 коп., 3% річних за період з червня 2019 по 01.02.2022 в розмірі 463 (чотириста шістдесят три) гривні 21 коп., інфляційні втрати за період з червня 2019 по 01.02.2022 в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 81 коп., судовий збір в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобудова» (код ЄДРПОУ 32917247, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, 10);
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ).
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 01 серпня 2025 року.
Суддя Олександр ЯКУСИК