Справа № 752/14445/25
Провадження №: 3/752/5419/25
31.07.2025 м. Київ
суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли
відУправління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції
пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП
відносно ОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання - АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер - НОМЕР_1
18.05.2025 о 23:55 у м. Києві по просп. Голосіївському, громадянин ОСОБА_1 керував автомобілем MG ZS EV, державний номерний знак НОМЕР_2 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортним засобом за постановою Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 04.01.2022 ВП № 61308873.
Частиною 3 ст. 126 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Подія та склад адміністративного правопорушення та наявність вини у діяхОСОБА_1 доводяться сукупністю наявних доказів, зокрема протоколом про адміністративне правопорушеннясерії ЕПР 1 № 334761 від 19.05.2025, складений відносно ОСОБА_1 за порушення ч. 3 ст. 126 КУпАП, який за формою та змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України від 06.11.2015 № 1376; карткою обліку адміністративного правопорушення; постанова Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом від 04.01.2022 ВП № 61308873; постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 17.05.2023 у справі № 761/12491/23; відеозаписами з нагрудних камер патрульного поліцейського (записані на лазерний диск), де зафільмовано обставини, що мали місце при встановленні події адміністративного правопорушення, які були переглянуті і досліджені судом (суддею) під час розгляду справи на робочому комп'ютері в залі судового засідання.
Наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу особу ОСОБА_1 установлено на підставі посвідчення водія за допомогою застосунку сервісу надання державних цифрових послуг "Дія", йому роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбудеться у Голосіївському районному суді міста Києва за викликом.
Протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 підписав без заперечень щодо порядку його оформлення та/або змісту.
У судове засідання, яке відкладалося через неявку ОСОБА_1 , останній жодного разу не прибув, про причини своєї неявки суд не сповістив, хоча про дату, час і місце розгляд справи повідомлявся завчасно і належним чином та викликався до суду повісткою, а також шляхом офіційного sms- інформування.
У той же час 07.07.2025 та 30.07.2025 в системі "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшло два письмових заперечення по суті справи, за змістом яких ОСОБА_1 не було відомо про існування обмеження у праві керування транспортними засобами; робота водієм є його основним джерелом прибутку та забезпечення існування трьох неповнолітніх дітей, адже він є членом багатодітної родини; під час неодноразових зупинок поліціянтами при перевірці документів жодного разу його не повідомляли про існування заборони у праві керування транспортними засобами у 2024-2025 році; станом на момент зупинки він не отримував жодного офіційного повідомлення про тимчасове обмеження у праві керування, ні рішень суду, ні постанов виконавчої служби йому не вручено, тоді як обмеження набирає чинності лише після офіційного повідомлення боржника в силу ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження"; він має чинне посвідчення водія, яке не анульоване та не вилучене, а його відсутність під час зупинки може бути підставою для застосування ч. 1 ст. 126 КУпАП, а не ч. 3 ст. 126 КУпАП; відсутня відеофіксація керування авто, а є тільки перебування у салоні; йому не надали можливість надати пояснення; у його діях не було умислу на порушення закону, а якщо й було - то воно є малозначним, що тягне за собою наслідки, передбачені ст. 22 КУпАП. У своїх запереченнях ОСОБА_1 просить суд закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, а у разі встановлення порушення - застосувати ст. 22 КУпАП та обмежитись усним зауваженням.
Виходячи з положень ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 126 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов'язковою, а тому, враховуючи обмеженість процесуальних строків та доведення до відома суду двічі позиції по суті справи від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, розгляд справи відбувся на підставі наявних матеріалів і поданих заперечень.
Проаналізувавши пояснення ОСОБА_1 , суд (суддя) не вбачає підстав для закриття провадження у справі за п. 1 ст. 247 КУпАП, адже твердження особи про повну необізнаність з наявністю чинного обмеження у праві керування транспортними засобами є неправдивими і спростовуються встановленими фактичними обставинами справи. Так, на відеозаписі водій ОСОБА_1 пояснює, що знає свого виконавця, що свідчить про обізнаність з наявністю виконавчого провадження зі сплати аліментів та вказує на наявність доступу до матеріалів виконавчого провадження, який доступний сторонам виконавчого провадження в Автоматизованій системі виконавчого провадження, та, відповідно до постанов, які виносяться державним виконавцем.
Матеріалами справи доводиться, що Ємільчинським районним судом Житомирської області видано виконавчий лист № 277/1022/19 від 25.10.2019 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі частини заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 25.09.2019 і до досягнення дитиною повноліття.
18.02.2020 відкрито виконавче провадження ВП № 61308873 з примусового виконання цього виконавчого листа.
04.01.2022 Соломянським відділом державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами відносно ОСОБА_1 .
06.04.2023 щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення для цілей притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП, який передано для розгляду до Шевченківського районного суду міста Києва.
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 17.05.2023 провадження у справі про адміністративне правопорушення № 761/12491/23 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП було закрито в порядку ч. 3 ст. 123 КУпАП.
Так, у судовому рішенні від 17.05.2023 у справі № 761/12491/23 зазначено, що 06.04.2023 о 20:05 водій ОСОБА_1 за адресою: м. Київ, вул. Ольжича, 3, керував автомобілем "Мерседес", маючи постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом, чим порушив вимоги ч. 10 ст. 15 Закону України "Про дорожній рух", тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП. При цьому, в судовому засіданні 17.05.2023 ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративне правопорушення не визнав, повідомив суд, що не знав про наявність постанови про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортного засобу, оскільки її копії не отримував. Долучив у судовому засіданні свої заперечення проти протоколу про адміністративне правопорушення.
З викладеного слідує, що про наявність тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами ОСОБА_3 було відомо ще з 06.04.2023, а також станом на час закриття провадження у справі № 761/12491/23, так само як і станом на 18.05.2025, при цьому він не вжив заходів для скасування уповноваженим державним виконавцем тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами за наслідками представлення державному виконавцю доказів погашення заборгованості зі сплати аліментів, не оскаржив вищеописану постанову від 04.01.2022 в установленому законодавством порядку, а тому цю постанова є чинною (доказів зворотного не подано).
Посилання на те, що позбавлення права керування транспортними засобами ОСОБА_1 негативно вплине на його можливість забезпечення належного догляду за дітьми, їх транспонування до закладів освіти, лікарень тощо, а також посилання на необхідність дотримання високих стандартів захисту прав дітей, оцінюється судом (суддею) як маніпуляція з метою не бути притягнутим до відповідальності за вчинене, адже всі заперечення особи першочергово ґрунтуються на неправдивих даних, доведених як до відома працівників патрульної поліції 18.05.2025, так і суду (у тесті заперечень).
Твердження про необізнаність з наявним обмеженням у праві керування за умови достовірної обізнаності з таким фактом беззаперечно доводить наявність умислу у діях особи.
Відповідно до ч. 10 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі: 1) якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування; 2) використання боржником транспортного засобу у зв'язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю; 3) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях; 4) розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.
Будучи достовірно обізнаним з 06.04.2023 про наявність обмеження у праві керування транспортним засобом за постановою органу виконання судових рішень (державного виконавця), ОСОБА_1 не звертався до державного виконавця з клопотанням про скасування застосованого до нього обмеження в порядку приписів ч. 10 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження".
Світлини банківських транзакцій про перерахування грошових коштів на користь ОСОБА_4 , яка має статус особи, наділеної правом на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей, не свідчить про відсутність станом на 18.05.2025 чинного обмеження для ОСОБА_1 керувати транспортними засобами.
Доводи про ненадання можливості надати пояснення на місці зупинки оцінюються судом як голослівні, адже спілкування патрульних поліцейських з водієм тривало розумний проміжок часу і водій ОСОБА_1 проголошував своє невдоволення, зауваження тощо, права надати інші пояснення,ніж ті, що проголосив, не був позбавлений.
Наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія, яке не вилучене, не анульоване і є чинним у жодний спосіб не вказує на відсутність обмеження у праві керування, накладного за постановою від 04.01.2022.
Чинний КУпАП не вимагає забезпечення відеофіксації моменту керування водіями, щодо яких наявне обмеження у праві керування транспортними засобами. Норми КУпАП вказують на обов'язковість відеофіксації лише процедури огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху.
Приєднані до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписи не викликають будь-яких сумнівів у тому, що ОСОБА_1 18.05.2025 у нічний час доби керував транспортним засобом, цього він і сам не заперечив, а в автомобілі перебували пасажири, яким він надавав послуги перевезення на комерційній основі. У той же час, до своїх заперечень ОСОБА_1 не долучив доказі наявності відповідного спеціального дозволу на надання послуг пасажирських перевезень, хоча посилався на те, що керування транспортним засобом є для нього джерелом заробітку.
Заперечення і невизнання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності очевидних фактів та надання неправдивих пояснень унеможливлює визнання адміністративного правопорушення малозначним та, відповідно, унеможливлює застосування приписів ст. 22 КУпАП при вирішенні цієї справи.
Оскільки ОСОБА_1 визнається винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, до нього застосовується передбачене законодавством адміністративне стягнення у межах санкції відповідної частини ст. 126 КУпАП та з урахуванням загальних правил накладення стягнення.
Враховуючи наявність малолітніх дітей на утриманні, суд (суддя) застосовує визначене законодавством стягнення у мінімальному розмірі.
Щодо можливих непроаналізованих заперечень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд (суддя) посилається на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема його усталену практику, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10.02.2010).
У порядку ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст. 23, 33-35, 40-1, 126, 268, 276, 277, 279, 280, 283, 285, 294 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) місяці.
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.
Стягувачем за цією постановою державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.
Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 307 КУпАП, якими встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу (п'ятнадцять днів з дня вручення постанови), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя О.В. Бушеленко