Номер справи 703/4899/25
1-кс/703/779/25
30 липня 2025 року м. Сміла
Слідчий суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Сміла клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 ЧРУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене процесуальним керівником - прокурором Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 04.06.2025 під №12025250350000360, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання та застосування обмежувального заходу відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Сміла Черкаської області, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, утриманців не має, є особою з інвалідністю 3 групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до ст.89 КК України раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України,
Старший слідчий СВ ВП №2 ЧРУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 звернулася до суду клопотання, погоджене процесуальним керівником - прокурором Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_7 , порушуючи вимоги ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, а також порушуючи вимоги Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», перебуваючи з 15.10.2024 по теперішній час на превентивних обліках Національної поліції за категорією «Кривдник», неодноразово в період часу з жовтня 2024 року по червень 2025 року, перебуваючи за місцем спільного проживання з батьками, по АДРЕСА_2 , на ґрунті сварок і конфліктів, що виникали на побутовому рівні, умисно, систематично вчиняв психологічне насильство по відношенню до власного батька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Тобто ОСОБА_5 , неодноразово, систематично, вчиняв по відношенню до власного батька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дії виражені у формі психологічного насильства, які виражалися у вчиненні сварок, висловлюваннях нецензурною лайкою, погрозах фізичною розправою, штовханині, пошкодженні майна, що призвело до його психологічних страждань, пригніченості, підвищеної тривожності, напруженості, нестійкого і погіршеного настрою, безпорадності та виснаженості.
Зокрема, 10.10.2024, близько 21 год. 00 хв., ОСОБА_9 , перебуваючи по АДРЕСА_2 , вчинив відносно свого батька ОСОБА_8 домашнє насильство у виді висловлювань нецензурною лайкою в його адресу, висловлювання погроз фізичною розправою, чим заподіяв шкоди його психічному здоров'ю. Працівниками поліції відносно нього 14.10.2024 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно постанови Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25.11.2024 у справі № 703/5834/24 ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
09.12.2024, близько 16 год. 30 хв., ОСОБА_9 , перебуваючи за місцем спільного проживання по АДРЕСА_2 , вчинив відносно свого батька ОСОБА_8 домашнє насильство, а саме ображав останнього нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода його психічному здоров'ю. Своїми діями ОСОБА_5 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 173-2 КпАП України.
Згідно постанови Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10.02.2025 у справі № 703/381/25 ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Окрім того, 18.12.2024, близько 20 год. 00 хв., ОСОБА_9 , будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи по АДРЕСА_2 , вчинив, відносно свого батька ОСОБА_8 , домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру, а саме ображав його, висловлювався на його адресу нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода його психічному здоров'ю. Працівниками поліції відносно нього було винесено терміновий заборонний припис серії АА458944 про заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою - батьком ОСОБА_10 , строком на 10 діб з 21 год. 18.12.2024 до 21 год. 28.12.2024.
18.12.2024 близько 01 год. 00 хв., ОСОБА_9 , перебуваючи за місцем спільного проживання по АДРЕСА_2 , не виконав терміновий заборонний припис серії АА458944 від 18.12.2024 про заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою - батьком ОСОБА_10 , та ображав останнього нецензурною лайкою, заважав відпочивати в нічний час доби, створюючи шум предметами домашнього вжитку.
22.12.2024, близько 18 год. 00 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем спільного проживання по АДРЕСА_2 , повторно, протягом року, вчинив відносно свого батька ОСОБА_8 домашнє насильство, а саме ображав останнього нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода його психічному здоров'ю. Своїми діями ОСОБА_5 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 173-2 КпАП України.
Згідно постанови Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 06.01.2025 у справі №703/6930/24 ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
12.01.2025, близько 00 год. 30 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем спільного проживання по АДРЕСА_2 , вчинив сварку з батьком ОСОБА_8 , під час якої ображав його нецензурною лайкою, вчинивши психологічне насильство в сім'ї. Своїми діями ОСОБА_5 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 173-2 КпАП України.
Також ОСОБА_9 , 19.01.2025, близько 14 год., вчинив сварку з батьком ОСОБА_8 , під час якої ображав його нецензурною лайкою та висловлював погрози, вчинивши психологічне насильство в сім'ї. Своїми діями ОСОБА_5 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 173-2 КпАП України.
Згідно постанови Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10.04.2025 у справі № 703/1580/25 ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
31.01.2025, близько 21 год. 30 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем спільного проживання по АДРЕСА_2 , вчинив відносно свого батька ОСОБА_8 домашнє насильство, а саме ображав останнього нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода його психічному здоров'ю. Своїми діями ОСОБА_5 вчинив адміністративне правопорушення правопорушення передбачене ч.3 ст.173-2 КУпАП.
Згідно постанови Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 28.02.2025 у справі № 703/835/25 ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
01.06.2025, близько 19 год. 00 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем спільного проживання по АДРЕСА_2 , вчинив відносно свого батька ОСОБА_8 домашнє насильство, а саме ображав останнього нецензурною лайкою та виразами.
Згідно висновку експерта № 430 від 25.07.2025 за результатами судово-психологічної експертизи ситуація вчинення протиправних дій відносно ОСОБА_8 зі сторони його сина ОСОБА_5 , має істотний психологічно-деструктивний та психотравмуючий характер, про що свідчить наявність негативних змін в структурі його особистості, з переживанням острахів за своє майбутнє та порушень в емоційній сфері з виникненням почуття незахищеності, безпорадності, вразливості, з порушенням звичної діяльності особистості та загальним порушенням якості життя, внаслідок чого останній, зазнав психологічних (моральних) страждань, змін в емоційному стані, в індивідуально психологічних проявах, які перешкоджають активному спілкуванню, функціонуванню його як особистості, порушення його якості життя.
За даним фактом 04.06.2025 внесено відомості до ЄРДР за № 12025250350000360 за ст.126-1 КК України.
28 липня 2025 року ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
Просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання за його місцем проживання, оскільки його причетність до вчиненого кримінального правопорушення підтверджується зібраними доказами та з огляду на наявність ризиків передбачених ст.177 КК України.
У судовому засіданні слідча та прокурор підтримали подане клопотання, надали пояснення, аналогічні його обґрунтуванню.
Підозрюваний проти обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не заперечував. Водночас зазначив, що проти покладення на нього обов'язку у виді заборони перебувати за місцем проживання батька ОСОБА_5 по АДРЕСА_3 .
Захисник підтримав позицію підозрюваного та зазначив, що у разі заборони ОСОБА_5 перебувати за місцем фактичного проживання, а саме по АДРЕСА_3 буде порушено його право на користування житлом, що в юридичному сенсі значно ширше ніж право власності.
Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Частинами 1, 2 статті 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ч. 1,2 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
За змістом ч. 3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно із ч. 1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно із ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, при прийнятті рішення, слідчий суддя враховує, що 04 червня 2025 року зареєстроване кримінальне провадження за обставинами, що вказані у клопотанні.
28 липня 2025 року ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
Як свідчать матеріали провадження, повідомлення про підозру за своїм змістом та на даному етапі сумнівів щодо її законності або порушення порядку вручення не викликає.
Суд ураховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, проте зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд в цьому контексті враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Зокрема, за змістом п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення статті 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
На даному етапі суд не вирішує питання про оцінку доказів для визнання підозрюваного винуватим чи невинуватим у вчиненні злочину, адже досудове розслідування наразі не завершено.
Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, яка не є сама по собі актом притягненням особи до відповідальності, а є лише сукупністю даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
До клопотання додано копії документів, відомості з яких обґрунтовують підозру ОСОБА_5 , а саме протокол допиту потерпілого ОСОБА_8 від 11 червня 2025 року, протокол допиту свідка від 12 червня 2025 року, постанови Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25 листопада 2024 року, 06 січня 2025 року, 10 лютого 2025 року та висновок експерта №430 за результатами судово-психологічної експертизи від 25 липня 2025 року.
За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, слідчий суддя дійшов висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об'єктивно зв'язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити дане кримінальне правопорушення.
Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що згідно з вимогами чинного законодавства сама по собі наявність обґрунтованою підозри не може бути єдиною підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, оскільки їх застосування потребує наявність існування хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя уважає, що прокурором та органом досудового розслідування у відповідності до ст.177-178 КПК України доведено наявність підстав для застосування запобіжного заходу, а також взято до уваги обставини, які повинні враховуватися при обранні запобіжного заходу, а саме те, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, не одружений, не працює, утриманців не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, а тому з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, не виключається можливість вчинення підозрюваним тиску на свідків та самого потерпілого, з метою зміни їх показів.
Також, слідчий суддя, зважаючи на систематичні вчинення насильства відносно потерпілого, не виключає можливість продовження підозрюваним вчинення кримінального правопорушення.
З урахуванням зазначених ризиків у кримінальному провадженні, обставин кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваного слідчий суддя вважає, що на даний час для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, є достатнім застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання з покладенням на підозрюваного наступних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора, суду; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи.
Також, з метою попередження вчинення ОСОБА_5 дій, які містять ознаки домашнього насильства по відношенню до батька, слідчий суддя вважає за можливе застосувати до підозрюваного такі обмежувальні заходи відповідно до ч. 6 ст. 194 КК України, заборонити перебувати в місці спільного проживання з батьком ОСОБА_8 .
Слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити підозрюваному що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі визначеному КПК України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.177, 178, 181, 194, 309, 372,376 КПК України,
Керуючись ст.177, 178, 179, 194, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого, погоджене прокурором, задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Зобов'язати ОСОБА_5 у період строку дії запобіжного заходу:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора, суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
На підставі п.1 ч.6 ст.194 КПК України заборонити ОСОБА_5 перебувати в місці спільного проживання з батьком - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_2 .
Роз'яснити ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Установити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язків у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у межах строку досудового розслідування (два місяці) - з 30 липня 2025 року до 28 вересня 2025 року.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Ухвала про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі оскарження - після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст ухвали оголошений 31 липня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1