справа № 691/266/25
провадження № 3/691/256/25
01 серпня 2025 року Городищенський районний суд Черкаської області
Суддя Городищенського районного суду Черкаської області Савенко О.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області м.Звенигородка вул.Благовісна №50 Черкаської області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, місце реєстрації АДРЕСА_1 , не працюючого,-
за ч.2 ст.130 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення,-
встановив :
ОСОБА_1 06 березня 2025 року о 15 годині 42 хвилини в с.Вільшана, вул.Шевченка №2 Звенигородського району Черкаської області керував транспортним засобом «OPEL CADET» державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками стану алкогольного сп'яніння, а саме: хитка хода, нечітка вимова, запах алкоголю з ротової порожнини, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора «ALKOTEST DRAGER 6800» та в медичному закладі відмовився під безперервну відео фіксацію на камери поліцейських 2360, 2404, чим порушив п.2.5 Правил Дорожнього Руху.
ОСОБА_1 не взяв участь в судовому засіданні, неодноразово належно викликався для участі в розгляді справи, судові повістки та СМС-повідомлення на вказаний ним поліцейському номер телефона, є доставленими 05.05.2025 о 11:38:40 та 01.07.2025 о 15:45:12, поважних причин неприбуття не повідомив, його неявка з врахуванням зазначеного не перешкоджає розгляду справи про адміністративне правопорушення у його відсутність, виходячи із вимог ст.277 КУпАП, якою визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, повідомлення про виклик до суду. Вказане узгоджується з рішенням Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. В своїх рішеннях Європейський Суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Таким чином, неявка особи, стосовно якої вирішується питання про притягнення до кримінальної відповідальності, у судове засідання, на думку суду, не перешкоджає розгляду справи у його відсутність.
Представник Звенигородського районного відділу поліції Головного Управління Національної Поліції в Черкаській області, як учасник процесу, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, поважних причин неприбуття не повідомив, його неявка з врахуванням зазначеного не перешкоджає розгляду справи про адміністративне правопорушення у його відсутність, виходячи із вимог ст.277 КУпАП, якою визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу повідомлення про виклик до суду.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , приходжу до наступного рішення.
Згідно ч.2 ст.7 та ст.245 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. У відповідності до ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
На підставі ст. 280 КУпАП, судом було встановлено обставини, що підлягають зясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а саме факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , винність особи у його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, винність ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується змістом протоколу про адміністративне правопорушення Серії ЕПР 1 №263966 від 06 березня 2025 року (а.с.2), доданим до протоколу про адміністративне правопорушення актом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'ягніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.3), направленням на огляд від 06 березня 2025 року (а.с.4),копією військового квитка ОСОБА_1 (а.с.7). відеозаписом з нагрудної камери поліцейського (а.с.13). Постановою Городищенського районного суду Черкаської області від 16 травня 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1ст.130 КУпАП (а.с.9-10). Посвідчення водія у ОСОБА_1 не вилучалося, інформація щодо його наявності у матеріалах адміністративної справи не встановлена (а.с.1).
Таким чином, на підтвердження винуватості ОСОБА_1 , як вбачається із матеріалів у справі, суду надано протокол про адміністративне правопорушення, відеозапис з реєстратора автомобіля патрульної поліції про факт керування транспортним засобом та фіксацією нагрудної камери поліцейських перебування особи з ознаками стану алкогольного сп'яніння (а.с.1,2,3,5,10).
Із змісту вивчених та досліджених письмових доказів у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 встановлено що їх обсяг та відображена у них інформація є достатніми для стверджувального висновку про винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП.
Адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Відповідно до п 2.9 "а" Правил Дорожнього Руху, водію заборонено керувати транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння.
В п. 2 Постанови N 14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про адміністративні правопорушення на транспорті", міститься роз'яснення що судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти, як виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення, враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом»якшують і обтяжують відповідальність, а тому, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 не вперше притягується до адміністративної відповідальності, вину за змістом матеріалів із наданими до суду доказами не заперечив, до участі в судовому засіданні для надання пояснень не прибув.
Вирішуючи питання про вид стягнення, суд вважає за необхідне з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень, застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу через відсутність у матеріалах справи інформації про належність власнику із зазначенням всіх необхідних даних для прийняття відповідного рішення судом.
Крім того, відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір та порядок сплати судового збору встановлюється Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.
Зважаючи на вищевикладене, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, керуючись ст.33,ст.268, ст.280, ч.2 ст.130, 294 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір»,-
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.130 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі ) грн. із сплатою на користь Держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу «OPEL CADET» державний номерний знак НОМЕР_1 .
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 грн. на користь Держави.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Копію постанови надіслати для відому до Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області та ОСОБА_1 .
Апеляційну скаргу на постанову судді по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Черкаського апеляційного суду.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути звернена до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, якщо інше не встановлено КУпАП та іншими законами України.
Суддя О. М. Савенко