Справа № 569/14614/25
про відмову у видачі судового наказу
01 серпня 2025 року м.Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Бучко Т.М.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю"Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,
ТОВ "РОЕК" звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за спожиту електроенергію в сумі 3166,56 грн.
Відповідно до отриманих 31 липня 2025 року відомостей відділу обліку моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС в Рівненській області № 5688/8135 від 29 липня 2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , знятий з реєстраційного обліку 06 липня 2013 року як померлий.
Частиною другою статті 42 ЦПК України передбачено, що при розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник.
Відповідно до ст.46 ЦПК України, здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Згідно зі ст.47 ЦПК України, здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Тобто, стороною у справі може бути лише особа, яка має цивільну процесуальну правоздатність і цивільну процесуальну дієздатність.
Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у день її смерті (ч.4 ст.25 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч.1 ст.55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку ст.55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника, однак лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі. При цьому, в зв'язку зі смертю боржника в кредитних правовідносинах має місце перехід обов'язків боржника до його спадкоємців, а нормами матеріального права визначено порядок пред'явлення вимоги кредитора до спадкоємців та обов'язки останніх.
Питання про задоволення вимог кредитора у разі смерті боржника врегульовані ст.1281 ЦК України, відповідно до положень якої кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину.
Таким чином, процесуальним законодавством не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла і правоздатність якої відповідно до вимог ч.4 ст.25 ЦК України припинилася. Нормами цивільного права передбачено в таких випадках право кредитора на пред'явлення вимоги про стягнення боргу в порядку цивільного судочинства безпосередньо до спадкоємців боржника, які несуть відповідальність за зобов'язаннями спадкодавця в межах вартості майна, одержаного в спадщину.
Згідно з п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього кодексу.
Оскільки боржник ОСОБА_1 помер до звернення заявника із заявою про видачу судового наказу, у видачі судового наказу про стягнення заборгованості належить відмовити.
Заявник має право звернутися з відповідним позовом до спадкоємців померлого боржника в порядку, передбаченому ст.1281 ЦК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.165, 260, 261, 353, 354 ЦПК України,
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю"Рівненська обласна енергопостачальна компанія" у видачі судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя