31 липня 2025 року
м. Київ
справа № 624/467/25
провадження № 61-9562ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 23 липня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про встановлення факту смерті,
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Христище Красноградського району Харківської області, на тимчасово окупованій території України в місті Довжанськ Луганської області 18 травня 2025 року.
29 травня 2025 року Кегичівський районний суд Харківської області постановив ухвалу, якою заяву повернув заявникові.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, 30 травня
2025 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
02 липня 2025 року Харківський апеляційний суд своєю ухвалою апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, а саме: надання виправленої апеляційної скарги з зазначенням всіх учасників справи, з зазначенням в чому полягає незаконність і необґрунтованість ухвали суду та зазначенням нових обставин, що підлягають встановленню, а також з зазначенням прохальної частини апеляційної скарги, про що саме клопочить скаржник, надання доказів направлення іншим сторонам копій апеляційної скарги та доданих до неї документів листом з описом вкладення (засобами поштового зв'язку чи у електронному вигляді з використанням офіційних електронних адрес учасників справи).
23 липня 2025 року Харківський апеляційний суд своєю ухвалою апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кегичівського районного суду Харківської області від 29 травня 2025 року визнав неподаною та повернув.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заявник не усунула недоліки апеляційної скарги.
25 липня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Харківського апеляційного суду від 23 липня 2025 року.
У касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.
Серед основних засад судочинства Конституцією України встановлено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги встановлено статтею 356 ЦПК України.
Частиною другою статті 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої-третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Апеляційний суд установив, що згідно з довідкою про доставку електронного документу ОСОБА_1 отримала 02 липня 2025 року о 23:00 копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 02 липня 2025 року.
Станом на 23 липня 2025 року недоліки вказаної ухвали апелянт не усунула.
Таким чином, ураховуючи, що у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги заявник не усунула, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув апеляційну скаргу.
Доводи поданої касаційної скарги не дають підстав для висновку про недотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, яка не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи. Правильність застосування судом апеляційної інстанції вказаних вище норм процесуального права не викликає розумних сумнівів.
Посилання заявника на помилковість висновків апеляційного суду є необґрунтованими, оскільки ґрунтуються на хибному тлумаченні процесуальних норм та не впливають на законність висновку про повернення апеляційної скарги.
Крім того, повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із такою скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги.
Отже, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою, постановлена із додержанням норм процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 23 липня 2025 року є необґрунтованою.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від
23 липня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про встановлення факту смерті.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов