30 липня 2025 року
м. Київ
справа № 501/2138/17
провадження № 61-16516ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного СудуКоротенка Є. В. та Коротуна В. М. від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Банк Розвитку», про поділ майна подружжя,
У жовтні 2017 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом, у якому просила:
визнати за ОСОБА_6 :
право власності на 70 % (7/10) машиномісця № НОМЕР_1 загальною площею 92,9 кв. м, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 271780051101), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (загальна вартість частки визначена рівною 2 100 000,00 грн.);
право власності на 70 % (7/10) житлового будинку загальною площею 114,2 кв. м, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 184921051237), що розташований за адресою: АДРЕСА_2 (загальна вартість частки визначена рівною 2 100 000,00 грн.);
право власності на 70 % (7/10) земельної ділянки площею 0,0338 га цільового призначення «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», кадастровий номер 5123755800:02:011:0128, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 119397851237), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (загальна вартість частки визначена рівною 2 100 000,00 грн.);
визнати за ОСОБА_2 :
право власності на 30 % (3/10) машиномісця № НОМЕР_1 загальною площею 92,9 кв. м, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 271780051101), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (загальна вартість частки визначена рівною 900 000,00 грн.);
право власності на 30 % (3/10) житлового будинку загальною площею 114,2 кв.м, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 184921051237), що розташований за адресою: АДРЕСА_2 (загальна вартість частки визначена рівною 900 000,00 грн.);
право власності на 30 % (3/10) земельної ділянки площею 0,0338 га цільового призначення «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», кадастровий номер 5123755800:02:011:0128, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 119397851237), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (загальна вартість частки визначена рівною 900 000,00 грн.);
стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошову компенсацію вартості частки грошових коштів, сплачених за договором про купівлі-продажу земельної ділянки від 01 березня 2015 року та договору про повний розрахунок між сторонами від 29 березня 2016 року в розмірі 129 708,34 грн.
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 10 листопада 2020 року (з урахуванням ухвали Іллічівського міського суду Одеської області від 18 листопада 2020 року про виправлення описки), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року, позов задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_6 право власності на частку машиномісця № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
на частку житлового будинку та на частку земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 ;
визнано за ОСОБА_2 право власності на частку машиномісця № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
на частку житлового будинку та на частку земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 ;
стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію вартості 1/4 частини сплачених грошових коштів за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 01 березня 2015 року та договору про повний розрахунок між сторонами від 29 березня 2016 року в розмірі 129 708,34 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
11 грудня 2024 року представник ОСОБА_2 - Маковій В. В. через систему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 10 листопада 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року, повний текст якої складено 11 листопада 2024 року.
16 грудня 2024 року ОСОБА_6 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 10 листопада 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду
від 24 жовтня 2024 року, повний текст якої складено 11 листопада 2024 року.
Ухвалами Верховного Суду від 26 грудня 2024 року та 20 лютого 2025 року відкрито касаційне провадження за вказаними касаційними скаргами.
03 лютого 2025 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи
№ 465/7314/24.
Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2025 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
07 липня 2025 рокузасобами електронного зв'язку ОСОБА_5 надіслала до Верховного Суду заяви про відвід суддів Коротенка Є. В.та Коротуна В. М.
У заяві про відвід судді Коротенка Є. В.заявниця висловлює сумніви у його неупередженості, оскільки він приймав участь у розгляді справи
№ 495/3552/15 за її касаційною скаргою про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини, за результатами розгляду якої ухвалою Верховного Суду, до складу якої входив суддя Коротенко Є. В., було відмовлено у відкритті касаційного провадження та фактично залишено в силі спірні рішення та неправомірні, на її думку, висновки суддів. Також сумніви заявниці у неупередженості судді викликані аналізом правових позицій, викладених суддею Коротенком Є. В. у публічно доступних судових рішеннях, зокрема у справі № 757/19000/18, яка стосується сімейних правовідносин, що, в свою чергу, дає їй підстави вважати наявність у судді специфічного підходу до оцінки доказів, пов'язаних із забезпеченням найкращих інтересів дитини, та викликає побоювання у заявника, що такий формальний підхід може бути застосований і при вирішенні спору у цій справі. Крім того, додатковим фактором, на думку заявниці, що посилюють сумніви в об'єктивності судді Коротенка Є. В., є наявність у матеріалах справи доказів виняткового характеру, що свідчать про антидержавницьку діяльність відповідача, які потребують ретельної та неупередженої оцінки з боку суду касаційної інстанції.
У заяві про відвід судді Коротуна В. М. висловлює сумніви у неупередженості та об'єктивності судді, які пов'язанні з переглядом стрічки мережі Facebook та занепокоєнням суспільства щодо діяльності судді Коротуна В. М., що знайшло відображення у статтях журналістських видань. У зв'язку з цим заявниця втратила довіру до правосуддя в особі судді Коротуна В. М. та надію, що її права та інтереси можуть бути захищені безстороннім та незалежним судом.
Розглянувши заяви про відвід суддів, а також матеріали касаційного провадження, Верховний Суд зробив висновок про необґрунтованість заявлених відводів.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Верховний Суд виходить із того, що суддя вважається безстороннім, поки не доведено зворотного.
Крім того, сумніви мають бути застосовані на фактичних обставинах, а не на припущеннях про можливий розвиток подій.
Метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (BELUKHA v. UKRAINE, N 33949/02, § 49 - 52, ЄСПЛ, від 09 листопада 2006 року).
Зміст заяв ОСОБА_5 про відвід суддів Коротенка Є. В. та Коротуна В. М. не свідчить про наявність підстав, передбачених статтями 36, 37 ЦПК України, для відводу суддів та не означає існування об'єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності суддів. При цьому заявник не надала доказів на підтвердження наявності вказаних нею обставин.
Участь судді Коротенка Є. В. у розгляді цивільної справи № 495/3552/15 не може бути підставою для відводу згідно з вимогами статті 37 ЦПК України у даній справі № 501/2138/17.
Отже, заявлений ОСОБА_5 відвід суддям Коротенку Є. В. та Коротуну В. М. є необґрунтованим, тому питання про відвід суддів відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 33, 36, 40, 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Визнати необґрунтованими заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Коротенка Є. В. та Коротуна В. М. від участі у розгляді справи
№ 501/2138/17.
Заяви про відвід суддів Верховного Суду Коротенка Є. В. та Коротуна В. М.передати для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:М. Є. Червинська А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов