28 липня 2025 року
м. Київ
справа № 757/7613/22
провадження № 61-14230св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на рішення Печерського районного суду міста Києва від 14 вересня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про зобов'язання виплатити грошову компенсацію за не використані дні щорічної основної відпустки та середній заробіток за час затримки розрахунку,
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до Апарату Верховної Ради України про зобов'язання виплатити грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за період роботи з 01 березня 2013 року до 27 листопада 2014 року та середній заробіток за весь час затримки розрахунку до дня фактичного розрахунку.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 14 вересня 2022 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Постановою Київського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року рішення Печерського районного суду міста Києва від 14 вересня 2022 року скасовано
та ухвалено нове.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов'язано Апарат Верховної Ради України нарахувати та виплатити
ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані 52 календарні дні щорічної основної відпустки за період роботи на посадах помічника-консультанта народного депутата України без поширення Закону України «Про державну службу».
Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України в частині зобов'язання нарахувати і виплатити середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
02 жовтня 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду міста Києва від 14 вересня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року у вказаній справі, в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року та рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 вересня 2022 року в частині вирішення вимоги про зобов'язання Апарату Верховної Ради України виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки при звільненні з 27 листопада 2014 року до дня фактичного розрахунку та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
10 листопада 2023 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
У грудні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання
про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК Українирозгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Зокрема, в частині тринадцятій статті 7 ЦПК Українипередбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Європейський суд з прав людини зазначив, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну
від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам
статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції
не мали встановлювати факти справи, а лише тлумачили відповідні юридичні норми (рішення в справі «Жук проти України» від 21 жовтня 2010 року).
Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень вирішується Верховним Судом з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.
Оскільки суд касаційної інстанції не встановив необхідності надання пояснень сторонами у справі на стадії касаційного перегляду судових рішень, то підстави для розгляду справи за участю учасників справи в суді касаційної інстанції відсутні.
За таких обставин розгляд справи буде здійснюватися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними
у ній матеріалами, а копія судового рішення направлена у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
З урахуванням категорії і складності справи та відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України справа підлягає розгляду в складі
п'яти суддів.
Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про зобов'язання виплатити грошову компенсацію за не використані дні щорічної основної відпустки та середній заробіток за час затримки розрахунку, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якогодіє ОСОБА_2 , на рішення Печерського районного суду міста Києва від 14 вересня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року призначити до судового розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Сердюк
С. О. Карпенко
І. М. Фаловська