"01" серпня 2025 р.
м. Черкаси
Справа № 925/257/25
Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянувши заяву боржника Фізичної особи-підприємця Макаренко Ксені Миколаївни про скасування судового наказу та заяву про Фізичної особи-підприємця Макаренко Ксені Миколаївни про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказ,
24.03.2025 Господарський суд Черкаської області видав судовий наказ у справі № 925/257/25, яким стягнув з Фізичної особи-підприємця Макаренко Ксені Миколаївни (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика» (адреса місцезнаходження: 01133, бул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, ідентифікаційний код 41084239) 30000,00 грн (тридцять тисяч гривень 00 коп.) прострочених платежів по тілу кредиту, 67095,84 грн (шістдесят сім тисяч дев'яносто п'ять гривень 84 коп.) прострочених платежів по процентах, 3175,60 грн (три тисячі сто сімдесят п'ять гривень 60 коп.) прострочених платежів за комісією та 242,24 грн (двісті сорок дві гривні 24 коп.) судового збору.
31.07.2025 Фізична особа-підприємець Макаренко Ксеня Миколаївна звернулася до Господарського суду Черкаської області із заявою про скасування судового наказу.
В обґрунтування заяви про скасування судового наказу заявниця ствердила, що між сторонами існує спір, вимоги стягувача не визнає, вважає їх необґрунтованими та неправомірними, не погоджується з розміром нарахованих стягувачем відсотків за користування кредитом.
Одночасно із заявою про скасування судового наказу Фізична особа-підприємець Макаренко Ксеня Миколаївна звернулася до Господарського суду Черкаської області із заявою про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу.
31.07.2025 відповідно до статей 35, 38, 39 Господарського процесуального кодексу України заяву про скасування судового наказу у справі №925/257/25 за результатами автоматизованого розподілу передано на розгляд судді Гладуну А.І.
Розглянувши заяву Фізичної особи-підприємеця Макаренко Ксені Миколаївни про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу та дійшов висновку заяву про скасування судового наказу повернути заявнику.
Відповідно до частини 1 статті 157 Господарського процесуального кодексу України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.
29.03.2025 боржник отримала копію судового наказу, про що свідчить відмітка у повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 50). Із заявою про скасування судового наказу боржник звернулася 31.07.2025.
За вказаних обставин боржник звернулася до суду із заявою про скасування судового наказу після закінчення встановленого законом строку для подання такої заяви.
На виконання вимог пункту 3 частини 5 статті 157 Господарського процесуального кодексу України боржник до заяви про скасування судового наказу додала заяву про поновлення пропущеного строку на подання заяви про скасування судового наказу.
Обґрунтовуючи заяву про поновлення пропущеного строку, боржник вказала, що судовий наказ не отримувала, оскільки постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2 й на цю адресу судовий наказ їй не надходив.
Ствердила, що за її зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_3 проживає її донька, яка і отримала лист Господарського суду Черкаської області, однак не передала його матері, маючи намір віддати його після приїзду матері. Лист донька не відкривала і що у ньому було її невідомо.
Ствердила, що 28.06.2025 на адресу її зареєстрованого місця проживання надійшов лист від приватного виконавця, який також отримала її донька. 21.07.2025 боржник приїхала до с. Шарни і її донька передала їй конверт, що надійшов від приватного виконавця. Лист, який надійшов від Господарського суду Черкаської області донька втратила і матері не передала.
Ознайомившись зі змістом листа від приватного виконавця боржник дізналася про видачу Господарським судом Черкаської області судового наказу, а тому саме з 21.07.2025, на думку боржника, розпочався відлік строку на подання заяви про скасування судового наказу.
Боржник ствердила, що обставини, що зумовили пропуск строку на подання заяви про скасування судового наказу не залежали від її волі, вона не допустила зволікання й після отримання інформації про наявність судового наказу одразу вчинила дії направлені на підготовку та подання заяви про скасування судового наказу, а тому вказані причини є поважними.
Відповідно до частини 1 статті 113 Господарського процесуального кодексу України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина 1 статті 119 Господарського процесуального строку).
Строк для подання заяви про скасування судового наказу встановлений законом - частиною 1 статті 157 Господарського процесуального кодексу України. Такий строк може бути поновлений судом за заявою учасника справи, якщо суд визнає причини його пропуску поважними.
Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується, зокрема, свобода пересування, вільний вибір місця проживання.
Водночас, законодавством України для громадян України встановлений й обов'язок задекларувати або зареєструвати місце свого проживання.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його.
Відповідно до частини 1 статті 4 цього ж Закону особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування).
Змінивши місце свого проживання, боржник не виконала, встановленого законом обов'язку, та не задекларувала або не зареєструвала його.
Суд також враховує, що боржник здійснює підприємницьку діяльність та зареєстрована як суб'єкт підприємництва фізична особа-підприємець.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлені підрозділи юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до частини 1 статті 10 цього ж Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах (частина 4 статті 10 Закону).
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходженням та місце здійснення підприємницької діяльності є: АДРЕСА_3 .
Саме на цю адресу Господарський суд Черкаської області надіслав, а боржник отримала судовий наказ.
Державної реєстрації зміни місцезнаходження та місця здійснення підприємницької діяльності боржник, змінивши місцепроживання, не провела.
Умовами укладеного між стягувачем та боржником кредитним договором, невід'ємною частиною якого є «Правила відкриття кредитної лінії» (а.с. 25) встановлено обов'язок позичальника повідомляти кредитодавцю про зміну свого місця проживання (п. 9.3.2.4, п. 13.3.)
Звертаючись до суду боржник не стверджувала, що виконала такий обов'язок. З урахуванням наведеного, звертаючись із заявою про видачу судового наказу стягувач діяв добросовісно, повідомивши суду відому йому адресу місця проживання боржника.
З урахуванням неведеного, на переконання суду, наведені боржником причини пропуску строку для подання заяви про скасування судового наказу, що полягали у зміні місця проживання, є суб'єктивними, які були наслідком виключно свідомої поведінки боржника, що полягала у вільному виборі місця проживання без проведення державної реєстрації зміни зареєстрованого місця проживання та місця здійснення підприємницької діяльності та без повідомлення кредитора про таку зміну.
Такі обставили не містять ознак об'єктивного характеру, повністю перебували під контролем та волею боржника. Негативні наслідки у вигляді несвоєчасного ознайомлення зі змістом судового наказу та пропуском строку для подання заяви про скасування судового наказу перебувають у прямому причиновому зв'язку виключно із усвідомленими вольовими діями боржника, а тому не є поважними.
Відповідно до частини 4 статті Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Наслідки пропуску процесуальних строків встановленні у статті 118 Господарського процесуального кодексу України, за змістом частини 1 якої право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Відповідно до частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 158 Господарського процесуального кодексу України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Враховуючи відсутність обґрунтованих об'єктивних підстав для поновлення процесуального строку на подання заяви про скасування судового наказу, суд дійшов висновку заяву про скасування судового наказу повернути заявнику.
Відмова у поновленні процесуального строку та повернення заяви про скасування судового наказу у даному випадку не є проявом надмірного формалізму, а навпаки є проявом уникнення судом надмірної гнучкості у застосуванні норм процесуального права, які регулюють порядок і підстави поновлення процесуального строку та скасування судового наказу, без достатніх об'єктивних для цього підстав.
Відповідно до частини 3 статті 158 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Враховуючи наявність підстав для повернення заяви про скасування судового наказу та зміст норми частини 3 статті 158 Господарського процесуального кодексу України, суд не розглядає заяву боржника про скасування судового наказу по суті.
На підставі викладеного, керуючись статтями 118, 119, 158, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У заяві Фізичної особи-підприємця Макаренко Ксені Миколаївни про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу Господарського суду Черкаської області від 24.03.2025 у справі № 925/257/25 відмовити.
Заяву Фізичної особи-підприємця Макаренко Ксені Миколаївни про скасування судового наказу Господарського суду Черкаської області від 24.03.2025 у справі № 925/257/25 повернути заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та в частині ухвали суду про відмову у поновленні процесуального строку на подання заяви про скасування судового наказу може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Суддя А.І. Гладун