18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
31 липня 2025 року Справа № 925/918/24
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Ібрагімова Є.Р., за участі представників сторін: від стягувача - Буркова О.М. адвокат, від боржника - Мельник А.С. представник за довіреністю, від органу ДВС - представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву акціонерного товариства “Черкасиобленерго»
про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає
виконанню
у справі
за позовом приватного акціонерного товариства “Національна енергетична
компанія “ Укренерго», м. Київ
до публічного акціонерного товариства “Черкасиобленерго»,
м. Черкаси
про стягнення 224 523 090 грн. 22 коп.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 10 грудня 2024 року позов задоволено частково.
Стягнуто з публічного акціонерного товариства “Черкасиобленерго», вул. Гоголя, 285, м. Черкаси, ідентифікаційний код 22800735 на користь приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго», вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, ідентифікаційний код 00100227 - 182 282 901 грн. 84 коп. - основний борг, 2 296 773 грн. 33 коп. - 3% річних, 3 329 175 грн. 41 коп. - інфляційних втрат та 600 525 грн. 07 коп. судового збору.
Закрито провадження у справі №925/918/24 в частині вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 36 614 239 грн. 64 коп. боргу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10 лютого 2025 року апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “Черкасиобленерго» на рішення Господарського суду Черкаської області від 10 грудня 2025 року повернуто заявнику.
21 лютого 2025 року Господарським судом Черкаської області видано відповідний наказ.
03 липня 2025 року до Господарського суду Черкаської області надійшла заява від акціонерного товариства “Черкасиобленерго» (найменування особи змінено з публічного акціонерного товариства “Черкасиобленерго») про визнання наказу Господарського суду Черкаської області від 21 лютого 2025 року по справі №925/918/24 таким, що не підлягає виконанню у частині стягнення заборгованості у розмірі 63 014 320 грн. 35 коп.
Ухвалою суду від 04 липня 2025 року розгляд заяви акціонерного товариства “Черкасиобленерго» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню призначено в судовому засіданні на 12 год. 00 хв. 14 липня 2025 року. Під час призначення до розгляду заяви суд не вбачав підстав для зупинення виконання за виконавчим документом.
Однак, судове засідання призначене на 12 год. 00 хв. 14 липня 2025 року не відбулося, у зв'язку з перебуванням головуючого судді по даній справі з 14 липня 2025 року по 18 липня 2025 року на лікарняному.
Ухвалою суду від 21 липня 2025 року розгляд заяви акціонерного товариства “Черкасиобленерго» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню призначено в судовому засіданні на 11 год. 00 хв. 31 липня 2025 року.
Представник державної виконавчої служби в судове засідання не з'явився.
Представник боржника в судовому засіданні заяву підтримав та просив суд визнати наказ таким, що не підлягає виконанню у частині стягнення боргу у розмірі 63 014 320грн. 35 коп.
Представник стягувача проти заяви боржника не заперечував.
В обґрунтування своєї заяви боржник зазначає, що акціонерним товариством “Черкасиобленерго» у добровільному порядку сплачено на користь приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» частину заявленої позивачем до стягнення у справі № 925/918/24 основної суми заборгованості у розмірі 62 992 949 грн. 67 коп. за надані послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління згідно договору про надання послуги з диспетчерського (оперативно- технологічного) управління за березень - травень 2024 року зокрема:
- 4 482 570 грн. 44 коп. згідно платіжної інструкції від 28 квітня 2025 року № 3794 за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надані в березні 2024 року;
- 13 522 686 грн. 06 коп. згідно платіжної інструкції від 28 квітня 2025 року №3795 за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надані в квітні 2024 року;
- 18 000 000 грн. 00 коп. згідно платіжної інструкції від 08 травня 2025 року №4200 за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надані в квітні 2024 року;
- 26 987 693 грн. 17 коп. згідно платіжної інструкції від 28 травня 2025 року №4926 за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надані в травні 2024 року.
Боржник наголошує, що вищевказані платежі, здійснені акціонерним товариством “Черкасиобленерго» у добровільному порядку на користь приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго», і є частиною заявленої позивачем до стягнення у справі № 925/918/24 заборгованості акціонерного товариства “Черкасиобленерго» у розмірі 62 992 949 грн. 67 коп. згідно Договору про надання послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0530-03041 від 01 січня 2024 року за період березень - травень 2024, проте вони не враховані у рішенні Господарського суду Черкаської області від 10 грудня 2024 року.
Таким чином, за доводами боржника, виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 21 лютого 2025 року призведе до подвійного стягнення грошових коштів у розмірі 62 992 949 грн. 67 коп. з акціонерного товариства “Черкасиобленерго» чим завдасть останньому значних матеріальних збитків.
Також, 05 листопада 2024 року приватне акціонерне товариство “Національна енергетична компанія “Укренерго» та акціонерне товариство “Черкасиобленерго» склали акт корегування за № ДУА_К-0002906 до акту надання послуги № ДУА-0009408 від 31 серпня 2024 року згідно з договором про надання послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0530-03041 від 01 січня 2024 року (надалі - акт корегування) про зменшення загальної вартості послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за розрахунковий період - серпень 2024 року на суму 21 370 грн. 68 коп.
Згідно вищевказаного акту корегування, на думку боржника, було припинене грошове зобов'язання на суму 21 370 грн. 68 коп., що є частиною заявленої позивачем до стягнення у справі №925/918/24 заборгованості акціонерного товариства “Черкасиобленерго» у розмірі 21 370 грн. 68 коп. за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління згідно договору про надання послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0530-03041 від 01 січня 2024 року за серпень 2024 року, проте вона не врахована у рішенні Господарського суду Черкаської області від 10 грудня 2024 року.
Таким чином, виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 21 лютого 2025 року призведе до подвійного стягнення грошових коштів у розмірі 21 370 грн. 68 коп. з акціонерного товариства “Черкасиобленерго» чим завдасть останньому значних матеріальних збитків.
З урахуванням наведеного боржник зазначає, що частина заявленої до стягнення у позовній заяві приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» сума заборгованості у розмірі 62 992 949 грн. 67 коп. сплачена боржником у добровільному порядку, а частина заявленої до стягнення у позовній заяві приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» сума заборгованості у розмірі 21370 грн. 68 коп. припинена сторонами у добровільному порядку, а тому просить суд визнати наказ Господарського суду Черкаської області від 21 лютого 2025 року на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 10 грудня 2024 року у справі № 925/918/24 таким, що не підлягає виконанню у частині стягнення заборгованості у розмірі 63 014 320 грн. 35 коп.
14 липня 2025 року від стягувача до суду надійшла заява, в якій стягувач повідомив суд, що не заперечує проти заяви боржника.
Розглянувши заяву боржника, заслухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши матеріали справи, судом враховано наступне:
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України у рішенні від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист.
Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців, є Закон України «Про виконавче провадження».
Відповідно до норм частин 1, 2 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред'явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього наказу до виконання.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові №910/9026/13 від 12 жовтня 2018 року, у межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов'язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Судом враховано, що предметом розгляду позову зі справи №925/918/24 (з урахуванням заяви від 30 вересня 2024 року про збільшення розміру позовних вимог) була заборгованість в розмірі 224 523 090 грн. 22 коп., а саме: 218 897 141 грн. 48 коп. - основний борг, 2 296 773 грн. 33 коп. - 3% річних та 3 329 175 грн. 41 коп. - інфляційних втрат, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0530-03041-ПД від 01 січня 2024 року.
Ухвалою суду від 07 листопада 2024 року, під час закриття підготовчого провадження судом було також закрито провадження у справі №925/918/24 в частині вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 40 771 921 грн. 72 коп. основного боргу.
Під час розгляду справи судом було встановлено, що на момент розгляду справи по суті основна заборгованість відповідача складлася з наступних періодів та сум:
- 36 614 239 грн. 64 коп. (лютий 2024)
- 38 785 415 грн. 64 коп. (березень 2024)
- 31 522 686 грн. 06 коп. (квітень 2024)
- 26 987 693 грн. 17 коп. (травень 2024)
- 26 132 019 грн. 41 коп. (червень 2024)
- 28 838 589 грн. 71коп. (липень 2024)
- 30 016 497 грн. 85 коп. (серпень 2024)
Всього: 218 897 141 грн. 48 коп.
Після закриття підготовчого провадження відповідач частково сплатив борг за надані послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління в лютому 2024 року в розмірі 36 614 239 грн. 64 коп.
Отже, ухвалюючи рішення за наслідками розгляду справи по суті суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині вимог про стягнення 36 614 239 грн. 64 коп. боргу слід закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Водночас суд вирішив стягнути з публічного акціонерного товариства “Черкасиобленерго» на користь приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» 182 282 901 грн. 84 коп. - основного боргу, 2 296 773 грн. 33 коп. - 3% річних, 3 329 175 грн. 41 коп. - інфляційних втрат та 600 525 грн. 07 коп. судового збору.
Рішення зі справи було прийнято місцевим господарським судом 10 грудня 2024 року.
Акт корегування № ДУА_К-0002906 до акту надання послуги № ДУА-0009408 від 31 серпня 2024 року згідно з договором про надання послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0530-03041 від 01 січня 2024 року про зменшення загальної вартості послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за розрахунковий період серпень 2024 на суму 21 370 грн. 68 коп. було складено 05 листопада 2024 року, тобто до ухвалення судом рішення.
Вказаний письмовий доказ, без будь-яких поважних причин, сторонами не був наданий суду під час розгляду справи по суті, та судом не оцінювався.
Рішення суду є чинним, не було змінено в апеляційному чи касаційному порядку, а також не переглядалося судом за нововиявленими обставинами.
Зобов'язання припиняється, зокрема: зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, тощо.
Проте, матеріали справи не містять доказів того, що зобов'язання яке виникло з рішення суду припинилося в установленому законом порядку.
З акту корегування за № ДУА_К-0002906 лише вбачається, що вартість наданих послуг за серпень 2024 року становить 29 995 127 грн. 17 коп. і підписанням цього акту сторони підтверджують факт належного надання послуг користувачу.
Стягувач, який наразі не заперечує щодо заяви боржника про визнання наказу таким що не підлягає виконанню, не позбавлений можливості відмовитися від примусового виконання рішення суду в частині стягнення 21 370 грн. 68 коп. боргу.
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що 13 березня 2025 року постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження №77492025 з примусового виконання наказу суду від 21 лютого 2025 зі справи №925/918/24.
Даною постановою також зобов'язано боржника, протягом 5 робочих днів, подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих даних.
Стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі визначеному статтею 27 Закону України “Про виконавче провадження».
Також 13 березня 2025 року постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України приєднано виконавче провадження до зведеного провадження №73774348, яке веде ВПВР ДДВС МЮУ.
04 квітня 2025 року постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України внесено зміни до реєстраційних даних в автоматизованій системі виконавчого провадження № 77492025, у зв'язку з поданням стягувачем заяви від 20 березня 2025 року про уточнення суми стягнення.
Верховний Суд у своїй постанові від 14 лютого 2025 року зі справи №925/607/23 вказав, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв'язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.
Умови й підстави, коли виконавчий збір не стягується, визначені приписами ст.27 Закону “Про виконавче провадження». Перелік таких підстав є вичерпним.
Стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому, стягнення з боржника виконавчого збору одночасно з відкриттям виконавчого провадження є обов'язком державного виконавця (постанова Верховного Суду від 09 грудня 2021 року у справі №520/7192/20).
Аналіз положень ст.27 Закону “Про виконавче провадження» свідчить про те, що за своєю правовою природою виконавчий збір є платою за вчинення дій, пов'язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, які здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою) за таку процедуру.
Тобто, рішення суду зі справи починаючи з 13 березня 2025 року виконується в примусовому порядку органами ДВС.
Грошові кошти у розмірі 62 992 949 грн. 67 коп. боржником було сплачено після 13 березня 2025 року.
Частиною 1 ст.47 Закону України “Про виконавче провадження» передбачено, що грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.
Вказана норма закону регулює порядок виплати стягнутих грошових сум.
З платіжних інструкцій вбачається, що грошові кошти боржником було сплачено безпосередньо стягувану, а не на рахунок органу ДВС.
Проте, дані обставини не спростовують того факту, що державним виконавцем з моменту відкриття виконавчого вживаються заходи передбачені спеціальним Законом для ефективного здійснення виконання рішення суду боржником. Зокрема, боржника було зобов'язано подати декларацію про доходи та майно, тощо.
За таких обставин доводи боржника стосовно того, що останній виконав рішення суду в частині стягнення 62 992 949 грн. 67 коп. боргу саме в добровільному порядку є помилковими.
Згідно п.п. 5, 9 ч. 1. ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі:
- скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;
- фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим
документом.
Згідно ч. 3 ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Отже, Законом передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження на підставі п. 5 ч. 1. ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження» (після визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню) виконавчий збір не стягується.
На переконання суду, саме ці обставини стали причиною звернення боржника до суду із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
Проте, в даному випадку виконавче провадження підлягає закінченню в частині стягнення 62 992 949 коп. 67 коп. боргу з підстав виконання рішення суду згідно з виконавчим документом (п.9 ч. 1. ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження»).
Фактичне надання можливості боржнику, за таких обставин, не сплачувати виконавчий збір (державної плати) призведе до порушення інтересів держави в особі органу державної виконавчої служби.
За таких обставин заяву боржника про визнання наказу від 21 лютого 2025 року зі справи №925/918/24 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 63 014 320 грн. 35 коп. боргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 234, 328 ГПК України, суд
1. Заяву акціонерного товариства “Черкасиобленерго» про визнання виконавчого документа (наказу) від 21 лютого 2025 року зі справи №925/918/24 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 63 014 320 грн. 35 коп. боргу - залишити без задоволення.
2. Копію ухвали надіслати сторонам та Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені ст.ст. 255-257 ГПК України.
Суддя А.В. Васянович