8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"31" липня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/1599/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шатернікова М.І.
при секретарі судового засідання Цірук О.М.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вулиця Георгія Тарасенка, 149; ідент. код 00131954)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський електротехнічний завод "Енергоміра" (61052, м. Харків, вул. Лозівська, буд. 5; ідент. код 34952220)
про визнання недійсними правочинів
за участю представників:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
Акціонерне товариство "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський електротехнічний завод "Енергоміра", в якій просить:
- визнати недійсним Договір зберігання між Акціонерним товариством "Харківобленерго" (Зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський електротехнічний завод "Енергоміра" (Поклажодавець);
- визнати недійсним Акт-договір передачі-приймання матеріальних цінностей на відповідальне зберігання від 03.03.2021 між Акціонерним товариством "Харківобленерго" (Зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський електротехнічний завод "Енергоміра" (Поклажодавець);
- визнати недійсним Акт-договір передачі-приймання матеріальних цінностей на відповідальне зберігання від 12.03.2021 між Акціонерним товариством "Харківобленерго" (Зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський електротехнічний завод "Енергоміра" (Поклажодавець);
- визнати недійсним Акт-договір передачі-приймання матеріальних цінностей на відповідальне зберігання від 30.04.2021 між Акціонерним товариством "Харківобленерго" (Зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський електротехнічний завод "Енергоміра" (Поклажодавець);
- визнати недійсним Акт-договір передачі-приймання матеріальних цінностей на відповідальне зберігання від 21.05.2021 між Акціонерним товариством "Харківобленерго" (Зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський електротехнічний завод "Енергоміра" (Поклажодавець);
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський електротехнічний завод "Енергоміра" (Код ЄДРПОУ: 34952220; Місцезнаходження: 61052, м. Харків, вул. Лозівська, буд. 5) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (Код ЄДРПОУ: 00131954; Місцезнаходження: 61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, буд. 149) судові витрати, в тому числі судовий збір у розмірі 15140,00 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач наполягає на недійсності вказаних правочинів, посилаючись на ту обставину, що вони прямо суперечать ч. 1 ст. 936 ЦК України. Зокрема, у договорі зберігання не зазначено істотну умову про його предмет, а в актах-договорах не визначено строк дії договору. Одночасно позивач зазначає, у 2021 році ТОВ "ХЕТЗ "Енергоміра" взагалі не передавало на відповідальне зберігання АТ "Харківобленерго" електротехнічну продукцію, яка зазначена в Договорі та Актах-договорах.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.05.2025 позовну заяву АТ "Харківобленерго" було залишено без руху. Встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 (п'ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду: доказів cплати судового збору у розмірі 12112,00 грн та всіх наявних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги; копії оспорюваних правочинів.
27.05.2025 до суду надійшла заява позивача (вх. № 12678) про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано докази сплати судового збору та копії документів, на які посилається позивач у позовній заяві.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.06.2025 прийнято позовну заяву АТ "Харківобленерго" до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1599/25, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження. Призначено у справі № 922/1599/25 проведення підготовчого засідання на 19 червня 2025 року о 12:00.
У підготовчому засіданні 19.06.2024 задоволено клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання та постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання в порядку п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України на 03 липня 2025 року о 13:00 год.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Від відповідача надійшла заява про визнання позову (вх. 15626 від 03.07.2025), у якій відповідач підтверджує, що не передавав АТ "Харківобленерго" на виконання Договору зберігання, ні на виконання Актів-договорів передачі-приймання матеріальних цінностей на відповідальне зберігання від 03.03.2021, від 12.03.2021, від 30.04.2021, від 21.05.2021, ні на виконання інших правочинів, будь-яку електротехнічну продукцію, в тому числі ту, яка зазначена в Договорі та Актах-договорах: Лічильник 1-фазний двоелементний РКІ «ЦЭ6807Б-U К 1 220В 5-60А Э Р5.1»; Багатофункціональних лічильників електричної енергії класу 1.0 що забезпечують роботу в складі АСКОЕ АТ "Харківобленерго" для технічного обліку CE 303-U AR S31 503 JAYVZ у кількості 352 шт. Згідно Оборотно-сальдової відомості по рахунку: 02, в період з 01.01.2021 по 28.02.2022 ТОВ "ХЕТЗ "Енергоміра" взагалі нічого не передавало на зберігання, ні АТ "Харківобленерго", ні іншим суб'єктам господарювання.
03.07.2025 в час призначеного по даній справі підготовчого засідання по території України та, зокрема, в Харківській області, було оголошено сигнал повітряної тривоги. А відтак, з огляду на об'єктивні причини неможливості проведення підготовчого засідання, задля збереження безпеки учасників судового процесу та працівників суду, а також з метою реалізації сторонами процесуальних прав, передбачених ГПК України, суд дійшов висновку про необхідність перенесеня розгляду справи та призначення проведення підготовчого засідання у даній справі на 17.07.2025 о 13:00, про що було постановлено відповідну ухвалу.
У підготовчому засіданні 17 липня 2025 року було постановлено: протокольну ухвалу про відмову у прийнятті визнання ТОВ "ХЕТЗ "Енергоміра" позову у справі № 922/1599/25, оформленого заявою про визнання позову (вх. 15626 від 03.07.2025); протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в порядку передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України. Судове засідання з розгляду справи № 922/1599/25 по суті призначено на 31 липня 2025 року о 14:00 год.
У судове засідання, яке призначене на 03 липня 2025 року о 13:00, представники сторін явку не забезпечили, що не перешкоджає розгляду справи.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд встановив наступне.
АТ "Харківобленерго" у позовній заяві зазначає, що у нього наявна копія документу - Договору зберігання (без дати і номеру) (далі - Договір), між Акціонерним товариством "Харківобленерго" (Зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський електротехнічний завод "Енергоміра" (Поклажодавець).
Окрім цього, позивач також зазначає, що в його розпорядженні також наявні копії документів - Специфікації (без дати та прив'язки до будь-якого договору), складеної між Акціонерним товариством "Харківобленерго" (Зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський електротехнічний завод "Енергоміра" (Поклажодавець) із зазначенням номенклатури окремого товару (лічильників), а саме:
- Лічильник 1-фазний двоелементний РКІ «ЦЭ6807Б-U К 1 220В 5-60А Э Р5.1» у кількості 5000 шт.; ціна за одиницю грн., без ПДВ 350,00 грн.; загальна вартість без ПДВ 1 750 000,00 грн.;
- Багатофункціональні лічильники електричної енергії класу 1.0 що забезпечують роботу в складі АСКОЕ АТ "Харківобленерго" для технічного обліку CE 303-U AR S31 503 JAYVZ у кількості 352 шт.; ціна за одиницю грн., без ПДВ 3500,00 грн.; загальна вартість без ПДВ 1 232 000,00 грн.;
Також в розпорядженні АТ "Харківобленерго" наявні копії наступних документів:
- Акту-договору передачі-приймання матеріальних цінностей на відповідальне зберігання від 03 березня 2021 року, відповідно до якого ТОВ "ХЕТЗ "Енергоміра" передало, а АТ "Харківобленерго" прийняло на відповідальне зберігання наступні матеріальні цінності: Багатофункціональні лічильники електричної енергії класу 1.0 що забезпечують роботу в складі АСКОЕ АТ "Харківобленерго" для технічного обліку CE 303-U AR S31 503 JAYVZ у кількості 180 шт.; оціночна ціна грн. без ПДВ 4200,00 грн.; оціночна вартість без ПДВ 756 000,00 грн.;
- Акту-договору передачі-приймання матеріальних цінностей на відповідальне зберігання від 12 березня 2021 року, відповідно до якого ТОВ "ХЕТЗ "Енергоміра" передало, а АТ "Харківобленерго" прийняло на відповідальне зберігання наступні матеріальні цінності: Багатофункціональні лічильники електричної енергії класу 1.0 що забезпечують роботу в складі АСКОЕ АТ "Харківобленерго" для технічного обліку CE 303-U AR S31 503 JAYVZ у кількості 172 шт.; оціночна ціна грн. без ПДВ 4200,00 грн.; оціночна вартість без ПДВ 722 400,00 грн;
- Акту-договору передачі-приймання матеріальних цінностей на відповідальне зберігання від 30 квітня 2021 року, відповідно до якого ТОВ "ХЕТЗ "Енергоміра" передало, а АТ "Харківобленерго" прийняло на відповідальне зберігання наступні матеріальні цінності: Лічильник 1-фазний двоелементний РКІ «ЦЭ6807Б-U К 1 220В 5-60А Э Р5.1» у кількості 5000 шт.; оціночна ціна без ПДВ 350,00 грн; оціночна вартість без ПДВ 1 750 000,00 грн;
- Акту-договору передачі-приймання матеріальних цінностей на відповідальне зберігання від 21 травня 2021 року, відповідно до якого ТОВ "ХЕТЗ "Енергоміра" передало, а АТ "Харківобленерго" прийняло на відповідальне зберігання наступні матеріальні цінності: Лічильник 1-фазний двоелементний РКІ «ЦЭ6807Б-U К 1 220В 5-60А Э Р5.1» у кількості 5000 шт.; оціночна ціна без ПДВ 350,00 грн.; оціночна вартість без ПДВ 1 750 000,00 грн.;
Копії зазначених документів додано до заяви позивача (вх. № 12678) про усунення недоліків позовної заяви і вони знаходяться в матеріалах справи.
Враховуючи, що в наявному Договорі зберігання взагалі не зазначено його предмет як істотну умову - майно, товарно-матеріальні цінності та їх характеристики (номенклатуру), які передаються на зберігання АТ "Харківобленерго", а наявний Додаток 1 - Специфікація не містить інформацію про предмет саме цього Договору, а також враховуючи, що у 2021 році Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський електротехнічний завод "Енергоміра" взагалі не передавалась на зберігання АТ "Харківобленерго" будь-яка продукція, позивач вважає Договір зберігання (без дати і номеру) та Акти-договори передачі-приймання матеріальних цінностей на відповідальне зберігання від 03.03.2021, від 12.03.2021, від 30.04.2021, від 21.05.2021 такими, що суперечать положенням цивільного законодавства, а саме ч. 1 ст. 936 ЦК України, внаслідок чого вказані правочини є недійсними.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За змістом пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (частина перша статті 207 ЦК України).
Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
Правове регулювання відносин з передачі майна на зберігання визначено главою 66 «Зберігання» підрозділу 1 «Договірні зобов'язання» розділу ІІІ «Окремі види зобов'язань» ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 936 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 936 ЦК України договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому.
За частиною першою статті 937 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Договір зберігання, за яким зберігач зобов'язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання.
Отже, за загальним правилом, договір зберігання є реальним, тобто вважається укладеним з моменту передачі поклажодавцем речі зберігачу.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01 грудня 2022 року по справі № 922/2810/21.
Особливість реальних договорів визначена частиною другою статті 640 ЦК України, за якою якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Тож метою визначення наявності між сторонами правовідносин за договором зберігання, суду належить виходити з дійсного змісту документа, на підставі якого доказується факт укладення такого договору та наявності виникнення за ним правовідносин між сторонами.
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша). Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина друга). Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина третя). Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина п'ята). Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (частина шоста).
Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя статті 215 ЦК України).
Звертаючись із позовом про визнання недійсним правочину, позивач згідно з вимогами статей 13, 74 ГПК України повинен довести наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення. Без доведення позивачем обставин недодержання сторонами в момент вчинення оспорюваного правочину конкретних вимог законодавства суд не має підстав для задоволення відповідного позову. Такий же висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 18.05.2023 у справі № 910/7975/21 та постановах Верховного Суду від 03.12.2024 у справі № 914/3310/23, від 01.10.2024 у справі № 910/20103/23, від 15.10.2024 у справі № 917/531/19, від 08.08.2024 у справі № 917/1024/22.
При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні положення статей 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.12.2024 у справі № 914/3310/23, від 01.10.2024 у справі № 910/20103/23, від 15.10.2024 у справі № 917/531/19, від 20.02.2024 у справі № 903/1037/22, від 19.03.2024 у справі № 910/4293/22.
Крім того, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, у разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Такий же висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.12.2024 у справі № 914/3310/23, від 08.08.2024 у справі № 917/1024/22 від 18.05.2023 у справі № 906/743/21, від 03.08.2023 у справі № 909/654/19, від 19.10.2022 у справі № 912/278/21.
При цьому невідповідність правочину актам законодавства як підстава його недійсності повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним правочином (чи його частиною) імперативного припису законодавства. Саме по собі відступлення сторонами від положень законодавства, регулювання їх іншим чином не свідчить про суперечність змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.12.2024 у справі № 914/3310/23, від 08.08.2024 у справі № 917/1024/22, від 01.10.2024 у справі № 910/20103/23, від 15.10.2024 у справі № 917/531/19.
Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію (схожий за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.12.2024 у справі № 914/3310/23, від 08.08.2024 у справі № 917/1024/22, від 20.02.2024 у справі № 903/1037/22, від 19.03.2024 у справі № 910/4293/22).
В свою чергу, відповідно до правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц, недійсним може бути визнаний лише укладений правочин. Договір, який не укладено, не може бути визнаний недійсним; наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено; при цьому такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19, пункти 7.18, 7.21)».
Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц.
В контексті спірних правовідносин, суд також вважає за необхідне звернути увагу на правову позицію викладену у постановах Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 23.06.2022 у справі №917/1951/19 та від 29.05.2024 у справі №910/6103/23 про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.
Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ "ХЕТЗ "Енергоміра" не передавало АТ "Харківобленерго" ні на виконання Договору зберігання, ні на виконання Актів-договорів передачі-приймання матеріальних цінностей на відповідальне зберігання від 03.03.2021, від 12.03.2021, від 30.04.2021, від 21.05.2021, ні на виконання інших правочинів, будь-яку продукцію та товари, в тому числі ту, яка зазначена в Додатку 1 - Специфікації та Актах-договорах: Лічильник 1-фазний двоелементний РКІ «ЦЭ6807Б-U К 1 220В 5-60А Э Р5.1»; Багатофункціональні лічильники електричної енергії класу 1.0 що забезпечують роботу в складі АСКОЕ АТ "Харківобленерго" для технічного обліку CE 303-U AR S31 503 JAYVZ.
Вказана обставина підтверджується доказами, які надані сторонами, а саме:
- Оборотна відомість по рахунку 0230 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні» за період з 01.01.2021 по 31.12.2021;
- Висновком експерта №12489 за результатами проведення судової економічної експертизи від 26.12.2024 року.
- Оборотно-сальдової відомості по рахунку: 02, в період з 01.01.2021 по 28.02.2022;
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 ГПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так, згідно резолютивної частини Висновку експерта № 12489 за результатами проведення судової економічної експертизи від 26.12.2024 року:
«По першому питанню
В обсязі наданих на дослідження документів, в межах компетенції судового експерта-економіста, передавання на зберігання від ТОВ "ХЕТЗ "Енергоміра" (Поклажодавець) до AT "Харківобленерго" (Зберігач) протягом 2021 року лічильників 1-фазних двоелементних РКІ «ЦЭ6807Б-U К 1 220В 5-60А Э Р5.1» у кількості 5000 шт. та багатофункціональних лічильників електричної енергії класу 1.0, що забезпечують роботу в складі ACKOE AT "Харківобленерго" для технічного обліку СЕ 303-U AR S31 503 JAYVZ у кількості 352 шт., згідно регістра бухгалтерського обліку по субрахунку 0230 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні» документально не підтверджується.
По другому питанню.
В обсязі наданих на дослідження документів, в межах компетенції судового експерта-економіста передання 03.03.2021 на зберігання від ТОВ "ХЕТЗ "Енергоміра" (Поклажодавець) до AT "Харківобленерго" (Зберігач) Багатофункціональних лічильників електричної енергії класу 1.0, що забезпечують роботу в складі ACКOE AT "Харківобленерго" для технічного обліку СЕ 303-U AR S31 503 JAYVZ у кількості 180 шт., згідно регістра бухгалтерського обліку по субрахунку 0230 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні», документально не підтверджується.
По третьому питанню
В обсязі наданих на дослідження документів, в межах компетенції судового експерта-економіста передання 12.03.2021 на зберігання від ТОВ "ХЕТЗ "Енергоміра" (Поклажодавець) до AT "Харківобленерго" (Зберігач) Багатофункціональних лічильників електричної енергії класу 1.0, що забезпечують роботу в складі ACКOE AT "Харківобленерго" для технічного обліку СЕ 303-U AR S31 503 JAYVZ у кількості 172 шт., згідно регістра бухгалтерського обліку по субрахунку 0230 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні», документально не витверджується.
По четверному питанню
В обсязі наданих на дослідження документів, в межах компетенції судового експерта-економіста передання 30.04.2021 на зберігання від ТОВ "ХЕТЗ "Енергоміра" (Поклажодавець) до AT "Харківобленерго" (Зберігач) Лічильників 1-фазних двоелементних РКІ «ЦЭ6807Б-U К 1 220В 5-60А Э Р5.1» у кількості 5000 шт., згідно регістра бухгалтерського обліку по субрахунку 0230 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні», документально не підтверджується.
По п'ятому питанню
В обсязі наданих на дослідження документів, в межах компетенції судового експерта-економіста передання 21.05.2021 на зберігання від ТОВ "ХЕТЗ "Енергоміра" (Поклажодавець) до AT "Харківобленерго" (Зберігач) Лічильників 1-фазних двоелементних РКІ «ЦЭ6807Б-U К 1 220В 5-60А Э Р5.1» у кількості 5000 шт., згідно регістра бухгалтерського обліку по субрахунку 0230 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні», документально не підтверджується.
Тобто, сторони не приступили навіть до часткового виконання оспорюваних правочинів.
Враховуючи реальний характер договору зберігання, оспорювані позивачем правочини: Договір зберігання б/н та Акти-договори передачі-приймання матеріальних цінностей на відповідальне зберігання від 03.03.2021, від 12.03.2021, від 30.04.2021, від 21.05.2021, укладені не були, оскільки товарно-матеріальні цінності на їх виконання не передавались.
В такому випадку господарський суд не вбачає підстав для задоволення позову, оскільки недійсним може бути визнаний лише укладений правочин. Договір, який не укладено, не може бути визнаний недійсним, що узгоджується із висновками викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України у разі відмови у задоволенні позову, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 11, 15, 16, 203, 205, 207, 215, 509, 626, 638, 640, 936, 937 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 20, 73, 74, 77, 86, 129, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України
1. У задоволенні позову Акціонерного товариства "Харківобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський електротехнічний завод "Енергоміра" про визнання недійсними правочинів - відмовити повністю.
2. Витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Повне рішення складено "01" серпня 2025 р.
Суддя М.І. Шатерніков