8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"01" серпня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/1842/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Побутові послуги міста" (61003, м. Харків, пров. Слюсарний, буд. 1, під'їзд 2, оф. 200)
про стягнення 38177,56 грн.
без виклику учасників справи
Позивач, Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Побутові послуги міста", згідно вимог якої просить суд стягнути заборгованість у розмірі 38177,56 грн., з яких: 37001,31 грн. заборгованість за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з квітня 2023 р. по квітень 2025 р.; 415,50 грн. абонентська плата за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з квітня 2023 р. по квітень 2025 р.; 760,75 грн. технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності за публічним договором за період з квітня 2023 р. по квітень 2025 р. та судові витрати.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.06.2025 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Беручи до уваги те, що поданий позов за своїми ознаками є малозначним в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи, розгляд справу постановлено здійснювати в письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи.
Звернуто увагу, що відповідно до положень частини 6 статті 6 та частини 7 статті 42 ГПК України відповідач зобов'язаний зареєструвати свій електронний кабінет в системі "Електронний суд".
Суд зазначає, що 18.10.2023 введено в дію зміни, що внесені в Господарський процесуальний кодекс України Законом України №3200-IX від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документам", який набрав чинності 21.07.2023.
Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України усі юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Враховуючи зазначене, сторони зобов'язані мати зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Відповідно до пункту 17 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Отже, процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторони про розгляд справи - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет".
Правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/6322/21, від 29.06.2022 у справі №906/184/21.
Беручи до уваги, що станом на дату відкриття провадження у даній справі відповідачем не зареєстровано "Електронний кабінет" в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі відповідно до положень частини 6 статті 6 та частини 7 статті 42 ГПК України, а тому з метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи, копію ухвали Господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі від 02.06.2025 було надіслано засобами поштового зв'язку на належну адресу відповідача, що вказана у позовній заяві та яка підтверджена відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яку було повернуто на адресу суду без вручення адресату з довідкою відділення оператора поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Разом з тим, суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному разі суду.
Аналогічний правовий висновок знайшов своє змістовне відображення у численних постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №908/3468/13, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 тощо.
Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала Господарського суду Харківської області від 02.06.2025 по справі №922/1842/25 була оприлюднена в електронному вигляді в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.
Отже, матеріали справи свідчать, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом було створено всім учасникам справи належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів для обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Будь-яких заяв або клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до статті 252 ГПК України від учасників справи на адресу суду не надходило.
Відтак, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи та вирішення господарського спору по суті.
Положеннями частини 4 статті 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Побутові послуги міста" згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 12.05.2025 відповідно до договору оренди №1406 від 20.09.2019 є орендарем нежитлових приміщень 1-го поверху № 47-1-:-47-4 в літ. "А-5" в житловому будинку загальною площею 37,8 кв.м за адресою: проспект Ювілейний, 69-В в м. Харкові.
Позивачем зазначено, що вищезазначені нежитлові приміщення розташовані в житловому будинку з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює КП "Харківські теплові мережі". Система опалення зазначених приміщень є невід'ємною частиною централізованої системи опалення будинку в цілому.
Постачання теплової енергії на потреби опалення у житлові будинки та об'єкти соціальної сфери позивач здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а постачання гарячої води - цілодобово. При цьому позивачем зазначено, що факт споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщень підтверджується актами про підключення та відключення опалення на початку та прикінці опалюваного сезону 2023-2024,2024-2025 р. до будівель в цілому, які підписані та скріплені печатками уповноважених представників КП "Харківські теплові мережі" та балансоутримувача будинку.
Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. №830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 р. №1022) та Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1182 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1023), на офіційному сайті КП "Харківські теплові мережі" www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет 31.10.2021 було розміщено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Зазначений договір є публічним договором приєднання, який набрав чинності з 01.12.2021, що укладений з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Позивачем зазначено, що оскільки нежитлове приміщення за адресою: м. Харків, проспект Ювілейний, 69-В, розташоване в житловому будинку, починаючи з 01.12.2021 надання послуги з постачання теплової енергії відповідачу за цією адресою здійснюється на підставі індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії.
Відповідно до положень пункту 51 договору, цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.
Відповідно до пункту 4 договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.
Таким чином, позивачем зазначено, що факт отримання відповідачем послуги з постачання теплової енергії у опалювальний період 2023-2024,2024-2025 р. є фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору). Факт отримання теплової енергії підтверджується актами про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалюваного сезону 2023-2024,2024-2025 р.
Відповідно до умов пункту 5 договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Відповідно до пункту 32 договору плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Згідно пункту 33 договору, виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
Відповідно до пункту 34 договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Згідно з пунктом 11 договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315.
Вказана Методика розподілу встановлює порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг (п.1 Методики).
Об'єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок в цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку і житлових, і нежитлових приміщень.
Відповідно до пункту 2 Методики визначено, що опалюване приміщення - це приміщення у будівлі/будинку, яке забезпечується тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання, та у якому забезпечується нормативна температура повітря.
Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджена наказом Мінрегіоном від 22.11.2018 №315, зареєстрованим в Мін'юсті 28.12.2018 за №1502/32954, встановлює порядок розподілу обсягів спожитих комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання.
Відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та Закону України від 09.11.2017 №2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги" на виконання яких розроблена та затверджена Методика, комунальними послугами є, зокрема послуги: з постачання теплової енергії, з постачання гарячої води, з централізованого водопостачання, з централізованого водовідведення.
Позивач зазначає, що відповідачу направлялися рахунки-фактури за спожиту теплову енергію. Станом на 26.05.2025 заборгованість за Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії складає 37001,31 грн., яка утворилась за період з квітня 2023 року по квітень 2025 року.
Згідно пункту 30 договору, споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, плати за абонентське обслуговування. Станом на 26.05.2025 абонентська плата за Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії складає 415,50 грн., яка утворилась за період з квітня 2023 р. по квітня 2025 р.
З 01.07.2022 набрав чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності та публічний договір з технічного, який опублікований на офіційному сайті КП "Харківські теплові мережі" в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 01.06.2022 року.
Відповідно до положень пункту 30 договору, цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.
Відповідно до пункту 4 договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема шляхом оплати рахунка, отриманого від виконавця послуги, або фактичного отримання послуги.
Як зазначено позивачем в обґрунтування позовних вимог, факт отримання відповідачем послуги підтверджується актами готовності до опалювального сезону 2023-2024,2024-2025 років. Вищезазначені акти підписані та скріплені печатками уповноважених представників КП "Харківські теплові мережі" та балансоутримувача будинку.
Згідно пункту договору 5 виконавець зобов'язується надати споживачу послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги затвердженою вартістю в строки та умови зазначені цим договором.
Відповідно до умов пункту 6 договору технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання проводиться відповідно до переліку адрес будинків, зазначених у Додатку 1, та включає комплекс робіт, які визначені на підставі Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 №150.
Відповідно до пункту 13 договору, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги сплачується споживачем виконавцю щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Позивачем у відповідній частині позовних вимог зазначено, що відповідачу направлялися рахунки-фактури за послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду. Станом на 26.05.2025 заборгованість з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності складає 760,75 грн., яка утворилась за період з квітня 2023 р. по квітень 2025 р.
Таким чином, позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача, складає 38177,56 грн., з яких: 37001,31 грн. заборгованість за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з квітня 2023 р. по квітень 2025 р.; 415,50 грн. абонентська плата за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з квітня 2023 р. по квітень 2025 р.; 760,75 грн. технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності за публічним договором за період з квітня 2023 р. по квітень 2025 р.
З метою вжиття заходів досудового врегулювання спору позивачем скеровано на адресу відповідача лист-вимогу вих. №58-58/803 від 12.05.2025 разом із доданими до нього документами, в якому з викладенням правових та фактичних підстав звернення вимагав сплатити наявну заборгованість, яка залишилась без відповіді.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.
Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 509 ЦК України унормовано, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Як зазначено в статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Пунктом 2 статті 275 ГК України передбачено, що споживання теплової енергії допускається тільки на підставі договору, укладеного між теплопостачальною організацією та споживачем.
Згідно з частиною 1 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Частинами 6, 7 статті 276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Закон України "Про теплопостачання" визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Постачання теплової енергії - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.
Відповідно до положень статті 19 Закону України "Про теплопостачання" теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі.
Згідно частини 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
При цьому, вказана норма права покладає на споживача обов'язок щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Тобто, зміст зазначеного закону не передбачає безоплатного споживання теплової енергії та зобов'язує споживачів здійснювати оплату за фактично отриману теплову енергію.
Матеріали справи свідчать, що на підставі частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022) та Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1182 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1023), на офіційному сайті КП "Харківські теплові мережі" www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет 31.10.2021 було розміщено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - договір). Зазначений договір є публічним договором приєднання, який набрав чинності з 01 грудня 2021 року.
Згідно пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальних послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Статтею 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" унормовано, що плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором, який є публічним договором приєднання, складається з: плати за послуги, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначено відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.
З матеріалів справи судом встановлено, що між позивачем та відповідачем були укладені Індивідуальний договір та Договір з технічного обслуговування, які є публічними договорами приєднання, що встановлюють порядок та умови надання відповідних житлово-комунальних послуг (постачання теплової енергії та постачання гарячої води) та пов'язаних з ними послуг з технічного обслуговування систем постачання теплової енергії і гарячої води, вказані договори відповідають вимогам чинного законодавства України. При цьому, сторонами досягнуто всіх суттєвих умов відносно вказаних видів договорів, а тому, з огляду на положення статті 629 ЦК України, зазначені договори є обов'язковим для виконання обома сторонами.
Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Побутові послуги міста" згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 12.05.2025 відповідно до договору оренди №1406 від 20.09.2019 є орендарем нежитлових приміщень 1-го поверху №47-1-:-47-4 в літ. "А-5" в житловому будинку загальною площею 37,8 кв.м за адресою: проспект Ювілейний, 69-В в м. Харкові.
20.09.2019 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Побутові послуги міста" (орендар) було укладено договір оренди №1406 (далі - договір оренди).
Пунктом 1.1. договору оренди погоджено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення 1-го поверху №47-1-:-47-4 загальною площею 37,2 кв.м. та балкон площею 0,6 кв.м. в житловому будинку літ. "А-5" загальною площею 37,8 кв.м. (технічний паспорт від 20.12.2018, інвентиризаційна справа №68419), яке розташовано за адресою: м. Харків, проспект Ювілейний, буд. 69 та знаходиться на балансі КП "Жилкомсервіс".
Згідно з умовами пункту 1.2. договору оренди майно передається в оренду з метою використання: для розміщення суб'єкта господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення.
Умовами пункту 2.1. договору оренди передбачено, що набуття орендарем права користування майном настає після підписання сторонами договору та акта приймання-передачі майна.
Пунктом 10.1. договору оренди погоджено, що договір діє з 20.09.2019 по 20.09.2029 р.
Відповідно до Акту приймання-передачі нежитлових приміщень, переданих у орендне користування згідно договору оренди №1406, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А. 20.09.2019 за №1305 орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування нежитлові приміщення 1-го поверху №47-1-:-47-4 загальною площею 37,2 кв.м. та балкон площею 0,6 кв.м. в житловому будинку літ. "А-5" загальною площею 37,8 кв.м., які розташовані за адресою: м. Харків, проспект Ювілейний, буд. 69. Коротка технічна характеристика: нежитлові приміщення 1-го поверху №47-1-:-47-4 та балкон розташовані в житловому будинку. Комунікації: є опалення, електроосвітлення, водопостачання та водовідведення.
Матеріали справи свідчать, що зазначені нежитлові приміщення розташовані в будинку з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює КП "Харківські теплові мережі". Система опалення зазначених приміщень є невід'ємною частиною централізованої системи опалення будинку в цілому. Постачання теплової енергії на потреби опалення у житлові будинки та об'єкти соціальної сфери позивач здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а постачання гарячої води - цілодобово.
Матеріалами справи підтверджено, що факт споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщень підтверджується актами про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалюваного сезону 2023-2025 до будівель в цілому, які підписані та скріплені печатками уповноважених представників КП "Харківські теплові мережі" та балансоутримувача будинку, а саме №175/30393 від 22.10.2022, №175/3462 від 06.04.2023, №175/509 від 23.10.2023, №175/2308 від 26.03.2024, №175/4579 від 22.10.2024, №175/6097 від 15.04.2025 з додатками до актів з відображенням переліку споживачів, розташованих у житловому будинку, серед яких значиться ТОВ "Побутові послуги міста".
Із матеріалів справи також убачаються оформлені та підписані акти готовності до опалювального періоду: №175/13257 від 14.06.2022, №175/321 від 14.06.2023, №175/2451 від 13.06.2024, а також відомості обліку споживання теплової енергії на тепловому пункті за адресою: м. Харків, пр. Ювілейний, 69 по о/р 17500-6666-5259 відповідно до яких системи опалення підготовлені до опалювального періоду.
Окрім того, матеріали справи свідчать, що нежитлові приміщення за адресою: м. Харків, пр. Ювілений, 69 розташовані в житловому будинку. При цьому починаючи з 01.12.2021 надання послуги з постачання теплової енергії відповідачу за цією адресою здійснюється на підставі індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії.
Матеріалами справи підтверджено оформлення позивачем рахунків-фактур, актів рахунків, актів звіряння за спірний період по рахунку відповідача 17501-8894 з детальним та обґрунтованим відображенням відомостей щодо методики розрахунку та розміру нарахувань, які направлялись засобами поштового зв'язку на адресу відповідача, а також лист-вимога вих. №58-58/803 від 12.05.2025 про сплату заборгованості, які залишились з боку відповідача без відповіді та задоволення.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, згідно приписів статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами статті 525 ЦК України та частини 7 статті 193 ГК України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Нормами частини 1 статті 202 ГК України визначено, що господарське зобов'язання припиняється, окрім іншого виконанням, проведеним належним чином.
У відповідності до частини 1, 2 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із частиною 1, 4 статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Верховний Суд у постанові від 01.03.2021 у справі №180/1735/16-ц зазначив, що принцип належного виконання зобов'язання полягає в тому, що виконання має бути проведене, зокрема у належний строк (термін).
Відповідно до частини 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
За змістом статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", до обов'язків споживача належить, зокрема, оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.
Зазначені положення законодавства вказують, що коли одна із сторін за умовами договору взяла на себе певні зобов'язання, то інша сторона вправі очікувати, що такі будуть виконані належним чином у встановлені строки. У разі ж коли сторона порушила умови договору, зобов'язання вважається не виконаним.
Враховуючи встановлені обставини справи, наявні в матеріалах справи докази, наведені положення законодавства, надання позивачем відповідних послуг та їх споживання відповідачем, відсутність доказів на спростування викладених у позовній заяві обставин та відсутність доказів на підтвердження сплати заборгованості, суд констатує, що матеріалами справи підтверджено правомірність та обґрунтованість здійсненого позивачем детального розрахунку 37001,31 грн. заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з квітня 2023 р. по квітень 2025 р.; 415,50 грн. абонентської плати за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з квітня 2023 р. по квітень 2025 р.; 760,75 грн. технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності за публічним договором за період з квітня 2023 р. по квітень 2025 р.
Водночас матеріали справи не містять доказів на спростування правомірності та обґрунтованості заявлених позовних вимог, які свідчать про належне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, що визначені погодженими між сторонами умовами договору щодо здійснення своєчасної та повної сплати обумовлених договорами платежів за визначений період. Будь-яке листування претензійного характеру з боку відповідача щодо здійснення перерахунку наявної заборгованості або методики розрахунку в матеріалах справи також відсутнє.
Відтак, оскільки відповідач не здійснив належний розрахунок з позивачем, що суперечить договірним зобов'язанням та наведеним вище вимогам законодавства, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено права та законні інтереси позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду.
Враховуючи зазначене, слід констатувати, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 37001,31 грн. заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з квітня 2023 р. по квітень 2025 р.; 415,50 грн. абонентської плати за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з квітня 2023 р. по квітень 2025 р.; 760,75 грн. технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності за публічним договором за період з квітня 2023 р. по квітень 2025 р. є обґрунтованими, доведеними, жодним чином не спростованими відповідачем, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Натомість всупереч вимог наведених статей 13, 74 ГПК України жодних доказів на спростування правомірності та обґрунтованості позовних вимог та необхідності сплати обґрунтованої та заявленої до стягнення заборгованості, матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано.
З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрати зі сплати судового збору та поштових витрат на відправлення позовної заяви з доданими до неї документами, які заявлено позивачем до стягнення, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, як зазначено у частині 3 статті 123 ГПК України, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Щодо послуги з відправки кореспонденції Верховний Суд у постанові від 23.09.2021 у справі №904/1907/15 виснував, що для розподілу витрат на поштові послуги необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.
Матеріали справи свідчать, що позивачем окрім судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн., також було понесено судові витрати на оплату поштових послуг з відправлення позовної заяви з доданими документами на адресу відповідача, про що свідчить як платіжна інструкція №10412 від 26.05.2025 на суму 2422,40 грн., так і опис вкладення у цінний лист, поштова накладна та фіскальний чек АТ "Укрпошта" на суму 60,00 грн., що додані до позовної заяви, а тому відповідні судові витрати підлягають розподілу за наслідками розгляду справи.
Пунктом 1 частини 4 статті 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Здійснюючи розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України, а тому враховуючи висновки суду про задоволення позову, покладає витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2422,40 грн. та поштові витрати на відправлення позовної заяви з доданими документами у розмірі 60,00 грн. на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Побутові послуги міста" (61003, м. Харків, пров. Слюсарний, буд. 1, під'їзд 2, оф. 200, код ЄДРПОУ 42556065) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11, код ЄДРПОУ 31557119) 37001,31 грн. заборгованість за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з квітня 2023 р. по квітень 2025 р.; 415,50 грн. абонентська плата за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з квітня 2023 р. по квітень 2025 р.; 760,75 грн. технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності за публічним договором за період з квітня 2023 р. по квітень 2025 р., витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. та поштові витрати на відправлення позовної заяви з доданими документами у розмірі 60,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене в порядку та строки, що передбачено ст. 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення складено "01" серпня 2025 р.
Суддя Г.І. Сальнікова