8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"01" серпня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/1613/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жиляєва Є.М.
при секретарі судового засідання Деркач П. О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Солдатенко Олексія Євгеновича ( АДРЕСА_1 )
до Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" (61003, м. Харків, проспект Героїв Харкова, буд. 10/12)
про стягнення 446654,89 грн.
за участю представників:
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився;
Позивач, Фізична особа-підприємець Солдатенко Олексій Євгенович звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 355250,00 грн. основного боргу, 24867,50 пені; 12764,35 грн. 3 % річних та 53773,04 грн. інфляційних втрат. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на виконання робіт № 8191-16-10-ФОП-ПЗАБ від 11.11.2022, в частині здійснення замовником (відповідачем) повної та своєчасно оплати виконаних робіт у встановлені договором строки.
Також до стягнення заявлені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5359,86 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.05.2025 у справі № 922/1613/25 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 10.06.2025 об 11:20
27.05.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання (вх. №12716) мотивоване перебуванням уповноваженого представника відповідача у дорозі до міста Харкова з міста Одеси відповідно до посадкового документу 000B4840-BF97-EE41-0002.
27.05.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №12721), який досліджено та приєднано до матеріалів справи.
27.05.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про зменшення пені та 3% річних (вх. №12726), в якому відповідач просить суд: зменшити розмір присуджених до стягнення з відповідача 3% річних та пені на 50 відсотків, а саме зменшити розмір пені до суми 12433,75 грн., зменшити розмір 3 % річних до суми 6236, 58 грн. Зазначене клопотання досліджено судом та приєднано до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.06.2025 у справі № 922/1613/25 задоволено клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання (вх. №12716 від 27.05.25) та відкладено підготовче засідання на 01.07.2025 на 10:00.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.07.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/1613/25 до судового розгляду по суті на 22.07.25 о 10:20.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.07.2025 у справі № 922/1613/25 відповідно до ч. 1, ст. 219 ГПК України відкладено ухвалення та проголошення судового рішення на 01.08.2025 об 11:00.
Позивач у судове засідання 22.07.2025 не з'явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного документа, а саме: "Ухвала" від 01.07.2025 до електронного кабінету позивача підсистеми "Електронний суд" єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлявся своєчасно та належним чином.
Згідно з частиною 1, 3 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Отже, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Матеріалами справи установлено, що 11.11.2022 між Фізичною особою - підприємцем Солдатенко Олексієм Євгеновичем (виконавець) та Акціонерним товариством "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" (замовник) було укладено договір на виконання робіт № 8191-16-10-ФОП-ПЗАБ, відповідно до умов якого, виконавець взяв на себе обов'язок виконати роботи згідно наданих Замовником вихідних даних, а Замовник взяв на себе обов'язок прийняти й оплатити виконані роботи на тему: «ВП «Южно-Українська АЕС». Енергоблок № 3. Система контролю газово-аерозольного контролю ЕБ СГАК. Розробка попереднього звіту з аналізу безпеки».
Відповідно до додатку № 2 до Договору № 8191-16-10-ФОП-ПЗАБ від 11.11.2022 етап № 1 «Розробка попереднього звіту з аналізу безпеки» - через 1 місяць після надання вихідних даних у повному обсязі.
Згідно з Додатком № 3 до договору № 8191-16-10-ФОП-ПЗАБ від 11.11.2022 розмір договірної ціни складає 355250,00 грн. без ПДВ.
Відповідно до пункту 2.1 договору вартість робіт за цим договором визначається відповідно до протоколу погодження договірної ціни, що є невід'ємною частиною цього договору, та складає 355250,00 грн. без ПДВ (виконавець не є платником ПДВ).
Відповідно до пункту 3.10 договору належним виконанням робіт за договором є підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт.
25.12.2023 між сторонами підписано без заперечень та зауважень Акт № 1 на суму 355250,00 грн., відповідно до якого виконана робота задовольняє умовам договору та належним чином оформлена.
Відповідно до пункту 2.2 договору оплата виконаних робіт здійснюється на підставі підписаного обома сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт протягом 45-ти банківських днів з дати підписання обома сторонами акту здачі- приймання виконаних робіт.
Таким чином, останній день виконання грошового зобов'язання для замовника (відповідача) 26.02.2024 (понеділок) - 45 банківських днів з дати, наступної за днем підписання Акту здачі-приймання виконаних робіт № 1 від 25.12.2023.
Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначає про те, що відповідач (замовник), у порушення умов договору виконані роботи позивачу своєчасно та у повному обсязі не оплатив, внаслідок чого, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за Актом № 1 від 25.12.2023 року на загальну суму 355250,00 грн., яка залишилася відповідачем несплаченою.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Відповідач у поданому відзиві на позовну заяву зазначає про те, що у період часу 27.02.2024 по 07.03.2024 включно відсутнє прострочення з боку відповідача за умови відсутності компенсаційних витрат, нарахованих у період часу 27.02.2024 по 07.03.2024 включно та враховуючи наведені зауваження, відповідач у відзиві наводить власний контррозрахунок. При цьому, відповідачем зазначено про те, що наведені ним у відзиві зауваження щодо періоду прострочення не впливають на розмір визначеної позивачем пені, оскільки її розмір і так обмежено умовами укладеного договору та не впливають на розмір інфляційних втрат, оскільки лютий 2024 року при розрахунку позивачем не враховувався.
Також, відповідачем подано клопотанням про зменшення розміру 3% річних та пені на 50 %, в обґрунтування кого зазначає про те, що відповідач є генеральним проектувальником Запорізької АЕС та захоплення Запорізької АЕС окупаційними військами призвело до того, що з вересня 2022 припинено відпуск електроенергії в мережу. На сьогодні, АТ «НАЕК «Енергоатом» (головне підприємство) не виконує грошових зобов'язань за філію, що перебуває у тимчасовій окупації. У Запорізької АЕС наявна перед АТ ХІ «Енергопроект» заборгованість, що складає більше 9 млн. грн., акт звірки взаєморозрахунків додається. Втрата одного із головних замовників, та невиконання останнім своїх грошових зобов'язань вплинуло на фінансовий стан відповідача. До того ж відповідач, АТ "Харківський науково-дослідний та проектно- конструкторський інститут "Енергопроект" (код ЄДРПОУ 14078902) входить до Переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (постанова КМУ від 04.03.2025 № 83). АТ "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" (код ЄДРПОУ 14078902) є акціонерним товариством, акціонером якого є Держава в особі Міністерства енергетики України, яка є власником 1 009 401 шт. простих іменних акцій Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект», що становить 50,000049 відсотків у статутному капіталі Товариства. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2022 року № 1125-р «Деякі питання управління акціонерним товариством "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" припинена приватизація державного пакета акцій АТ ХІ "Енергопроект"; передано Міністерству енергетики повноваження з управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі АТ ХІ "Енергопроект". Крім того, відповідач залучений до виконання робіт, пов'язаних із збереженням нормального режиму роботи системи атомних електростанцій, що є гарантією забезпечення економіки та забезпечення населення держави електроенергією в умовах втрат, завданих країною-агресором. Враховуючи викладене, відповідач просить суд зменшити розмір 3% річних та пені на 50 %, а саме зменшити розмір пені до суми 12433, 75 грн. та зменшити розмір 3 % річних до суми 6236, 58 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).
На підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов'язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з приписами статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до пункту 2.2 договору оплата виконаних робіт здійснюється на підставі підписаного обома сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт протягом 45-ти банківських днів з дати підписання обома сторонами акту здачі- приймання виконаних робіт.
Отже, останній день виконання грошового зобов'язання для замовника (відповідача) 26.02.2024 (понеділок) - 45 банківських днів з дати, наступної за днем підписання Акту здачі-приймання виконаних робіт № 1 від 25.12.2023.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач (замовник), у порушення умов договору виконані роботи позивачу своєчасно та у повному обсязі не оплатив, внаслідок чого, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за Актом № 1 від 25.12.2023 року на загальну суму 355250,00 грн.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В силу положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Факт наявності у відповідача заборгованості у розмірі 355250,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений, відповідачем зі свого боку не спростований, у зв'язку чим суд вважає позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 355250,00 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню повністю.
Щодо заявлених до стягнення 24867,50 пені, 12764,35 грн. 3 % річних та 53773,04 грн. інфляційних втрат, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Також, згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до пункту 4.2 договору за порушення строків оплати виконаних робіт замовник сплачує виконавцеві пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 7 % від вартості простроченого платежу.
Разом із тим, умовами пункту 4.2 договору відповідальність відповідача за порушення строків оплати виконаних робіт обмежена розміром пені не більше 7 % від вартості простроченого платежу. Таким чином, відповідно до розрахунку позивача, розмір пені становить 24867, 50 грн. із розрахунку: 355250 * 0, 07.
Також, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши правильність нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат суд дійшов висновку, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства України, здійснені позивачем арифметично вірно, тому позовні вимоги в частині стягнення 24867,50 пені, 12764,35 грн. 3 % річних та 53773,04 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню.
Що стосується клопотання відповідача про зменшення розміру пені та 3 % річних. суд виходить з наступного.
Частиною 1 ст. 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
За ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.
За змістом наведених вище норм, зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню. При цьому, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26.09.2019 у справі № 922/3613/18, від 08.05.2018 у справі №924/709/17.
Отже, питання про зменшення розміру штрафних санкцій вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.
Крім того, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 31.03.2020 року у справі №910/8698/19 зазначив, що відповідно до наведених у цій постанові положень частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 Господарського кодексу України зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій (неустойки) є саме правом, а не обов'язком суду.
Дане право реалізується судом з огляду на конкретні обставини справи та з урахуванням наявних у ній доказів. При цьому довести наявність обставин, які можуть бути підставою для відповідного зменшення, має заінтересована особа, яка заявила пов'язане з цим клопотання (відповідача).
Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав зменшення розміру пені, оскільки відповідачем не доведено наявності обставин, з якими законодавець пов'язує можливість зменшення розміру пені.
Враховуючи вищенаведене, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем належними та допустимими доказами не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, тому підлягають задоволенню повністю.
У відповідності до частини 1 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року "Справа "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року).
З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в сумі 5359,86 грн. грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" (61003, м. Харків, проспект Героїв Харкова, буд. 10/12, код ЄДРПОУ 14078902) на користь Фізичної особи-підприємця Солдатенко Олексія Євгеновича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) - 355250,00 грн. основного боргу, 24867,50 пені; 12764,35 грн. 3 % річних; 53773,04 грн. інфляційних втрат та 5359,86 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "01" серпня 2025 р.
Суддя Є.М. Жиляєв