30 липня 2025 рокуСправа № 921/408/25
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденко О.В.
розглянув заяву б/н (вх.№464) від 08.07.2025 ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
До господарського суду Тернопільської області надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність.
11.07.2025 суд постановив ухвалу, якою залишив зазначену заяву без руху та встановив боржнику строк для усунення недоліків. 22 липня 2025 року до суду від боржника надійшов супровідний лист із долученими документами б/н (вх. №5352) від 21.07.2025 про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 22.07.2025 прийнято до розгляду заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 та призначено підготовче засідання суду на 30 липня 2025 року о 10 год. 30 хв. Явку боржника визнано обов'язковою.
Однак, ОСОБА_1 , в судове засідання 30.07.2025 не з'явилася. Натомість, 28.07.2025 від неї надійшла заява б/н (вх. №5477) про: підтримання вимог заяви про відкриття про неплатоспроможність в повному обсязі; у випадку неявки в судове засідання - проведення розгляду справи без її участі, а у разі неможливості - відкладення судового засідання у зв'язку із віком, незадовільним станом здоров'я та бажанням залучити адвоката.
Окрім того, 28.07.2025 через систему "Електронний суд" надійшла заяв арбітражного керуючого Шалашного Л.О. б/н (вх. №5468) від 28.07.2025 про проведення судового засідання без його участі.
В свою чергу суд зазначає про таке.
Згідно з ч. 1 ст. 119 КУзПБ у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви.
Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.11.2022 у справі №909/937/21).
Водночас ч. 2 ст. 6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.
Так, реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (ст. 1 КУзПБ).
Таким чином у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема, у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах ст. 3 та ст. 13 Цивільного кодексу України.
Тому до боржника - фізичної особи, КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів.
Суд зауважує, що ініціювавши питання про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність, заявник насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2023 у справі №9901/278/21.
У свою чергу, одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (п. 2 ч. 1 ст. 42 ГПК України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою (п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України).
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain", заява №11681/85, зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
При цьому необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (аналогічний правовий висновок міститься у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21).
Отже, з моменту подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до суду, безпосередньо у особи, яка звернулась із відповідною заявою, виникають додаткові процесуальні обов'язки, незважаючи на наявність чи відсутність у неї представника.
У даному випадку, на ОСОБА_1 судом було покладено обов'язок з'явитися у підготовче засідання особисто.
Наведена вимога обумовлена тим, що у підготовчому засіданні суд, зокрема, встановлює особу заявника шляхом дослідження документа який посвідчує його особу, досліджує оригінали документів, які стосуються заявника, як от ідентифікаційний номер та інші особисті документи, що безпосередньо знаходяться у заявника. Суд вважає, що встановлення особи боржника (заявника) та роз'яснення їй наслідків введення процедури реструктуризації є невід'ємною частиною розгляду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, з огляду на специфіку проведення відповідних судових процедур, які включають в себе, у тому числі допуск арбітражного керуючого до майна такої особи, з метою проведення інвентаризації та визначення його вартості.
Крім того, у разі відкриття провадження у справі про неплатоспроможність господарський суд має право за вмотивованим клопотанням сторін у справі про неплатоспроможність чи за своєю ініціативою вжити заходів для забезпечення вимог кредиторів (ст.ст. 118-119 КУзПБ).
Отже, аналіз вищенаведених положень КУзПБ дає підстави для висновку про те, що на етапі ініціювання відкриття провадження у справі про банкрутство фізичної особи, та як наслідок, вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для вжиття заходів для забезпечення вимог кредиторів обов'язкова особиста присутність боржника у підготовчому засіданні (такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суд від 08.11.2023 у справі № 926/1402-б/23).
Разом з тим, суд звертає увагу на стислі строки , що встановлені законодавцем для проведення підготовчого засідання.
В свою чергу суд констатує, що неприбуття заявниці у підготовче засідання унеможливлює розгляд її заяви.
Однак, замість прибуття до суду ОСОБА_1 звернулася із заявою в якій просить розглянути заяву про відкриття провадження без її участі, або ж відкласти її розгляд, у зв'язку із віком та незадовільним станом здоров'я, а також бажанням залучити адвоката.
Розглянувши клопотання та обставини, які у ньому викладені суд зазначає, що останнє не може бути задоволено з огляду на наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Так, питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.
У свою чергу, на підтвердження погіршення стану здоров'я ОСОБА_1 не надала відповідних довідок з закладів охорони здоров'я, які б підтверджували погіршення стану здоров'я заявниці як на час звернення до суду, так і на час проведення підготовчого засідання.
Також суд відзначає, що сам по собі вік заявниці не може являтися перешкодою для виконання нею визначених законом процесуальних обов'язків, а її намір скористатися в майбутньому послугами адвоката - причиною для особистої неявки у судове засідання , всупереч вимог суду.
Крім того, звертаючись до суду зі своєю заявою ОСОБА_1 мала усвідомлювати, що у неї виникнуть додаткові обов'язки після відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність, зокрема, що під час провадження процедури банкрутства їй необхідно буде безпосередньо приймати участь у певних діях так і вчиняти такі дії як особисто, так і з адвокатом.
При цьому суд зазначає, що Кодекс не містить у собі положень, які б регулювали наслідки не вчинення боржником дій, які полягають у невиконанні покладених на нього обов'язків в частині явки у підготовче засідання , а відтак, у даному випадку підлягають застосуванню положення ст.11 ГПК України.
Згідно із ч. 10 ст. 11 ГПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №2-591/11).
Відповідно до частини другої статті 202 ГПК України, за загальним правилом неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зазначених у частині другій статті 202 ГПК України, які стосуються як позивача, так і його представника, окрім випадків, коли суд визнав явку позивача обов'язковою.
Натомість, за приписами пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач не з'явився у підготовче засідання, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Зазначена норма дисциплінує заявника-боржника, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи.
Отже, у випадку зобов'язання відповідною ухвалою суду заявника до явки у судове засідання безпосередньо до приміщення суду, суд повинен залишати подану заяву боржника без розгляду, якщо така вимога не виконана, оскільки саме такі процесуальні наслідки передбачені положеннями ГПК України.
Наведене узгоджується із правовими позиціями, що викладені у постанові від 25.06.2024 у справі №910/12482/23 Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 по справі №905/458/21.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд залишає заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без розгляду.
При цьому, суд звертає увагу заявниці на те, що відповідно до положень ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, ОСОБА_1 , після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Крім того, до господарського суду разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність надійшла заява-згода арбітражного керуючого Шалашного Л.О. про участь у справі №921/408/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
З огляду на те, що господарським судом постановлено залишити заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без розгляду, відсутні підстави для призначення керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_2 .
Враховуючи наведене, господарський суд залишає заяву арбітражного керуючого Шалашного Л.О. про участь у справі №921/408/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 без розгляду.
Керуючись ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. ст. 234-235, 254-255 Господарського процесуального кодексу України, ст. 2, 113, 115, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -
1. Заяву б/н від 07.07.2025 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) залишити без розгляду.
2. Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
3. Заяву №02-01/Ш-2 від 04.07.2025 арбітражного керуючого Шалашного Л.О. про згоду на участь у справі №921/408/25 залишити без розгляду.
4. Копію ухвали надіслати рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення:
- ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (адреса для кореспонденції: АДРЕСА_2 );
- арбітражному керуючому Шалашному Л.О., абонентська скринька 26, с. Петропавліська Борщагівка, Київська область, 08130;
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, 01.08.2025, та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253-259 ГПК України.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя О.В. Руденко