28 липня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/387/25
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.
за участі секретаря судового засідання Касюдик О.О.
розглянув справу
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Терн Транс Сервіс"
про стягнення страхового відшкодування в сумі 160 000 грн, 3% річних у розмірі 5 960,46 грн, інфляційних втрат в розмірі 26 984,89 грн.
за участі представника позивача: Мельник І.В. (в режимі відеоконференції)
Суть справи:
Через систему "Електронний суд" до Господарського суду Тернопільської області поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес Страхування" до Товариства з додатковою відповідальністю "Терн Транс Сервіс" про стягнення страхового відшкодування в сумі 160 000 грн, 3% річних у розмірі 5 960,46 грн, інфляційних втрат в розмірі 26 984,89 грн.
Судом відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Вимоги позову, підтримані у судовому засіданні повноважним представником, обґрунтовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що трапилася 16.11.2023 позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування потерпілій особі на відновлення транспортного засобу. А з огляду на те, що це ДТП сталося з вини відповідача - власника транспортного засобу через невідповідність технічного стану автомобіля існуючим вимогам, сума страхового відшкодування, нараховані на неї три відсотки річних та інфляційні втрати , заявлені до стягнення в порядку регресу.
Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника у судове засідання, відзиву на позов, не подав, хоча про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, в порядку визначеному процесуальним законодавством. Зокрема, довідки про доставку електронних листів (ухвали про відкриття провадження у справі та ухвали про відкладення судового засідання) ТОВ "Терн Транс Сервіс" 02.07.2025 о 23:19 та 21.07.2025 о 18:51 знаходяться у матеріалах справи.
З огляду на викладене в сукупності, з метою дотримання розумних строків вирішення цього спору, приймаючи до уваги висновки Європейського суду з прав людини у справі "В'ячеслав Корчагін проти росії" суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 ГПК України, а неподання відповідачем відзиву на позов та неявка його представника у судове засідання не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Судом також враховано, що за ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Розгляд спору здійснювався в режимі відеоконференції із технічною фіксацією судового процесу в порядку ст.ст. 197, 222 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.11.2023 року о 14:20 год. на 6 км. + 305 м. а/д М09 сталася дорожньо-транспортна пригода між трьома учасниками: автобус "БАЗ А079.14", д.н.з. НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , що належить ТОВ "Терн Транс Сервіс", під керуванням ОСОБА_1 ; транспортний засіб "СКС MOU-04MП (MITSUBISHI Outlander)", д.н.з. НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_4 , що належить Департаменту Патрульної Поліції, під керуванням ОСОБА_2 ; автобус "NEOPLAN 116", д.н.з. НОМЕР_5 , кузов № НОМЕР_6 , що належить ОСОБА_3 , під керуванням ОСОБА_4 .
Працівниками патрульної поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 630514 від 16.11.2023 про порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 1.4, 1.5, 2.3 (а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10. 2001 №1306.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.01.2024 у справі №607/23440/23, яка залишена без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 08.03.2024, встановлено, що 16.11.2023 року о 14:20 год. на 6 км. + 305 м. а/д М09 водій ОСОБА_1 , керуючи автобусом "БАЗ А079.14", д.н.з. НОМЕР_1 , перед виїздом, не перевірив і не забезпечив технічно справний стан автобуса, внаслідок чого під час руху відбувся відрив заднього лівого колеса, яке по інерції відкинуло на зустрічний бік, де рухався транспортний засіб "СКС MOU-04MП (MITSUBISHI Outlander)", д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який був змушений різко змінити напрямок руху, застосувавши екстрене гальмування, внаслідок чого автобус "NEOPLAN 116", д.н.з. НОМЕР_5 , яким керував ОСОБА_4 , який рухався позаду, допустив зіткнення з ним, що спричинило до пошкоджень двох транспортних засобів з матеріальними збитками. Дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_1 , працюючого водієм ТОВ "Терн Транс Сервіс". ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу.
Крім того, у постанові Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.01.2024 у справі №607/23440/23 зазначено, що механіком ТОВ "Терн Транс Сервіс" ОСОБА_5 було допущено на лінію випуск автобуса "БАЗ А079.14", д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , із технічними несправностями, а саме: несправне кріплення коліс, в результаті чого постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху було притягнуто до адміністративної відповідальності механіка ОСОБА_5 та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680,00 грн, який останнім було сплачено згідно чеку №1376 від 16.11.2023 р. АТ "Ощадбанк".
До позивача звернувся власник пошкодженого транспортного засобу "СКС MOU-04MП (MITSUBISHI Outlander)", д.н.з. НОМЕР_3 із заявою про проведення виплати страхового відшкодування для відновлення автомобіля на розрахунковий рахунок Департаменту патрульної поліції.
Згідно Ремонтної калькуляції Audatex №4.23.00843 від 12.01.2024 вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ "СКС MOU-04MП (MITSUBISHI Outlander)", д.н.з. НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_4 складає 403 584,40 грн.
Оскільки Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №EP-217484516 передбачено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, у розмірі 160 000,00 грн. та франшизу в сумі 0,00 грн., позивачем було виплачено потерпілій особі - Департаменту Патрульної Поліції страхове відшкодування у розмірі 160 000,00 грн, що підтверджується страховим актом № 4.23.00843-1 та платіжною інструкцією № 68815784 від 14.02.2024.
З метою досудового врегулювання спору 13.03.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування №4.23.00843- ЮО за Полісом №EP 217484516 (вих. № 0139/07-4.23.00843). Однак сума боргу відповідачем не була погашена.
З урахуванням зазначеного вище, позивач звернувся до суду із даним позовом в порядку регресу на підставі ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Дослідивши подані докази та наведені сторонами обґрунтування суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачають, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Статтею 75 ГПК України передбачено підстави звільнення від доказування. Зокрема, господарським процесуальним законодавством визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
При цьому, не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.
Преюдиціальність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.
У пункті 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №917/1345/17 міститься висновок, що преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.
З наведеного в сукупності суд констатує, що постанова Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.01.2024 у справі №607/23440/23, яка набрала законної сили, має преюдиціальне значення, а встановлені нею факти повторного доведення не потребують.
З огляду на наведене, вина посадових осіб відповідача у вчиненні адміністративних правопорушень, які призвели до ДТП, вважається встановленою та не потребує доказування.
Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом вказаної норми, за загальним правилом шкода підлягає відшкодуванню: по-перше, в повному обсязі; по-друге, особою, яка безпосередньо її завдала.
Проте із вказаних правил є винятки, передбачені законом. Одним з таких винятків є страхування особою цивільно-правової відповідальності.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
Згідно із ст. 1 Закону України "Про страхування", страхування - це правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов'язаних з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 979 ЦК України, договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України "Про страхування", інших законодавчих актів. Законом може бути встановлено обов'язок фізичної або юридичної особи укласти договір страхування (обов'язкове страхування). Вимоги щодо укладення договорів страхування за окремими класами страхування/категоріями страхових ризиків для врегулювання правовідносин, за якими вимагається обов'язкова наявність договору, можуть бути визначені законодавством.
За статтею 980 ЦК України, предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов'язаного з об'єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Об'єктом страхування можуть бути, зокрема відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.
Згідно з ст. 999 ЦК України, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України регулює Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який був чинний на дату укладення полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-217484516 та на дату виникнення спірних правовідносин.
Згідно із ст. 3 цього нормативно-правового акту, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до п. 1.6 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", власники транспортних засобів - це юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.
Згідно із ст. 5 Закону, об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно із ч. 1 ст. 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
В силу приписів п. 36.4 ст. 36 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" п. 41.1 ст. 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.
Водночас, за умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
Так, відповідно до підп.г) підп. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.
Наведена обставина мала місце у спірних правовідносинах, що підтверджується судовими рішеннями у справі №607/23440/23.
Зокрема, постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.01.2024 у справі №607/23440/23 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП.
У постанові від 08.03.2024 року у наведеній вище справі суд апеляційної інстанції констатував, що судом першої інстанції правильно встановлено, що водій ОСОБА_1 , керуючи т/з “БАЗ А079.14», р.н. НОМЕР_1 не забезпечив відповідний технічний стан транспортного засобу, і як наслідок в автобусі “БАЗ» під час руху відбувся відрив заднього лівого зовнішнього спареного колеса, яке по інерції вилетіло на зустрічну смугу руху, де зіткнулося із т/з "СКС MOU-04МП".
Також суд зважає на те, через допуск механіком ТОВ "Терн Транс Сервіс" ОСОБА_5 на лінію автобуса із технічними несправностями останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, котрий добровільно сплачений, що за висновком суду, котрий викладений у постанові від 29.01.2024 підтверджує вину цієї посадової особи відповідача у вчиненому адміністративному правопорушенні, а також факт технічної несправності транспортного засобу.
Матеріали справи свідчать про те, що на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації автобуса "БАЗ А079.14", д.н.з. НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , була застрахована у ТОВ "Експрес Страхування" на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-217484516 від 21.10.2023.
Полісом передбачено страхову суму на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну в сумі 160 000, 00 грн. Розмір франшизи - 0 грн.
Станом на дату виникнення дорожньо-транспортної пригоди договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів був чинним.
14 лютого 2024 Товариство з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" перерахувало на користь Департаменту патрульної поліції суму страхового відшкодування в розмірі 160 000 грн, що підтверджується копією платіжного доручення №68815784 від 14.02.2024 із призначенням платежу: "страхове відшкодування №ЕР-217484516 від 21.10.2023, Департамент патрульної поліції ІПН:40108646; без ПДВ".
Відповідач вказані обставини протягом розгляду справи не заперечив та не спростував.
Приписами ч. 1 ст. 1172 ЦК України передбачено, що шкоду, завдану працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, відшкодовує юридична особа.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми відшкодування в порядку регресу в розмірі 160 000 грн є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
Юридичні наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання боржником законодавцем обумовлені у статті 625 ЦК України.
Зокрема, за цією правовою нормою, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З наведеного слід прийти до висновку, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
При цьому суд звертає увагу учасників цього спору на те , що стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).
Наведене вказує на те, що у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Позивачем за період з 30.03.2024 до 26.06.2025 нараховані 3% річних в розмірі 5 960,46 та інфляційні втрати в сумі 26 984,89 грн. Проаналізувавши правильність здійснених позивачем нарахувань суд констатує, що останні в повній мірі відповідають приписам законодавства та фактичним обставинам, а відтак підлягають стягненню у заявленому розмірі.
Як наслідок позов слід задовольнити повністю.
Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 20, 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Терн Транс Сервіс" (провулок Морозенка, буд. 6, с. Біла, Тернопільська область, 47707, ідент. код 40281712) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес Страхування" (пр. Степана Бандери, будинок 22, м. Київ, 04073, ідент. код 36086124) - страхове відшкодування в сумі 160 000 (сто шістдесят тисяч) грн, 3% річних у розмірі 5 960 (п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят) грн 46 коп., інфляційних втрат в розмірі 26 984 (двадцять шість тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири) грн 89 коп. та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. в повернення сплаченого судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складено 01.08.2025.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя О.В. Руденко