"21" липня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1339/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,
секретар судового засідання Бойченко О.Р.,
за участю представників учасників справи:
від прокурора: Кривельова Т.М.,
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області до Обслуговуючого кооперативу ,,Житлово-будівельний кооператив ,,Материк Комфорт'' про стягнення 5755643,49 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.04.2025 р.: прийнято до розгляду позовну заяву Керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області (далі - Рада); відкрито провадження у справі № 916/1339/25; призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 29.04.2025 р.
Іншою ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.04.2025 р. за заявою Прокурора забезпечено позов та до набрання законної сили остаточним судовим рішення у даній справі накладено арешт:
- на грошові кошти, що належать Обслуговуючому кооперативу ,,Житлово-будівельний кооператив ,,Материк Комфорт'' (далі - ОК ,,ЖБК ,,Материк Комфорт'') як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у т.ч. інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, у межах суми позовних вимог - 5755643,49 грн;
- на нерухоме майно, яке належить ОК ,,ЖБК ,,Материк Комфорт'', у межах суми позову - 5755643,49 грн лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.04.2025 р. оголошено перерву в підготовчому засіданні до 20.05.2025 р.
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.05.2025 р.: з ініціативи суду продовжено строк підготовчого провадження на 13 днів; закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 19.06.2025 р.
Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 19.06.2025 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 17.07.2025 р., а від 17.07.2025 р. - до 21.07.2025 р.
Представники позивача та відповідача в судове засідання, в якому ухвалено рішення, не з'явилися. Про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином, що підтверджується довідкою про доставлення ухвали до електронного кабінету позивача та розпискою представника відповідача.
Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 21.07.2025 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Прокурор в інтересах держави в особі Ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОК ,,ЖБК ,,Материк Комфорт'' грошові кошти у сумі 5755643,49 грн, з яких 5612419,67 грн - безпідставно збережені кошти пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, 112787,19 грн - інфляційні нарахування, 30436,63 грн - 3% річних.
В обґрунтування позову вказано на те, що ОК ,,ЖБК ,,Материк Комфорт'' всупереч вимогам законодавства не вніс пайовий внесок на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Ради, необхідність сплати якого була передбачена законодавством та обумовлена розпочатим у 2020 році будівництвом комплексу багатоквартирних житлових будинків із вбудованими офісними приміщеннями та спорудами загального користування за адресою: Одеська обл., Лиманський р-н, с. Крижанівка, вул. Академіка Сахарова, будинок 11, кадастрові номери земельних ділянок: 5122783200:01:002:2838, 5122783200:01:002:2837.
Таким чином, на думку Прокурора, у відповідача виник обов'язок щодо повернення на підставі ст.1212 ЦК України безпідставно збережених коштів.
Визначаючи розмір пайової участі, Прокурор виходив з наданого йому розрахунку Ради, за змістом якого ОК ,,ЖБК ,,Материк Комфорт'' має сплати 2% вартості будівництва об'єкта, розрахованої відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла, встановлених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 23.10.2024 р. № 1168, діючим на момент введення об'єкта в експлуатацію.
У відзиві на позовну заяву відповідач просить у задоволенні позову відмовити, оскільки:
- Доброславська окружна прокуратура Одеської області не має статусу юридичної особи, тому є неналежним позивачем у даній справі;
- за подачу позову судовий збір сплачений Одеською обласною прокуратурою, яка не є позивачем (співпозивачем) у даній справі;
- Прокурор не надав доказів відсутності фактичної можливості звернення до суду органом місцевого самоврядування та наявності достатніх підстав для представництва прокуратурою інтересів держави у даному випадку;
- строк позовної давності закінчився, адже обов'язок замовників будівництва сплачувати кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту існував лише до 01.01.2021 р. Відтак, саме з цієї дати і до 01.01.2024 р. відповідно позивач мав звернутись до суду за захистом права на отримання заявлених до стягнення коштів;
- у 2020 р. ОК ,,ЖБК ,,Материк Комфорт'' лише отримано дозвіл на виконання будівельних робіт, проте самі будівельні роботи розпочато в 2021 р., доказом чого є висновок судової будівельно-технічної експертизи від 25.04.2025 р. № 280/25, виготовлений на замовлення відповідача. З нього ж вбачається, що після початку будівництва відповідачем проведено інженерні мережі до побудованого комплексу та влаштовано асфальтне дорожнє покриття на території Фонтанської сільської територіальної громади;
- позивач не довів наявність правових підстав для застосування з метою розрахунку суми пайової участі наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 23.10.2024 р. № 1168, яким вартість 1 кв.м загальної площі квартир будинку по Одеській області станом на 01.10.2024 р. встановлено у розмірі 21713,00 грн. При цьому, зважаючи на можливий максимальний період існування обов'язку відповідача щодо сплати грошових коштів в якості пайової участі, який умовно становить з 28.07.2020 р. до 01.01.2021 р., при розрахунку суми стягнення необхідно керуватися наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.06.2020 р. № 151, яким затверджено показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (розраховані станом на 01.04.2020 р.), в т.ч. по Одеській області - 12415,00 грн за 1 кв.м загальної площі квартир будинку;
- з дозвільної та будівельно-технічної документації стосовно будівництва комплексу вбачається, що підставою для звільнення від сплати відповідачем пайової участі зазначено п.13 розд.І Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні''. Разом з цим, відповідач звільняється від обов'язку сплати пайової участі також відповідно до пп.2 п.2 розд.ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення'' Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні'', згідно якого пайова участь не сплачується у разі будівництва, зокрема: об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства; об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури. За посиланнями ОК ,,ЖБК ,,Материк Комфорт'', ним побудовано інженерні мережі, трансформаторну підстанцію та автомобільну дорогу з під'їздом до новозбудованих багатоквартирних житлових будинків, за рахунок вартості яких має бути зменшений розмір пайового внеску, якщо припустити наявність відповідного обов'язку відповідача щодо його сплати.
У відповіді на відзив Прокуратура, спростовуючи аргументи відповідача, вказує, що:
- у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача, тому прокурор як суб'єкт звернення до суду має особливий процесуальний статус та не набуває статусу позивача;
- сплата Одеською обласною прокуратурою судового збору за подання позовної заяви зумовлена організаційною структурою органів прокуратури та не впливає на правосуб'єктність окружної прокуратури;
- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як йому стало відомо про можливе порушення інтересів держави, кваліфіковано як бездіяльність відповідного органу та зумовило подання позову Прокурором;
- зважаючи на невиконання замовником будівництва обов'язку щодо перерахування до місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, розрахунок пайової участі здійснено Радою в порядку, встановленому Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні'';
- дозволом на виконання будівельних робіт № ІУ013200727521, виданим Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, засвідчено право на виконання будівельних робіт з 27.07.2020 р., а сертифікатом від 25.12.2024 р. № ІУ123241211981, виданим Державною інспекцією архітектури та містобудування України, засвідчено дату початку будівельних робіт - 28.07.2020 р. Таким чином, юридичним фактом, що зумовлює пайову участь у створенні і розвитку інфраструктури населеного пункту, є початок будівельних робіт, дата якого засвідчена офіційними документами, виданими в установленому законом порядку на підставі наданих замовником будівництва відомостей. Долучення відповідачем висновку експерта, результати досліджень якого суперечать самостійно наданим замовником будівництва даним, відображеним в офіційних документах, суперечить принципам добросовісності та заборони зловживання процесуальними правами;
- відсутність звернення замовника будівництва із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва на виконання вимог закону та ненадання ним передбачених документів не є перешкодами для самостійного визначення органом місцевого самоврядування розміру пайової участі на підставі наявних у нього документів;
- постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.12.2024 р. по справі № 910/6226/23 визначено, що прийняття об'єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зобов'язання зі сплати пайової участі, з огляду на що, по-перше, мають враховуватися показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, чинні станом на момент введення спірних об'єктів будівництва до експлуатації в 2024 році, а, по-друге, позовна давність не сплинула.
У запереченнях на відповідь на відзив ОК ,,ЖБК ,,Материк Комфорт'' просить відмовити в повному обсязі у задоволенні позовної заяви, зокрема тому, що: Прокурор помилково ототожнює початок виконання будівельних робіт з отриманням дозволу на будівництво; аргумент стосовно того, що юридичним фактом, який зумовлює пайову участь у створенні і розвитку інфраструктури населеного пункту, є початок будівельних робіт, дата якого засвідчена офіційними документами, виданими в установленому законом порядку на підставі наданих замовником будівництва відомостей, та не може бути змінена висновком експерта, не має нормативного обґрунтування.
На виконання протокольної ухвали Господарського суду Одеської області від 19.06.2025 р. Прокурором подано письмові пояснення щодо того, коли саме у відповідача виник обов'язок оплатити суми пайової участі та коли настав строк повернення коштів як безпідставно збережених. В цих поясненнях Прокурор знову звернув увагу на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.12.2024 р. по справі № 910/6226/23, в 8.55 якої йдеться про необхідність врахування показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, які були чинними станом на момент введення спірних об'єктів будівництва до експлуатації.
На виконання протокольної ухвали Господарського суду Одеської області від 19.06.2025 р. ОК ,,ЖБК ,,Материк Комфорт'' надав письмові пояснення з приводу того, якими нормативно-правовими актами передбачено віднесення дорожнього покриття до об'єктів соціальної інфраструктури, пославшись на те, що автомобільні дороги та дорожнє покриття є об'єктами соціальної інфраструктури, оскільки вони мають соціальне призначення, забезпечують базову потребу населення у транспортному сполученні, доступ до соціальних послуг і територіальної мобільності. Крім того, відповідач вказав, що ним споруджено не лише об'єкти соціальної інфраструктури, а також будівлі медичного і оздоровчого призначення, підтвердженням чого є функціонування на території комплексу приватної медичної (стоматологічної) практики.
Рада теж скористалась правом на подачу пояснень, в яких підтримала позов Прокурора та назвала безпідставними доводи відповідача щодо участі у розвитку та створенні інфраструктури населеного пункту шляхом будівництва інженерних мереж, об'єктів інфраструктури та об'єкта енергетики, оскільки ОК ,,ЖБК ,,Материк Комфорт'' не звертався до Ради за отриманням дозволу на будівництво таких мереж та об'єктів інфраструктури, не укладав договір будівництва в рахунок сплати пайової участі, а побудовані мережі та об'єкти благоустрою на баланс позивача не передавав. При цьому Рада зазначила, що підключення житлового будинку до мереж інфраструктури та здійснення благоустрою є обов'язками забудовника та необхідною умовою для здачі будинку в експлуатацію, а будь-які роботи, які проводились відповідачем на землях приватної власності, не можуть бути зараховані у вартість пайової участі.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність доводів учасників справи фактичним її обставинам та нормам українського законодавства, господарський суд задовольняє позов частково з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч.2 та 3 ст.40 Закону України ,,Про регулювання містобудівної діяльності», чинної до 01.01.2020 р., замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Законом України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 р. № 132-ІХ статтю 40 виключено із Закону України ,,Про регулювання містобудівної діяльності» з 01.01.2020 р.
Водночас п.2 розд.ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення» Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні»… установлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку:
1)… для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;
2) пайова участь не сплачується у разі будівництва: будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення;… об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури;… об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу)…;
3) замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва;
4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію…
Таким чином, з 2021 року обов'язок замовників будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховувати до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайова участь) законодавцем повністю скасовано, проте у 2020 році він існував для замовників будівництва житлових будинків у розмірі 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
Учасниками справи не заперечується те, що ОК ,,ЖБК ,,Материк Комфорт'' є замовником будівництва комплексу багатоквартирних багатоповерхових житлових будинків із вбудованими офісними приміщеннями та спорудами загального користування за адресою: Одеська область, Одеський район, Фонтанська територіальна громада, кадастровий номер земельних ділянок: 5122783200:01:002:2838, 5122783200:01:002:2837.
Одним зі спірних питань, на які має надати відповідь суд, оскільки воно безпосередньо впливає на можливість задоволення позову, є питання щодо моменту, коли відповідач розпочав будівництво, адже, як вже вказано вище, з 01.01.2021 р. скасовано обов'язок замовника будівництва сплачувати пайову участь внаслідок набрання чинності Законом України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні».
З наявної в матеріалах справи інформації з порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва вбачається, що: зареєстрованою датою початку виконання відповідачем будівельних робіт є 28.07.2020 р.; 25.12.2024 р. прийнято в експлуатацію закінчений будівництвом об'єкт; загальна його площа складає 12924,1 кв.м.
Проаналізувавши наведену інформацію, господарський суд доходить висновку про те, що у ОК ,,ЖБК ,,Материк Комфорт'' як у замовника нового будівництва виник обов'язок щодо перерахування до місцевого бюджету Фонтанської сільської територіальної громади коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, т.я. початок будівельних робіт припав на 2020 рік, коли на законодавчому рівні ще існував обов'язок сплачувати пайову участь.
Не приймаються до уваги посилання ОК ,,ЖБК ,,Материк Комфорт'' на те, що наданим ним висновком експерта підтверджується початок будівельних робіт в 2021 році, тому інформація, внесена до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, не відображає фактичну дату початку будівництва, з огляду на наступне.
За правилами ч.ч.1 та 2 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків…
Частина 1 ст.76 ГПК України визначає, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
В ч.1 ст.77 ГПК України (,,Допустимість доказів'') зазначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ч.2 ст.5 Закону України ,,Про регулювання містобудівної діяльності'' вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.
Відповідно до положень ст.22 Закону України ,,Про регулювання містобудівної діяльності'' містобудівний кадастр ? державна або комунальна система зберігання і використання геопросторових даних про територію, адміністративно-територіальні одиниці, екологічні, інженерно-геологічні умови, будівельну діяльність, інформаційних ресурсів будівельних норм і правил для задоволення інформаційних потреб у плануванні територій та будівництві, формування галузевої складової державних геоінформаційних ресурсів. Складовою частиною містобудівного кадастру є Єдина державна електронна система у сфері будівництва…
В ч.ч.1,2 ст.22-1 цього ж Закону України унормовано, що Єдина державна електронна система у сфері будівництва (далі - електронна система) - це єдина інформаційно-комунікаційна система у складі містобудівного кадастру, що забезпечує створення, перегляд, відправлення, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробку, використання, розгляд, зберігання, захист, облік та надання інформації у сфері будівництва, а також електронну взаємодію між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг з метою отримання визначених цим Законом послуг у сфері будівництва. Електронна система складається з: 1) Реєстру будівельної діяльності; 2) електронного кабінету користувача електронної системи (далі - електронний кабінет); 3) порталу електронної системи. Невід'ємною архівною складовою частиною Реєстру будівельної діяльності є єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
Частина 5 ст.22-1 Закону України ,,Про регулювання містобудівної діяльності'' закріплює, що електронна система створюється та функціонує за такими принципами: 1) автоматизації процесів створення, прийняття, збирання, накопичення, обробки, обліку та надання інформації (даних) у сфері будівництва; 2) доступності та зручності отримання послуг у сфері будівництва; 3) прозорості надання адміністративних послуг у сфері будівництва; 4) обов'язковості внесення до електронної системи інформації (даних), визначеної частиною першою статті 22-2 цього Закону, змін до неї; 5) відкритості та доступності інформації (даних) електронної системи, у тому числі доступності через визначені Кабінетом Міністрів України інші державні інформаційні системи; 6) презумпції достовірності інформації (даних), яка міститься в електронній системі…
Таким чином, саме інформація з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, достовірність якої за змістом п.6 ч.5 ст.22-1 Закону України ,,Про регулювання містобудівної діяльності'' презюмується, являється тим належним та допустимим у розумінні ст.ст.76,77 ГПК України доказом, на підставі якого господарський суд має встановлювати момент початку будівництва, натомість висновок судової будівельно-технічної експертизи від 25.04.2025 р. № 280/25 слід відхилити як такий, що не відповідає критерію належності та допустимості доказу.
Враховуючи викладене, Прокурор правильно стверджує, що датою початку будівництва є 28.07.2020 р., у зв'язку з чим ОК ,,ЖБК ,,Материк Комфорт'' як замовник будівництва на підставі пп.3 п.2 розд.ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення» Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» був зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта, тобто до 11.08.2020 р. включно, звернутися до Ради із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва. В свою чергу, Рада протягом 15 робочих днів з дня отримання документів від ОК ,,ЖБК ,,Материк Комфорт'', тобто до 02.09.2020 р., мала б надати замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва.
Між тим, названа процедура дотримана не була з вини відповідача. При цьому, ввівши в 2024 році житловий комплекс в експлуатацію, ОК ,,ЖБК ,,Материк Комфорт'' до теперішнього часу не сплатило жодних коштів з метою виконання зобов'язань, передбачених Законом України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні».
Згідно із приписами ч.ч.1,2 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Господарський суд зазначає, що ОК ,,ЖБК ,,Материк Комфорт'', не виконавши існуючий у нього обов'язок зі сплати пайового внеску, фактично зберіг у себе за рахунок Ради без достатньої правової підстави грошові кошти у вигляді пайової участі в розвитку інфраструктури громади. Вказані кошти підлягають поверненню за правилами ст.1212 ЦК України.
Визначаючи розмір пайової участі, яку безпідставно зберіг відповідач, господарський суд повідомляє наступне.
Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частина 3 ст.11 ЦК України передбачає, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)…
Відповідно до висновку, наведеного у п.84 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2024 р. по справі № 910/3831/22, зобов'язання повернути безпідставно набуте майно виникає в особи безпосередньо з норми статті 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Виконати таке зобов'язання особа повинна відразу після того, як безпідставно отримала майно або як підстава такого отримання відпала. Це зобов'язання не виникає з рішення суду. Судове рішення в цьому випадку є механізмом примусового виконання відповідачем свого обов'язку з повернення безпідставно отриманих коштів, який він не виконує добровільно.
Господарський суд зауважує, що потрібно відрізняти зміст зобов'язання, до якого у даному випадку входить обов'язок замовника будівництва, розпочатого в 2020 році, перерахувати грошові кошти на виконання акту цивільного законодавства (пп.1 п.2 розд.ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення» Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні»), від строку його виконання (згідно з пп.4 п.2 розд.ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення» Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію).
Слід зазначити, що грошове зобов'язання ОК ,,ЖБК ,,Материк Комфорт'' виникло ще 28.07.2020 р. в зв'язку з початком будівництва об'єкту на території Ради, натомість виконання зобов'язання (безпосередня сплата пайової участі) мало бути здійснено до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію, тобто до 25.12.2024 р. Остання дата є визначальною в контексті моменту, з якого кошти вважаються безпідставно збереженими, проте ніяк не впливає на розмір самого зобов'язання, яке, як вже вказано вище, виникло в 2020 році.
У день, коли було розпочато будівництво, та у період з 11.08.2020 р. по 02.09.2020 р. (період, протягом якого Рада мала б надати розрахунок ОК ,,ЖБК ,,Материк Комфорт'' у випадку своєчасного ним звернення із заявою) був чинним наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 26.06.2020 р. № 151 (втратив чинність на підставі наказу від 16.12.2020 р. № 311), яким затверджено показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (розраховані станом на 01.04.2020 р.) та яким по Одеській області вартість 1 кв.м загальної площі квартир будинку встановлено на рівні 12415,00 грн.
Таким чином, розрахунок розміру пайової участі ОК ,,ЖБК ,,Материк Комфорт'' повинен бути здійснений за формулою: 12924,1 кв.м (загальна площа побудованого відповідачем житлового будинку) х 12415,00 грн (вартість 1 кв.м) х 2 відсотки (пп.1 п.2 розд.ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення» Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні»), що дорівнює 3209054,03 грн.
Отже, ОК ,,ЖБК ,,Материк Комфорт'' повинен перерахувати на користь Ради 3209054,03 грн пайової участі, тому позовну вимогу про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту слід задовольнити частково.
Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки матеріалами справи підтверджено невиконання відповідачем існуючого в нього зобов'язання, господарський суд дійшов висновку, що з ОК ,,ЖБК ,,Материк Комфорт'' на користь Рада потрібно стягнути:
- 64489,15 грн інфляційних втрат, нарахованих на суму 3209054,03 грн за січень - лютий 2025 р.;
- 17402,97 грн 3% річних, нарахованих на суму 3209054,03 грн за період з 25.12.2024 р. по 28.02.2025 р.
Відтак, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних теж підлягають частковому задоволенню.
Господарський суд відхиляє посилання Прокурора на те, що для визначення розміру пайової участі необхідно використовувати показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, встановлені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 23.10.2024 р. № 1168, діючим на момент введення об'єкта в експлуатацію, т.я., по-перше, за змістом ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності, та не мають зворотної дії у часі, тому названий наказ не може розповсюджувати свою дію на правовідносини, які виникли в 2020 році, а, по-друге, розраховуючи пайовий внесок на підставі наказу від 23.10.2024 р. № 1168, Прокурор протирічить сам собі, бо стверджує, що обов'язок відповідача сплатити пайову участь виник у 2020 році, при цьому наполягає, що розмір такого зобов'язання слід визначати за показниками, чинними в 2024 році.
Одночасно треба відмітити те, що позиція Прокурора в цій частині сформована під впливом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.12.2024 р. у справі № 910/6226/23, в 8.55 якої вказано наступне: ,,Під час нового розгляду справи суду слід дослідити зазначені вище обставини, а також здійснити перевірку розрахунку позивача з врахуванням показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, які були чинні станом на момент введення спірних об'єктів будівництва до експлуатації''.
Частина 1 ст.316 ГПК України передбачає, що вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Виходячи з наведених приписів процесуального закону, господарський суд констатує, що на підставі ч.4 ст.236 ГПК України врахуванню підлягають висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, які в постанові від 03.12.2024 р. у справі № 910/6226/23 не містяться, натомість в ній наявні вказівки, за правилами ч.1 ст.316 ГПК України обов'язкові для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи № 910/6226/23, а не для господарського суду, який розглядає дану справу.
У цьому ж аспекті важливо зауважити, що Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалено постанову від 20.02.2025 р. у справі № 914/3777/23, в якій, серед іншого, визнано обґрунтованим розрахунок розміру пайової участі, при складанні якого використано показники опосередкованої вартості не на момент прийняття об'єкту до експлуатації. При цьому будь-яких окремих правових висновків з цього питання Верховний Суд не робив. Між тим, зміст постанови у справі № 914/3777/23 свідчить про те, що позиція Верховного Суду, яка має бути врахована відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України, остаточно не сформована.
Щодо доводів ОК ,,ЖБК ,,Материк Комфорт'' про те, що Доброславська окружна прокуратура Одеської області не має статусу юридичної особи, тому є неналежним позивачем у даній справі, господарський суд вказує, що: з позовом у господарському процесі звертається прокурор, а не прокуратура, тому наявність у останньої статусу юридичної особи не впливає на можливість розгляду пред'явленого позову; у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача, тому прокурор як суб'єкт звернення до суду має особливий процесуальний статус та не набуває статусу позивача.
Крім того, помилковими являються посилання відповідача на неможливість сплати судового збору Одеською обласною прокуратурою, яка не є позивачем (співпозивачем) у даній справі, адже, як правильно вказано у відповіді на відзив, перерахування судового збору до бюджету обласною прокуратурою зумовлене організаційною структурою органів прокуратури та не впливає на правосуб'єктність Прокурора.
Відносно тверджень ОК ,,ЖБК ,,Материк Комфорт'' з приводу того, що Прокурор не надав доказів відсутності фактичної можливості звернення до суду органом місцевого самоврядування та наявності достатніх підстав для представництва прокуратурою інтересів держави у даному випадку, господарський суд зауважує, що матеріали справи містять листування між Прокурором та Радою щодо необхідності стягнення пайової участі. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як йому стало відомо про можливе порушення інтересів держави, Прокурором цілком вірно кваліфіковано як бездіяльність Ради та зумовило подачу позову відповідно до ст.23 Закону України ,,Про прокуратуру'' та ст.53 ГПК України.
Також слід відхилити як безпідставні доводи відповідача стосовно спливу трирічної позовної давності, т.я. про порушення свого права Рада могла дізнатися не раніше 25.12.2024 р., тобто дня введення об'єкту будівництва до експлуатації, оскільки саме до цієї дати (за правилами пп.4 п.2 розд.ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення» Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні») замовник будівництва міг самостійно перерахувати пайову участь до місцевого бюджету. Після 25.12.2024 р. кошти в сумі 3209054,03 грн вважаються безпідставно утриманими, а, відтак, у Ради виникло право їх стягнути в судовому порядку.
Насамкінець господарський суд зазначає, що ОК ,,ЖБК ,,Материк Комфорт'' виступило замовником будівництва комплексу багатоквартирних житлових будинків із вбудованими офісними приміщеннями та спорудами загального користування, яке не підпадає під перелік закладів та об'єктів, названих в пп.2 п.2 розд.ІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення» Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», під час будівництва яких пайова участь не сплачується.
Той факт, що відповідачем проведено інженерні мережі до побудованого комплексу та влаштовано асфальтне дорожнє покриття не впливає на висновок суду щодо відсутності передумов для звільнення ОК ,,ЖБК ,,Материк Комфорт'' від сплати пайової участі, адже, як правильно зазначає Рада в письмових поясненнях, підключення житлового будинку до мереж інфраструктури та здійснення благоустрою є обов'язками забудовника та необхідною умовою для здачі будинків в експлуатацію. Доречними також є інші посилання позивача на те, що об'єкти благоустрою на його баланс або у власність відповідач не передавав. Здійснення на території побудованого комплексу приватної медичної (стоматологічної) практики не означає, що здійснено будівництво закладу медичного чи оздоровчого призначення.
Решта доводів учасників справи на остаточний результат її розгляду справи або мотиви, з яких суд частково відмовляє у позові, ніяким чином не впливають, тому залишаються без правової оцінки.
Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.129,232,233,238,240,241 ГПК України, ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Обслуговуючого кооперативу ,,Житлово-будівельний кооператив ,,Материк Комфорт'' (65007, м. Одеса, пров. Грузовий, буд. 1, код 43029756) на користь Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області (67571, Одеський район, Одеська обл., с. Фонтанка, вул. Степна, будинок 4, код 04379746) 3209054/три мільйони двісті дев'ять тисяч п'ятдесят чотири/грн 03 коп. безпідставно збережених коштів пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, 64489/шістдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят дев'ять/грн 15 коп. інфляційних нарахувань та 17402/сімнадцять тисяч чотириста дві/грн 97 коп. 3% річних.
У решті позову відмовити.
Стягнути з Обслуговуючого кооперативу ,,Житлово-будівельний кооператив ,,Материк Комфорт'' (65007, м. Одеса, пров. Грузовий, буд. 1, код 43029756) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код 03528552) 39491/тридцять дев'ять тисяч чотириста дев'яносто одну/грн 35 коп. судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного його тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 01 серпня 2025 р.
Суддя Л.В. Лічман