01.08.2025 Справа № 914/1497/25
Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., розглянувши заяву адвоката Погрібної Світлани Олександрівни про відвід судді у справі №914/1497/25
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Український банківський консалтинг», м. Київ
позивача-2:ОСОБА_1 , м. Боярка, Київська область
позивача-3:ОСОБА_2 , м. Львів
позивача-4:ОСОБА_3 , м. Київ
позивача-5:ОСОБА_4 , м. Київ
позивача-6:Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРИДІАН А», м. Київ
до відповідача:Акціонерного товариства «Кредобанк», м. Львів
про:визнання права на отримання компенсації за примусово вилучені акції в певному розмірі із розрахунку на одну акцію
Представники сторін: не викликалися
На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український банківський консалтинг», м. Київ, ОСОБА_1 , м. Боярка, Київська область, ОСОБА_2 , м. Львів, ОСОБА_3 , м. Київ, ОСОБА_4 , м. Київ, Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРИДІАН А», м. Київ до Акціонерного товариства «Кредобанк», м. Львів про визнання права на отримання компенсації за примусово вилучені акції в певному розмірі із розрахунку на одну акцію.
Хід розгляду справи відображено в попередніх ухвалах суду та протоколах судових засідань.
В підготовчому засіданні 10.07.2025 було оголошено перерву до 31.07.2025.
25.07.2025 на адресу суду від адвоката Погрібної Світлани Олександрівни надійшла заява про відвід судді Мазовіти А.Б. у справі №914/1497/25. Заява обґрунтована тим, що згідно із Звітом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа була передана для розгляду судді Господарського суду Львівської області Мазовіті А.Б., який на думку заявника, неналежно керує ходом судового процесу, який не сприяє належному доступу позивачам до судочинства. Так, 14.05.2025 позовна заява від імені позивачів у цій справі була подана до Господарського суду Львівської області адвокатом Погрібною С.О. через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему.
З того часу належного обміну процесуальними документами адвокату Погрібній С.О. забезпечено не було, на що неодноразово адвокат Погрібна С.О. звертала увагу головуючому у цій справі судді як шляхом подання відповідних клопотань, так і усно, а саме:
1. 14.06.2025 адвокат Погрібна С.О. вимушена була подати клопотання про вступ у справу як представника та надання дозволу на ознайомлення з матеріалами справи в електронному суді в зв'язку з тим, що, не дивлячись на те, що позовна заява до суду подавалась саме адвокатом та до позовної заяви додавались ордери на надання правової допомоги, однак процесуальні документи в електронний суд адвокату не надходили. Тобто потреби додатково доводити, що адвокат Погрібна С.О. є представником позивачів у цій справі не було, однак з врахуванням неотримання процесуальних документів в електронний суд, адвокат Погрібна С.О. вимушена була звернутися до суду з додатковим клопотанням.
2. Разом із поданою позовною заявою адвокат Погрібна С.О. подавала клопотання про проведення всіх судових засідань в режимі відеоконференції, на яке головуючим суддею не було відреаговано. В зв'язку з чим, адвокат Погрібна С.О. вимушена була повторно звернутися до суду з повторним клопотанням про проведення всіх судових засідань в режимі відеоконференції.
3. В зв'язку з тим, що представник відповідача не направляє процесуальні документи через Єдину судову інформаційно-комунікаційній систему, 23.06.2025 адвокат Погрібна С.О. звернулася до суду з клопотанням подавати всі процесуальні документи для учасників справи, які зареєстровані в електронному суді, а також адвокату Погрібній С.О., через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему.
Вказане клопотання було озвучене в судовому засіданні 10.07.2025, роз'яснено і головуючому судді і представнику відповідача, що для того і розроблена Єдина судова інформаційно-комунікаційна система, щоб швидко та оперативно обмінюватись документами. На зазначене клопотання головуючий суддя належним чином не відреагував, чим заохотив відповідача і надалі подавати документи в паперовій формі. Однак, оскільки згідно з вимогами ГПК України, в обов'язковому порядку направляються учасникам процесу тільки заяви по суті, то про інші заяви, як зазначив заявник відводу, він може дізнатися лише за допомогою суду. Натомість Господарський суд Львівської області не направляє процесуальні документи відповідача до електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі адвоката Погрібної С.О., в електронному кабінеті адвоката Погрібної С.О. знаходяться лише документи, які сама ж адвокат направила до суду. Таким чином, Господарський суд Львівської області разом із відповідачем обмінюються документами, про які адвокат Погрібна С.О. або випадково дізнається на судовому засіданні, або взагалі їй про них не відомо. Так, на судовому засіданні 10.07.2025 адвокат Погрібна С.О. дізналася про наявність заперечень з боку представника відповідача на клопотання позивачів про проведення судової експертизи. Начебто з метою підготовки пояснень на вказані заперечення відповідача головуючий суддя відклав розгляд клопотання позивачів про призначення судової експертизи на наступне судове засідання, призначене на 31.07.2025. Хоча очевидним є те, що мета такого відкладення - надання відповідачу строку для подання до суду належної якості висновків комплексної експертизи, проведеної в інших судових провадженнях, які використовуються відповідачем в якості свого захисту. При цьому головуючий суддя запевнив, що такі заперечення були направлені до електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі адвоката Погрібної С.О Натомість, адвокат Погрібна С.О., спланувавши на сьогодні писати пояснення на вказані заперечення, в своєму електронному кабінеті їх не знайшла, та проаналізувавши всі документи, що Господарський суд Львівської області жодного документа відповідача не надсилає до електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі адвоката Погрібної С.О.
Тобто Господарським судом Львівської області організований обмін документами лише між судом і відповідачем без залучення позивачів та їхнього представника.
Натомість відповідно до ч.1 ст.2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Таким чином, головуючий суддя Мазовіта А.Б. не сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Судовий процес організований таким чином, що доступу до належного судочинства у позивачів та їхнього представника немає. З врахуванням вище переліченого, у позивачів та їхнього представника немає довіри до головуючого судді Мазовіти А.Б., тому вони заявляють відвід головуючому судді у розгляді цієї справи.
Приписами ч. 1 ст. 35 ГПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 ГПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Щодо обґрунтованості заявленого відводу, суд зазначає, що наведені в заяві про відвід судді обставини, які, на переконання заявника, свідчать про упередженість судді Мазовіти А.Б. у даній справі, не підтверджують наявності об'єктивних підстав для відводу судді, зважаючи на таке.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 «Hauschildt v. Denmark», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (пункт 48).
Тобто, заявлений учасником відвід складу суду від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі та його фактичної поведінки при вирішенні такої справи.
Досліджуючи наведені критерії оцінки в межах даної справи суд відзначає, що презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного, однак, в даному випадку заявником жодних доказів на підтвердження особистої упередженості судді Мазовіти А.Б. у вирішенні справи №914/1497/25 не подано.
Частиною 4 статті 35 ГПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суд відзначає, що прийняті судом процесуальні рішення не можуть бути критерієм оцінки особистих переконань судді чи його дій, оскільки у випадку незгоди з процесуальними діями (судовими рішеннями) суду для учасників справи передбачено спеціальний порядок їх оскарження - шляхом подання апеляційної скарги на судові рішення, прийняті за наслідками розгляду спору, в тому числі шляхом включення заперечень на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, до апеляційної скарги на рішення суду.
Натомість, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність зазначених суб'єктивних та об'єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Будь-яких належних доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Мазовіти А.Б. в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді даної справи, з доводів заяви про відвід судді не вбачається.
Водночас, посилання заявника на наведені ним в заяві обставини є необґрунтованими та не можуть свідчити про упередженість судді з огляду на наступне.
Згідно п. 1.2.1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 року №39 (далі - Положення) адміністратором автоматизованої системи (адміністратором Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та інших інформаційних систем і сервісів судової влади - далі ЄСІТС) є Державне підприємство «Інформаційні судові системи».
Відповідно до п. 1.3.1. Положення, воно визначає порядок функціонування автоматизованої системи документообігу в судах (далі - автоматизована система), яка забезпечує, зокрема: реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції, в тому числі судових справ, етапів їх руху; надання фізичним та юридичним особам інформації про стан розгляду судових справ у випадках, встановлених законом; виготовлення та збереження оригіналів електронних документів суду.
Згідно п. 1.4.2. Положення у місцевих та апеляційних господарських судах, Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду використовується комп'ютерна програма «Діловодство спеціалізованого суду», розроблена адміністратором автоматизованої системи для судів господарської юрисдикції.
Вхідна кореспонденція, в тому числі процесуальні документи, приймається і опрацьовується користувачами автоматизованої системи, яким надано доступ до автоматизованої системи відповідно до їх функціональних обов'язків, і реєструється в автоматизованій системі в день її надходження. У разі неможливості з об'єктивних причин здійснити реєстрацію вхідної кореспонденції в день її надходження, така кореспонденція реєструється в автоматизованій системі в термін, визначений у розпорядженні керівника апарату суду із зазначенням причин встановлення такого терміну (п. 2.2.1. Положення).
Пунктом 2.2.2. Положення на кожний вхідний, у тому числі процесуальний, документ в автоматизованій системі створюється реєстраційна картка, яка містить інформацію щодо реквізитів та руху документа. Особливості заповнення реєстраційної картки визначаються відповідними інструкціями з діловодства.
До реєстраційної картки може додаватися копія оригіналу паперового документа у вигляді вкладеного цифрового файла.
У разі надходження до суду додаткових матеріалів в паперовому вигляді, вони всі скануються та у вигляді вкладеного цифрового файлу прикріплюються до реєстраційної картки «Позовна заява» для можливості ознайомлення учасниками судового процесу з матеріалами справи поза межами приміщення суду.
Судом, ознайомившись з даними з КП «Діловодство спеціалізованого суду» встановив, що 02.07.2025 від відповідача поштою надійшов відзив на позовну заяву з додатками, який зареєстрований відповідальним представником апарату суду (вх. №17717/25) та 02.07.2025 був переведений в електронну форму (відсканований) і у вигляді вкладеного цифрового файлу прикріплений до реєстраційної картки «Позовна заява».
Також 08.07.2025 від відповідача поштою надійшло заперечення проти призначення експертизи, яке зареєстровано відповідальним представникам апарату суду (вх. №18292/25) та 08.07.2025 було переведено в електронну форму (відскановано) і у вигляді вкладеного цифрового файлу прикріплено до реєстраційної картки «Позовна заява».
17.07.2025 від відповідача поштою надійшло заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, яке зареєстровано відповідальним представником апарату суду (вх. №19134/25) та 07.07.2025 було переведено в електронну форму (відскановано) і у вигляді вкладеного цифрового файлу прикріплено до реєстраційної картки «Позовна заява».
24.07.2025 представником відповідача через канцелярію суду подано заяву про подання оригіналу доказу (документу), яка зареєстрована відповідальним представникам апарату суду (вх. №19777/25) та 25.07.2025 була переведена в електронну форму (відсканована) і у вигляді вкладеного цифрового файлу прикріплена до реєстраційної картки «Позовна заява».
Суд доводить до відома сторони, що всі додаткові матеріали у справі, що надходять до суду (заяви, клопотання, відзиви, відповіді на відзиви, додаткові пояснення, заперечення, тощо), прикріплюються до реєстраційної картки «Позовна заява», тому для їх перегляду необхідно після авторизації в кабінеті користувача «Електронного суду», перейти на необхідну судову справу та відкривши розділ «Позовна заява», гортати документи до низу, оскільки кожен новий документ додається саме в цей розділ.
У випадку виникнення проблем, за допомогою слід звертатися до служби технічної підтримки «Електронного суду».
Слід також зазначити, що адвокату Погрібній Світлані Олександрівні було надано доступ до електронних матеріалів справи, їй надсилалися процесуальні документи суду до електронного кабінету. Водночас, суддя, за умови належного внесення ним процесуальних документів, не впливає на своєчасність та повноту розсилання процесуальних документів, не впливає на технічні можливості учасників доступу до електронних матеріалів справи, оскільки не є адміністратором вказаної системи, а виступає лише одним з користувачів такої системи.
Також судом з моменту призначення справи до розгляду було проведено два судові засідання, які за клопотанням адвоката Погрібної Світлани Олександрівни були проведені в режимі відеоконференції.
Щодо інших доводів заявника, то такі ґрунтуються лише на його припущеннях та зводяться до незгоди із процесуальною діяльністю судді.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заявленого адвокатом Погрібною Світланою Олександрівною відводу судді Мазовіті А.Б.
Частиною 3 ст. 39 ГПК України встановлено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, заява адвоката Погрібної Світлани Олександрівни підлягає передачі для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 32, 38, 39 ГПК України, суд
1. Визнати необґрунтованою заяву адвоката Погрібної Світлани Олександрівни про відвід судді Мазовіти А.Б. від розгляду справи №914/1497/25.
2. Заяву адвоката Погрібної Світлани Олександрівни про відвід судді Мазовіти А.Б. від розгляду справи №914/1497/25 передати для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України.
Ухвалу складено 01.08.2025.
Суддя Мазовіта А.Б.