про залишення позовної заяви без руху
28.07.2025 р. Справа № 914/2241/25
Суддя Петрашко М.М., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бітіл"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролайф корми"
про стягнення 43595,89 грн
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бітіл" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролайф корми" про стягнення 43595,89 грн.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про необхідність залишити її без руху з огляду на таке.
Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Як вбачається із позовних матеріалів, позивачем не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету. Судом також встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Бітіл" не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
При цьому абзацом 2 частини 1 статті 174 ГПК України встановлено, що суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Необхідно зазначити, що відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Отже зважаючи на те, що позовну подано юридичною особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, суд відповідно до статті 174 ГПК України дійшов висновку залишити позовну заяву у даній справі без руху.
Відповідно до пункту 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно із частиною 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
При цьому слід звернути увагу позивача на те, що в силу статті 91 Господарського процесуального кодексу України у суду при розгляді справи може виникнути необхідність оглянути оригінали документів, копії яких долучено до позовної заяви.
Як вбачається із поданих матеріалів, до позовної заяви долучено копії документів, однак позивач всупереч вимог пункту 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України не зазначив про наявність у нього або іншої особи оригіналів документів, копії яких додано до позовної заяви.
Відповідно до частини 2, 4 та частини 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до пункту 5.26. Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації, Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації, вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2020)", який прийнято та якому надано чинності Наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01 липня 2020р. №144, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Як вбачається із поданих матеріалів, позивачем до позовної долучено копії документів, які не засвідчені належним чином. Зокрема як вбачається із поданих документів, долучені до позовної заяви копії не містять таких обов'язкових відміток, як: власного імені та прізвища особи, яка засвідчує ці копії.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" розмір ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру про стягнення з відповідача 43595,89 грн, а тому, враховуючи наведені норми законодавства, позивач в даному випадку повинен сплатити і подати до суду докази сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Однак, як вбачається із поданих матеріалів, позивач не подав доказів сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн, що є порушенням вимог пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України.
Частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись статтями 91, 123, 162, 164, 174, 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для виправлення допущених недоліків, які вказані в даній ухвалі суду.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу (частина 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Петрашко М.М.