вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"28" липня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1955/25
за позовом Заступника керівника Черкаської окружної прокуратури, м. Черкаси, в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради, м. Черкаси,
до відповідачів 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерго трейд», с. Софіївська Борщагівка Київської області,
2) Черкаської медичної академії, м. Черкаси
про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення 12 166,00 грн. ,
Суддя О.В. Конюх,
за участю представників:
від прокуратури: Моцик Л.М., службове посвідчення №069188 від 01.03.2023,
від позивача: не з'явились;
від відповідачів: не з'явились;
Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури 13.06.2025 через систему «Електронний суд» звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради до відповідачів - 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд», 2) Черкаської медичної академії, в якому просить суд визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 18.11.2020 до Договору №01 про постачання природного газу від 24.12.2019, укладену Черкаською медичною академією з ТОВ «Євроенерготрейд», стягнути з ТОВ «Євроенерготрейд» на користь Черкаської обласної ради безпідставно сплачені кошти за непоставлений товар в сумі 12 166,00 грн., стягнути з ТОВ «Євроенерготрейд» на користь Черкаської обласної прокуратури судові витрати.
Позов обґрунтований тим, що між відповідачами було укладено додаткову угоду №3 до Договору №01 про постачання природного газу від 24.12.2019, якою було збільшено загальну ціну природного газу з 5400 грн. за 1000 куб до 6528 грн. за 1000 куб, тобто більше ніж на 10%, що свідчить про порушення вимог п.2 частини 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Такі дії сторін призвели до збільшення ціни на 20,9% та відповідно до зменшення обсягу поставки на 10 591 куб.м.. що становить більше 14% від загального обсягу поставки. Фактично укладення оспорюваної додаткової угоди призвело до недопоставки товару, вартість якого має бути стягнута з відповідача 1 - продавця за договором - на підставі ст. 1212 ЦК України в дохід обласного бюджету, позаяк відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду.
Ухвалою від 18.06.2025 відкрито провадження у справі №911/1955/25 в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 14.07.2025.
02.07.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача ТОВ «Євроенерготрейд» надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
В судове засідання 14.07.2025 з'явився прокурор. Представники позивача та відповідачів в судове засідання не з'явились, про причини нез'явлення суд не повідомили, повноважних представників в судове засідання не направили. Відповідачі відзив на позов не подали.
У підготовчому судовому засіданні 14.07.2025 суд оголосив перерву до 28.07.2025, про що присутня прокурор була повідомлена особисто під розпис, а відсутні позивач та відповідачі - ухвалами про повідомлення в порядку ст.ст.120-121 ГПК України, які були доставлені до їх зареєстрованих електронних кабінетів 15.07.2025.
23.07.2025 через систему «Електронний суд» прокурор подав заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
24.07.2025 у системі «Електронний суд» представник ТОВ «Євроенерготрейд» сформував клопотання (яке надійшло до суду та зареєстровано 25.07.2025), в якому просить суд постановити у справі №911/1955/25 ухвалу про здійснення дистанційного судового провадження в режимі відеоконфренції, під час якого адвокат братиме участь в засіданні, перебуваючи поза межами приміщення суду використовуючи систему відеозв'язку «EasyCon». Клопотання було залишено без задоволення ухвалою від 25.07.2025 у зв'язку із невідповідністю вимогам ст. 197 ГПК України.
В судове засідання 28.07.2025 з'явився прокурор. Представники позивача та відповідачів в судове засідання повторно не з'явились, про причини нез'явлення суд не повідомили, повноважних представників в судове засідання не направили. Відповідачі відзив на позов не подали.
Розглянувши клопотання відповідача від 02.07.2025 про залишення позовної заяви без розгляду, суд встановив таке.
В обґрунтування поданого клопотання відповідач твердить, що органам прокуратури не надано жодних повноважень на проведення перевірок публічних закупівель, встановлення законності чи незаконності в розрізі вимог Закону України «Про публічні закупівлі», вивчення стану законності в сфері публічних закупівель, надання правової оцінки діям сторін договорів про закупівлю чи документування порушень вимог Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідач, посилаючись на Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №1-1/99, твердить, що під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Черкаській обласній раді згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не делеговано жодні повноваження органу виконавчої влади, у зв'язку з чим, за твердженням відповідача, у прокурора відсутні повноваження представництва інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування.
Відповідач твердить, що у даному випадку інтерес держави відсутній, позаяк в результаті задоволення позову держава не отримує жодного конкретного матеріального або нематеріального блага, позаяк стягнуті кошти направляються позивачу, а не державі і навіть не споживачу за оспорюваним договором.
Відповідач твердить, що прокурором невірно визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Посилаючись на позицію постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі №911/2169/20, відповідач твердить, що владні повноваження мають розглядатися у розрізі саме спірних відносин, тобто орган, в інтересах якого подано позов, повинен мати владні повноваження у тих суспільних відносинах, на відновлення яких спрямовано позов.
Відповідач твердить, що законодавством визначено Держаудитслужбу як орган державної влади, уповноважений здійснювати контроль за дотриманням процедури закупівлі, від укладення договору до його виконання; Черкаській обласній раді такі повноваження не належать, а наявність корпоративних відносин між органом місцевого самоврядування та комунальним підприємством виключає наявність владних повноважень між ними або між органом місцевого самоврядування як засновником комунального підприємства та третіми особами, які здійснюють господарське правопорушення (постанови Верховного Суду від 07.12.2021 у справі №903/865/20, від 14.12.2021 у справі №917/565/21, від 21.12.2021 у справі №917/764/21).
Заперечуючи проти задоволення вказаного клопотання, прокурор твердить, що відповідно до визначення ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Черкаська обласна рада в установленому законом порядку представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст Черкаської області, а також є засновником Черкаської медичної академії та здійснює управління суб'єктом комунальної власності. Фінансування договору №01 про постачання природного газу від 24.12.2019 здійснювалося за рахунок коштів обласного бюджету. За твердженням прокурора правовідносини, пов'язані із використанням бюджетних коштів, у тому числі місцевих бюджетів, становлять суспільний інтерес, а незаконність угод, на підставі яких ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.
Прокурор твердить, що у даному випадку звернення прокурора із позовом до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності та правомірності використання бюджетних коштів, за рахунок яких здійснюється фінансування закладів освіти територіальної громади, яку порушує недотримання сторонами оспорюваного договору законодавства про публічні закупівлі.
Прокурор твердить, що стягувані кошти мають бути повернуті відповідачем ТОВ «Євроенерготрейд» як безпідставно набуті. Оскільки термін бюджетного призначення за ними закінчився у 2022 році, кошти підлягають перерахуванню до обласного бюджету, розпорядником якого є Черкаська обласна рада.
Позаяк Черкаська обласна рада не звернулась з відповідним позовом до суду, має місце пасивність дій уповноваженого органу та відсутність з його боку будь-яких намірів захистити порушені інтереси держави.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про прокуратуру» на прокуратуру покладаються, зокрема, функції представництва інтересів громадянина або держави в суді. Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
За приписами частин 3, 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю медіа, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Згідно з частиною 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі №3-рп/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спільних відносинах.
З огляду на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.
Таким чином, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).
Разом з тим, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб'єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч. ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
Нездійснення захисту проявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
При цьому, прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.
У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.
У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві права» передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.
При цьому, на сьогодні однозначною є практика Європейського суду з прав людини, яка відстоює позицію про можливість участі прокурора у справі тільки за наявності на це підстав.
Отже, з урахуванням вище викладеного, у розумінні положень статей 73, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України прокурор, звертаючись з позовом у справі, повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду, довести належними та допустимими доказами обставини того, що суб'єкт владних повноважень не здійснює або здійснює неналежним чином захист інтересів держави.
За твердженням прокурора джерелом фінансування закупівлі №UA-2019-11-15-000869-с, та відповідно укладеного між відповідачами Договору №01 про постачання природного газу від 24.12.2019 є кошти місцевого бюджету.
Розподіл видатків обласного бюджету на 2020 рік було затверджено рішенням Черкаської обласної ради від 20.12.2019 №34-47/VІІ «Про обласний бюджет Черкаської області на 2020 рік».
Відповідно до пунктів 6, 106, 107 Статуту Черкаської медичної академії фінансування Академії як комунального вищого навчального закладу здійснюється за рахунок коштів обласного бюджету відповідно до Бюджетного кодексу України та інших джерел, не заборонених законодавством. Головним розпорядником бюджетних коштів є Управління охорони здоров'я Черкаської обласної державної адміністрації, якій засновником Академії - Черкаською обласною радою делеговано окремі повноваження.
Відповідно до пункту 149 Статуту до виключної компетенції Черкаської обласної ради як засновника Академії належить здійснення загального контролю за фінансово-господарською діяльністю Академії.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» обласні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами. Статтею 60 вказаного Закону визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Тобто за твердженням прокурора, безпідставно утримувані відповідачем ТОВ «Євроенерготрейд» кошти за недопоставлений товар в результаті укладення невідповідної закону додаткової угоди за договором належать до коштів місцевого бюджету територіальної громади.
Правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, у тому числі обласного бюджету, становлять суспільний інтерес, що стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців Черкаської області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади Черкаської області..
Щодо відсутності у прокурора представляти інтереси держави в особі органу місцевого самоврядування, суд звертає увагу на позицію Великої Палати Верховного Суду України, викладену у постанові від 21 червня 2023 року у справі № 905/1907/21, у пунктах 8.34-8.47 якої дослівно вказано таке:
« 8.34. Звертаючись із позовом у цій справі, Прокурор зазначав, зокрема, що сторони Договору всупереч інтересам держави, без будь-яких належних підстав та з порушенням вимог Закону N 922-VIII уклали нікчемні додаткові угоди, якими суттєво збільшили ціну за одиницю товару, що призвело до нераціонального та неефективного використання 365 870,72 грн з обласного бюджету, що не відповідає меті цього Закону та гарантованим державою принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі за бюджетні кошти. При цьому правовідносини, пов'язані з використанням коштів місцевого бюджету, становлять суспільний інтерес, а витрачання цих коштів за нікчемними угодами такому інтересу не відповідає і порушує права та інтереси територіальної громади в особі Ради, яка не вживала заходів для повернення зазначених коштів, хоча була обізнана про стверджувані порушення.
8.35. Здійснивши аналіз абзацу першого частини третьої статті 23 Закону N 1697-VII, Велика Палата Верховного Суду в пункті 37 постанови від 26.06.2019 у справі N 587/430/16-ц дійшла висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
8.36. У пункті 76 постанови від 26.05.2020 у справі N 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду підтримала вищевказаний висновок та зазначила, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону N 1697-VII прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (див. пункт 27 зазначеної постанови).
8.37. За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в пункті 69 постанови від 26.06.2019 у справі N 587/430/16-ц, підпункті 8.19 постанови від 06.07.2021 у справі N 911/2169/20 та пункті 40 постанови від 18.01.2023 у справі N 488/2807/17, оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
8.38. В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування (стаття 7 Конституції України).
8.39. Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону N 280/97-ВР місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
8.40. Частиною другою статті 10 Закону N 280/97-ВР передбачено, що обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами. При цьому орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (стаття 18-1 Закону N 280/97-ВР).
8.41. Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (частини перша, четверта та восьма статті 60 Закону N 280/97-ВР).
8.42. Частинами другою та четвертою статті 61 Закону N 280/97-ВР передбачено, що районні та обласні ради затверджують районні та обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм, контролюють їх виконання. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.
8.43. За висновками КГС ВС, викладеними у постанові від 22.12.2022 у справі N 904/123/22, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, частинами першою та другою статті 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.
8.44. Згідно зі статтею 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
8.45. На території Черкаської області таким органом місцевого самоврядування є Рада.
8.46. Суди попередніх інстанцій встановили, що Рада є засновником Школи, управляє закріпленим за нею майном, затверджує обласний бюджет, з якого фінансується цей комунальний заклад, і наділена повноваженнями контролю за виконанням бюджету. Школа підпорядкована Раді (засновнику), а органом управління цим закладом відповідно до делегованих повноважень є Управління.
8.47. Велика Палата Верховного Суду погоджується з тим, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців Черкаської області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади Черкаської області.
Отже, оскільки засновником Школи та власником її майна є територіальна громада Черкаської області в особі Ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов'язана контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання Школою коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі. Схожі висновки викладені у постановах КГС ВС від 22.12.2022 у справі N 904/123/22, від 26.10.2022 у справі N 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі N 904/8332/21 (пункт 33).»
Тож посилання представника відповідача на неможливість звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, суд відхиляє.
Черкаська окружна прокуратура зверталась до Черкаської обласної ради із запитом у порядку ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 03.06.2025 №54-2467ВИХ-25, у якому викладала суть виявленого порушення та просила інформувати прокуратуру про вжиті Черкаською обласною радою заходи щодо визнання недійсної додаткової угоди №3 від 18.11.2020 до Договору №01 про постачання природного газу від 24.12.2019, та стягнення коштів за недопоставлений товар, вказавши, чи пред'явлено Черкаською обласною радою відповідний позов до суду та чи має намір Черкаська міська рада звертатись до суду з відповідним позовом.
У відповідь Черкаська обласна рада надала лист від 10.06.2025 №01-32/551, у якому вказала, що державне регулювання та контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Документи щодо порушень у сфері публічних закупівель при укладенні договору від 24.12.2019 №01 та додаткових угод до нього від уповноваженого органу до обласної ради не надходили. Оскільки Черкаська обласна рада не є уповноваженим органом та не здійснює контролюючі функції у сфері публічних закупівель, то встановлення нею фактів порушень у цій сфері та звернення з позовом до суду не вбачається можливим.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про те, що прокурор, звертаючись з позовом, достатньо обґрунтував підстави для представництва прокурором інтересів держави, визначив орган, який з точки зору прокуратури у спірних правовідносинах має здійснювати захист інтересів держави, та дотримався процедури, передбаченої ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та вимог ст.53 ГПК України, у зв'язку з чим підстави для залишення позову прокурора у справі №911/1955/24 без розгляду на підставі пункту 4 частини 5 ст. 174 ГПК України відсутні.
При цьому суд вказує, що обґрунтованість та законність вимог позову має встановлюватися під час розгляду справи по суті.
З огляду на те, що позивач та відповідачі не скористались правом на подання заяв по суті справи та не висловили свої позиції щодо позовних вимог прокурора, суд вбачає за необхідне оголосити перерву у підготовчому судовому засіданні.
Згідно до частини ст. 183 ГПК України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196-205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою. Суд може оголосити перерву у підготовчому судовому засіданні у разі необхідності.
Керуючись ст. ст. 174, 177, 181, 183, пунктом 3 частини 2 ст. 185, ст.. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання представника ТОВ «Євроенерготрейд» від 02.07.2024 про залишення позову без розгляду залишити без задоволення.
2. У підготовчому судовому засіданні у справі №911/1955/25 оголосити перерву до 19.08.2025 о 10:00. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Київської області (м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108).
3. Повідомити учасників справи про судове засідання.
4. Інформацію по справі сторони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/), а також за номером телефону (099) 385-76-80.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому частиною 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України з моменту її оголошення та не підлягає апеляційному оскарженню.
Суддя О.В. Конюх