ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.07.2025Справа № 910/3136/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Нікітіної В.В., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ)
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТКОР"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСА"
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "РІЕЛТІ СІТІ"
4. Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПРІ"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДБІЛДІНГ"
про стягнення 7 309 219, 31 грн
за участю представників:
від позивача: Шевченко І.Є.
від відповідача-1: Куликов О.А.
від відповідача-2: не з'явився
від відповідача-3: не з'явився
від відповідача-4: не з'явився
від третьої особи: Якімлюк Н.О
Короткий зміст і підстави позовних вимог
Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТКОР", Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСА", Товариства з обмеженою відповідальністю "РІЕЛТІ СІТІ", Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПРІ" з вимогою про стягнення 7 309 219, 31 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачами сплати пайового внеску на створення і розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2025 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
21.03.2025 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/3136/25, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 08.04.2025.
07.04.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача-2 та відповідача-3 надійшли відзиви на позовну заяву.
08.04.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву.
У підготовчому засіданні 08.04.2025 суд відклав підготовче засідання на 22.04.2025.
17.04.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзиви.
18.04.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача-1 надійшли заперечення на відповідь на відзив.
21.04.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача-2 та відповідача-3 надійшли заперечення на відповідь на відзив.
21.04.2025 через систему "Електронний суд" від ТОВ "БУДБІЛДІНГ" надійшло клопотання про вступ у справу як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "СМАРТКОР".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2025 задоволено клопотання ТОВ "БУДБІЛДІНГ" про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1, відкладено підготовче засідання у справі № 910/3136/25 на 06.05.2025.
30.04.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача-4 надійшла заява про застосування строків позовної давності.
02.05.2025 через систему "Електронний суд" від третьої особи надійшли пояснення щодо позову.
У зв'язку з перебуванням 06.05.2025 судді Гулевець О.В. на лікарняному, розгляд справи №910/3136/25 не відбувся.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 призначено підготовче засідання по справі №910/3136/25 на 20.05.2025.
20.05.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача-1 надійшли додаткові пояснення по справі.
У підготовчому засіданні 20.05.2025 представником позивача заявлено усне клопотання про залишення без розгляду додаткових пояснень відповідача-1 від 20.05.2025.
У підготовчому засіданні 20.05.2025 суд відмовив у задоволені клопотання представника позивача про залишення без розгляду додаткових пояснень відповідача-1, про що постановлено ухвалу, без оформлення окремого документу, яка внесена до протоколу судового засідання.
У судовому засіданні 20.05.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/3136/25 до судового розгляду по суті на 01.07.2025, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.
26.06.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача-2 та відповідача-3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
26.06.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача-1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 910/3136/25.
Розглянувши клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у справі, суд відмовив в його задоволенні, з огляду на наступне.
Так, у своєму клопотанні відповідача-1 просить суд зупинити провадження у справі № 910/3136/25 до розгляду справи № 910/10549/24 Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду.
В обґрунтування клопотання відповідача-1 зазначає, що відкриття касаційного провадження Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду за касаційною скаргою у справі № 910/10549/24 призведе до розгляду питання, чи є Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) належним позивачем у справі, а також подібність у правовідносинах справи № 910/10549/24 та справи № 910/3136/25.
У відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Виходячи зі змісту вказаної норми, для вирішення питання про зупинення провадження у справі, господарський суд у кожному випадку повинен з'ясувати, як справа, що розглядається даним судом, є подібною із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, який було сформульовано у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями.
Правовідносини в справах № 910/10549/24 та справи № 910/3136/25 не є подібними, оскільки різняться за предметом позову та підставами позову, відтак підстави для застосування п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України відсутні.
На переконання суду, матеріали справи № 910/3136/25 містять усі необхідні документи для встановлення обставин, що мають значення для даної справи та можуть бути в повному обсязі самостійно встановлені судом у даній справі.
Враховуючи наведене, за висновкам суду у даному випадку відсутні підстави для зупинення провадження у даній справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у справі не підлягає задоволенню.
27.06.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли заперечення проти додаткових пояснень ТОВ «Смарткор».
У судовому засіданні 01.07.2025 у зв'язку з неявкою представників відповідачів 1-4 судом оголошено відкладення розгляду справи по суті на 15.07.2025.
У судовому засіданні 15.07.2025 у зв'язку з неявкою представників відповідачів 2-4 судом оголошено відкладення розгляду справи по суті на 29.07.2025.
Представник позивача в судовому засіданні 29.07.2025 надав пояснення по суті позову, підтримав позовні вимоги.
Представники відповідачів ТОВ "СМАРТКОР", ТОВ "КОРСА", ТОВ "РІЕЛТІ СІТІ", ТОВ "КАПРІ" надали пояснення по суті своїх заперечень, просили суд відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи надав пояснення по суті спору, просив суд відмовити у задоволенні позову.
У судовому засіданні 29.07.2025 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позиція позивача
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 15.09.2017 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано дозвіл № ІУ113172581968 на виконання будівельних робіт із будівництва об'єкта: «Будівництво житлового комплексу торговельно-офісними вбудованими приміщеннями на вул. Багговутівській, 17-21 в Шевченківському районі м. Києва», замовниками будівництва вказано: ТОВ «Смарткор», ТОВ «Капрі», ТОВ «Корса», ТОВ «Ріелті Сіті» (далі - відповідачі).
За доводами позивача 16.04.2021 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України зареєстровано за № ІУ123210329337 та видано відповідачам сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
Оскільки відповідачі не виконали свій обов'язок щодо сплати коштів пайової участі для створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, перший заступник керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва звернувся до суду в інтересах держави в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарткор", Товариства з обмеженою відповідальністю "Капрі", Товариства з обмеженою відповідальністю "Корса", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті" про солідарне стягнення 21 472 322,67 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 у справі №910/4714/23 позов Першого заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задоволено частково стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарткор», Товариства з обмеженою відповідальністю «Капрі», Товариства з обмеженою відповідальністю «Корса», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелті сіті» до бюджету міста Києва на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту в розмірі 14 576 597,61 грн.
Позивач стверджує, що 16.03.2024 ТОВ «Смарткор» сплатив пайовий внесок у розмірі 14 576 597,61 грн.
Звертаючись до суду з позовом, позивач посилається на те, що 16.04.2021 відповідачами безпідставно набуто грошові кошти у розмірі 14 576 597,61 грн, відтак початком періоду прострочення має бути 17.04.2021, а закінчення - 15.03.2024, оскільки грошові кошти повернуті відповідачами 16.03.2024.
У зв'язку з простроченням відповідачами грошового зобов'язання позивачем нараховано 3% річних у сумі 1 274 507,90 грн за період порушення 17.04.2021-15.03.2024, інфляційні втрати в сумі 6 034 711,41 грн за період порушення 17.04.2021-16.03.2024.
Позиція відповідача-1
Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТКОР» заперечив проти задоволення позовних вимог щодо стягнення 5 789 939,39 грн посилаючись на те, що на час отримання сертифікату, відповідачам не направлявся розрахунок та реквізити позивача, на які необхідно було оплатити пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту.
Відповідач-1 зазначає, що 13.10.2022 позивач направив відповідачам вимогу № 050/08-2985 від 13.10.2022 про укладення договору пайової участі у створенні і розвитку інфраструктури міста Києва у зв'язку з будівництвом об'єкту. Однак, внаслідок змін до статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» чинне законодавство на день отримання відповідачами вимоги не передбачало укладання договору, як способу прийняття пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, відповідачі, в тому числі ТОВ «СМАРТКОР» не укладали такий договір з позивачем, розмір внеску та реквізити для оплати відповідачі не отримували.
Також відповідач-1 вказує, що 02.12.2022 позивач направив відповідачам вимогу № 050/08-3657 від 02.12.2022 щодо отримання розрахунку та сплати пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва, до якої приєднав розрахунок обсягу пайової участі (внеску) в розмірі 21 472 322,67 грн для підпису з реквізитами. Проте, відповідачі, в тому числі ТОВ «СМАРТКОР», не підписали отриманий розрахунок, оскільки не погоджувалися з його розміром, при цьому оскарження розрахунку до суду не передбачене.
Відповідач-1 звертає увагу, що рішенням Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 у справі №910/4714/23 підтверджено необґрунтованість розрахунку позивача, а тому при отриманні сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів відповідачі не могли сплатити такий внесок, через неузгодження його розміру та відсутність реквізитів позивача.
Отже, відповідач-1 вважає, що зважаючи на відсутність інформації у відповідачів станом на день прийняття об'єкта в експлуатацію про розмір пайового внеску та реквізитів для оплати, зобов'язання оплатити виникло у ТОВ «СМАРТКОР» та інших відповідачів у день надіслання позивачем вимоги з розрахунком та реквізитами від 02.12.2022. Тому, на думку відповідача-1, нарахування позивачем інфляційних втрат та 3 % річних за період з 17.04.2021 року по 01.12.2022 року є безпідставним.
Також відповідач-1 надав контррозрахунок інфляційних втрат та 3 % річних за період з 02.12.2022 по 15.03.2024.
Позиція відповідача-2
Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРСА» заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі посилаючись на те, що 13.10.2022 позивач направив ТОВ «КОРСА» та іншим відповідачам вимогу № 050/08-2985 від 13.10.2022 про укладення договору пайової участі у створенні і розвитку інфраструктури міста Києва. Однак, відповідачі не укладали такий договір, оскільки на час надіслання такої вимоги статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» було виключено, тому у вказаному законі були відсутні положення, які зобов'язували замовників будівництва укладати договори про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.
02.12.2022 позивач направив ТОВ «КОРСА» та іншим відповідачам вимогу щодо отримання розрахунку та сплати пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва, до якої приєднав розрахунок обсягу пайової участі (внеску) в розмірі 21 472 322,67 гривень для підпису з реквізитами. ТОВ «КОРСА» не погодилось з нарахованою сумою пайового внеску, тому не підписало отриманий розрахунок.
Відповідач-2 вважає, що оскільки не отримував від позивача вимоги про сплату інфляційних втрат та 3 % річних, тому не був обізнаний про необхідність оплати, а відтак і зобов'язання щодо їх оплати через відсутність вимоги не настало.
Позиція відповідача-3
Товариство з обмеженою відповідальністю «РІЕЛТІ СІТІ» заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі посилаючись на те, що на час отримання сертифікату, відповідачам не направлявся розрахунок та реквізити позивача, на які необхідно було оплатити пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту.
Відповідач-3 зазначає, що внаслідок змін до статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» чинне законодавство на день отримання відповідачами вимоги не передбачало укладання договору, як способу прийняття пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, ТОВ «СМАРТКОР», не укладав такий договір з позивачем, розмір внеску та реквізити для оплати відповідачі не отримували.
Відповідач-3 посилається на те, що 02.12.2022 позивач направив відповідачам вимогу щодо отримання розрахунку та сплати пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва, до якої приєднав розрахунок обсягу пайової участі (внеску) в розмірі 21 472 322,67 грн для підпису з реквізитами. Проте, відповідачі, в тому числі ТОВ «РІЕЛТІ СІТІ», не підписали отриманий розрахунок, оскільки не погоджувалися з його розміром, при цьому оскарження розрахунку до суду не передбачене законом.
Відповідач зазначає, що рішенням Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 у справі №910/4714/23 підтверджено необґрунтованість розрахунку позивача, а тому при отриманні сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів відповідачі не могли сплатити такий внесок, через неузгодження його розміру та відсутність реквізитів позивача.
Отже, відповідача-3 вважає, що оскільки сума пайового внеску на час введення об'єкту в експлуатацію була неузгодженою, розмір пайового внеску, що підлягав до сплати був визначений саме рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/4714/23 від 15.02.2024, що набрало законної сили, відтак зобов'язання сплатити суму пайового внеску у відповідачів виникло у день набрання рішенням суду в справі № 910/4714/23 законної сили.
Разом з тим, відповідач-3 посилається на те, що рішення суду було виконано у добровільному порядку до набрання ним законної сили, тому відсутні підстави для нарахування та стягнення інфляційних втрат та 3 % річних.
Позиція відповідача-4
Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПРІ» заперечує проти позовних вимог та вважає позов безпідставним та необґрунтованим, підтримує правову позицію ТОВ «СМАРТКОР».
Відповідач-4 подав заяву про застосування строку позовної давності, в якій зазначив, що вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених ст. 625 ЦК України не є додатковими вимогами в розумінні ст. 266 ЦК України, а тому закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою у будь-якому випадку не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення 3% річних та інфляційних витрат. Стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов'язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.
Також відповідач-4 надав контррозрахунок інфляційних втрат та 3 % річних та звернув увагу, що позов подано 14.03.2025, початком нарахування буде 15.03.2022, а закінченням нарахування 15.03.2024, оскільки грошові кошти повернуті відповідачами 16.03.2024.
Позиція третьої особи
Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДБІЛДІНГ» заперечує проти задоволення позовних вимог посилаючись на відсутність інформації у відповідачів станом на день прийняття об'єкта в експлуатацію про розмір пайового внеску та реквізитів для оплати, відтак зобов'язання з оплатити виникло у відповідачів у день надіслання позивачем вимоги з розрахунком та реквізитами від 02.12.2022.
Отже, третя особа вважає, що нарахування позивачем інфляційних втрат та 3 % річних за період з 17.04.2021 по 01.12.2022 є безпідставним.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
15.09.2017 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Смарткор", Товариству з обмеженою відповідальністю "Капрі", Товариству з обмеженою відповідальністю "Корса", Товариству з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті" дозвіл № ІУ113172581968 на виконання будівельних робіт із будівництва об'єкта: «Будівництво житлового комплексу торговельно-офісними вбудованими приміщеннями на вул. Багговутівській, 17-21 в Шевченківському районі м. Києва» (далі - об'єкт).
17.12.2019 ТОВ «СМАРТКОР» звернулося до позивача з заявою від 17.12.2019, в якій просило надати проект договору про пайову участь, вказану заяву було отримано 24.01.2020, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції.
16.04.2021 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України зареєстровано за № ІУ123210329227 та видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Смарткор", Товариству з обмеженою відповідальністю "Капрі", Товариству з обмеженою відповідальністю "Корса", Товариству з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті" сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
13.10.2022 позивач направив відповідачам вимоги за вих. № 050/08-2985 від 13.10.2022 про укладення договору пайової участі у створенні і розвитку інфраструктури міста Києва у зв'язку з будівництвом об'єкта.
02.12.2022 позивач направив відповідачам вимогу за вих. № 050/08-3657 від 02.12.2022 щодо отримання розрахунку та сплати пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва. Разом з листом позивач надіслав проект розрахунку обсягу пайової участі (внеску) в розмірі 21 472 322,67 гривень для підписання та повернення не пізніше 16.12.2022.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачами обов'язку з оплати внесків пайової участі для створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, перший заступник керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва звернувся до суду в інтересах держави в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарткор", Товариства з обмеженою відповідальністю "Капрі", Товариства з обмеженою відповідальністю "Корса", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті" про солідарне стягнення 21 472 322,67 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 у справі №910/4714/23 позов Першого заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задоволено частково стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарткор», Товариства з обмеженою відповідальністю «Капрі», Товариства з обмеженою відповідальністю «Корса», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелті сіті» до бюджету міста Києва на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту в розмірі 14 576 597,61 грн.
Листом від 05.03.2024 за вих. № 05/03/24-1 ТОВ «Смарткор» повідомив позивача про добровільне виконання рішення суду та просив надати інформацію про банківські реквізити для сплати коштів пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м Києва у зв'язку із будівництвом об'єкта у розмірі 14 576 597,61 грн.
13.03.2024 позивач листом за вих. № 050/18-1073 повідомив ТОВ «СМАРТКОР» про актуальні реквізити для сплати пайового внеску на виконання рішенням Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 у справі №910/4714/23.
16.03.2024 ТОВ «Смарткор» сплатив пайовий внесок у розмірі 14 576 597,61 грн, що підтверджується випискою з рахунку позивача.
Позивач, вважаючи, що відповідачами було прострочено виконання грошового зобов'язання з пайової участі в розвитку інфраструктури населеного пункту, яке встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 у справі №910/4714/23, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів 3% річних у сумі 1 274 507,90 грн за період 17.04.2021-15.03.2024, інфляційні втрати в сумі 6 034 711,41 грн за період 17.04.2021-16.03.2024.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції станом на час спірних правовідносин) замовник будівництва (далі - замовник) - фізична чи юридична особа, яка має у власності чи користуванні одну чи декілька земельних ділянок або у власності чи управлінні будівлю/споруду і має намір щодо виконання підготовчих та/або будівельних робіт.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об'єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.
Як встановлено судом, 15.09.2017 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Смарткор", Товариству з обмеженою відповідальністю "Капрі", Товариству з обмеженою відповідальністю "Корса", Товариству з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті" дозвіл № ІУ113172581968 на виконання будівельних робіт із будівництва об'єкта: «Будівництво житлового комплексу торговельно-офісними вбудованими приміщеннями на вул. Багговутівській, 17-21 в Шевченківському районі м. Києва».
Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 16.04.2021 зареєстровано за № ІУ123210329337 та видано замовникам будівництва ТОВ "Смарткор", ТОВ "Капрі", ТОВ "Корса", ТОВ "Ріелті Сіті" сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
01.01.2020 набули чинності норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-IX (надалі - Закон № 132-IX), якими з 01.01.2020 року було виключено статтю 40 Закону № 3038-VI, яка регулювала пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.
За змістом Закону № 132-IX та Прикінцевих та Перехідних положень, з 01.01.2020 у замовників будівництва відсутній обов'язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01.01.2020.
Пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-IX визначено, що ця норма права застосовується лише до договорів, які підписані до 1 січня 2020 року. Саме у цьому випадку правовідносини з оплати участі в інфраструктурі населеного пункту є триваючими та до них можуть застосовуватись положення норми права, що втратила чинність. Якщо ж договори під час дії цієї норми укладено не було, то немає підстав вважати, що такі правовідносини виникли та тривають.
Таким чином, починаючи з 01.01.2020 передбачений до цього статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" обов'язок замовників забудови земельної ділянки у населеному пункті щодо необхідності укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту перестав існувати.
Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду 13 грудня 2022 року у cправі № 910/21307/21.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 у справі №910/4714/23 позов Першого заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задоволено частково стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарткор», Товариства з обмеженою відповідальністю «Капрі», Товариства з обмеженою відповідальністю «Корса», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелті сіті» до бюджету міста Києва на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту в розмірі 14 576 597,61 грн.
Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 у справі №910/4714/23 факти щодо обов'язку у відповідачів сплати внеску (пайової участі) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва в зв'язку з будівництвом об'єкта: «Будівництво житлового комплексу торговельно-офісними вбудованими приміщеннями на вул. Багговутівській, 17-21 в Шевченківському районі м. Києва» повторного доведення не потребують.
Разом з тим, Господарський суд міста Києва задовольняючи позовні вимоги у справі №910/4714/23 частково, встановив про невірне визначення розміру пайового внеску з урахуванням показників Nжитл станом на 2022 рік, а не на 2020 рік, відповідно до змін законодавства під час будівництва об'єкту, а також дійшов висновку, що розмір внеску - 14 576 597,61 грн за наступним розрахунком: 47 127,70 кв.м. * 15 465 * 2% = 14 576 597,61 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 у справі №910/4714/23 ТОВ «Смарткор» 16.03.2024 сплатив пайовий внесок у розмірі 14 576 597,61 грн, що підтверджується випискою з рахунку позивача.
У даній справі існує спір між сторонами щодо визначення початку періоду прострочення виконання зобов'язання щодо сплати пайового внеску.
Так, позивач вважає, що 16.04.2021 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України зареєстровано за № ІУ123210329227 та видано відповідачам сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, то з цього моменту відповідачі безпідставно зберігали кошти пайової участі за збудований об'єкт у розмірі 14 576 597,61 грн, відтак початком періоду прострочення має бути 17.04.2021, а закінчення - 15.03.2024, оскільки грошові кошти повернуті відповідачами 16.03.2024. Відповідач-1 та відповідач-4 вважають, що початком періоду прострочення є 02.12.2022, тобто пов'язують з моментом надіслання позивачем вимоги з розрахунком та реквізитами від 02.12.2022. Відповідач-2 зазначає про відсутність прострочення оплати внеску, за відсутності вимоги позивача про сплату 3% річних та інфляційних. Відповідач-3 стверджує, що розмір пайового внеску, що підлягав до сплати був визначений саме рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/4714/23 від 15.02.2024, а відтак зобов'язання сплатити суму пайового внеску у відповідачів виникло в день набрання рішенням суду у справі № 910/4714/23 законної сили.
Згідно зі статтями 612, 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом ст.ст. 625, 1212 ЦК України положення ст. 625 ЦК України поширюють свою дію на всі види грошових зобов'язань, а тому в разі прострочення виконання зобов'язання, зокрема, щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 10.04.2018 року у справі №910/10156/17.
У постанові Верховного Суду від 04.05.2022 у справі № 925/683/21 зроблено висновок, що у разі прострочення виконання зобов'язання, зокрема, щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3% річних від простроченої суми відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки відповідач як замовник будівельних робіт на об'єкті будівництва без достатньої правової підстави за рахунок позивача зберіг у себе кошти, тобто відповідачем порушено позадоговірне грошове зобов'язання, що виникло на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності" визначено обов'язок щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Поряд з тим, відповідно до абзацу другогу пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-IX визначено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку:
1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом): для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта; для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;
3) замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва;
4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію;
5) кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;
6) інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об'єкта до експлуатації або в акті готовності об'єкта до експлуатації.
У відповідності до підпункту 5 пункту «а» статті 28 Закону Украі?ни «Про місцеве самоврядування в Украі?ні», до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організаціи? незалежно від форм власності, розташованих на відповідніи? територіі??, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на паи?ових засадах об'єктів соціальноі? і виробничоі? інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.
Рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 (у редакціі? рішення Киі?вськоі? міськоі? ради 19.12.2019 № 460/8033) затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів паи?овоі? участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва (надалі - Порядок).
Згідно з пунктом 3.1. розділу ІІІ Порядку, паи?ова участь є обов'язковим внеском, якии? замовник має сплатити до бюджету міста Києва, крім випадків, передбачених законами Украі?ни та цим Порядком.
Відповідно до пункту 3.3 розділу ІІІ Порядку в усіх питаннях щодо залучення коштів пайової участі Київська міська рада виступає в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).ґ
Пунктом 3.4 розділу ІІІ Порядку визначено, що Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь (з урахуванням особливостей інших положень цього Порядку).
Відповідно до пункту 4.1. розділу ІV Порядку, замовник, якии? здіи?снює або має намір здіи?снити нове будівництво або реконструкцію об'єктів (у разі збільшення загальноі? площі об'єкта), зобов'язании? до прии?няття об'єкта в експлуатацію взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортноі? та соціальноі? інфраструктури міста Києва, крім випадків, передбачених законодавством та цим Порядком.
Замовник зобов'язании? протягом 10 робочих днів після початку будівництва/ реконструкціі? об'єкта звернутися до Департаменту економіки та інвестиціи? виконавчого органу Киі?вськоі? міськоі? ради (Киі?вськоі? міськоі? державноі? адміністраціі?) із заявою про визначення розміру паи?овоі? участі щодо об'єкта будівництва/реконструкціі??. Департамент протягом 15 робочих днів з дня отримання документів надає замовнику будівництва розрахунок паи?овоі? участі щодо об'єкта будівництва.
Згідно з підпунктом 5.1.1. пункту 5.1. розділу V Порядку, підставою для розрахунку розміру паи?овоі? участі у розвитку інфраструктури населеного пункту є звернення замовника до Департаменту про укладення договору про паи?ову участь. Таке звернення подається щодо кожного об'єкта будівництва окремо.
Отже, законом визначено обов'язок замовника будівництва звернутись до Департаменту із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва. Водночас, на Департамент покладено обов'язок визначити розмір та надати замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва.
Судом встановлено, що дозвіл 15.09.2017 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано відповідачам дозвіл № ІУ113172581968 на виконання будівельних робіт із будівництва об'єкта: «Будівництво житлового комплексу торговельно-офісними вбудованими приміщеннями на вул. Багговутівській, 17-21 в Шевченківському районі м. Києва».
У свою чергу, ТОВ «СМАРТКОР» листом від 17.12.2019 зверталося до позивача, в якому просило надати проект договору про пайову участь та розрахунок внеску. Вказану заяву було отримано позивачем 24.01.2020, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції.
Відповідь позивача на вказаний лист відповідача-1 з розрахунком внеску у матеріалах справи відсутня.
У подальшому 13.10.2022 позивач направив відповідачам вимогу за вих. № 050/08-2985 від 13.10.2022 про укладення договору пайової участі у створенні і розвитку інфраструктури міста Києва у зв'язку з будівництвом об'єкта та 02.12.2022 вимогу за вих. № 050/08-3657 від 02.12.2022 щодо отримання розрахунку та сплати пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, разом з листом за вих. № 050/08-3657 від 02.12.2022 позивач надіслав проект розрахунку обсягу пайової участі (внеску) в розмірі 21 472 322,67 гривень для підписання та повернення не пізніше 16.12.2022.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідачі зазначили, що не підписали отриманий проект розрахунку, оскільки не погоджувалися з його розміром.
Необґрунтованість розміру пайової участі у сумі 21 472 322,67 грн та розрахунок позивача, який також був визначений позивачем у листі за вих. № 050/08-3657 від 02.12.2022, встановлено рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/4714/23.
Отже, саме позивач невірно розрахував розмір пайової участі, що призвело до несвоєчасної сплати відповідачами до місцевого бюджету внеску в створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва в зв'язку з будівництвом об'єкта: «Будівництво житлового комплексу торговельно-офісними вбудованими приміщеннями на вул. Багговутівській, 17-21 в Шевченківському районі м. Києва».
При цьому судом враховано, що до набрання законної сили (18.03.2024) рішенням Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 у справі №910/4714/23, в якому встановлено вірний розмір пайового внеску, ТОВ «Смарткор» звернувся до позивача листом від 05.03.2024 за вих. № 05/03/24-1 та просив надати інформацію про банківські реквізити для сплати коштів пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Києва у зв'язку із будівництвом об'єкта у розмірі 14 576 597,61 грн.
Після отримання листа позивача від 13.03.2024 за вих. № 050/18-1073, ТОВ «Смарткор» 16.03.2024 сплатив пайовий внесок у повному обсязі, тобто у розмірі визначеному у рішенні Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 у справі №910/4714/23 - 14 576 597,61 грн, що підтверджується матеріалами справи.
З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність прострочення з боку відповідачів зі сплати коштів пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Києва, оскільки фактично вірний розрахунок внеску у розмірі 14 576 597,61 грн, який відповідачі зобов'язані були сплатити, встановлений у рішенні Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 у справі №910/4714/23.
Тобто, обізнаність відповідачів про розмір пайового внеску пов'язане саме з моментом набрання законної сили рішенням суду Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 у справі №910/4714/23.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи в їх сукупності, враховуючи встановлені вище обставини, оскільки позивачем належними та достатніми доказами обставин зазначених у позові не підтверджено, враховуючи заперечення відповідачів щодо прострочення сплати розмір пайового внеску, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідачів 3% річних у сумі 1 274 507,90 грн за період 17.04.2021-15.03.2024 та інфляційних втрат у сумі 6 034 711,41 грн за період 17.04.2021-16.03.2024 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Щодо посилань відповідача-2 на не отримання від позивача вимоги про сплату інфляційних втрат та 3 % річних, а тому зобов'язання щодо їх оплати не настало, то суд зазначає, що не звернення позивача з вимогою про сплату інфляційних втрат та 3 % у позасудовому порядку жодним чином не впливають на право позивача на звернення з позовом до суду.
Щодо посилань позивача на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 лютого 2024 року у справі № 910/3831/22, суд зазначає наступне.
Для встановлення подібності правовідносин враховується склад таких правовідносин, а саме: суб'єкт, об'єкт та зміст (взаємні права та обов'язки). Разом з тим наявності простої тотожності цих трьох критеріїв замало і врахування лише їх не завжди є правильним. Тому, судова практика визнає судовими рішеннями у подібних правовідносинах такі рішення, де подібними є: 1) предмети спору, 2) підстави позову, 3) зміст позовних вимог, 4) встановлені судом фактичні обставини, а також має місце 5) однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 зі справи №910/17999/16; пункт 40 постанови від 25.04.2018 зі справи №910/24257/16). Такі ж висновки були викладені і в постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі №910/8956/15 та від 13.09.2017 у справі №923/682/16.
При цьому, під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19, пункт 5.5 постанови від 19.06.2018 у справі №922/2383/16).
Так, предметом позову у справі № 910/3831/22 були вимоги про стягнення 3 570 893,00 грн, які мотивовані тим, що відповідач своєчасно не повернув позивачу кошти у розмірі 18 454 848,76 грн, які були помилково перераховані позивачем на адресу відповідача.
У цій справі спір виник щодо неотримання суми пайового внеску, який мав бути розрахований позивачем та направлений для оплати, розмір якого не був встановлений.
Відтак, правовідносини, які виникли між сторонами у справі № 910/3831/22 та даній справі не є подібними, а тому викладені у постанові висновки Великої Палати Верховного Суду від 07 лютого 2024 року у справі № 910/3831/22 не підлягають застосуванню при розгляді даної справи.
Також відповідачем-4 було заявлено про застосування строків позовної даності, посилаючись на те, що вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених ст. 625 ЦК України не є додатковими вимогами в розумінні ст. 266 ЦК України, а тому закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою у будь-якому випадку не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення 3% річних та інфляційних витрат. Стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов'язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.
Як визначено ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За приписами ст. 257, 258 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність, зокрема, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно з частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за грошовим зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання зобов'язання.
При застосуванні позовної давності та наслідків її спливу (ст. 267 Цивільного кодексу України) необхідно досліджувати та встановлювати насамперед обставини про те, чи порушено право особи, про захист якого вона просить, і лише після цього - у випадку встановленого порушення, і наявності заяви сторони про застосування позовної давності - застосовувати позовну давність та наслідки її спливу.
Позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі, коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Враховуючи, що у задоволенні зазначених вище позовних вимог суд відмовляє з підстав їх необґрунтованості, а тому суд не застосовує при цьому позовну давність та наслідки її спливу, оскільки позовна давність застосовується лише за наявності порушення прав особи.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТКОР", Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСА", Товариства з обмеженою відповідальністю "РІЕЛТІ СІТІ", Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПРІ".
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.
Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано: 01.08.2025.
Суддя О.В. Гулевець