ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про передачу матеріалів справи за підсудністю
м. Київ
30.07.2025Справа № 910/8664/25
Суддя Селівон А.М., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Порт Сіті Груп" вул. Сухомлинського, 1, м. Луцьк, Волинска область, 43000
до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРСЕГО» вул. Ніжинська, 20, кімн. 37, м. Київ, 03058
про стягнення 660 112,11 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Порт Сіті Груп" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРСЕГО» про стягнення 661 112,11 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором суборенди № Б-161 від 20.11.2024 року зі своєчасної сплати суборендної плати, компенсації комунальних платежів, експлуатаційних витрат та сплати маркетингових платежів, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаній сумі.
Положеннями статті 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. Підсудність визначається колом справ у спорах, вирішення яких віднесено до підвідомчості певного господарського суду.
Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція, основними видами якої є загальна, альтернативна та виключна.
Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.
Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.
Згідно п. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Відповідно до ст. 24 Господарського процесуального кодексу України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Так, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 27 ГПК України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч. 2 вказаної статті).
Відповідно до п.10 ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, про місцезнаходження юридичної особи.
Як встановлено судом, в позовній заяві в якості відповідача визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРСЕГО» (код ЄДРПОУ 45011316), місцезнаходженням якої є: 03058, Україна, місто Київ, вулиця Ніжинська, будинок, 20, кімната, 37.
За загальним правилом згідно з положеннями ч. 1 ст. 27 ГПК України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Тобто, загальне правило територіальної підсудності щодо пред'явлення позову за місцезнаходженням відповідача застосовується лише у випадку, коли інші правила підсудності не встановлені положеннями Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, частиною 3 статті 30 ГПК України встановлено виключну підсудність справ, що виникають зі спорів щодо нерухомого майна, які розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Так, Велика Палата Верховного Суду, досліджуючи питання територіальної підсудності категорії справ щодо стягнення заборгованості з орендної плати за користування нерухомим майном, у постанові від 16.02.2021 року у справі № 911/2390/18 дійшла висновку, що за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном (постанова Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 910/6644/18, постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 року у справі № 910/10647/18).
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду вважає, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України.
Водночас, судом враховано, що аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18, згідно п.7.36. якої виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частини першої статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Судом встановлено згідно матеріалів справи, що даний спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань з оплати суборендної плати за користування об'єктом нерухомого майна - приміщення площею 80,81 кв.м на першому поверсі, секція № Б-161, що є частиною будівлі Торгового центру, який знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Сухомлинського, 1, а також компенсації комунальних платежів, експлуатаційних витрат та сплати маркетингових платежів за вказаною адресою.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладені висновки Великої Палати Верховного Суду та зважаючи на те, що спір у даній справі виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань зі сплати суборендної плати та компенсації комунальних послуг на об'єкті нерухомого майна, який знаходиться в м. Луцьк Волинської області, а отже позовні вимоги мають явний, очевидний правовий зв'язок із вищевказаним нерухомим майном, суд дійшов висновку, що позовна заява не підсудна Господарському суду міста Києва, оскільки переданий на вирішення спір має розглядатись в Господарському суді Волинської області.
У відповідності до вимог статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду (ч. 1 ст. 31 ГПК України).
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3 ст. 31 ГПК України).
Спори між судами щодо підсудності не допускаються (ч. 6 ст. 31 ГПК України).
За таких обставин, суд дійшов висновку, що матеріали позовної заяви у справі № 910/8664/25 підлягають передачі за територіальною підсудністю до Господарського суду Волинської області.
Керуючись ст. ст. 27, 30, 31, 233-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Направити матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Порт Сіті Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРСЕГО» про стягнення 661 112,11 грн. з доданими до неї документами за територіальною підсудністю до Господарського суду Волинської області (43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54А).
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у строки та порядку, встановленому статтями 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.М.Селівон