номер провадження справи 24/244/24
30.07.2025 Справа № 908/3266/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Коваль А.К., розглянувши матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства “СЕНС БАНК» (03150, місто Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ідентифікаційний код юридичної особи 23494714)
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “СПП ЛАНА» (72040, Запорізька область, Михайлівський район, с. Плодородне, вулиця Генкіна, будинок 30 ідентифікаційний код юридичної особи 20476578)
до відповідача-2: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача-3: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
до відповідача-4: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 )
про стягнення 5208716,77 грн.
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Горбенко Костянтин Олегович - ордер АА № 1547262 від 18.02.25
Акціонерне товариство “СЕНС БАНК» звернулося до суду з позовом про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “СПП ЛАНА», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за кредитим договором в розмірі 5208716,77 грн, з яких: 3600000,00 грн - заборгованості за кредитом та 1608716,77 грн - заборгованості за відсотками.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 18.12.2024 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3266/24 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.
Ухвалою суду від 25.12.2024 позовна заява була прийнята до розгляду та було відкрито провадження у справі №908/3266/24, яке суд ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03.01.2025 о 14-50 год.
02.01.2025 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про розгляд справи без участі від представника позивача.
03.01.2025 представники сторін в судове засідання не з'явились.
Ухвалою від 03.01.2025 відкладено підготовче засідання на 03.02.2025 о 10 год. 30 хв.
03.02.2025 представник відповідача в судове засідання не з'явився.
За згодою представника позивача судом вирішено закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.
Ухвалою від 03.02.2025 було закрито підготовче провадження та розгляд справи по суті призначений на 03.03.2025 об 11 год. 15 хв.
28.02.2025 через систему «електронний суд» від представника відповідача надійшла заява про внесення даних РНОКПП до додаткових відомостей про учасника справи,переведення в електронну форму процесуальних документів.
Також 03.03.2025 через систему «електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
03.03.2025 представник відповідача в судове засідання не з'явився. За згодою представника позивача , судом вирішено відкласти судове засідання.
Судом встановлений термін до 15.03.2025 для подачі відзиву відповідачем.
Ухвалою від 03.03.2025 відкладено розгляд справи на 31.03.2025 об 11 год. 30 хв
18.03.2025 від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, про що була винесена додаткова ухвала та надійшов відзив на позовну заяву.
31.03.2025 від представника позивача через канцелярію суду надійшли додаткові пояснення .
В судове засідання 31.03.2025 представники сторін з'явились та в ході розгляду справи була оголошена протокольна перерва до 18.04.2025 об 11 год. 15 хв.
08.04.2025 від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, про що була винесена додаткова ухвала та надійшли заперечення на додаткові пояснення.
Ухвалою від 16.04.2025 було перенесено розгляд справи на 30.04.2025 об 11 год. 45 хв.
24.04.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, судом була задоволена ця заява
29.04.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі.
30.04.2025 судом прийняте рішення перенести розгляд справи на 20.05.2025 о 10 год. 30 хв.
02.05.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції. Судом була задоволена ця заява.
20.05.2025 представник позивача в судове засідання не з'явився Представником відповідача оголошені додаткові пояснення. Судом прийнято рішення відкласти розгляд справи.
Ухвалою від 20.05.2025 відкладено розгляд справи на 11.06.2025 об 11 год. 20 хв.
04.06.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції. Судом задоволена ця заява про що винесена відповідна ухвала.
10.06.2025 судом прийняте рішення перенести розгляд справи на 09.07.2025 об 11 год. 20 хв.
12.06.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції. Судом задоволена ця заява.
01.07.2025 суд вважає за необхідне перенести розгляд справи на 16.07.2025 об 11 год. 20 хв.
02.07.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції. Судом задоволена ця заява про що винесена відповідна ухвала.
16.07.2025 в судовому засіданні представник позивача не з'явився, судом відкладається розгляд справи на 30.07.2025 о 10 год. 50 хв. та суд зобов'язує представника позивача з'явитися в зал судового засідання для можливості подальшого розгляду справи.
18.07.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції. Судом задоволена ця заява.
29.07.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції. Судом задоволена ця заява.
30.07.2025 представник позивача в судове засідання не з'явився та не підключився в режимі відео конференції. Судом прийнято рішення повернутися на стадію підготовчого провадження та зобов'язує представника позивача надати суду для огляду оригінали всіх первинних документів та зобов'язує з'явитись в залі судового засідання або в режимі відеоконференції.
Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013 року, Папазова та інші проти України від 15.03.2012 року).
Європейський суд щодо тлумачення положення “розумний строк» в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Частиною 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, обов'язковість судового рішення, забезпечення права на апеляційний перегляд справи, забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Статтею 177 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання та строк підготовчого провадження.
Згідно з частиною 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Згідно зі статтею 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
За змістом статті 182 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підготовче засідання проводиться з повідомленням учасників справи, а також наведено дії, які здійснює суд у підготовчому засіданні з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Відповідно до частин 2, 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Закриваючи підготовче провадження та призначаючи справу до судового розгляду по суті, суд мотивував тим, що судом вчинено всі необхідні процесуальні дії, передбачені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, для виконання завдань підготовчого провадження у даній справі, строки підготовчого провадження у даній конкретній справі, у зв'язку з відсутністю підстав для відкладення підготовчого засідання чи оголошення в ньому перерви.
Завданнями ж розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).
Пунктами 1, 2, 4, 5 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.
Норми Господарського процесуального кодексу України не містять прямої вказівки на можливість суду на стадії розгляду справи по суті приймати рішення про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні та продовження підготовчого засідання. Проте при здійсненні правосуддя слід керуватись завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Скориставшись аналогією процесуального закону (суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, - частини 1, 4 статті 119 Господарського процесуального кодексу України; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів - частина 5 статті 80 Господарського процесуального кодексу України; головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи - частина 1 статті 207 Господарського процесуального кодексу України), суд приходить до висновку, що в даному випадку для можливості задовольнити клопотання позивача про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні, першочергово слід з'ясувати причини невчинення ним відповідних дій у строк, встановлений для цього, та визначити їх поважність або неповажність.
Згідно ч. 3 ст. 198 Господарського процесуального кодексу України головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
Приймаючи рішення в цій частині суд базується на необхідності неухильного виконання судом завдань господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, шляхом, зокрема, повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи для її правильного вирішення та створення належних умов учасникам судового процесу в реалізації ними прав.
Крім того, суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №910/7103/21, відповідно до якого, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Оскільки, нормами ст. 182 Господарського процесуального кодексу України передбачено визначення доказів для правильного вирішення справи та залучення необхідних доказів до матеріалів справи лише на стадії підготовчого провадження, приймаючи до уваги доводи учасників справи, зважаючи на зміст та характер спірних правовідносин у даній справі, з метою повного та всебічного розгляду справи, господарський суд дійшов висновку щодо необхідності повернення до стадії підготовчого провадження.
Враховуючи, що сторонами не вчинено усіх процесуальних дій для правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, з метою забезпечення можливості сторонам реалізувати надані їм законодавством процесуальні права, які згідно норм чинного ГПК України можливо здійснити тільки на стадії підготовчого провадження, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, суд вважає за необхідне повернутися на стадію підготовчого провадження та призначити підготовче засідання на 11.08.2025 о 12 год. 20 хв.
Керуючись ст.ст. 177, 181-183, 185, 234, 235, Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Повернутися на стадію підготовчого провадження у справі № 908/3266/24.
2. Підготовче засідання призначити на 11.08.2025 о 12 год. 20 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: м.Запоріжжя, вул. Гетьманська, 4, кабінет № 205 (корпус 2).
3. Зобов'язати представника позивача надати суду для огляду оригінали всіх первинних документів та зобов'язує з'явитись в залі судового засідання або в режимі відеоконференції.
Відповідно ч. 1., 2 ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
4. Зобов'язати сторонам подати усі наявні докази, які стосуються предмету спору.
5. Явку представників сторін у судове засідання визнати обов'язковою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/.
Суддя Т.А. Азізбекян