майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"17" липня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/605/25
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Вельмакіної Т.М.
секретар судового засідання: Андрощук О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Ковальчук Л.М. - довіреність від 24.12.2024 №300-02/57;
від відповідача: Наумова А.М. - довіреність б/н від 08.05.2025,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Антимонопольного комітету України
до Акціонерного товариства "Житомирські Ласощі"
про стягнення 2030125,00 грн
Антимонопольний комітет України звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Житомирські Ласощі" про стягнення 2030125,00 грн пені за прострочення сплати штрафу.
Ухвалою від 12.05.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 17.06.2025.
22.05.2025 через "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
27.05.2025 через "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
05.06.2025 через "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Протокольною ухвалою від 17.06.2025 суд закрив підготовче засідання та призначив справу до розгляду по суті на 17.07.2025.
Представник позивача у судовому засіданні 17.07.2025 підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні 17.07.2025 позовні вимоги заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку з несплатою відповідачем у визначений абз.1 ч.1 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" штрафу, накладеного рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 03.10.2023 №48-р/тк, останньому була нарахована пеня у розмірі 2030125,00 грн, яку відповідач не сплатив, що стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с.47-55) позовні вимоги не визнає та вказує, що рішення Антимонопольного комітету України від 03.10.2023 №48-р/тк було оскаржено відповідачем до Господарського суду м. Києва. Рішенням Господарського суду м. Києва від 31.01.2024 (повний текст рішення складено 14.02.2024) по справі №910/18430/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 (повний текст постанови підписано та оприлюднено 27.08.2024), у задоволенні позову відмовлено. Відповідач вважає, що нарахування пені у період знаходження матеріалів справи №910/18430/23 в судовому оскарженні, при відсутності у сторін повних текстів судових рішень, є протиправним. Вказує, що штраф, зважаючи на дату підписання та доставку до "Електронного суду" повного тексту постанови від 24,06.2024 у справі №910/18430/23, відповідачем було сплачено ще до прийняття постанови Північного апеляційного господарського суду та набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/18430/23, тому відсутні підстави для застосування пені. Просить врахувати, що введення воєнного стану та відповідних обмежень, спричинених діями держави-агресора: пошкодження логістики, часті відключення електроенергії, девальвація валют, вплинули на фінансову спроможність відповідача, а стягнення пені у розмірі 2030125,00 грн без врахування вимог розумності та справедливості покладає на відповідача додатковий фінансовий тягар та може призвести до припинення роботи підприємства та масового вивільнення працівників. Окрім того, попри введення в Україні воєнного стану, що негативно вплинуло на господарську діяльність відповідача, підприємство продовжило працювати, сплачувати податки, створювати робочі місця, підтримувати економіку України, а також постійно надавати фінансову та матеріальну допомогу ЗСУ. Відповідач не погоджується також і з розрахунком пені, тому надав контррозрахунок. Зазначає, що штраф було сплачено 09 та 12 серпня 2024 року, тобто минуло більше шести місяців з дня виявлення порушення та більше року з дня порушення відповідачем встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
У відповіді на відзив (а.с.83-85) позивач вказує, що нарахування, застосовані на підставі Закону України "Про захист економічної конкуренції", не пов'язані з невиконанням чи неналежним виконання грошових зобов'язань або зобов'язань зі сплати податків і зборів та не є заходами, спрямованими на забезпечення виконання цих зобов'язань, тому посилання відповідача на пропущення строку позовної давності у даній справі є помилковими. Також зазначає, що введення воєнного стану не звільняє відповідача від обов'язку виконати вимоги ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме сплатити пеню за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням комітету, оскільки рішення комітету є обов'язковими до виконання.
У запереченнях на відповіді на відзив (а.с.86-89) відповідач наголосив на своїй позиції, згідно з якою прострочення виконання грошових зобов'язань по рішенню від 03.10.2023 №48-р/тк не було, а безпідставні позовні вимоги Антимонопольного комітету України про нарахування та стягнення пені під час воєнного стану в Україні призводять до надмірного тиску та тягаря на суб'єкта господарювання.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників судового процесу, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на таке.
Статтею 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" унормовано, що основними завданнями Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції тощо.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції АМКУ має такі повноваження, зокрема: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції тощо.
Відповідно до ч.1 ст.35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (тут і далі закон у редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин), розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
Згідно з п.13 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.
Відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (ч.3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Згідно з ч.1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 03.10.2023 №48-р/тк "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" визнано, що Акціонерне товариство "Житомирські ласощі" вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді неподання інформації Антимонопольному комітету України на вимогу Голови Антимонопольного комітету України - державного уповноваженого від 31.05.2021 №126-26.13./01-8081 у встановлений ним строк. За порушення, зазначене у пункті 1 результативної частини цього рішення, накладено на Акціонерне товариство "Житомирські ласощі" штраф у розмірі 2030125,00 грн (а.с.10).
Вказане рішення було надіслано Антимонопольним комітетом України відповідачу разом із листом від 16.10.2023 №126-26.13/01-11020е та отримано останнім 20.10.2024 (а.с.11-12), тому з урахуванням ч.3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та ч.1 ст. 253, ч.3 ст. 254 ЦК України, відповідач повинен був сплатити штраф у період з 21.10.2024 по 21.12.2024.
Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Так, відповідач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання протиправним, скасування та зупинення виконання рішення від 03.10.2023 №126-26.13/30-23 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" до завершення судового розгляду справи, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 було відкрито провадження у справі №910/18430/23 (а.с.13).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.01.2024 у справі №910/18430/23 (а.с.15-18) відмовлено повністю у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Житомирські ласощі" до Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення №48-р/тк від 03.10.2023.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.03.2024 у справі №910/18430/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Житомирські ласощі" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2024 у справі №910/18430/23 (а.с.19-20).
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 у справі №910/18430/23 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Житомирські ласощі" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2024 у справі №910/18430/23 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2024 у справі №910/18430/23 залишено без змін (а.с.21-24).
Згідно з ч.3 ст.60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Частиною четвертою статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, зокрема, що порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.
Виходячи з системного аналізу ч.1 та ч.4 ст.60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", оскарження рішення органів комітету повністю або частково до господарського суду має відбуватися у двомісячний строк з дня одержання такого рішення, який (строк) не може бути відновлено, тоді як порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним такого рішення, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє лише примусове виконання зазначеного рішення органу комітету на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду та не зупиняє і не перериває визначений ч.3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" двомісячний строк для сплати штрафу.
Положеннями ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" не передбачено переривання чи зупинення двомісячного строку, відведеного для добровільної сплати штрафу, накладеного рішенням органу комітету, а передбачено лише переривання строку для нарахування пені у зв'язку з оскарженням такого рішення до суду; у свою чергу, положеннями ст.60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено лише зупинення примусового виконання рішення органу комітету у разі його оскарження в двомісячний строк з дня одержання такого рішення, такий строк є присічним і відновленню не підлягає, а Закон України "Про захист економічної конкуренції" не містить положень щодо переривання або зупинення його перебігу.
При цьому, суд не враховує посилання відповідача на абз.2 ч.3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", в якому зазначено, що двомісячний строк для сплати штрафу зупиняється на час розгляду судом справи про оскарження рішення органу комітету, оскільки зазначено норму було прийнято після прийняття рішення від 03.10.2023 №48-р/тк і вказана норма під час розгляду цієї справи застосуванню не підлягає.
Відповідно до ч.8 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
Суд встановив, що відповідач сплатив позивачу штраф у розмірі 2030125,00 грн у повному обсязі, що підтверджується наступними платіжними інструкціями (а.с.25-26) №5508 від 09.08.2024 на суму 1000000,00 грн; №5511 від 09.08.2024 на суму 250000,00 грн; №5518 від 12.08.2024 на суму 780125,00 грн, однак така сплата відбулася після закінчення двомісячного строку, встановленого ч.3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", для його сплати.
Абзацом 1 частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Суд встановив, що Антимонопольний комітет України нарахував пеню за наступні періоди:
- на суму 1250000,00 грн - з 01.02.2024 (наступний день після ухвалення Господарським судом міста Києва рішення у справі №910/18430/23) по 07.03.2024 включно (день, який передував постановленню ухвали Північним апеляційним господарським судом про відкриття апеляційного провадження у справі №910/18430/23); з 25.06.2024 (наступний день після прийняття Північним апеляційним господарським судом постанови у справі №910/18430/23) по 08.08.2024 включно (день, який передував даті сплати штрафу, накладеного рішенням Антимонопольного комітету України №48-р/тк від 03.10.2023, відповідно до платіжних інструкцій від 09.08.2024 №5508 та №5511);
- на суму 780125,00 грн - з 01.02.2024 (наступний день після ухвалення Господарським судом міста Києва рішення у справі №910/18430/23) по 07.03.2024 включно (день, який передував постановленню ухвали Північним апеляційним господарським судом про відкриття апеляційного провадження у справі №910/18430/23); з 25.06.2024 (наступний день після прийняття Північним апеляційним господарським судом постанови у справі №910/18430/23) по 11.08.2024 включно (день, який передував даті сплати штрафу, накладеного рішенням Антимонопольного комітету України №48-р/тк від 03.10.2023, відповідно до платіжної інструкції від 12.08.2024 №5518).
Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що останній відповідає вимогам чинного законодавства.
Стосовно заперечень відповідача про зупинення строків нарахування пені, суд враховує, що тривалість зупинення нарахування пені визначається виключно періодом, протягом якого судом фактично здійснювався розгляд/перегляд справи про визнання недійсним рішення органу АМКУ про накладення штрафу.
Відповідно до абз.3 ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом:
- справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу;
- відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Так, у суді першої інстанції - з дня порушення провадження у справі до дня прийняття в ній рішення; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - з дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня ухвалення відповідного судового рішення. В цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд/перегляд не здійснювались.
Суд констатує, що з огляду на фактичний перебіг розгляду справи №910/18430/23 Господарським судом м. Києва та її перегляду Північним апеляційним господарським судом нарахування пені за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням Антимонопольного комітету України №48-р/тк від 03.10.2023 зупинялося у такі періоди:
- з 05.12.2023 (відкриття Господарським судом міста Києва провадження у справі №910/18430/23) до 31.01.2024 (ухвалення Господарським судом міста Києва рішення у справі №910/18430/23);
- з 08.03.2024 (відкриття Північним апеляційним господарським судом апеляційного провадження у справі №910/18430/23) до 24.06.2024 (прийняття Північним апеляційним господарським судом постанови у справі №910/18430/23).
Стосовно заперечень відповідача, які ґрунтуються на пропуску позивачем строку звернення до господарського суду з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій, суд враховує, що Закон України "Про захист економічної конкуренції", на підставі приписів якого нараховано штраф і пеню, визначає правові засади підтримки й захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму у господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин. Цей закон встановлює види, склад правопорушень законодавства про захист економічної конкуренції, заходи відповідальності, що застосовуються за їх вчинення, і процесуальні норми, що визначають порядок притягнення до відповідальності.
Вказаний закон не регулює цивільно-правових відносин або відносин у сфері оподаткування.
Накладений на відповідача штраф є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу.
Нарахування, застосовані на підставі Закону України "Про захист економічної конкуренції", не пов'язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошових зобов'язань або зобов'язань зі сплати податків і зборів та не є заходами, спрямованими на забезпечення виконання цих зобов'язань.
Нарахування та стягнення пені, передбаченої ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", має обов'язковий характер та не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування і у зв'язку з цим не підпадає під ознаки адміністративно-господарських санкцій.
При цьому чинне законодавство не містить такої підстави для відмови в позові Антимонопольного комітету України про стягнення штрафу та пені, як сплив строку давності на момент прийняття судом рішення.
Також в контексті наведених відповідачем обставин щодо введення воєнного стану в Україні, зниження фінансової спроможності відповідача, сплати штрафу у повному обсязі, підтримання економіки України та надання матеріальної допомоги ЗСУ, а також клопотання про врахування судом при вирішенні спору завдання господарського судочинства, особливості предмета спору, ціни позову, необхідності забезпечення розумного балансу між приватними і публічними інтересами, значення розгляду справи для сторін, суд враховує, що відносини, пов'язані з притягненням до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, шляхом накладення штрафів та їх стягнення у судовому порядку органами Антимонопольного комітету України, не є господарськими (або цивільними) відносинами, оскільки в даному випадку орган Антимонопольного комітету України не виступає як суб'єкт господарсько-правових (або цивільно-правових) відносин, а реалізує повноваження, встановлені законодавством про захист економічної конкуренції.
Так, при застосуванні приписів статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (щодо стягнення з суб'єктів господарювання штрафу та пені у зв'язку з порушенням ними законодавства про захист економічної конкуренції) необхідно враховувати, що названий Закон не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір (а відтак і суму) стягуваних штрафу та/або пені (у разі їх правомірного нарахування). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №910/20661/16, від 22.01.2019 у справі №915/304/18, від 16.06.2022 у справі №917/530/21.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 2030125,00 грн пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи задоволення позовних вимог, судовий збір відповідно до ст.129 ГПК України, покладається на відповідача.
(Повне рішення складено з урахуванням перебування судді Вельмакіної Т.М. на лікарняному з 28.07.2025 по 30.07.2025).
Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Житомирські Ласощі" (10003, Житомирська область, місто Житомир, вул. Покровська, будинок 67, ід. код 00382071) у дохід загального фонду Державного бюджету України (отримувач: ГУК у м. Києві / Солом'янський район, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету: 21081100):
- 2030125,00 грн пені.
3. Стягнути з Акціонерного товариства "Житомирські Ласощі" (10003, Житомирська область, місто Житомир, вул. Покровська, будинок 67, ід. код 00382071) на користь Антимонопольного комітету України (03035, місто Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, будинок 45, ід. код 00032767):
- 24361,50 грн витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 31.07.25
Суддя Вельмакіна Т.М.
1 - до справи;
- позивачу та відповідачу - через систему "Електронний суд"