майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"31" липня 2025 р. м. Житомир Справа № 910/5374/25
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Військової частини НОМЕР_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська торгова компанія"
про стягнення 470784,60 грн.
Процесуальні дії по справі.
Військова частина НОМЕР_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська торгова компанія" 470784,60 грн., з яких: 244701,60 грн. пеня та 226083,00 грн. штрафу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.05.2025р. позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 передано за підсудністю до Господарського суду Житомирської області.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 27.05.2025р. позовну заяву залишено без руху.
06.06.2025р. позивач надіслав заяву про усунення недоліків позовної заяви. (а.с. 23-28).
Ухвалою від 09.06.2025р. суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Враховуючи відсутність клопотання будь-якої із сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем його зобов'язань за договором про закупівлю товарів за кошти Державного бюджету України та інших джерел № 46 від 10.06.2024р., в частині поставки товару в обумовлені строки.
За невиконання зобов'язань позивач нарахував до стягнення з відповідача 244701,60 грн. пені та 226083,00 грн. штрафу на підставі пунктів 7.2.1. та 7.2.4. договору.
Ухвала про відкриття провадження у справі від 09.06.2025р. надіслана відповідачеві до електронного кабінету 10.06.2025р.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст.13 ГПК України).
Враховуючи викладене, судом було надано учасниками справи можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.
Відповідач, в порядку ст.ст. 165, 251 ГПК України, не скористався правом подачі письмового відзиву на позовну заяву, доводи позивача не спростував.
Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
10.06.2024р. між Військовою частиною НОМЕР_1 (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська торгова компанія" (постачальник, відповідач) було укладено договір № 46 про закупівлю товарів за кошти Державного бюджету України та інших джерел (а.с. 8-10).
Згідно п. 1.1. договору, Постачальник зобов'язується поставити Замовникові товар, зазначений у Специфікації (додаток 1 до договору), що є невід'ємною частиною цього договору, а Замовник прийняти і оплатити товар, а саме: зарядні портативні електростанції EcoFlow Delta Max 2000, 2016 Wh, 4 розетки EU, відповідно до специфікації; за ДК2015:31440000-2: Акумуляторні батареї, бюджетна програма 2101020/35/1, КЕКВ 3110.
Підставою для укладення договору є постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.2022р. №1275 "Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" (п. 1.3 договору).
Згідно з п. 3.1. договору загальна вартість Договору визначена на підставі Додатку №1 до даного Договору та складає 1329900,00 грн., у т.ч. ПДВ - 221650,00 грн.
Пунктом 4.2. договору сторони погодили, що розрахунки за фактично поставлений товар проводяться шляхом поетапної оплати замовником поставлених йому партій товарів протягом 10 банківських днів після пред'явлення постачальником рахунку на їх оплату.
За умовами п. 5.1. договору, строк поставки товарів: з моменту укладення договору по 30.06.2024р.
Як зазначається у п.п. 7.2.1. договору сторони погодили, що за порушення строків визначених пунктом 5.1. договору стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної ціни.
Відповідно до п. 7.2.4. договору встановлено, що у разі відмови від виконання договору та не поставки товару взагалі, постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від ціни договору (п. 3.1.).
Цей договір набирає чинності з дати підписання договору та діє до 31.12.2024р. (п. 10.1. договору).
Договір № 46 від 10.06.2024р. підписано представниками сторін та підписи скріплено печатками Військової частини та Товариства.
У Специфікації, яка є додатком №1 до договору № 46 від 10.06.2024р., сторонами погоджено найменування товару, його кількість та вартість, яка становить - 1329900,00 грн. (а.с. 11).
У зв'язку з не поставкою постачальником товару, замовник на підставі п. 7.2.1. та п. 7.2.4. нарахував штрафні санкції, розмір яких становить 470784,60 грн., з яких: 244701,60 грн. пені, 93093,00 грн. штрафу в розмірі 7% та 132990,00 грн. штрафу в розмірі 10%.
.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у частині другій статті 16 ЦК України.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках ( абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).
Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства (частини третя статті 14 ЦК України).
Тому застосування кредитором штрафних санкцій, встановлених у договорі за невиконання боржником договірних обов'язків є способом захисту порушеного права , що встановлений договором.
Суд встановив, що зобов'язання між сторонами виникли на підставі договору № 46 від 10.06.2024р. про закупівлю товарів за кошти Державного бюджету України та інших джерел, який є договором поставки.
Як зазначено у п. 1.3. договору, підставою для його укладення є постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.2022р. №1275 "Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівельна період дії правового режиму воєнного стану".
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ГПК України).
За загальним правилом, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 525 ЦК України).
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Застосування статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто, з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати (постанова ОП КЦС у складі ВС від 23.01.2019 у справі №355/385/17).
Спірні правовідносини у цій справі виникли на підставі договору поставки, який регулюється розділом 3 глави 54 ЦК України.
Частинами 1, 2 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, передача товару постачальником є основним його обов'язком, що випливає з сутності договору купівлі-продажу. При цьому передача товару має здійснюватися з дотриманням правил про строк, місце та спосіб виконання зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.
У разі відмови продавця передати товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу (частина перша статті 665 ЦК України).
Відповідно до специфікації поставка зарядних портативних електростанцій EcoFlow Delta Max 2000, 2016 Wh, 4 розетки EU в кількості 30 шт., загальною вартістю 1329900,00 грн. мала бути здійснена у строк до 30.06.2024р.
За змістом статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, якщо боржник не почав виконувати свої зобов'язання, це вважається неправомірною бездіяльністю, тобто умисним невиконанням дій, які він зобов'язаний був здійснити за договором. Така бездіяльність хоч і пасивна, але є свідомим вибором.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно розрахунку (а.с. 2), позивач нарахував до стягнення з відповідача за період з 01.07.2024р. по 31.12.2024р. 244701,60 грн. пені та 7% штрафу в сумі 93093,00 грн. за прострочення понад 30 днів
Здійснивши перевірку наведених позивачем розрахунків пені та штрафу, суд встановив,, що вони є арифметично вірними, обґрунтованими та виконаними у відповідності до приписів чинного законодавства.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 132990,00 грн. у розмірі 10% від ціни договору за відмову від виконання договору суд зазначає наступне.
За умовами п. 7.2.4. договору, у разі відмови від виконання договору та не поставки товару взагалі, постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від ціни договору (п.3.1.).
Цей договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2024р., а в частині оплати за поставлений товар - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (п.10.1. договору).
Відповідно до пункту 10.2. договору, після закінчення терміну його дії, товар, визначений в специфікації (додаток 1), не підлягає постачанню замовнику за цим договором, документи визначені п. 4.4. замовником не приймаються та повертаються постачальнику без реалізації.
Судом встановлено, що термін поставки до 30.06.2024р. (п. 5.1.).
Доказів поставки позивачу товару до 31.12.2024 р. або наміру поставити товар відповідачем матеріали справи не містять, що вказує на те, що має місце відмова від виконання договору.
У зв'язку з цим позивачем правомірно нараховано штраф у розмірі 132990,00 грн., що складає 10% від ціни договору.
Здійснивши перевірку наведених позивачем розрахунків штрафу, суд дійшов висновку про те, що він є арифметично вірним, обґрунтованим та виконаним у відповідності до приписів чинного законодавства.
Суд зазначає, що відповідач, прийнявши на себе зобов'язання за договором погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов'язань, а також усвідомлював визначені строки здійснення поставки товару.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частинами 1, 2 статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із частиною 1 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З врахуванням досліджених доказів у справі та положень чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Судові витрати за результатами розгляду справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позовних вимог судовий збір в сумі 5649,42 грн. покладається на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська торгова компанія" (10029, Житомирська область, м. Житомир, вул. Степана Бандери, буд. 7, офіс 316; код ЄДРПОУ 43672760)
на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ):
- 244701,60 грн. - пеня;
- 93093,00 грн. - штраф (7%);
- 132990,00 грн. - штраф (10%);
- 5649,42 грн. - судовий збір.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення рішення.
Рішення складено: 31.07.25
Суддя Сікорська Н.А.
1 - до справи