Справа №295/9724/25
1-кс/295/3945/25
30.07.2025 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря - ОСОБА_2 ,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12025060600000577 від 16.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України, -
У липні 2025 року представник заявника звернувся до суду з указаним клопотанням, в якому просить повністю скасувати арешт на майно у кримінальному провадженні № 12025060600000577, яке належить ОСОБА_4 , а саме з мобільного телефону «Iphone 15 Pro» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім-карткою НОМЕР_3 та зобов'язати орган досудового розслідування повернути майно власнику.
Вимоги клопотання мотивовані тим, що ухвалою слідчого судді Богунського районного суду міста Житомира від 23.04.2025 накладено арешт на мобільний телефон «Iphone 15 Pro» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім-карткою НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 . Однак ОСОБА_4 на даний час є свідком і його причетність до вчинення вказаного злочину не підтверджена, разом з цим, що стосується вилученого мобільного телефону, то він не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та на ньому немає ніяких слідів, які б мали відношення до справи, а тому є підстави повністю скасувати арешт вказаного мобільного телефону.
У судовому засіданні представник заявника вимоги клопотання підтримав з викладених у клопотанні підстав.
Слідчий, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду клопотання, в судове засідання не з'явився. Направив повідомлення із запереченнями проти скасування арешту на вказане майно, оскільки із зазначеним мобільним телефоном не проведено необхідні слідчі дії, в тому числі огляд та експертиза.
Заслухавши представника заявника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Слідчим суддею встановлено, що в справі № 295/5360/25 ухвалою слідчого судді Богунського районного суду міста Житомира від 23.04.2025 задоволено клопотання слідчого СВ Житомирського РУП № 1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 2025060600000577 від 16.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України, про арешт майна та накладено арешт на мобільний телефон марки «Iphone 15 Pro» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім-карткою НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою запобігання приховування, пошкодження, псування, знищення, відчуження вказаного речового доказу, тобто забезпечення його збереження у кримінальному провадженні.
Підставою накладення арешту на майно слідчим суддею зазначено, що воно визнано речовим доказом зазначеного кримінального правопорушення і арешт наведеного майна зумовлений метою та підставами застосування заходу забезпечення кримінального провадженні у вигляді арешту майна.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Частиною 1 ст. 174 КПК України визначено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Отже, нормами КПК України визначені виключно дві підстави коли арешт майна має бути скасованим повністю або частково, а саме, якщо відпали підстави його застосування або арешт було накладено необґрунтовано.
Слідчий органу досудового розслідування уповноважений, зокрема, проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом. Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого (ст. 40 КПК України).
З огляду на те, що майно, яке перебуває під арештом, відповідаючи критеріям ст. 98 КПК України, відноситься до речових доказів, а скасування арешту на нього може призвести до втрати даних речових доказів у кримінальному провадженні № 12025060600000577 та арешт на нього було накладено обгрунтовано, необхідність у накладенні арешту полягає в збереженні речових доказів, що передбачено ч. 2 ст. 170 КПК України, потреба у застосуванні арешту на вказане майно не відпала, про що свідчить зміст повідомлення слідчого, тому вимоги клопотання є передчасними і підстав для скасування арешту не вбачається.
Керуючись ст. ст. 98, 170, 174 КПК України, -
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12025060600000577 від 16.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.
Оголошення повного тексту ухвали - о 12-30 год. 01.08.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1