154/1255/25
2/154/776/25
01.08.2025 Володимирський міський суд Волинської області під головуванням судді Пустовойт Т.В., при секретарі судового засідання Мазій І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Володимирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Володимирської міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом,
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Володимирської міської ради про визнання права власності на спадкове майно.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина за заповітом від 01.08.2000, в тому числі на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 .
За житття ОСОБА_2 склала повторно заповіт 01 серпня 2000 року, який посвідчений секретарем Ласківської сільської ради Володимир-Волинського (зараз Володимирського) району Волинської області Рибкою Н.С., за реєстровим номером №39, і на випадок своєї смерті зробила таке заповітне розпорядження, що належне їй майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, і все те, що буде належати їй на день її смерті, заповідає онучці ОСОБА_1 .
Зазначає, що після звернення до Володимирської державної нотаріальної контори, де подала заяву про прийняття спадщини, державним нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку та майновий пай, однак письмовим повідомленням від 06.02.2025 відмовлено у вчиненні нотаріальних дій на нерухоме майно через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів, у зв'язку з чим вона змушена звернутися до суду із зазначеним позовом.
Просить визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
01.04.2025 ухвалою Володимир-Волинського міського суду відкрито загальне позовне провадження у даній цивільній справі та призначено підготовче судове засідання на 05.06.2025.
Ухвалою суду від 02.07.2025 року підготовче провадження у справі закрито та призначено до судового розгляду на 23.07.2025 року.
У судове засідання позивачка ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явилась, надала до суду письмову заяву, згідно якої позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити та слухати справу у її відсутність.
Представник відповідача також у судове засідання не з'явився, направив на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що не заперечує проти задоволення позовних вимог.
З урахуванням вищезазначеного суд вважає за можливе провести розгляд справи у судовому засіданні за відсутності сторін на підставі наявних у справі письмових доказів та у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, вивчивши позовну заяву та дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступних висновків.
Відповідно до статей 12,13 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Суд, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається із фактичних даних, які містяться в матеріалах справи, правовідносини щодо набуття права власності на спадкове майно виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України 01 січня 2004 року та продовжують існувати у даний момент.
У відповідності до п. п. 4 та 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, він застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
За таких умов, при розгляді даного спору суд опирається на норми законодавства, які діяли як до 01 січня 2004 року, так і на даний час, залежно від часу виникнення та існування відповідних правовідносин.
У відповідності до ст. ст. 524, 525 ЦК УРСР (1963 року), які діяли на момент смерті ОСОБА_2 , спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.
У відповідності до ч.1 ст.529 ЦК УРСР (1963 року), при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
Судом встановлено наступні обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .
На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19.03.2001 року, ОСОБА_1 є спадкоємицею майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема права на земельну ділянку частку (пай), яка перебуває у колективній власності спілки селян «НИВА», с.Ласків Володимир-Волинського району Волинської області.
Витягом з по господарської книги №2 за 2025 рік Виконавчого комітету Володимирської міської ради Волинської області згідно із записом в по господарській книзі №3, № об'єкту ПГО 04_0202_1, будинок належить ОСОБА_2 і знаходиться по АДРЕСА_1 . Рік побудови будинку 1967.
За відомостями КП «Волиньпроект» станом на 31.12.2012 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстровано.
Згідно п.п.6,7 Наказу Центрального Статистичного Управління СРСР «Про затвердження форм та Інструкції по веденню господарського обліку в сільських Радах народних депутатів» № 5-24/25 від 12.05.1985 року, дані погосподарських книг були звітом про житлові будинки, що знаходиться на праві приватної власності громадян.
Заповіт від імені покійної ОСОБА_2 посвідчувався секретарем Ласківської сільської ради Володимир-Волинського (зараз Володимирського) району Волинської області Рибкою Н.С., за реєстровим номером №39, заборони чи арешту на майно не накладено.
Згідно заповіту ОСОБА_2 зробила таке заповітне розпорядження, що на випадок своєї смерті зробила таке заповітне розпорядження, що належне їй майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, і все те, що буде належати їй на день її смерті, грошову компенсацію за примусові роботи в період окупації, заповідає внучці ОСОБА_3 .
Також встановлено, що крім позивачки, інші спадкоємці після смерті ОСОБА_2 відсутні.
Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 25.05.1967 року підтверджено, що матір,ю ОСОБА_4 є ОСОБА_5 .
04.05.1996 року ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_6 та взяла прізвище ОСОБА_7 , свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 .
Відповіддю державного нотаріуса Володимирської державної нотаріальної контори № 84/01-16 від 06.02.2025 року, позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів на нього.
Ст. 544 УРСР (1963 року) наголошує, що заповідач вправі в будь-який час змінити або скасувати зроблений ним заповіт, склавши новий заповіт. Заповіт, складений пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або в частині, в якій він йому суперечить.Заповідач може скасувати або змінити заповіт, подавши про це заяву нотаріусу, завідуючому державним нотаріальним архівом, а в населених пунктах, де немає нотаріусів, - посадовій особі виконавчого комітету сільської, селищної, міської Ради народних депутатів, яка вчиняє нотаріальні дії.
За інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №81487702 від 11.06.2025 та інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №81487719 від 11.06.2025 за параметрами запиту у Спадковому реєстру щодо ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , чинним є заповітне розпорядження, зроблене ОСОБА_2 01 серпня 2000.
Отже, заповітне розпорядження ОСОБА_2 , зроблене 04.03.1998 року вважається повністю скасованим.
У відповідності до ст.534 ЦК УРСР (1963 року), кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч.2 ст.328 ЦК України).
У відповідності до ст.346 ЦК України, смерть власника є однією з підстав припинення права власності.
Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.
Право позивачки, як спадкоємця на спадкове майно, підлягає захисту в судовому порядку, оскільки після смерті спадкодавця не залишилося правовстановлюючого документа на спадкове майно, що є перешкодою позивачці в нотаріальному оформленні спадщини.
Таким чином вимога позивачки про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом ґрунтується на вимогах закону, визнана відповідачем та підлягає задоволенню.
На підставі ст.ст.524-525, 529, 548-549 ЦК Української РСР (1963 року - в редакціях часу правовідносин, на момент їх виникнення та існування), ст.ст.15, 328, 392, 1217-1218, п. п. 4 та 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 200, 206 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Володимирської міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на спадкове майно, а саме на житловий будинок АДРЕСА_3 області, в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Тетяна Пустовойт