154/1258/25
2/154/778/25
(заочне)
31 липня 2025 року Володимирський міський суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Лутая А.М.,
за участю секретаря судового засідання - Жолоб К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 31.03.2025 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вони з відповідачем перебувають у шлюбі, який зареєстровано 20.11.1999 року відділом реєстрації актів громадянського стану Мелітопольського місквиконкому Запорізької області, про що зроблено актовий запис №1097. В шлюбі мають дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначає, що одруження з відповідачем виявилось невдалим, оскільки між ними втрачено відчуття поваги, любові, з березня 2022 року вони проживають окремо. Шлюб носить формальний характер і фактично припинив своє існування, оскільки примирюватись не бажають. Просить розірвати шлюб з відповідачем.
Ухвалою суду від 04.04.2025 на підставі вказаної позовної заяви відкрито провадження у справі та призначено її розгляд по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач у судове засідання не з'явилася, однак від представника позивача надійшла заява в якій він просить позов задовольнити, проводити розгляд справи за відсутності сторони позивача, не заперечує проти заочного рішення.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Не подав відзиву та заяви про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за його відсутності, тому суд проводить заочний розгляд справи та ухвалює заочне рішення, проти чого не заперечує позивач.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини - інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя (п.10 Постанови Пленуму ВСУ "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21.12.2007 року № 11.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу- одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Аналогічні приписи викладені у ст.24 СК України, у якій, крім іншого, передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.ч.3,4 ст.56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
За змістом ч.2 ст.104, 110 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ) 20.11.1999 року зареєстровано шлюб відділом реєстрації актів громадянського стану Мелітопольського місквиконкому Запорізької області, про що зроблено актовий запис №1097.
Причиною розірвання шлюбу є непорозуміння, котрі виникають між подружжям. Сторони примирюватись та зберігати шлюб не бажають.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли відносини, які не сприяють збереженню їх сім'ї.
Суд, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову, вважає, що подальше спільне життя подружжя та збереження їхнього шлюбу суперечить інтересам сторін, оскільки сім'я сторін розпалась і надалі її зберігати недоцільно, у зв'язку з чим позовні вимоги слід задовольнити.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно п. ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.
Отже, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати в сумі 983 гривень 96 копійок.
Керуючись ст.ст. 12,81,89,141,142, 263-265,280 ЦПК України, ст.ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 20.11.1999 року відділом реєстрації актів громадянського стану Мелітопольського місквиконкому Запорізької області, про що зроблено актовий запис №1097, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати по сплаті судового збору в розмірі 983 гривень 96 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН невідомий, останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Головуючий: А.М. Лутай